 |
|
Просвіта
 |
 |
 |
 |
 |
|
|
Алла КОВАЛЬ, Віктор КОПТІЛОВ Н Навалювати Оссу на Пеліон Осса і Пеліон — гори у Греції. За давніми міфами, титани Отос і Ефіальт Вислів «навалювати Оссу на Пеліон» вживається у значенні: здійснювати щось грандіозне. У наш час вислів часто має іронічне забарвлення. «Противно, — додає він (В. Коцовський), кидаючи ще й Оссу на Пеліон, — література наша розвивалась все досить рівномірно і рівнобіжно з іншими літературами Європи так щодо форми, як і щодо провідних гадок». Сю думку досить навести, полемізувати з нею не треба.
Навсікая За «Одіссеєю» Гомера (IX ст. до н. е.), феацька царівна, яка знайшла викинутого бурею на морський берег Одіссея, дала йому притулок і закохалася в нього, проте Одіссей не залишився у феаків, а вирушив у путь додому. Душе моя! Тікай на корабель, Лиш ти, волинська Навсікає,
Надлюдина Це слово стало крилатим після появи книжки Ф. Ніцше «Так мовив Заратустра» (1883). У філософії Ніцше «надлюдина» — ідеал представника панівної касти, для якої нема нічого недозволеного. Цей термін зустрічається ще в німецькій теологічній літературі XVII ст., проте в іншому значенні: вищий тип християнина. Звідти він перейшов у художню літературу, у твори Гердера, Гете та ін. Без «надлюдей», смиренні Божі діти
Найменший брат Вислів походить з Євангелія (Матв., 25,40), де «братами меншими» названо бідняків. Обніміте ж, брати мої, Він (прогрес) нагадав людям про їх право на волю і гукнув, що добувати того добра не боєм та насиллям, а любов’ю до меншого брата та невсипучою працею на користь його розвою та освіти.
На крилах пісень Назва збірки поезій (1893) Лесі Українки. Раніше цей вислів ужив Г. Гайне у циклі «Ліричне інтермецо» (1823). Вживається у значенні: линути кудись поетичною мрією. Справді я б рада прибути в Галичину не тільки «на крилах пісень»...
На майдані коло церкви Революція іде Цитата з поезії П. Тичини «На майдані» (1918): На майдані коло церкви Революція іде. Щоправда, хтось у того «трибунала» поміст свиснув і висмикнув одну ногу, але три його нозі з погордою свідчать, що першого травня на пасічанськім майдані «революція йшла»... Солов’їні де концерти? — вся земля, як дзвін, гуде... На майдані коло церкви революція іде...
Нам спокій тільки сниться Цитата з поезії О. Блока «На полі Куликовому. І» (1908), де йдеться про бурхливі події російської історії. У переносному значенні: тривожний стан. Ні, сонний спокій зовсім нам не сниться, Все знаю — вічний бій!
На нашій — не своїй землі Цитата з поезії Т. Шевченка «Мені однаково, чи буду...» (1847): В неволі, плачучи, умру, Це був благородний, можливий тільки в такі високі хвилини, чистий, безсторонній осуд усієї тієї неправди й злочинства, яке вчинялося століттями тут, «на нашій не своїй землі» над хазяїном її й господарем — українською нацією.
На отмщеніє язикам Цитата з біблійної Книги Псалмів (149,7), де розповідається про боротьбу між Ізраїлем і ворожими племенами. Значення вислову: для покарання народів. Вислів використовується також для створення урочистого настрою. І мечі в руках їх добрі,
Напитися шоломом Дону Вислів походить зі «Слова о полку Ігоревім» (XII ст.), де зустрічається двічі: «А любо нам спити шоломом Дону». Волинський літопис повідомляє, що князь Роман Галицький також «пив золотим шоломом Дону». Вислів означав наїзд на половців, що кочували в донських степах. І досі нам сниться, Гойдала мла нас у ночах,
Наріжний камінь. Вислів походить з Біблії (Книга пророка Ісайї, 28, 16). Інколи цитується старослов’янською мовою, як, наприклад, в епіграфі до поеми Т. Шевченка «Єретик»: «Камень, его же небрегоша зиждущии, сей бысть в главу угла; от Господа бысть сей, и єсть дивен во очесех наших». У наш час вислів має значення: основа, головна ідея. На інтермедіях ще раз буквально справдилось прислів’я про камінь, «его же не брегоша зиждущії»: для авторів величних трагедокомедій інтермедії були тільки пустенькими жартами, не вартими великої уваги. Великодержавна імперська традиція росіян була й лишилася тим наріжним каменем, об який спотикалися і найбільші російські демократи і революціонери.
