 |
|
Просвіта
 |
 |
 |
 |
 |
|
|
Алла КОВАЛЬ, Віктор КОПТІЛОВ A А братія мовчить собі, Витріщивши очі! Цитата зі вступної частини поеми (комедії) Т. Шевченка «Сон» (1844): ...Отечество так любить, Поет засуджує пасивність людей — свідків тяжких злочинів: загарбницьких воєн, братовбивства, підступів... Наведені слова стали образним визначенням байдужості, малодушності, житейської філософії невтручання в «чужі» справи. «Отечество» у кожного раз у раз на язиці, — та тільки ж під отечеством вони (гнобителі) розуміють «нові петлиці та муштри ще новіші», а з люду сердешного точать кров, як воду. А дрібна «братія», розуміється, не хоче й не сміє навіть забороняти їм се, «мовчить собі, витріщивши очі, як ягнята... Нехай, — каже, — може так і треба!»
Авгієві стайні Прийдесь нову зробити перекову: — От ти прийми чернецтво, стань на чолі єпархії і покажи,
Авгур. Посмішка Авгура Римський оратор і політичний діяч Ціцерон (106—43 до н.е.) розповідає у книжці «Про ворожіння», що жерці-авгури, які тлумачили волю богів, спостерігаючи політ птахів та їхні крики, коли зустрічали один одного, не могли втриматися від сміху: вони пригадували, як обдурювали легковірних людей. У переносному значенні авгур — людина, яка висловлюється навмисне незрозумілою, заплутаною мовою. Посмішка авгура — знак одного шахрая, поданий іншому. Господи, як мені самій тяжкий сей мій тон римського авгура! Але що ж зроблю, коли я, як і всі ми, живу під павутиною.
Авраам За Біблією, Авраам — праотець, родоначальник племен, які заселили Палестину (Буття, 12). За наказом Бога, який перевіряв міцність його віри, він готовий був принести в жертву свого сина Ісаака, але в останню мить його зупинив янгол. Вислів «піти на лоно Авраамове» означає: померти. Я не Авраам. І дитя
Автомедон Герой Троянської війни Автомедон правив кіньми у колісниці Ахіллеса. У переносному значенні — вправний візник. Буть фірманом — не віршики ліпить!
Агнець Божий У біблійній книзі пророка Ісаї сказано про жертву Отрока Божого, що вважається пророцтвом про розп’яття Ісуса Христа: «Як ягня був проваджений Він на заклання, і як овечка мовчить перед стрижіями своїми, так і Він не відкривав Своїх уст» (53, 7)- Цей вислів ужив Іван Хреститель, уперше побачивши Ісуса: «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере» (Іван, 1, 29). Цей вислів є початком католицької молитви «Agnus Dei». За одну мить обидва знову з байдужістю невинних агнців очима, повними щирого здивування й нерозуміння, дивилися на Павла, Сукача, Варвару й Обушного. Агнус Деї співає жінка у вересні над Оріллю,
Адам і Єва. Адамове ребро За Біблією, перші люди (Буття,1—2), які жили в раю. Адама сотворив Бог у шостий і останній день творіння, а Єву згодом з Адамового ребра. Змій (диявол) спокусив Єву забороненим плодом з дерева пізнання добра і зла, Єва ж поділилася плодом з Адамом. За це гріхопадіння Адама й Єву було вигнано з раю. «Адамове ребро» — жінка. «Часи Адама» — дуже давні часи. Вже би заснув сиз вечір. Усе пізнавши й переживши, Ще з твого ребра А фаворити мої — бурі
Адамові діти Безпосереднє джерело вислову в українській мові — поема (комедія) Т. Шевченка «Сон» (1844): Усі на сім світі — «Адамові діти» — нащадки першої людини Адама, рід людський. Поет, якого ще недавно всі вважали віщим духом, пророком, ставав в її (громадськості) очах на іншому, далеко нижчому, але водночас і ближчому до нас, більш природному п’єдесталі, що його почали вважати людиною, безумовно обдарованою надзвичайними здібностями, однак все-таки людиною, наділеною великою кількістю тих самих прикмет і вад, що й інші адамові діти.
