| Валько 
            КРАВЧЕНКО  
            АБЕТКА ДЛЯ "СТАРШОГО БРАТА"
"ЧУДО РОССИИ". СЕРГІЙ КОРОЛЬОВ  Не вважаючи нас за нарід, Москва завжди відбирала і продовжує 
              відбирати в нас кращих людей і присвоює собі, видаючи їх за росіян. 
              Росіяни прославляють свою державу, та коли бракує своєї слави, присвоюють 
              чужу. Тому нам треба викривати це історичне злодіство "старшого 
              брата". В квітневому 1996 р. номері газети "Российская община Севастополя" 
              у вірші "Чудо России" якийсь І. Лапін називає Сергія Корольова знаменитим 
              росіянином. Насправді ж він росіянином не був, хоч і розмовляв, 
              коли керував створенням совєцьких ракет, російською мовою.
 Мати Сергія Корольова - українка, сімнадцятирічною дівчиною була 
              видана супроти своєї волі за вчителя "словесности" житомирської 
              гімназії П. Я. Корольова, уродженця Могильовської губернії, що був 
              на одинадцять років старший від неї. Коли якось ввечері - це було  
              в Києві - чоловік повернувся додому пізно і почав за своєю звичкою 
              бешкетувати, вона схопила малого сина і побігла до подруги, а потім 
              відвезла його до своїх батьків до Ніжина. Малому Сергійкові тоді 
              було лише два роки. Свого російського батька він по тому ніколи 
              й не бачив. Ось що писав О. Лазаренко, двоюрідний брат матері С. 
              П. Корольова: "Сергійків дідусь Микола Якович Москаленко і за зовнішністю, 
              і за характером був типовим українцем, потомственим козаком міста 
              Ніжина".
 В Ніжині на розі вулиць  Гоголівської та Стефано-Яворської 
              була бакалійна крамниця купця ІІ гільдії Москаленка. Бабуся С. П. 
              Корольова була також запорізького роду - Марія Матвіївна, з родини 
              Фурса, але серед її предків були також греки, яких запросив до Ніжина 
              ще Богдан Хмельницький для розвитку торгівлі.
 Мати С. П. Корольова Марія Миколаївна писала у своїх спогадах: "Ми 
              за тодішнім суспільним поділом належали до козаків, і не тільки 
              на папері. Колись були на Січі Запорізькій такі славні козаки - 
              Фурси, Москаленки та Лазаренки. Все то - мої діди та прадіди. А 
              в пашпорті батька - Миколи Яковича Москаленка - значилось: "Козак 
              міста Ніжина". Вчилась я в Києві. Сергійко у діда та баби. Скільки 
              він вже наслухався легенд про козаччину! Народний гумор, те вогнище, 
              що завжди палахкотіло в душі українського народу, що перейшло в 
              творчість Гоголя, Остапа Вишні, перейняв собі й мій Сергійко".
 Здобувши освіту, мати Сергія в 1916 році вийшла заміж вдруге і переїхала 
              з сином до Одеси, де працював її чоловік начальником портової електростанції. 
              Викладала там українську й французьку мови. Про життя в Одесі мати 
              писала у спогадах: "Селяни, що несамохіть призабули рідне слово 
              й говірку, любили слухати співучу українську мову Сергія, прохали 
              його прочитати вірші з "Кобзаря", що він залюбки робив". В Одесі 
              Сергій Корольов вчащав до гуртка планеристів в Товаристві сприяння 
              авіації й повітроплавання України та Криму.
 В 1924 році він вступив до Київського політехнічного інституту. 
              В анкеті, що збереглася, в графі "національність" написав  
              - українець. І в подальших своїх анкетах він писав так же. В 1927 
              році він вперше приїхав до Криму, до Алупки на запрошення своєї 
              знайомої, красуні Оксани, що там відпочивала. Згодом вони побралися. 
              Є світлина 1932 року, де вони з Оксаною сидять біля пам’ятника Тотлебену 
              на Історичному бульварі в Севастополі. А 7 жовтня 1959 року на горі 
              Кішці нащадок запорізьких козаків Сергій Корольов вперше оглядав 
              світлину зворотного боку Місяця.