Народжений повзати літати не може З цією поетичною формулою збігаються заключні слова байки російського поета XVIII ст. І. Хемніцера «Мужик і корова»: «...кто ползать родился, тому уж не летать». Вислів набув поширення після появи «Пісні про Сокола» (1898) M. Горького, де є рядок «Рожденный ползать летать не может». — Чого доброго, отак і проживе, — сказав після паузи Степура. — Заб’ється в щілину і всі бурі в ній пересидить. Темного світлий щиро жаліє,
Народ мій є! Народ мій завжди буде! Цитата з поезії В. Симоненка «Де зараз ви, кати мого народу?..» (1964). Символіка глибокої віри в безсмертя народу нашого. Це символіка того ідейного наставлення, що колись прозвучало в словах Івана Багряного: «Ми є, були і будем ми!» А пізніше — в словах передчасно померлого Василя Симоненка:
На розпуттях велелюдних Першоджерелом вислову є біблійний Плач Єремії. Звертаючись до свого народу, пророк вигукує: «Вставай, гірко ридай уночі при зміні кожної варти, виливай, як воду, серце твоє перед лицем Господа; простирай до нього руки свої, благаючи про душі немовлят твоїх, що вмирають на розпуттях усіх вулиць» (2,19). І далі: «Камені святилищ розкидано на розпуттях усіх вулиць». Тільки я, мов окаянний,
Насмішки боїться навіть той, хто вже нічого не боїться Цитата з п’єси М. Гоголя «Театральний роз’їзд після вистави нової комедії» (1836), написаної під впливом вражень після першої постановки «Ревізора». Автор заперечує думку тих, хто вважав, що шахрай першим сміятиметься з шахрая, виведеного на сцену, і доводить, що сміх є найгострішою зброєю драматурга. Читачі реготатимуть з тих, хто вже нічого не боїться, крім... сміху. Перчанський батіг ляскатиме так, що ну!
На сторожі коло їх Поставлю слово Цитата з поезії Т. Шевченка «Подражаніє її псалму» (1859): ...Возвеличу А давне слово на сторожі, Випливай же, слово, плавом корабля! Вона була б і вмерла вже не раз,
Наступити на горло власній пісні Вислів походить з першого вступу до поеми В. Маяковського «На ввесь голос» (1930), де автор визнає, що підпорядковував свою поезію завданням революційної боротьби і «себя смирял, становясь на горло собственной песне». Вживається у значенні: «обмежувати себе», «тамувати в собі щось». Один виконував графоманські соцзамовлення видуманого адміністрацією «народу», інший «наступав на горло власній пісні», а хтось писав «у шухляду», щоб аж нині видобути свої творіння на світло денне.
На сьомому небі Грецький філософ Арістотель (384—322 до н. е.) у праці «Про небо» вживає цей вислів при поясненні будови неба. Він вважав, що небо складається з семи нерухомих кришталевих сфер, до яких прикріплені зірки й планети. Про сім небес не раз згадано й у Корані; сам Коран був начебто принесений янголом з сьомого неба. Вираз вживається на позначення найвищої міри радощів, щастя, блаженства. Коли Маркевич заграв з скрипачем Стером концерт Ліпінського, Тарас відчув себе на сьомому небі. Батько новонародженого... був просто на сьомому небі, що в життя приходить ще один Мамайчук.