Азраїл За юдейськими та мусульманськими віруваннями, Азраїл — янгол смерті. Ти перейшов у рай по шаблі Азраїла;
Аїд Царство мертвих у грецькій міфології, розташоване під землею або на краю світу. Ви вже давно ступили за поріг
Акакій Акакійович Головний персонаж повісті М. Гоголя (1809-1852) «Шинель» — зневажений усіма вбогий чиновник Башмачкін, сенс життя якого зосередився на пошитті нової шинелі. Коли ти обиватель і служиш, припустім, у якомусь департаменті, то хоч ти об’єктивно й маєш тенденцію бути царем природи, але суб’єктивно ти — гоголівський герой. Справа тільки в тому: чи бути тобі Акакієм Акакійовичем, чи Держимордою. Касарняна столиця імперії з її бюрократично-поліційним ладом, що його живими символами є пригноблений і принижений Акакій Акакійович і «значна особа» в образі «держиморди», глибоко вразила душу Гоголя і розбила всі його мрії робити добро на службі державі.
Аква віта Жартівлива назва горілки, яка походить від латинського «аqua vitа» (звідки утворилося українське слово «оковита»), що означає «вода життя». Наш Київ знаменитий — Ходімо в хату, братці. Там десь у нас була вода життя... Дядьку Нечипоре, ви ще не випили ту аква віту?
Алілуя! Слово походить з давньоєврейської мови й означає «Хваліть Бога!». Воно є вигуком радощів у юдейській службі Божій, ним завершують деякі псалми, а «голос громів потужних, що мовлять "алілуя"» згадано в Апокаліпсисі (19, 6). У сучасній літературній мові слово набуло іронічного значення і означає надмірне й пишномовне славослів’я. Вельможний сон мене здолав,
Аліса в краю чудес Назва книжки англійського письменника, математика і священика Льюїса Керолла (псевдонім Ч. Доджсона, 1832-1898), в якій розповідається про фантастичні пригоди дівчинки Аліси. Вислів уживається у переносному сенсі, коли йдеться про незрозумілі несподіванки та неймовірні перетворення. А очі, ти не смійся,
Алчущі й жаждущі У Нагірній проповіді Ісуса Христа сказано: «Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть» (Матв., 5, 6). Цитується на означення дуже зголоднілих і спраглих (у прямому й переносному значенні). Цікаво, що в групі так званих «пророчих книг» Біблії увагу Шевченка привернули найбільш насичені соціальним протестом книги: Осії, який... палко виступає на захист «алчущих і жаждущих», і Ісаї.
Альма-матер У перекладі з латини вислів означає «мати-годувальниця». Так студенти іменували в Середні віки та добу Відродження рідний університет, який давав їм «поживу духовну». У ширшому значенні — місце, де хтось виховувався, мешкав. Почалася карколомна реорганізація високошкільної мережі, і наша аlта таter була здеґрадована з інституту народньої освіти... на т. зв. інститут соціального виховання, позбавлений права на аспірантуру. Через маленьке, заґратоване віконце тюрми автор зумів побачити всю дивну і не збагнену до кінця людським розумом світобудову, а в ній нашу аlта таter — Землю. Як прикрашали чорні грона дір
Альфа і омега Перша й остання літери грецької абетки. Вислів походить з Нового Заповіту, де Бог говорить: «Я є альфа і омега, початок і кінець» (Апокаліпсис, І, 8). Вживається у значенні: все, що є. Такий початок. Мудрість і печаль... О. Бургардт не уявляв себе без Києва — альфи та омеги його життя, втрату якого не могло компенсувати ніщо, навіть благополучне німецьке середовище, спізнане в роки рееміграції.
Альфонс Ім’я персонажа п’єси А. Дюма-сина (1824-1895) «Пан Альфонс», яке стало загальною назвою утриманця своєї коханки. Держить вона альфонса... платить йому добрі гроші.
