Алла КОВАЛЬ, Віктор КОПТІЛОВ
КРИЛАТІ СЛОВА В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ

Ш

Шагренева шкіра

Назва повісті О. де Бальзака (1799—1850), в якій шкірка дикого звірка шагреня має чудодійну властивість зменшуватися в міру наближення смерті її володаря.

Уже тоді його доїдав пістряк сечового міхура; він добре знав неминуче наближення кінця, шагренева шкура його життя збігалася вже на маленьку латочку, але при тому він умів не обтяжувати товариство печаткою приреченого на обличчі.
(І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)

Шапка-бирка, зверху дірка

Цитата з народної думи про козака Голоту:

На козакові шапка-бирка —
Зверху дірка,
Травою пошита,
Вітром підбита.
Куди віє, туди й провіває,
Козака молодого прохолоджає.

І спогадів струмок тече,
Що їм і босо, їм і голо,
І в люту зиму гаряче,
Що шапка-бирка, зверху дірка —
їй-Богу, панові під стать,
Що вже як спати довго й гірко —
То краще б зо сну їм не встать!
(А. Малишко, Повертаючись до Києва)

Шариков. Шариковщина

Шариков — герой повісті російського письменника М. Булгакова (1890—1940) «Собаче серце», сатиричний образ пролетаря — «гегемона» революції, хама й невігласа.

Трагедія революції в тому, що їй забракло сил, аби зупинити «шарикових». Пригадуєте пісню тридцятих років про матроса-партизана Железняка?.. А брат його був «просто» анархістом, а точніше, якщо хочете, — бандитом.
(В. Скуратівський, Вихід із котловану)

Намагалися віру замінити абстрактними ідеологічними поняттями. А водночас відкинули двотисячолітню культуру християнства. І цілком логічно прийшли до «шариковщини»: все поруйнувати — а те, що залишилося, відібрати і поділити.
(В. Вєрєтєнніков, Природа,людина,духовність)

Швець, знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся

Цитата з оповідання Г. Квітки-Основ’яненка «Салдацький патрет» (1833), відповідь на «критику» виставленого на ярмарку портрета з боку шевця, який робив зауваження щодо змалювання одягу.

Вислів уживається як формула некомпетентності людини.

Соціолог в оцінці явищ мусить виходити з об’єктивних критеріїв, вироблених наукою. І якщо в цю ділянку вривається поетична душа, то вона вносить непотрібну нервозність, емоційний накал і цілу купу дурниць. Словом, швець знай своє шевство і в кравецтво не мішайся. Згадався старий Основ’яненко.
(М. Горинь, Лист до дружини, 30.VII.1966 р.)

Шерлок Холмс

Герой циклу оповідань (1892) і повістей англійського письменника А. Конан-Дойла «Пригоди Шерлока Холмса», — здібний детектив, що вміє розплутати найскладніші злочини шляхом тонкого логічного аналізу. Ім’я його стало загальною назвою. Часом вживається з іронічним забарвленням.

Марися Павлівна зосталася на причалі. Красива ж тобі випала роль! Педагог, прихильниця такої гуманної системи, і в ролі Шерлок-Холмса — іронізувала вона над собою.
(О. Гончар, Бригантина)

Шехерезада

Дружина перського царя Шахріяра, яка розповідає йому казки протягом юоі ночі. Вони згодом увійшли до збірки казок «Тисяча й одна ніч».
У переносному значенні — щось неймовірно гарне, казкове.

Синій вечір. Синій вечірній город. Азія. — Але на сучасність я дивлюсь крізь призму легенд Шехерезади.
(М. Хвильовий, Арабески)

Минули віки вікопомних бур,
Сучасним сонцем ці дні розпечеш.
І якби сьогодні з’явився Тімур,
а двадцять чотири його в Узбеччині
Ліквідували б назавжди. Тим часом
Твої Шахразади торгують квасом.
(В. Мисик, Стара Бухара)

Шлеміль. Тінь Шлеміля

Герой повісті німецького письменника-романтика А. фон Шаміссо «Незвичайні пригоди Петера Шлеміля» (1814), який продав свою тінь чортові й став несхожим на інших людей. Його всі цуралися, і він змушений був постійно блукати.
Ім’я Шлеміля стало загальною назвою всіма зневаженого блукача.

Як той Шлеміль, що стратив тінь,
Ходжу я мов заклятий,
Весь світ не годен заповнить
Мені твоєї страти.
(І. Ф р а н к о, Зів’яле листя)

Мистецтво традиційне, саме тому воно й новаторське. Не схвилює людства твір, позбавлений ознак духу одного народу, — це буде Петер Шлеміль без тіні. Не може бути новаторського твору, який не виростав би з традицій.
(С. Тельнюк, Корінь і плід)

Шпіонське ремесло

Цитата з поезії І. Франка «Гімн» (1880): Ні тюремні царські мури, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело.
Тут поет говорить про невмирущий революційний дух українського народу.

Братерство нас на цій землі звело
І не страшне йому «шпіонськеремесло»!
(М. Рильський, Масіс)

Шукання втраченого часу
У пошуках втраченого часу

Назва серії романів французького письменника М. Пруста (1871—1922).

Виходячи з тодішньої його сучасности шістдесятих років, письменник (Л. Первомайський) усю свою увагу зосередив на подіях минулого — важких тридцятих років і другої світової війни. Було в цьому щось від «шукання втраченого часу».
(І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)

[ A ] [ Б ] [ В ] [ Г ] [ Ґ ] [ Д ] [ Е ] [ Є ] [ Ж ] [ З ] [ И ] [ Й ] [ І ] [ Ї ] [ К ] [ Л ] [ М ]
[ Н ] [ О ] [ П ] [ Р ] [ С ] [ Т ] [ У ] [ Ф ] [ Х ] [ Ц ] [ Ч ] [ Ш ] [ Щ ] [ Ю ] [ Я ]