На ясні зорі, на тихі води Цими словами в історичних піснях та думах передається туга за батьківщиною і прагнення повернутися у рідний край. Наприклад, у думі про Марусю Богуславку: З тяжкої неволі, Вислів уживається як поетичний синонім до слова «Україна». П. Квітка просить Вам низенько вклонитись. Він тепер... мається ліпше, ніж торік, хоча все надумує втікати на Україну, «на тихі води, на ясні зорі». О, поведи ж нас, лицарський духу, Сподіваймося, що тисячолітній відплив національно-творчих сил, перетворення їх для українського народу в «пропащу силу» нині зміниться на зворотний вектор — приплив до рідної землі, «на тихі води, на ясні зорі».
Не витанцьовується Вислів з повісті М. Гоголя «Зачароване місце» (1832). Старий дід, підпивши, став танцювати на городі, але, дійшовши до половини місця біля грядки з огірками, відчув, що в нього не піднімаються ноги. Дід знову почав танцювати «до половини — ні! не витанцьовується, та й годі!». Вживається у значенні: щось не виходить, не вдається. І то дарма, що вже пізній час, що від цигаркового диму вже нікого не видно в кімнаті, що сьогодні так-таки нічого й не витанцювалось, — все це дарма.
Не відають, що творять Цитата з Євангелія. Слова розіп’ятого на хресті Ісуса Христа про його мучителів: «Отче! Прости їх, бо не відають, що творять» (Лука, 23, 34). Вислів уживається для характеристики людей, які не передбачають поганих наслідків своїх дій. Дехто... мерщій став пускати хулу і на роман, і на його автора. Хай будуть прощені, самі ж бо не відають, що творять. Це був початок доби, за якої входило в смак не цінувати людське життя. Свого апогею вона, ця доба, досягла за Сталіна й Гітлера, а покищо, не знаючи, що чинить, Вакула рубав інших, а ті інші, застукавши в тісному кутку Вакулу, зарубали його. Вони відали, що творять! Усе було написане на їхніх прапорах і гаслах: відібрати хліб духовний, а потім — щоденний.
Не від світу цього Цитата з Євангелія, слова Ісуса Христа: «Царство Моє не від світу цього» (Іван, 18, 36). Характеризує людей, далеких від реального життя з його турботами.
Недремне око Походження вислову пов’язане з персонажем античної міфології велетнем Аргусом, тіло якого було вкрите безліччю очей. Спати водночас могли тільки два ока, решта ж лишалася «недремною». Вислів став синонімом пильності. Звідси так добре видно всю привокзальну частину міста, телевізійну ажурно плетену вишку з червоними вогниками, що моргають серед ночі, немов недремні очі Києва. Класики на те й класики, що в них можна знайти духовну поживу на всі випадки життя. І кожен мав би її знаходити, виходячи зі своїх потреб, уподобань, настроїв. Аби ж то! А недремне око вихователів, ідеологів, доктринерів, простіше кажучи, духовних диктаторів!
Незлим тихим словом Цитата з поезії Т. Шевченка «Заповіт» («Як умру, то поховайте...», 1845): І мене в сім’ї великій, — Сьогодні ми чули заповіт од Тараса, щоб ми його в сім’ї — Хай ваша малеча, бавлячись після війни під цими зеленими деревами, спом’яне і нас незлим, тихим словом.