 Майже два роки С. Корольов провів в одиночній камері. Потім була 
              Колима, де він втратив половину зубів, і лише звільнення за викликом 
              з Москви в 1944 році врятувало його від загибелі: успіхи США в створенні 
              атомної бомби примусила Кремль повертати з ув’язнення тих вчених-атомників 
              і ракетників, хто ще був живий, до їх роботи.
 Ось таке "Чудо России"...
 АБЕТКА ДЛЯ "СТАРШОГО БРАТА"
 КИЇВСЬКІ МІСІОНЕРИ - РОСТОВСЬКІ СВЯТІ
 ЯК УКРАЇНЕЦЬ ВИВИЩИВ МОСКВУ. МИТРОПОЛИТ
ПЕТРО.
 КОРОТКИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКИХ ДІЯЧІВ,
ЩО ЗРОБИЛИ ВНЕСОК В ПРОСВІТЛЕННЯ РОСІЇ У XVII-XVIII в.в.
 СИН КОЗАЦЬКОГО СОТНИКА - РОСІЙСЬКИЙ
СВЯТИЙ
 СВІТЛО З УКРАЇНИ. ТЕОФАН ПРОКОПОВИЧ
 УКРАЇНЕЦЬ З ЯВОРОВА НА ЧОЛІ РОСІЙСЬКОЇ
ЦЕРКВИ. СТЕФАН ЯВОРСЬКИЙ.
 УКРАЇНЦІ НА СЛУЖБІ РОСІЙСЬКОГО ФЛОТУ
 ПРИЛУЦЬКИЙ КОЗАК ГОРЛЕНКО - РОСІЙСЬКИЙ
СВЯТИЙ
 "В КНЯЗЬЯ НЕ ПРЫГАЛ ИЗ ХОХЛОВ...".
ОЛЕКСАНДР БЕЗБОРОДЬКО.
 УКРАЇНСЬКИЙ СЕЛЮК - ВИХОВАТЕЛЬ РОСIЙСЬКОГО
ЦАРЯ. АНДРІЙ САМБІРСЬКИЙ.
 УКРАЇНСЬКІ ЛІКАРІ НА СЛУЖБІ В РОСІЙСЬКОМУ
ФЛОТІ
 ХТО СТВОРИВ ТЕАТР В РОСIЇ
 ЗВІДКИ ВЗЯЛАСЬ МУЗИКА В РОСІЇ
 ХТО ЗДІЙСНИВ ПЕРШУ РОСІЙСЬКУ НАВКОЛОСВІТНЮ
ЕКСПЕДИЦІЮ?
 БРАТИ БОГДАНОВИЧІ
 УКРАЇНЕЦЬ - ВИХОВАТЕЛЬ ПУШКІНА.
В. Ф. МАЛИНОВСЬКИЙ
 УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО ВЕПРИК ПРОТИ РОСІЙСЬКОЇ
"СЛАВЫ СЕВАСТОПОЛЯ".
НЕСТОР АМБОДИК і ЛЕОНІД ДУХОВ.
 ДІВЧИНА З ЛУБЕН -МУЗА ПУШКІНА. Г. КЕРН
 "ХВІРТКА" НА МАЛАХОВОМУ ПАГОРБІ.
О. БУДИЩЕВ
 ФОСФОРУЄ НОКТИЛЮКА...
УКРАЇНЦІ - РОСІЙСЬКІ СИМВОЛІСТИ
 "ЧУДО РОССИИ".
СЕРГІЙ КОРОЛЬОВ
 ДОДАТОК ДЛЯ ІНШИХ БРАТІВ
 СВІТИЛЬНИК ХАЙ СВІТИТЬ. УКРАЇНА -
БІЛОРУСІЯ - МОСКОВІЯ
 ПРОСВІТИТЕЛЬ СЕРБІЇ. М. КОЗАЧИНСЬКИЙ.
 ПРОСВІТИТЕЛЬ РОСІЇ. М. СТАНКЕВИЧ
 
 
 |