Алла КОВАЛЬ, Віктор КОПТІЛОВ
КРИЛАТІ СЛОВА В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ

Ю

Ювеналів бич

Сатири Деціма Юнія Ювенала (60 — після 127 н. е.), римського поета, таврували моральний розклад багатіїв, але були сповнені глибокого співчуття до бідняків, із середовища яких вийшов і сам Ювенал.

У ширшому значенні «ювеналів бич» — разюча, нищівна сатира.

Вишня був дуже добрий і мудрий чоловік, але при стиканні з поганим, негативним він умів бути і суворим, різким, нещадним, піднімаючи на нього ювеналів бич чи просто «праведний батіг», як каже поет.
(С. Крижанівський, Максим Рильський)

Юда Іскаріот

Один з дванадцятьох учнів Ісуса Христа, який за зо срібняків виказав Його ворогам, поцілувавши Його (звідси вислів «поцілунок Юди»), — Матв., 26,47-49.

Ім’я Юди — синонім зрадника.

Сидіти за Святою Вечерею і знати,
що з дванадцятьох
лише один однісінький
не Юда, — не дай, Боже.
(Г. Кирпа, Не дай, Боже...)

Юпітере, ти сердишся, отже, ти неправий

Цей вислів — звертання Прометея до Зевса (Юпітера) — приписують грецькому сатирикові II ст. н. е. Лукіану.

Вживається з іронічним забарвленням.

Я хочу, щоб моя відповідь одбивала своїм спокійним, навіть «рицарським» тоном від тої дикої бурсаччини. Якби я не була зачеплена там особисто, то я б так дуже не церемонилась, але тепер не хочу бути тим «Юпітером, що сердиться».
(Леся Українка, Лист до матері, 27.І.1903 р)

Сказав-бо Він: «Забудьмо, що є мста»,
І шалом захлинаються міста,
І юрмище реве тисячороте,
І ти його ведеш, Іскаріоте,
І гучно славиш мертвого Христа.
(М. Фішбейн, Апокриф)

Юпітер

У римській міфології — верховний бог, громовержець. У жартівливому слововживанні — грізне начальство.

А втім, Юпітере, спаси мене й помилуй,
Щоб проповідувать я всепрощення став
Чи на толстовство вас, братове, навертав.
(М. Рильський, Мандрівка в молодість)

[ A ] [ Б ] [ В ] [ Г ] [ Ґ ] [ Д ] [ Е ] [ Є ] [ Ж ] [ З ] [ И ] [ Й ] [ І ] [ Ї ] [ К ] [ Л ] [ М ]
[ Н ] [ О ] [ П ] [ Р ] [ С ] [ Т ] [ У ] [ Ф ] [ Х ] [ Ц ] [ Ч ] [ Ш ] [ Щ ] [ Ю ] [ Я ]