Не із нашого села Вислів з п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка» (1819). Бідний парубок Микола так говорить про Петра, коханого Наталки: «Се не із нашого села і вовся мені незнакомий» (дія 2, ява 2). Усе чудне тут: місто, люди, ринок,
Нектар і амброзія Напій та їжа богів, які давали вічну юність і безсмертя. У переносному значенні — синоніми насолоди й гарних пахощів. Іноді позначають вишукані напої та страви. Я гадав, що рабині брешуть з помсти, тоді вони назвали лікаря Ісаака з Халеба, якому Назлі-ханум замовляє отруту без запаху і кольору і таку чудову на смак, що людина п’є її, наче нектар, напій безсмертя. Рік був рясний на зливи. Почав вуркотати ранок. Вип’ють богове Еллади нектар степової грози. Втішайся ж нектарем, амброзію глитай,
Нема нічого нового під сонцем Цитата з Біблії: «Що було колись, те буде й знов, і що діялось, те й діятиметься, і нема нічого нового під сонцем» (Екклезіаст, 1,9). Вживається як формула крайнього скептицизму й розчарування в житті. Варіант цього вислову — «Нема нічого нового під місяцем» — походить з вірша російського письменника й історика М. Карамзіна «Соломонова мудрість з досвіду, або Вибрані думки з Екклезіаста» (1797). — Під місяцем нема нічого нового: все циклічно повторюється, — мало не закричав маленький кулішознавець. Звідки жест цей? Цей погляд, мов дим!
Нема пророка у своїй країні Вислів з Євангелія (Матв., 13, 57; Марк, 6,4; Лука, 4, 24; Іван, 4, 44). У переносному значенні: люди охоче прислухаються до слів сторонніх людей, але зовсім не цінують навіть найрозумніших думок, якщо вони належать близьким особам. Ходім, ходім мерщій відсіль: Здогадуюсь, час би вже підкріпити свої викладки якоюсь цитатою (найкраще — класичною), бо ж нема в нас пророка в рідному краї — це відомо давно. Не дослухалися, хоча авторитет Дзюби-літературознавця, Дзюби-критика був високий. Нема пророків на своїй землі.
Немезида У грецькій міфології — богиня справедливості, що карає за порушення встановленого порядку речей. Зображувалася з атрибутами рівноваги, кари та швидкості: терезами, мечем, колісницею, найчастіше запряженою грифонами. У переносному значенні — відплата за злочин. Так, назва тільки: Русь та Україна: Деякі з цих нужденних креатур не зуміли довго туманити навіть царя і в своїм ненатлім запалі до грошей і грабунку зайшли так далеко, що нарешті й безглузда російська Немезіда мусила наложити на них свою карну руку. Нехай Покус-Фокус підніме меч Немезіди, нехай ловить, нехай в’яже шоферюгу з Деренчалом...
Не мечіть бісеру перед свинями Вислів походить з Євангелія: «Не давайте святині псам і не кидайте перлів (бісеру) ваших перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми і, повернувшися, не розтерзали вас» (Матв., 7,6). Цинічно, мамо, і немилосердно Поручик так само щось думав. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого «метати бісер», а краще спати. Віля, як завжди в таких випадках, закопилив губи й заявив, що йому ні до чого було розсипати бісер перед свиньми, а під свиньми він розуміє, далебі, не всіх присутніх, а лише мене...
Не минайте ані титли, Ніже тії коми Цитата з поеми Т. Шевченка «І мертвим, і живим...» (1845): Подивіться лишень добре, «Титли» — скорочені слова у стародавніх рукописах, «ніже» — ані. Лише десь на початку 30-х років, коли вже загальний образ большевизму розгортався на повну широчінь, «Біси» почали промовляти з силою незвичайною, роман читалося, «не минаючи титли, ніже тої коми», і до нього поверталося не раз. Яка любов! Минула ціла вічність, Коли дослідники почнуть колись писати всю правду, не минаючи ні титли, ні коми, про післявоєнну націоналістичну УПА, хай не скидають з політичного рахунку вчинених на Західній Україні сталінських злочинів супроти людяності в 1939—41 роках.
Не мир, а меч приніс Я на землю Вислів з Євангелія. Слова Ісуса Христа: «Не думайте, що Я прийшов, щоб принести мир на землю; Я приніс не мир, а меч» (Матв., 10, 34). Ви думаєте, мир приніс я вам на землю? «Мир вам!», — приносить християнин на поріг чужої хати. «Не мир, а меча приношу я вам», — можна нагадати. І то велика істина, — сувора істина життя.