Амазонки У давньогрецькій міфології — плем’я войовничих жінок, які все життя проводили в кінних походах і влучно стріляли з луків (щоб зручніше було цілитися, вони вирізали собі ліву грудь). Греки вважали, що вони живуть на південному узбережжі Чорного моря, а пізніше царство амазонок шукали за океаном, про що й досі нагадує назва річки Амазонки в Південній Америці. Сотні, тисячі жінок відійшли далеко від типу «сонної весталки», «простої земної мадонни». Та, на жаль, часом задалеко. Бо багато серед них стало тепер суворими амазонками, мужчинами в спідницях, позбавленими всякої жіночости. В ряд з амазонками стати мені, та не стану.
Амур. Стріла Амура У міфології давніх греків Амур — крилатий хлопчик, божок закоханих, супутник Афродіти (Венери). Він озброєний луком та стрілами, якими вціляє в людські серця, викликаючи в них почуття кохання. Звідси вислів «бути пораненим стрілою Амура» — закохатися. Ніколи я не перечитав стільки збірок віршів, як тоді, зрозумівши, що цей рід словесної творчості таки направду є висловом «муз і грацій» і призначений для всіх, ранених стрілою Амура в першу, а можливо, і в останню чергу. Зальотник амур Зирк — а поруч з ним божок, Вітрогон, амур крилатий, Що сховався під бузок... Долі — стріли і лучок...
Анафема. Піддати анафемі Слово «анафема» (сирійське «маран-афа»), згадане в Першому посланні до коринфян апостола Павла (16, 22), означає: «Хай буде відлучений до пришестя Господа». Сергій Єфремов скодифікував у кількох формулах ті погляди, які з точки погляду українофільської можна признавати в літературі, — а на все інше оголосив анатему. Згучить все та ж музика зор
Антей Герой старогрецьких міфів, син бога морів Посейдона і богині землі Геї, гігант Антей був непереможним, бо кожен дотик до матері-землі давав йому нові сили. Гераклові вдалося вбити Антея, лише відірвавши його від землі й піднявши в повітря. Нас горстка, але ми сильні нашою любов’ю до України! Сини Вкраїни, ми, як той Антей, доторкаючись до землі, наберемось усе більшої сили й завзяття. Мигтять в очах рекламні балагани, Часто хапаються за міт про Антея. Який, мовляв, може бути літературний процес поза межами рідного краю...
Антихрист Антихристова печать За Євангелієм, антихрист (посланець диявола) очолить ворожі Ісусові Христу сили перед встановленням Царства Божого на землі (Послання апостолів; Апокаліпсис, 13, 2-10). З антихристом ототожнювався римський імператор Нерон, відомий своєю жорстокістю. «Антихристова печать» — знак, яким антихрист мітить своїх слуг. Марксизм не лише безбожний, він, історично беручи, є антихристиянський в повнім розумінні цього слова. Отже й антихристовий. Вєдд: ...Ні, я вийду, я не можу служити антихристам] Навіть для Кет не можу! Я — зерниночка солі в народу — господнього пасинка:
Антігона За однойменною трагедією давньогрецького драматурга Софокла (496-406 до н.е.), Антігона — дочка царя Едіпа, яка поховала тіло свого брата Полініка, порушивши заборону дядька, царя Креонта, за що була живою замурована в царську гробницю, де покінчила життя самогубством. Долітає стріла із прадавньої січі.
А подивися та спитай, Що там твориться у тім раї! Цитата з поезії Т. Шевченка «Якби ви знали, паничі...» (1850): ...Ставок, неначе полотно, Не диво, що його (інтелігента-городянина) змученій уяві село малюється якимось раєм супроти города, поля здаються золотистими, або красними, або ще якимись... А подивися та спитай,
Апокаліпсис Апокаліпсис, або Об’явлення святого Івана Богослова, — остання книга Нового Заповіту, в якій змальовано Страшний суд і кінець світу. Дике жито! Криваве жито! Примара екологічного Апокаліпсису стала реальністю, і кінець світу в одній окремо взятій державі вже сухо і протокольно вписується в порядок денний історії кінця XX — початку XXI століття.
