Василь МАРСЮК
ПРОМЕТЕЄВА ЕСТАФЕТА
Лірика, гумор, сатира

АВТОБІОГРАФІЧНА ДОВІДКА

Народився я, Марсюк Василь Андрійович, 21 березня 1938 року в сім’ї шахтарів у місті Мар’їнці, яке майже зрослося з Донецьком.
У дворічному віці я втратив батька Андрія Йоновича, який загинув на алтайській каторзі, будучи засудженим за політичним звинуваченням.
А родини обох моїх дідів-волиняків ще на початку 1930-х років були радянською владою репресовані як так звані куркулі і розкидані по світу.
Моя мати Феодосія Лук’янівна (у дівоцтві – Буджерак) неймовірними трудовими зусиллями самотужки поставила на ноги і вивела в люди четвірку неповнолітніх дітей.
У робітничій Мар’їнці закінчив я сім класів школи і педагогічне училище і, виконавши 3-річний «священний» військовий обов’язок, короткостроково працював то інструктором, то лектором, то оперуповноваженим обласного управління міліції, одночасно навчаючись заочно у Київському держуніверситеті ім. Т. Шевченка. По його закінченні доля привела мене, вже одруженого, до міста Черкас, де я спершу викладав філософію у педагогічному інституті, а потім через політичні утиски збоку КДБ перейшов викладати історію у сільськогосподарському технікумі.
Тут я активніше зайнявся поетичною творчістю і 1973 року видав свою першу поетичну книжчину. Далі – дворічне навчання на Вищих курсах при Московському літературному інституті. Опісля очолював Черкаське обласне літературне об’єднання і керував творчою студією при ньому аж до переїзду до Києва у 1985 році. Тривалий час працював редактором у видавництві літератури для дітей «Веселка». Деякий час жив у кримській Алушті і біля трьох років – в Одесі, поетично освоюючи ці малоукраїнські міста, про що свідчать наявні у книжці вірші.
У різних видавництвах побачили світ мої поетичні збірки «Сурмлять тополі», «Обрії», «Життєдайність», «Сонячні терези», «Три криниці», «Минулому я руку подаю», «Красная книга любви» (у перекладах), роман у віршах «Донецька прелюдія», а також кілька книжок для дітей.
На деяких моїх віршах, виданих до 1990 року, можна помітити вплив тодішньої цензури і певного мого компромісу із пильними редакторами – видавцями. Частина моїх творів, написаних десятиліття тому, вперше побачать світ тільки у цій книжці, бо за радянських часів їм на заваді стояла цензура, а в роки формальної української державності – нестатки і занепад національного книговидання. Включив я до неї також частину своїх віршів, написаних російською мовою в часи мого бурлакування у Донбасі.

[ Київські фрески] [ На арені історії ] [ На донецьких вітрах ] [ Вироблений пласт ] [ Кримський берег ] [ Одеські настрої ]
[ Літературна галерея ] [ У суміжних Муз ] [ Біля українського Парнасу ] [ Автобіографічна довідка ]