Не можна двічі увійти в ту саму річку Вислів належить грецькому філософу Геракліту з Ефеса (530—470 до н. е.). Платон розповідає у своєму творі «Кратіл»: Геракліт говорить, що все рухається й ніщо не стоїть на місці, і, уподібнюючи все існуюче течії річки, додає, що двічі в ту саму річку увійти неможливо». Душа задивиться в туман
Не мудрувати лукаво Вислів походить з трагедії О. Пушкіна «Борис Годунов» (1825). Слова літописця Пимена, який закликає І розповідати про історичні події просто, не прикрашаючи їх фантастичними вигадками. Ми вважаємо п’єсу д. Винниченка невеликим придбанням, для української літератури; в творчості ж талановитого | письменника вважаємо її за темну хмарку, яка, дай Боже, щоб не розрослась у більшу і не збила художника з ясного і чистого шляху, на якому Винниченко стояв «не мудрствуя лукаво», у перші часи своєї творчості.
Ненавиджу й люблю Цитата з 86-ї елегії римського поета Катулла (84—54 до н. е.), де він говорить про суміш протилежних почуттів до зрадливої коханки. Якогось вітру, сміху чи злоби! Люблю й ненавиджу, і мовчки паленію, Дивлюсь. Дивлюсь йому навпроти, (С. Йовенко, Робота моря) Неначе цвяшок в серце вбитий... Цитата з поеми Т. Шевченка «Марина» (1848): Неначе цвяшок, в серце вбитий, В образному слововживанні позначає захоплення людини ідеєю, задумом твору, спогадом. «Як той цвяшок у серце вбитий...» ношу я Ваш послідній лист і несказанно радію тому, що серед нас народилися такі люди, що й послідню сорочку скинуть з себе та віддадуть на добре діло задля рідного краю. І з самого того вечора, поки ось не виклав я цю казку на папері, була вона мені, справді, неначе цвяшок в серце вбитий.
Не одним хлібом живе людина Цитата з Біблії. З цими словами Мойсей звернувся до юдеїв після того, як Бог дав йому скрижалі із заповідями: «Не одним хлібом живе людина, але всяким словом, що виходить з уст Господа» (Второзаконня, 8, 3). Вислів повторюється й у Євангелії, його промовляє Ісус Христос, відкидаючи спокуси диявола в пустині (Матв. 4,4; Лука, 4, 4). Значення вислову: людина не може обмежитися лише задоволенням матеріальних потреб, вона повинна жити духовним життям. Річард: Нещасні люди!.. В поті чола добуваючи собі хліб, що вони, крім цього, мають, бо ж євангельська істина — не хлібом самим житиме людина — істиною залишається й тепер... Не дав і поїсти хлопцеві гаразд. Аж розсердилась Мотузчиха, а Якимові сміх:
Неопалима купина Біблія (Вихід, 3, 2-4) розповідає про першу зустріч Мойсея з Богом, який промовляв до нього з палаючого тернового куща, що горів і не згорав, — «неопалима купина». У сучасній мові — символ безсмертя. І стоїть Україна перед нашим духовним зором у вогні, як неопалима купина. ...Прощу, а ти, замість проклять, віднині
Не протився злому Цитата з Євангелія. У Нагірній проповіді Ісус Христос сказав: «Ви чули, що І довіку лев
Нептун У римській міфології — бог морів. Ім’я Нептуна вживається як образна назва морської стихії. Коли приходить старовинна шхуна, Ще не купаний? А Нептун таких купати велить! Мушля висушена
Нерон Римський імператор Клавдій Цезар Нерон (37—68 н. е.) був відомий своєю жорстокістю й підступністю. Його ім’я стало загальною назвою тирана, який не спиняється ні перед чим для зміцнення своєї влади. Не ховайте, не топчіте Нерона-палія нащадок
Не сотвори собі кумира Вислів походить з Біблії. У заповідях, які Бог дав Мойсееві, сказано: «Не робитимеш собі різьбленого кумира чи подоби того, що на небесах угорі, і того, що на землі внизу, і того, що у водах та під землею. Щоб не падав ниць перед ними і не служив їм...» (Вихід, 20, 4-5). Значення вислову: не схиляйся сліпо перед ким-небудь або чим-небудь. Не продасться справжня ліра, Але в народі відтепер, Як відомо, проблема кумирів виникла ще в часи пророка Мойсея. «Не сотвори собі кумира...»
Нести свій хрест Євангельський образний вислів: «Тоді Ісус сказав учням своїм: коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого і візьме хрест свій і йде за мною» (Матв., 16, 24). Вислів пов’язано з давнім звичаєм: засуджені на смерть повинні були нести до місця страти хрести, на яких їх розпинали. У переносному вживанні означає покірність долі; муки, які людина терпить в ім’я ідеї. Місця в школі були зайняті, і виконуючий обов’язки голови колгоспу Данило Вигон уклінно просив, щоб Коляда став завгоспом. Це була пекельна робота, але він мужньо почав нести свій хрест. У драмі людській небагато дій: дитинство, юність, молодість і старість. Роби, що хоч, ридай або радій, неси свій хрест. Все інше — позосталість. Як добре те, що смерті не боюсь я
Нестор Герой грецького епосу, цар Пілоса, учасник походу аргонавтів за золотим руном. Він дожив до глибокої старості й у роки Троянської війни, за словами автора «Іліади» Гомера (IX ст. до н. е.), царював уже над третім поколінням людей, переживши їхніх батьків і дідів. Зв’язок творчості автора «Балад і романсів» з визначним польським поетом Юліаном-Урсином Немцевичем, автором історичних пісень, та пошана, яку не раз виявляв Міцкевич до старшого товариша, якого він називав Нестором польської літератури, не можуть бути залишені без уваги.
Нестор Літописець Нестор Печерський (бл. 1056 — бл. 1121) — основоположник давньоруської історіографії, один з авторів літопису київського «Повість минулих літ», житій святих, чернець Києво-Печерського монастиря. Сузір’ям скаже Бог вознести Спасибі й на тому, що десь ви єсте,
Не суди, і тебе не осудять Вислів походить з Євангелія: «Не судіть, щоб вас не судили. Бо яким судом судите, таким і вас судитимуть; і якою мірою міряєте, такою і вам одміряється» (Матв.,7,1-2). У переносному значенні вислів уживається для застереження від несправедливих, необ’єктивних висловлювань про людей та їхні вчинки. Не суди і суджений не будеш.
Нефертіті Дружина єгипетського фараона Ехнатона, — надзвичайно гарна жінка, скульптурні портрети якої були знайдені археологами у XX ст. і експонуються в Музеї єгипетської давнини у Берліні. Ім’я Нефертіті вживається як символ жіночої краси. Це ж і донині царює у світі,
Нехай обмине ця чаша Мене Цитата з Євангелія. Слова Ісуса Христа, який молився у Гефсиманському саді напередодні страти: «Отче мій! Коли можна, нехай обмине ця чаша Мене» (Матв., 26, 39). У переносному значенні: надія на те, що вдасться уникнути тяжких випробувань, мук фізичних і душевних. Я знав: ся чаша не мине, Добре, друзі, нас не минула ...Боротьбою за самовизначення мусила займатися національно свідома творча інтелігенція. Не минула «чаша сія» і представників «празької школи», а також — і Олену Телігу, літературна спадщина якої назавжди увійшла до фонду української літератури.
Нині отпущаєши За Євангелієм, Дух Святий провістив мешканцю Єрусалима Симеону, що він не зможе вмерти, доки не побачить Ісуса Христа. Прийшовши до храму, куди батьки принесли новонародженого Ісуса, Симеон узяв немовля на руки і сказав: «Нині отпущаєши раба Твого, Владико, по слову Твоєму, з миром» (Лука, 2, 29). У сучасній мові вислів означає, що людина діждалася чогось, давно очікуваного. І от тиняюсь, скидаючись швидше на тінь людини, ніж на людину, і ждучи того слушного часу, щоб, побачивши Україну, сказати: «Нині отпущаєши...» Під наметом нового неба, Уся замучена душа українства в ці дні побожно стала на коліна й молилась Революції: «Нині одпущаеши раба твого, Владико».
Нитка життя Вислів походить від грецького міфу про трьох мойр (у Римі вони звалися парками) — богинь людської долі: Клото пряде нитку життя, Лахесіс скеровує її напрямок, а Атропа перерізує. Лиха смерть не зглянулась на нестарі ще літа його віку, ні на пишний розцвіт таланту, ні на повсякчасну жагу жити-творити і своїми творами уславлювати рідну країну перед великими світами. Не маючи волі над творчим духом, вона потайки, як той шашіль, точила недугами його тіло, нівечила хворобами його силу і одразу без всякого милосердя обірвала тонку нитку його короткого життя.
Ні вітру, ні хвилі Цитата з поеми Т. Шевченка «Гамалія» (1842): Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі Із нашої України... У переносному значенні — відсутність новин, брак відомостей. Дав 150 патріотам книжку в руки. Жду місяць, патріоти мовчать. Жду другий місяць — нема «ні вітру, ні хвилі», патріоти не відсилають ні книжок, ані грошей. Довгий сон під склепінням неба
Ні елліна, ні юдея Вислів походить з Послання апостола Павла до галатів: «Нема вже ні юдея, ні елліна, нема ні раба, ні вільного; нема ні чоловічої статі, ні жіночої, бо всі ви одно во Христі Ісусі» (3, 28). У сучасній мові вживається на означення рівності всіх людей, представників усіх національностей. Щодо постулату «нема ні грека, ні юдея», то що ж тут заперечиш? Перед Богом всі люди рівні.
Ніке (Ніка) У грецькій міфології — уособлення перемоги. Крилата Ніке була неодмінним атрибутом Зевса і Афіни, яких зображали зі статуеткою Ніке в руках. Широковідома скульптура Самофракійської Ніке (II ст. до н. е.) — крилатої дівчини, що лине в переможному пориві. Ніке, як і римська Вікторія, — символ перемоги на полі бою та в різного роду змаганнях. О болюча й скорботна перед вістям в безсмертя мить!
Німфа У грецький міфології німфи — божества природних сил: водяні німфи — наяди, лісові — дріади та ін. Вони володіють древньою мудрістю, таємницями життя та смерті. їх змальовували у вигляді гарних дівчат. В образному слововживанні — красуня. — Ге, ге, ге, — скрикнув весело пан Калясантій. — От яка німфа стереже тут Адасевих пенатів! Вона — німфа, заплетена в зів’ялі коси подруг,
Ніоба (Ніобея) Героїня грецького міфу, дружина царя Фів, мати дванадцяти дітей, вона сміялася з богині Латони, що народила лише двох — Артеміду і Аполлона. Латона поскаржилася Аполлонові, і він убив своїми стрілами всіх дітей Ніоби. Від страшного горя Ніоба скам’яніла, перетворившись на скелю, що вічно ллє сльози. У сучасній мові Ніоба — нещасна мати. Леся Українка написала поезію «Ніобея», а О. Кобилянська — оповідання «Ніоба». Описана мною «Ніоба» існувала справді, і всі її діти були нещасливі і спонукали мене написати ту новелу. Срібна чуприна, чоло пророче, Нехай над мертвими жалоба
Ні печалі, ні воздиханія Слова з заупокійної християнської молитви, де сказано, що душа праведника йде в рай, де нема «ні печалі, ні воздиханія, а життя вічне». Страшно становиться нам серед миру; душа наша, як сполохнутий голуб, зривається з землі і возлітає в ті таємничі сторони, про которі чуємо тілько, що нема там ні печалі, ні воздиханія. То поки сонцю крок до потухання, Душа полине в безмір літ
Нірвана За буддійською релігією, людина, що веде аскетичне життя і виконує приписи Будди, може досягти найвищого стану блаженства: звільнення від страждань і пристрастей. Такий стан зветься «нірваною», що по-санскритськи означає «згасання». У переносному значенні нірвана — забуття, спокій, смерть. Це ти, нірвано вічная, сумна, немила?.. Моя істота вимагала ритму і гри слів та тонів, щоб створити інший світ блаженної нірвани, де не було б ні війни, ні небезпек, ні логіки Душно... води ні краплини... се наче дорога в Нірвану, Країну всесильної смерті...
Нове життя нового прагне слова Цитата з однойменної поезії (1932) M. Рильського: Нове життя нового прагне слова, Нова доба нового прагне слова. А яке воно, те слово? Література — велике і святе діло, і треба бути мужнім віч-на-віч із собою. Переконаний, серед читачів знайдуться оптимісти, які зауважать, що не так усе погано: просто мистецтво набуває новітніх форм, як того вимагає час. Певною мірою вони мають рацію: «нове життя нового прагне слова».
Новий і праведний закон Вислів походить з поезії Т. Шевченка «Юродивий» (1857): О роде суєтний, проклятий, «Новий і праведний закон» — вироблена у 1787 р. за участю Дж. Вашингтона перша конституція США. Вона закріпила перемоги американських військ у визвольній війні 1775—1783 р.р. і увінчала створення Сполучених Штатів як держави. Ось чому таким дорогим був Шевченко для сучасників, ось чому ще дорожчим став він своїм потомкам, своїм, тепер вже «народженим землякам», які на власні очі побачили здійснення тієї правди, того «нового і праведного закону», в які так палко вірив великий Кобзар та що за їх наближення віддав своє полум’яне життя.
Правий гнів Засяє, всі зламавши трони,
Нові люди Цей вислів («нова людина» латиною — «homo novus») був відомий ще в Давньому Римі, де він означав раніше невідому людину, яка домоглася успіху. У XIX ст. вислів набув поширення після появи роману М» Чернишевського «Що робити?», який має підзаголовок «З оповідей про нових людей». У цьому творі «нові люди» прагнуть побудувати стосунки між людьми на новій, більш справедливій основі. В російській літературі саме напередодні виступу Нечуя-Левицького питання про «нових людей» було найактуальнішим. В 1873 році у львівській «Правді» був надрукований уривок Нечуя-Левицького «Новий чоловік», що являв собою частину його роману «Хмари».
Ноїв ковчег У Біблії (Буття, 6-7) розповідається про врятування праведника Ноя, його родини, а також семи пар «чистих» і «нечистих» тварин від всесвітнього потопу. Вони плавали на збудованому Ноєм кораблі («ковчезі»). У сучасній мові вислів має кілька значень: надійний притулок, місце зустрічі людей різних переконань та ін. Вітер, вітер з хмарних кубків... В бункері було повно мешканців — дітей, жінок, старих. Вони виглядали звідусіль: з кучугур шмаття, з пуховиків, тиснулися по нарах, настелених в три ряди. — Ноїв ковчег! — зауважив Хома, оглядаючи бункер хазяйським оком. Наче в Ноїв ковчег, нас упхалось в цей Час непомалу —
Ну що б, здавалося, слова... Слова з однойменної поезії (1848) T. Шевченка: Ну що б, здавалося, слова... Є люди іншого гатунку, які ніби всім своїм єством народжені для цього високого діла. І, «що б, здавалося, слова! Слова та голос, більш нічого, а серце б’ється, ожива, як їх почує». І в цьому слові розмовляють люди, птиці і дерева... Одні вирощують хліб, другі добувають вугілля, треті варять сталь, а ми маємо справу зі словом, з тим художнім поетичним словом, що про нього колись сказав великий наш поет: «Ну що б, здавалося, слова... А серце б’ється-ожива, Як їх почує!..» Так його дивувала сила художнього слова. (О. Гончар, За правдиве і високохудожнє відтворення життя народу)
[ A ] [ Б ] [ В ] [ Г ] [ Ґ ] [ Д ] [ Е ] [ Є ] [ Ж ] [ З ] [ И ] [ Й ] [ І ] [ Ї ] [ К ] [ Л ] [ М ] |
 |
|
 |
 |
| Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ |