Мішель де МОНТЕНЬ
ПРОБИ
З французької переклав
Анатоль ПЕРЕПАДЯ
ПЕРЕДНЄ СЛОВО ДО
ЧИТАЛЬНИКА
Перед тобою, читальнику, щиросердна книжка.
Вона з порога застерігає тебе: я не ставив собі ніякої іншої мети,
опріч сімейної й приватної. Про якийсь пожиток тобі чи про свою
славу я й не думав. Такий намір понад мої сили. В цій книжці я
намагався будь-що потішити моїх рідних і приятелів: хай вони,
як мене не стане, чого ждати недовго, віднайдуть у ній печать
моєї вдачі і моїх дум, і завдяки цьому доповнять і воскресять
те уявлення, що в них залишилося про мене. Якби я писав на те,
щоб запобігти в громади ласки, то вичепурився б і показав себе
при повному параді. Проте хай мене бачать у моїй простій, природній
і повсякденній подобі, невимушеним і нехитрим, адже зображую я
не когось, а самого себе. Мої хиби постануть тут живцем та й увесь
мій образ такий, як він є, наскільки це дозволить звичайнісінька
благопристойність. Аби я жив серед тих племен, що за чутками й
досі тішаться солодкою вольницею первісних законів природи, повір,
читальнику, я залюбки намалював би себе на повен зріст та ще й
гольцем голого. Отож, предмет цієї книжки — я сам, а це аж ніяк
не причина, щоб марнувати своє дозвілля на таку легковажну й незначну
людину. З Богом!
Писано в замку Монтень дня першого березня
року тисяча п'ятсот вісімдесятого.
© Анатоль Перепадя, 1991, переклад
українською мовою.
[ МІЙ
БАТЬКО ]
[ ЯК МЕНЕ ВИХОВУВАЛИ
]
[ ЯК Я ВИГЛЯДАЮ І
ЯКИЙ Я З СЕБЕ ]
[ МОЇ УПОДОБАННЯ І
ЗВИЧКИ ]
[ ПЕРЕМАГАЮЧИ НЕДУГУ...
]
[ ЯК Я КЕРУЮ СВОЇМ
ДОМОМ ]
[ ПРО ВМІННЯ РОЗМОВЛЯТИ
]
[ КНИГИ i Я
]
[ МОЇ ДОРОГИ Й ПОДОРОЖІ
— ПАРИЖ І РИМ, НАЙУЛЮБЛЕНІШІ МІСТА ]
[ ПРОБИ, ЇХНЯ НОВИЗНА,
ЗНАЧЕННЯ І ФОРМА ]
ВІД ПЕРЕКЛАДАЧА
Мішель Монтень народився 1533 року в замку Монтень,
департамент Дордонь, а помер 1592 року в Бордо. Рід його гасконський.
Замолоду письменник служив у бордоському магістраті, де подружився
з Етьєнном де Ла Боесі (гуманістом, який причастив його до філософії
стоїцизму), короткий час був при дворі Генріха Наваррського, подорожував
по Європі (1580—1581).
З 1572 року Монтень починає писати свої враження від прочитаного
(особливо від античних авторів) і від пережитого, зібравши їх
у книжку і назвавши «Пробами» (в оригіналі «Есе», назва, яка згодом
стала літературним жанром). Першу і другу книгу «Проб» письменник
оприлюднив 1580 року. А через вісім років вийшла третя книга разом
з попередніми, при чому перша і друга книги в значно розширеній
редакції. Успіх Монтень здобув уже у своїх сучасників. У наступні
віки навколо його спадщини велася суперечка. Якщо Паскаль ще закидав
авторові марноту і гординю, а Руссо — нещирість, то Вольтер захоплено
вітав його, називаючи своїм предтечею.
Героєм «Проб» можна вважати саму людську думку, вільну від догматизму
і схоластики, незалежну від сильних світу цього, безстрашну, критичну.
Найбільша цінність для письменника — людина. Завдяки розкутій
манері викладу в творі можна знайти різні літературні жанри: і
філософську розвідку, і критичне есе, і повіс-тярське побутописання,
і навіть вірші в прозі.
З трьох об'ємистих книг перекладач вибрав і змонтував уривки так,
щоб вони склалися в щось на зразок п'єси чи кіносценарію. Батько-мати
письменника, дитинство, виховання, навчання, хвороби, подорожі,
улюблені книги, замок, куди він самітнився для писання, самооцінка
«Проб». Словом, перекладач прагнув, щоб Монтень постав перед читачем
живою людиною, як наш сучасник.
І ще одне. «Проби» написані старофранцузькою мовою. Щоб читач
більше відчув їхній несучасний дух і колорит, перекладач дозволив
собі використати деякі нині маловживані слова, запозичивши їх
з давньоукраїнської мови. Звідси поява таких слів, як читальник
(читач), шатня (гардероб), кружганок (галерея круг дому) тощо.
Перепадя Анатоль Олексійович (нар. 1935 р.) — перекладач
з романських мов: французької, італійської, іспанської, португальської,
каталанської. В його перекладі українською мовою опубліковано
твори Антуана де Сент-Екзюпері, Франсуа Моріака, Марчелло Вентурі,
Італо Кальвіно, Альфонсо Гроссо, Жоржі Амаду, Алехо Карпентьєра,
Мануела де Сеабра та ін. Член Спілки письменників СРСР.
«Всесвіт»
1991 р.