Аполлон В античній міфології — бог сонця, молодості й мистецтва, один із найбільш шанованих олімпійських богів. Статуї Аполлона, виконані Скопасом, Леохаром (Аполлон Бельведерський), Праксітелем та ін., належать до блискучих зразків мистецтва. Ім’я Аполлона вживається як синонім до слова «мистецтво», а також означає ідеал чоловічої краси. Як побачиш Йохима, то поклонися йому гарненько від мене і попроси його, нехай він мені, ради святого Аполлона, пришле хоч малесенький болванчик (статуетку) або барельєфик який-небудь... Решта українських синів Аполлона (брат Нарбута — Володимир, М. Зенькевич — пізніш перекладчик «Патетичної сонати» М. Куліша, Ганна Ахматова-Горенко і ще і ще десятки інших) опинилися на Півночі творцями Срібного віку петербурзької імперії. З казок ми знаємо, що тільки гад завжди бував столикий і сторукий... Але являвся витязь срібнолукий, і враз — межи очі, в казан чола влучала змія пущена стріла. «Срібнолукий» — постійний епітет Аполлона.
Апостол Апостол — грецькою мовою «посланець». Так звалися мандрівні проповідники у перші століття християнства. Євангеліє розповідає про 12 апостолів — учнів Ісуса Христа (Матв., 10, 1–4). У переносному значенні апостол — поширювач нових ідей. Наприклад, у поезії Т. Шевченка «І день іде, і ніч іде...» (1860): І день іде, і ніч іде. Шевченко — мученик в життю — був поетом боротьби, апостолом і палким пропагатором її. А я мушу незморено-просто — Для України Драгоманов справді був тим «апостолом правди і науки», що його з такою тугою виглядав перед смертю Шевченко. (С. Єфремов, Історія українського письменства)
Аракчеєвщина О. Аракчеєв (1769-1834) — всесильний фаворит царів Павла І та Олександра І, з діяльністю якого пов’язаний цілий період жандармсько-поліційного деспотизму, організації «військових поселень» та ін. Аракчеєвщина — неприхована тупа жорстокість. Все це повторювалося з дивовижною подібністю в роки диктатури Сталіна, коли «аракчеєвський» режим був доведений більшовиками до крайніх меж російського мрякобісся. Хоч Яцубу й тоді за його запальність та горлатість молодь називала фанатом, але від нього таки пашіло життям, завзяттям, не було в ньому оцієї аракчеєвської дубовості, загального отупіння.
Аргонавти Герої одного з найдавніших грецьких міфів, що розповідає про пригоди кількох сміливців, які на кораблі «Арго» вирушили в Колхіду по золоте руно. Похід був надзвичайно важким. Однакове вбрання на цих громадянах Республіки гармонує з їхніми обличчями. Це аргонавти, що пливуть у перший морський рейс назустріч сонячній ласці. ...А степам В. Владко написав науково-фантастичний роман «Аргонавти Всесвіту» (1935).
Ареопаг В Афінах, на горі, присвяченій богу війни Аресу, збирався ареопаг — найвищий суд, який карав державних злочинців, убивць, паліїв. У переносному значенні: грізне й нікому не підвладне судилище. Любов: Тіточко, де ваш ареопаг? Перед ким ораторствуєте?
А решта — то література Останній рядок вірша французького поета П. Верлена (1844—1896) «Поетичне мистецтво». У цьому творі утверджується першість музичної стихії в поезії («Музики, музики насамперед!») і потреба інтуїтивного проникнення в суть речей, на основі якого творяться символи. Все інше Верлен вважає справою віршової техніки («літератури»). У переносному значенні — щось другорядне. В. Стефаник... сказав якось, що своїми оповіданнями він прагнув «струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоб з того вийшла велика музика Бетховена. Це мені вдалося, — додавав письменник, — а решта — це література». Так чахнуть мертвих голоси,
Аристократи духу Цим висловом датський письменник і філософ Г. Стеффенс (1773-1845) схарактеризував прихильників ідеолога німецького романтизму А. В. Шлегеля. У переносному значенні — люди витончених смаків, високого інтелектуального розвитку, благородства. В своїм Кільбергу він (Мейєр) збудував і багато вивінував дім притулку для немічних робітників: уже се одно показує, що його «аристократизм» був більше аристократизм духа, ніж гербу. І от коли відсутність бажаного ансамблю завдає вам певних незручностей, з’являється почуття прикрості, й ви вдаєтеся до пошуків компенсатора: говорите, що духовне вище за тілесне, згадуєте неімущих аристократів духа.
