Роман Коваль
Нариси з історії Кубані

Біографія автора

Роман Коваль народився 10 квітня 1959 р. в м. Горлівці Донецької області в родині вчителів - Миколи Федотовича Коваля і Надії Василівни Курило. Українець. Освіта вища медична (Київський медичний інститут, лікувальний факультет, 1982 рік). Працював лікарем-інтерном 7-ї клінічної лікарні м. Києва, терапевтом 10-ї клінічної лікарні міста Києва, терапевтом, старшим терапевтом та завідуючим поліклінічним відділенням 7-ї (4-ї) клінічної лікарні м. Києва.
Від 1989 р. - член Української гельсінської спілки, редактор газети "Прапор антикомунізму", член редколегії газети "Вільне слово", у 1990 р. - редактор газети "Визволення", в 1991 - 1993 рр. редактор газети "Нескорена нація", від грудня 1993 р. - редактор газети "Незборима нація".
У 1990 - 1991 роках - член проводу Української республіканської партії (секретар із питань ідеології). Від грудня 1992 р. - заступник голови Всеукраїнського політичного об'єднання "Державна самостійність України", а з 1993 р. до травня 2003 р.- незмінний голова об'єднання. Член Національної спілки журналістів України з 1995 року. Президент Історичного клубу "Холодний Яр" (від січня 1997 року). З 1998 р. - член Національної спілки письменників України.
Автор 11 книг ("Гасла і дійсність", "Чи можливе українсько-російське замирення?", "З ким і проти кого", "Про ворогів, союзників і попутників", "Підстави націократії", "Філософія українства", "Отамани Гайдамацького краю. 33 біографії", "Отаман святих і страшних", "Повернення отаманів Гайдамацького краю", "Трагедія отамана Волинця" - у співавторстві з Костянтином Завальнюком, "Ренесанс напередодні трагедії").
Упорядник, редактор та автор передмов (післямов) 12 книг ("Невольницькі плачі" Зеновія Красівського, "Українські герої" Анатолія Бедрія, "Героїзм і трагедія Холодного Яру", "Кость Блакитний, отаман Степової дивізії", "Записки повстанця" Марка Шляхового, "Медвин в огні історії", "Українська афористика", "Рейд у вічність", "Самостійна Україна" Миколи Міхновського, "Над блакитним Чорним морем" Леоніда Полтави, "Кубанська Україна" та "Кобзарі в моєму житті" Рената Польового).
Автор понад 700 статей у газетах, журналах, альманахах, історичних календарях, енциклопедіях України та української діаспори. Автор циклу радіопередач "Отамани Гайдамацького краю" (2000 - 2001). Автор сценарію документального фільму "Незгасимий огонь Холодного Яру". Автор циклів радіопередач "Кубанська Україна" (2002 - 2004) та "Минуле, яке не завершується" (2004).
Має сина Євгена (1981 р. нар., закінчив видавничо-поліграфічний факультет Національного університету "КПІ", здобуває другу вищу освіту на факультеті журналістики Києво-Могилянської академії), та дочку Олесю (1986 р. нар., студентка 1-го курсу видавничо-поліграфічногого факультету Національного університету "КПІ").

Про автора більше

| Зміст | Переселення в "країну крові" | Чому з'явилися українці на Кубані | Історик Кубані Федір Щербина |
| Олексій і Кузьма Безкровні | Яків Кухаренко: український поет, російський генерал |
| Боротьба гірських народів Кавказу в ХIХ столітті | Український поет Кубані Василь Мова |
| Український революціонер Кубані Степан Ерастов | Симон Петлюра і Чорноморська громада РУП |
| Олександр Кошиць і Кубань | Павло Сулятицький і його "Нариси..." | Кіндрат Бардіж. Повернення|
| Микола Рябовол - голова Законодавчої ради Кубані | Кубанський бандурист Антін Чорний |
| Воїн-бандурист Василь Ємець | Важкий шлях кубанця Василя Проходи |
| Українське питання: погляди Корнілова і Денікіна | Перший кубанський прем'єр Лука Бич |
| Член Законодавчої ради Кубані Степан Манжула |
| Микола Ґалаґан - представник Центральної Ради на Кубані |
| "Від гір Карпатських аж по Кавказькі" | Костянтин Здобудь-Воля, гетьманець із Кубані |
| Михайло Фролов - герой України і Дону | Кубанський отаман Василь Рябоконь |
| Кубанський бандурист Михайло Теліга | Генерал-хорунжий Армії УНР Кость Смовський
| Віктор Павленко, генерал-хорунжий Армії УНР | Кубанський ватажок Холодного Яру Федір Уваров |
| Партизанський генерал Андрій Шкуро | Повстання на Тамані в травні 1918 року |
| Кубанський прем'єр Василь Іванис | Долі посла Боржинського та священника Кулабухова |
| Козацький поет Іван Прийма | Володимир Скидан у спогадах Кузьми Безкровного |
| Повстанський отаман Петро Погиба | Олександр Півень. Веселий чоловік трагічної долі |
| Трагедія станиці Полтавської | Трагедія станиці Новомалоросійської | Апокаліпсис 1932 - 1933 років |
| Козацька трагедія в Лієнці та Пеґеці | Післямова |