Алла КОВАЛЬ, Віктор КОПТІЛОВ
КРИЛАТІ СЛОВА В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ

Щ

Щастя всіх прийде по наших аж кістках

Цитата з поезії І. Франка «Каменярі» (1878):

Ми ломимо скалу, рівняєм правді путі,
І щастя всіх прийде по наших аж кістках.

Ніколи не згасала чиста віра
В грядуще царство молодого сонця,
У те, що викує свободи меч
Убогий раб з убогого орала,
Що щастя всіх — по ваших аж кістках
На землю ступить вільною ногою.
(М. Рильський, На могилу Франка)

Ще не вмерла Україна

Цитата з однойменної поезії П. Чубинського (1839—1884), що стала державним гімном України.

Так, ще не вмерла Україна. Не вмерла вона в Америці і Канаді, Австралії і Аргентіні, у Празі, Лондоні і Мюнхені і навіть у Москві.
(І. Драч, Сучасна дума про третього брата)

Щоб усі слов’яни стали Добрими братами

Цитата з вступу до поеми Т. Шевченка «Єретик» (1845):

А я тихо Богу помолюся,
Щоб усі слав’яне стали
Добрими братами,
І синами сонця правди...

Це буде однією з форм здійснення заповітної думки Тараса Шевченка — «щоб усі слов’яни стали добрими братами», за якою приховується інша, всеосяжна думка — щоб усі народи стали добрими братами.
(М. Рильський, Художній переклад з однієї слов’янської мови на іншу)

Що Гекубі до нього, що йому до Гекуби?

Цитата з трагедії В. Шекспіра «Гамлет» (1601). У 2-й сцені 2-ї дії Гамлет дивується здатності актора перейматися стражданням дружини троянського царя Пріама Гекуби:

І все через ніщо! Через Гекубу!
Що він Гекубі, що вона йому?

Зрештою, що їм (псевдопатріотам) Гекуба?.. Осміявши всі народні святощі, вони являються «чужинцями в ріднім краю» і служать лише тому, хто грубіле заплатить.
(М. Вороний, Сергій Васильківський)

Простосерді і щирі, вони (робфаківці) готові з дитячою радістю засвітити ліхтарі і піти в похоронній процесії Європи. Що їм Гекуба?
(М. З е р о в, Ad fontes)

Що є істина?

Цитата з Євангелія. Коли Христос на допиті в Пілата сказав, що прийшов у світ, «щоб свідчити про істину», Пілат спитав: «Що є істина?». Але Ісус Христос нічого не відповів йому.
Вислів став формулою скептицизму.

Незвичним постає й саме обличчя зла. Його носієм є організатор та керівник руху мафії... Сьогодні для нього питання «що є істина?» не існує: він володіє нею, як повністю володіє ситуацією.
(Т. Свербілова, Момент істини в драматургії)

Що личить (дозволено) Юпітерові, те не личить (не дозволено) бику

Латинський крилатий вислів, який виник у зв’язку з античним міфом про те, як верховний бог Юпітер (Зевс) в образі бика викрав прекрасну Європу — дочку фінікійського царя Агенора. Цитується також у латинській формі — «Quod licet Jovi, non licet bovi».

He тільки ж бо quod licet Jovi, non licet bovi, а й навпаки: що можна якому-небудь Поліщукові — непристойне те для Тичини.
(С. Єфремов, Історія українського письменства)

Що скаже княгиня Марія Олексіївна?

Цитата з комедії О. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824), слова Фамусова (дія 4, ява 15), якими завершується п’єса.

Вислів уживається для характеристики міщанської залежності людини від думки «сильних світу цього».

Іван Дзюба приніс мені цілу низку віршів нікому не відомого автора, який звався Іван Драч. З тої низки я вибрав поему «Ніж у сонці» і негайно надрукував її в газеті, не думаючи про те, «що скаже княгиня Марія Олексіївна».
(П. Загребельний, Думки нарозхрист)

[ A ] [ Б ] [ В ] [ Г ] [ Ґ ] [ Д ] [ Е ] [ Є ] [ Ж ] [ З ] [ И ] [ Й ] [ І ] [ Ї ] [ К ] [ Л ] [ М ]
[ Н ] [ О ] [ П ] [ Р ] [ С ] [ Т ] [ У ] [ Ф ] [ Х ] [ Ц ] [ Ч ] [ Ш ] [ Щ ] [ Ю ] [ Я ]