Аріадна. Нитка Аріадни Один із грецьких міфів розповідає, що афінський герой Тесей убив на острові Криті кровожерну потвору, напівбика-напівлюдину Мінотавра, звільнивши свою країну від щорічної данини — семи юнаків і семи дівчат, яких віддавали на з’їдення потворі. Мінотавр мешкав у заплутаному лабіринті, з якого ніхто не міг вийти, але критська царівна Аріадна закохалася в Тесея і дала йому рятівний клубок ниток, розмотуючи який, він позначав свою путь у лабіринті й так знайшов дорогу назад. У переносному значенні: вихід з важкого становища. О люта пам’яте, безсонна Аріадно,
Аркадія. Аркадська ідилія У Стародавній Греції — край скотарів та хліборобів. Антична література, а потім і література класицизму (ХУІІ-ХУШ ст.) оспівували Аркадію як країну достатку, де життя людей проходило у розвагах на лоні прекрасної природи. У переносному значенні — щаслива країна. «Аркадська ідилія» — гармонійне, безхмарне життя. Така солодка звичка до буття!..
Арлекін Персонаж італійської комедії масок, безнадійно закоханий у Коломбіну. У переносному значенні — чоловік, схильний до несподіваних витівок. Арлекін з трояндою в руці Чекайте — завтра я Арлекіном встану,
Архіпелаг ГУЛАГ Тритомове дослідження появи й функціонування радянських концтаборів, здійснене О. Солженіциним (1918—2008). Архіпелаг — метафора: концтабори було розкидано по території СРСР, як острови архіпелагу розкидано по морю. ГУЛАГ у перекладі з російської — «Державне управління таборів». Публікація на Заході у 1974 р. «Архіпелагу ГУЛАГ» сприяла кращому розумінню суті «реального соціалізму». Жалко мені всіх отих бідолаг, Його (генпрокурора СРСР Руденка) ім’я особливо зненавиджене на островах Архіпелагу ГУЛАГ, і, мабуть, через це повідомлення про його смерть подали з дводенним запізненням, щоб дати час застосувати превентивні заходи в системі архіпелагу на випадок евентуальних заворушень.
А серце жде чогось, болить, Цитата з поезії Т. Шевченка «Я не нездужаю, нівроку...» (1858). Заметушишся, запрагнеш чогось, але спалах минає і знову живеш ялово, в заведеному ритмі нудьги, іноді навіть діяльно, але без вдоволення. А серце жде чогось. А серце жде... (П. Загребельний, 3 погляду вічності)
Асмодей У давньоєврейській літературі — цар демонів, втілення диявольської мудрості. «Асмодей» — драма (1938) французького письменника Ф. Моріака (1885—1970) головним персонажем якої є ниций лицемір та інтриган. То він, зрадливий друг людей, Так оце твоя ніч, Асмодей?
Аспазія Грецька гетера, подруга Перікла, одна з видатних жінок свого часу (нар. бл. 470 до н.е.). Політичні противники Перікла звинувачували її в розпусті й неповазі до богів. У переносному значенні — аморальна жінка. ...Нехай тебе тоді ані докір, ні сміх
Астарта Грецьке ім’я головної фінікійської богині Ашторет, покровительки кохання, материнства й родючості. Міріам: І не прийму! Бо я не Астарот, Чому звемо ми «місяцем» її, Богиню таємниці й непокою, Селену чарівну, Астарту тьмяну, Буття нерозділимого праматір, Правічну й нерозгадану Іштар?
Астрея. Часи Астреї Астрея — друге ім’я богині справедливості Діке, дочки Зевса і Феміди, яка у золотому віці жила на землі, а потім залишила її. У переносному значенні «часи Астреї» — щаслива пора. Образ Астреї іронічно використав І. Котляревський в «Енеїді», характеризуючи епоху Катерини II: Були златії дні Астреї І пролилася кров. Дзвенить сурма;
А судді хто? Цитата з комедії О. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824), слова Чацького у 5-й яві 2-ї дії. ...Мій батько, при всій його непрактичності в побутових дрібницях, все життя давав людям метал і ось тепер, коли вже навіть його найближчі вважали, що пішов чоловік на спад, він раптом виказує майже молодечу завзятість розуму, він розмірковує в масштабах державних і судить із вершин свого трудового життя, і вже тут не спитаєш: «А судді хто?».
Атлант (Атлас) Герой старогрецького міфу, титан, що тримає на своїх плечах небесне склепіння, брат Прометея. Посидь на лаві у ногах Атланта, Дар доброти й веселий Ваш талант От якось греки їхали надвечір,
Атлантида Шукання Атлантиди Найдавніші перекази про Атлантиду знаходимо у творах грецького філософа Платона (427—347 до н. е.). Це була могутня держава на острові в Атлантичному океані, затоплена за один день розгніваним Зевсом за гординю її мешканців. Спроби ототожнити Атлантиду з Америкою, Критом, Канарськими островами тривають і в наш час. Душу пестять образи Атлантиди Не раз я ще зомлілая впаду «Нова Атлантида» (1604) — утопія англійського філософа Ф. Бекона (1561—1626).
Аттична сіль Римський оратор і політичний діяч Ціцерон (106—43 до н. е.) в одному з листів хвалив красномовних мешканців грецької провінції Аттики за їх вислови, «посипані сіллю дотепності». В Аттиці добували сіль випарюванням морської води, завдяки чому вона була особливо тонка. Вислів «аттична сіль» набув значення: витончений дотеп, тонкий жарт. О, який же він влучний, військовий словник,
Аутодафе У перекладі з португальської — «дія вогню». Так звалося спалення на вогнищах інквізиції єретиків, чаклунів, відьом, а також заборонених книжок. Підпалюй спирт! Святе автодафе, Всеспалення. Твоє автодафе — Та тільки хто обчислити потрафить,
Афіна Паллада. Мудра Афіна Афіна (в іншому написанні — Атена) — у давньогрецькій міфології богиня мудрості, воїтелька, покровителька наук, мистецтв, ремесел; вона створювала закони й охороняла порядок. Зображувалася у вигляді суворої, величної дівчини зі списом, щитом і в шоломі. Неначе всі дев’ять муз зараз влинули в світлицю й висипали всі свої скарби та дари, окрім богині мудрості Атени, котра, звичайно, зникає в таких салонах і тікає далеко, певно, аж на Олімп.
Афродіта, народжена з піни морської Богиня кохання Афродіта (Венера) не мала ні батька, ні матері. Одного ясного ранку вона виринула з морської хвилі біля острова Кіпру (звідси її прозвано Кіпрідою). У світовому мистецтві існує безліч зображень Афродіти, найвідоміше з них — статуя Венери Мілоської (II ст. до н. е.). У сучасній мові — втілення краси й жіночності. Не мучся на мудру задуму, Нове українське письменство не з голови Котляревського зродилось, як Венера з шумовиння морського, а було тільки дальшим об’єктивним розвитком того літературного процесу, що в головах у себе мав тисячолітню традицію. І відкрива обійми їй свої
Ахіллесова п’ята За старогрецьким міфом, мати героя Ахіллеса (Ахілла) морська богиня Фетіда скупала його у водах священної річки Стікс, щоб зробити невразливим для ворожих стріл. Але при цьому вона тримала Ахіллеса за п’яту, якої не торкнулися води Стіксу. Стріла Паріса, спрямована Аполлоном, влучила в п’яту, і герой загинув. У переносному значенні «ахіллесова п’ята» — слабке, вразливе місце. Вся бригада знає Орищину ахіллесову п’яту, і щоразу, коли Оришка з’являється на горизонті, якась молодичка навмисне мене атакує: [ A ] [ Б ] [ В ] [ Г ] [ Ґ ] [ Д ] [ Е ] [ Є ] [ Ж ] [ З ] [ И ] [ Й ] [ І ] [ Ї ] [ К ] [ Л ] [ М ] |
 |
|
 |
 |
| Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ |