Олекса РІЗНИЧЕНКО
ЇДЛО 1933-го
Словник голодомору

АКАЦІЇ ЦВІТ
32 89, 93, 99, 1066, 202, 253, 293, 322, 324, 330, 37, 339, 349, 359, 362, 364, 382, 404, 409, 428, 432, 454, 463,

Синьорито, акаціє, добрий вечір.
Я забув, що забув був вас.
але осінь зійшла по плечі,
Осінь, ви і осінній час,
коли стало любити важче,
І солодше любити знов...
Синьорито, ключе щастя,
Хто воно за таке - любов?
Вже б, здавалося, відболіло,
Прогоріло у тім вогні,
Ступцювало і душу, й тіло,
Вже б, здалося, нашо мені?
Микола Вінграновський.

32: ...а коли розцвіла біла акація - ласували її цвітом...
Д.З.Каленик, с. Рижавка, Уманський, Черкаська.

106: Збирали квітки з акації, розтирали в макітрі, робили "пампушки". Від них дуже сильно нудило.
І.Д.Барладин, с. Примощаниці, Барський, Вінничана.

202: З квітів акації робили муку. Я й тепер не терплю духу квітучої акації.
А.М.Малиночка, с. Топчине, Дніпропетровська.

253: Їли лободу, цвіт акації, млинці з нього робили. Акації стояли тоді обідрані, аж чорні.
К.К.Ковчинська, с. Стецівка, Звенигородська, Черкащина.

322: ...пізніше зацвіла акація, то їли цей цвіт і раділи.
Є.А.Мирець, с. Острів, Рокитнянський, Київщина.

324: Я назбирала квіту акації, зілля лободи, і сусідка за зілля для корови дала нам півлітра молока. З акації й лободи мама зробила млинці. І тут Катруся почала жалітися, що їй холодно. (...) "Я не хочу помирати, мамо, я не хочу помирати...". Це були її останні слова.
М.П.Цовбун, с. Ненадиха, Тетіївський, Київщина.

359: потім зацвіла біла акація. Їли досхочу, до рвоти.
А.М.Найдіна, с. Товста, Городтщанський, Черкащина.

404: цвіт білої акації врятував декого з моїх земляків у Миколаївці-другій, а декому й спричинив смерть. Видереться квола людина на дерево і зачепиться одежиною за сучок. Самій звільнитися несила, і рятувати нема кому. Так і висіли до смерті. Цього видовища і сьогодні позбутися не можу.
І.Є.Матвійчук, с. Миколаївка-Друга, Миколаївщина.

409: А коли зацвіла біла акація, це вже була розкіш.
О.Д.Шевчук, с. Олянине, Кам'янський, Черкащина.

428: Коли зацвіла біла акація, дітлахи, які ще могли вилізти на дерево, обривали той цвіт і поїдали тут же, а потім рвали, складали за пазуху й несли додому батькам.
Г.З.Губенко, с. Макариха, Знам'янського, Кіровоградщина.

432: їли все, що можна і все, що не можна: цвіт акації сушили, терли і ліпили оладки.
Ф.Безкоровайний, с. Олександрівка, Кіровоградщина.

Ч. 29: А як зацвіла акація, ми від неї відірватися не могли.
П.П.Винник, с. Винники, Козельщинського, Полтавщина.

БАБАКИ
БАБАК,ка м. 1) Байбак, сурок. Питав лисицю кум бабак (Глібов). Бабак свиснув. Почалася весна.

228: Повилазили бабаки, ховрахи, їжаки, інший дрібний звір. Люди, хто як умів, ловили, виливали водою, били всю цю звірину і вживали.
І.Д.Дреєв, с. Нижньобаранниківка, Біловодський, Луганщина.

БАРДА
501: Пішло в їжу липове листя і барда. Треба дякувать долі, що лютенський спиртзавод з осені переробляв картоплю і залив тією бардою три великі ями. До весни вона загусла. Оцю барду й продовали людям, з неї пекли ліпеники і тим жили.
М.В.Савченко, с. лютенька, Гадяцький, Полтавщина.

БАДИЛИННЯ
31, 73, 88, 90, 131, 134, 135, 138, 337, 358, 383, 385, 400, 401, 425, 479, 520, 522.

31: (Батько) надіявся потроху молоти її (пшеницю) на жорнах і заправляти баланду, яку в наших місцях тоді чомусь називали латурою.
Д.З.Каленик, с. Рижавка, Уманський, Черкащина).

72-73: Колгосп організував у полі кухню. Люди щоденно працювали на просапці буряків, одержували по черпаку баланди. Кому було мало, робив собі добавку сирою водою і помирав. Моя мама півчерпака приносила нам, дітям. Мама чорніла, пухла, а нас спасала.
М.Я.Кравець, с. Малі Крушлинці, Вінницький, Вінничина.

90: Годували коло молотарки баландою, таки чудом, як казав бригадир Митро Кобець, сім раз густе і всяким затерте.
Н.Т.Пукас, с. Слободище, Іллінинецький, Вінничина.

94: Лише коли пригріло сонце і на колгоспному полі зазеленіли рядки цукрових буряків, почали варити в колгоспі БАЛАНДУ і годувати людей. Нам, дітям, відпускали один черпак, а дорослим, що проривали два рядки, наливали в миску два черпаки.
О.І.Ведибіда, с. Вел. Бушинка, Немирівський, Вінничина.

134: В колгоспі у великому котлі варили баланду - на воді зварені висівки, давали черпак (1,5 л) баланди на сім'ю. Я ходила за баландою. Мати добавляла туди молока, і це була святкова їжа.
Г.Ф.Борячук, с.Парпурівці, Вінницький, Вінничина.

383: Треба ж було вишарувати 14 соток, то додатково дадуть черпак густої баланди чи каші.
М.З.Герасименко, с. Полянецьке, Савраський, Одещина.

401: До школи ходили не вчитися, а за тим черпаком "баланди". Що було за навчання, як хочеш їсти? Це були не діти, а тільки тінь.

479: Для колгоспу позичково відпустив 2 тонни борошна, з якого для голодуючих в останні, найтяжчі дні перед жнивами варили баланду (так називали страву люди), яка багатьом односельцям дала можливість вижити.
Д.Глущенко, с. Хвощівка, Хорольський, Полтавщина.

БАРАБОЛЯ
20, 29, 53, 71, 76, 88, 90, 95, 127
Див. КАРТОПЛЯ

29: У нашім селі Катерина Бурлак жила, вона з 24-го року була, приходить до мене: "Дай, Ганю, щось поїсти, бо так мучусь, що вже не можу". Я їй дам одну бараболю печену, вона мене просить: "Дай, Ганю, ще хоч одну, бо далі не витримаю". І я їй ще дам, з'їсть вона цих п'ять бараболь у мене і ще гірше їсти хоче. І вона з голоду так і померла, не витримала страждань. Моя мати приходить з поля на обід, а бараболя в кутку вся пощитана. Питає, де п'ять бараболь поділось, я їй кажу, що я ту бараболю з'їла, бо дуже їсти хотіла. Не скажу нікому, що я віддала жебракам.
Г.П.Щесняк, с. Слобідка-Кальнянська, Деражнянський, Хмельниччина.

53: Почали ми удвох з десятирічною Катею ходити по полях, збирати суху, гнилу барабольку, а всередині у нас щось боліло, пекло. Ми підемо, а мама ходить по хаті, плаче: "Ой, хоч би ніхто діток моїх не поїв..".
А.М.Шпичка, с. Добровольське, Цілиноградська.

88: От Палажка Куценко боліла шлунком, а їла жом, гнилу бараболю - вижила.
В.І.Швець, с. Китайгород, Іллінецький, Вінничина.

95: Від нього я довідалася, що під Вишневцем (від нас 35 км) померзли бараболі в кагатах і можна йти їх вибирати. Ото я і ходила по ці бараболі, вони висохли і були як порхаки. Я приносила їх додому, молола на жорнах і пекла "паляниці".
Н.А.Джерелейко, с. Щаснівка, Волочинський, Хмельниччина.

БЕВКА

Бевка, ки, ж. Пойло для скота, собак, болтушка из муки, разведенной в воде.
62, 107

62: Вже коли зовсім розвеснилось, мама зі старшим моїм братом Федею пішли в поле на роботу, там варили БЕВКУ (бевка - це у киплячу воду кидають трошки муки і розкачують, виходить наче ріденький кисіль). А люди були голодні й цій бевці раді. Мама з поля приносила в горщечку трошки цієї бевки для тата.
О.П.Степовий, с. Джулинка, Бершадського, Вінничина.

107: ...відкрили колгоспні їдальні, в яких люди одержували в обід миску бевки...
І.Д.Барладин, с. Примощаниці, Барський, Вінничина.

БЕРЕЗОВА КОРА
130

130: у лісових районах умирали менше, бо харчувалися відварами з березової та осикової кори, грибами. В степових районах юшка з лободи людей не спасла.
І.А.Невідомський, с. Новоселиця, Шепетівський, Хмельниччина.

БЕРЕСТА ЦВІТ, ЛИСТЯ
228, 293, 459, 446

228: З настанням весни людям трохи полегшало - їли цвіт верби та береста...
І.А.Дреєв, с. Нижньобаранниківка, Біловодський, Луганщина.

293: Їли терте осердя з кукурудзяних качанів. Домішували до нього листя береста та липи. Ловили жаб.

293: Я обшморгую з береста на причіпку хати молоде клейке листя. Обчухрую також з акацій. Мама добавляє до того буряка. Пече небачені коржаники.
М.Г.Іванченко, с. Гусакове, Звенигородський, Черкащина.

446: Чим далі жить? Давай рвать листя із берестків, бересткова мука дуже шорстка, непридатна для їжі.
М.Я.Нечипоренко, Білопільський, Сумщина.

459: Поїли все і макуху, і висівки, і листя з берестків...
Ф.І.Оленченко, с. Шевченкове, Харківщина.

БЛЮВАКИ
БЛЮВАКИ, вак, ж. мн. Блевотина.
БЛЮВАННЯ, ня, с. Блевание, рвота.

273: ...я зі старшим братом Костем іду в поле, де було наше торішнє картоплище, - збираємо торішню, вимерзлу за зиму, картоплю. Деяка вже геть перемерзла, суха, сам крохмаль. Інша ще гнила, мокра і смердюча. Все йде до торбин.
До тієї гнилизни вдома додаємо вівсяної муки, якої батько десь дістав, заколочуємо на воді й печемо млинці. Млинці виходять смердючі, аж дихання перехоплює. Звали ми їх "блюваками". Але їли - що вдієш?
М.І.Волинець, с. Іванівка, Коростишівський, Житомирщина.

БОБИ

76: А я був конюхом старшим і санітаром над усіма. То як привезуть якусь кукурудзу чи там боби... Як є боби, то людина не може померти. Я візьму трохи собі, а все коням. То так я рятував своїх дітей. Бо ж не було куди дітися.
М.К.Горобець, с. Івча, Літинський, Вінничина.

БОВТАНКА
100

100: До школи ходили не вчитись, а задля того, щоб посьорбати якоїсь бовтанки рідкої. (І за це спасибі). Детам наука полізе в голову, коли шлунок весь час нагадує про себе. Вчитель слідкував, щоб виснаженим дітям давали густішу їжу, бо від рідкої ще більше пухнутимуть.

БОВТУШКА
У Гр. нема. 56, 219, 302

56: Змилувавсь голова. Дав мені записку, і нас поставили "на довольствіє" у той інтернат. Там були і сироти, і діти живих батьків. "Меню" було щодня одне: мисочка бовтушки (трохи муки запарено кип'ятком) і тоненький стовпчик хліба, грам 100. Я кажу брату: "Ми тут і бовтушку їмо, а тато наш хворий і голодний. Давай будемо хліб ховати, носити татові, нам стачить і бовтушки".
А.Тютюнник, с. Текуча, Уманський, Черкащина.

299: До роботи на полі заохочували "бовтушкою". В окріп засипали борошно, розмішували, і воно розбігалося по горшку дрібнесенькими галушечками. Оскільки житнього чи пшеничного борошна не було, то мололи бурякове насіння, і та порохнява була замість борошна.
Я.П.Мицик, с. Вишнопіль, Тальнівський, Черкащина.

302: Настя Мифодюк, наївшись густої бовтушки, теж відійшла на той світ. Вона ж.

БРАГА
БРАГА, ги. 1) Род напитка (из просяного солода). 2) Брага, спущенный затор, - им кормят скот.
75, 93, 98, 140, 154, 322, 412, 434, 539

75: Люди почали вмирати, не було що їсти, їли котів, собак, ракушки, брагу з відходів цукрового виробництва.
В.С.Заворотній, с. Чуків, Немирівський, Вінничина.

93: Я сам бачив на горі біля немирівської гуральні велику кучугуру качанів кукурудзи, обнесену колючим дротом. З кукурудзи, ячменю гнали горілку, а кругом сиділи виснажені голодом люди, бо вже зовсім опухлі, пили брагу і тутже вмирали.
О.І.Ведибіда, с. Вел. Бушинка, Немирівський, Вінничина.

93: ...пекли з браги коржі...
Він же.

140: З липи листя сушили, брагу з заводу цідили та пекли млинці.
А.К.Жовта, с. Грабівці, Немирівський, Вінничина.

154: Чечельницька гуральня працювала на повну потужність. Гнали спирт із хліба - з проса, ячменю, пшениці, кукурудзи. З дальших сіл ішли люди чорні та опухлі до гуральні. Сідали під дорогу і просили у черепки браги.

155: І батько почав пити брагу, сказавши: "Якщо я не вмру від браги, то тоді і ви, діти мої, і мама будете пити".

322: пам'ятаю, як люди йшли в наше подвір'я і мій батько ділив чашкою їм брагу з діжки, привезену із села Стави Кагарлицького району, де була тоді гуральня. У Стави звозили звідусіль ячмінь, овес і переробляли на спирт, а люди кругом мерли від голоду. Наша сім'я вся вціліла, батько мій був ще одноосібник, мав конячку і возика, їздив у стави і купляв там брагу. І так ми тією брагою спасалися. Масово йшли люди з відрами на коромислах, виснажені до тієї гуральні. Хто був міцніший, то повертався ще до своїх домівок, а багато не поверталось. Залізе в яму, допадеться пити і погине в тій багнюці не маючи сили вилізти.
І.М.Кисіль, с. Мирівка, Кагарлицький, Київщина.

412: Або батько їде до спиртзаводу роздобути браги, а там люду, - як у вулику бджіл. Вижимали юшку з браги, а жмих сушили, товкли у ступі і пекли якісь млинці.
М.Г.Ружина-Двойникова, с. Оситне, Новомиргородського, Кіровоградщина.

434: Щоб урятуватись від голоду, тато пішов кочегаром на спиртзавод. Робочим видавали картку на одержання кількох відер браги. Це відходи з переробленої кукурудзи або ячменю. Цією брагою годували худобу. Її почали їсти й голодні люди. Проціджували, вижимали юшку, а ту половину сушили, товкли в ступі на порох, який змішували з малясом, і пекли маторженики. Ту брагу хто як міг і чим міг носили відрами. Тато змайстрував возика на двох колесах. На ньому прив'язував мотузками діжечку. Корову навчили ходити в ярмі, в голоблях. І так ми з мамою возили брагу. Як поїдемо, то було три вигоди: самі поп'ємо юшки з відра теплої, корова нахлепчеться, і додому привеземо.
Я пам'ятаю, як з мамою веземо брагу і бачимо: на дорозі і коло возика лежить чоловік і жінка мертві. Видно, вони з іншого села. А коло заводу понаїдалися браги, й додому не доїхали. Теж везли коровою.
К.Д.Довга, Голованівськ, Кіровоградської.

539: В Ічню наїжджало дуже багато людей з сіл, щоб добути щось їстівне. Тут була гуральня, до цієї гуральні і сходились люди. З ями куди зливали брагу (з осадку дна ями) виловлювали зерно. Іду зі школи, а поперед мене іде до станції, вірніше не йде, а тягне ноги, старенький дідусь і несе за плечима клунок цього наловленого зерна. Мішок мокрий, крізь мішковину по спині, штанях і чоботях стікає ця бражна рідина...
М.Я.Погорілко, Ічня, Чернігівщина.

БРУНЬКИ
БРУНЬКА, ки. Древесная почка (лиственная).
134, 343, 357

134: Перша травичка стала й бруньки стали їстівними продуктами.
Г.Ф.Борячок, с. Парпурівці, Вінницький.

343: Нам сьогодні важко це уявити, але люди їли кору дерев, лободу, бруньки, бурякове насіння.
М.І.Губрієнко, с. Шевченкове, Звенигородський, Черкащина.

29: от у липи з'являються бруньки, діти зранку до вечора сидять під липами і на липах, і їдять ті бруньки. В нас в селі коло церкви є липи, а більше нема нігде. А бруньки з липи мусили б бути добрими.

БУРЯКОВІ КОРЖИКИ

БУЛЬБЛЯНИКИ

135: Ходили і перекопували минулорічне бульбисько і померзлу, гнилу картоплю розминали з теплою водою і пекли бульбляники.

БУРДА
У Гр. нема.
45, 105, 190, 295, 347, 363, 392, 410, 572

105: В їжу пішли лушпайки із картоплі, її висушували, мололи на жорнах (підпільно) і з того борошна, вірніше, темно-коричневої маси, пекли млинці або варили якусь бурду. Їсти її було неможливо, але мусили.
І.Д.Барладин, м. Бар, Вінничина.

190: В школі на той час почали давати гарячі сніданки. БУРДА бурдою, але ж і хліба скибочка була.
К.К.Кулинова, с. Рубанівка, Великолепетиського, Херсонщина.

347: По весні, як накинулись шкідники на цукровий буряк, ми ходили ловити довгоносика, за літр довгоносика давали черпак "вирішальника", так називали ту бурду, він слів "третій вирішальний".
О.О.Колісник, с. Стебне, Черкащина.

392: Настав час посівної. Худоба з голоду попропадала, люди теж голодні, знесилені. Всіх виганяли на поле впрягали в плуг, копали землю лопатами в надії, що дадуть черпак якоїсь бурди. Деякі не в силі були робити, падали. Їх збирали в окрему групу - біля напису "ледарі".
Л.К.Загребельна, с. Ганнівка, Маловисківський, Кіровоградщина.

410: Весь час ішли дощі. А люди йшли в поле сапати. Страшні, пухлі, але йшли, бо на полі варили якусь бурду. Що це було, і тепер не знають, чи то чумиза, чи, може, сочевиця, хто його знав. Але то вже була їжа, і люди йшли за нею в поле, сапали буряки. Коли давали з котла їжу, приходив бригадир Драч Андрій, і командував: "Цьому давай густого (це були його родичі), а цьому не давай, бо це ледар". А ця людина не могла вже й ходити.
О.Д.Шевчук, с. Оситняжка, Новомиргородського, Кіровоградщина.

БУЗИНА
83, 88, 341

83: На Випасі (вулиця) жили дві сестри, Ягнішка й Вікторина, то вони з'їли свого брата Миколу. Коли вже Вікторину забрали і зачинили в пожарню біля сільради, то вона кричала звідти: "Дайте їсти, дайте їсти!" То діти просовували межи дошки їй БУЗИНУ, листя, бур'ян, і вона їла. Тут вона і вмерла.
К.І.Дячинська, с. Городище, Літинський, Вінничина.

88: Скінчилася конина, почав бузину їсти. Об'ївся бузини та й вмер.
В.І.Швець, с. Китайгород, Іллінецького, Вінничина.

341: Якось я вижила, їла листя, гнилу картоплю мерзлу, БУЗИНУ.
П.Я.Дяченко, Чапаївка, Монастирищенський, Черкащина.

БУЗКУ ЦВІТ
454

454: На жорнах мололи жолуді та дубову кору. А потім сушили цвіт акації, бузку, траву, і господині з усього того пекли "хліб".
І.В.Бугаєвич, Чернігів.

БУРЯК
Буряки рядочками
стеляться листочками
70, 75, 78, 90, 91, 139, 158, 261, 298, 329, 362, 363, 392, 408, 413, 424, 495

70: ...встала, пішла на роботу, якого колоска нашубрала, а там БУРЯЧКА десь украла, вирвала, з'їла.
Н.Г.Лищук, с. Заливанщина, Калинівський, Вінничина.

139: Я тоді працював у радгоспі, нас харчував радгосп. Колгоспникам було гірше, на посівній їм варили цукровий буряк і так харчували, люди поїдять того буряку і помирають. Ідеш полем, так і дивись: там лежать два-три померлих, там два-три.
М.Д.Кирильчук, с. Борщівці, Могилів-Подільський, Вінничина.

158: Якось ішли з поля, піднялися вже малесенькі бурячки, було вже на Петра, ми сіли з братом і по їдному вириваємо і їмо ті бурячки. Бригадир надійшов і бив нас, що поїдаємо посів.
О.М.Медецька, с. Бирлівка, Бершадського, Віннич.

261: Їли буряки, хто які діставав - сирі, варені.
Т.К.Микал, с. Пухівка, Броварського, Київщина.

329: Народ кинувся на радгосп "Філіція" до кагатів за буряками, та там по них стріляли, а вони лізли, хапали буряки, і тут же грили, несли додому, варили, їли.
Г.Ф.Миронюк, с. Тимошівка, Маньківського, Черкащина.

408: Недалеко в радгоспі були закопані буряки в кагатах. Люди ходили, розгрібали кагати і як худоба гризли ці буряки. Сторожі одгонили, але це не допомагало. Тоді сторожі стріляли поверх голів. але голодним було байдуже, вони гризли буряки.
У.С.Щербина, с. Оситняжка, Новомиргородського, Кіровоградщина.

413: Унесли ті буряки мерзлі, в болоті, а баба з печі злізла, взяла пучок соломи і давай обтирать буряк і гризти, те ж саме і я роблю.
Г.І.Чернюк, с. Піщаний Брід, Добровеличківський, Кіровоградщина.

ВИСАДКИ БУРЯКА
343, 347

347: Поряд була площа висадків цукрового буряка. І старші хлопчики бігали туди рвати ті висадки, щоб наїстися. Аж десь узявся на канаві сторож, їх нагнав, вони покидали буряки, а я йду по рядку і знаходжу буряк. Не відаючи, де він узявся, я зразу накинувся його гризти. Не помітив, що мене наздоганяє вершник, він побачив у моїх руках буряк і став нещадно мене бити, топтати конем, не пам'ятаю, що було далі. Очунявся вночі, наді мною небо. Потім мене наші знайшли...
О.О.Колісник, с. Стебне, Черкащина.

З КВАСУ БУРЯКИ

266: Лежить Вася на полу, стогне. Питаю: "Васю, що в тебе болить?". Каже: "Нічого не болить, та якби оце попоїсти бурячка з квасу зраза б устав і побіг". Я бігом додому, з діжки навитягав квашених буряків, приніс: "На, Васю, їж". Він узяв, двома руками, підніс до рота, почав гризти, а потім очі під лоба. Я перелякався, мерщій з хати, мені здалося, що Вася може встати і мене з'їсти. (Вася помер. - О.Р.)
М.Я.Піший, с. Красне, Згурівського, Київщина.

БУРЯКІВ ЛУШПАЙКИ
201, 302, 305, 407, 542

201: А в мене й зараз серце розривається, як згадаю, як у 33-му моя чотирирічна сестричка збирала на землі і їла лушпайки з буряка.
М.А.Глушич, с. Партизани, Приморського, Запоріжчина.

БУРЯКИ МЕРЗЛІ
357, 362, 445

357: Холодної зими люди ходили по полях і шукали різні пожитки мерзлі буряки, стебла соняшників.
В.К.Золотун, с. Лихачиха, Володарського, Київщина.

362: А як розтав сніг, то скрізь шукали мерзлу картоплю, буряки.
А.С.Дригота, с. Кадомка, Кагарлицького, Київщина.

445: Вже коли зійшов із землі сніг, ходили на бурякове поле, де--не-де знаходили невиконаний буряк. Він перемерз, тепер відтанув, став слизький... Але й то - харч.

БУРЯКІВ НАСІННЯ
85, 91, 299, 343, 360

86: Приїхали два дядька на наше обійстя за трупами - п'ять мерців з однієї сім'ї. Закидають на воза. Чую, кажуть про мене: "Заберімо й цього, завеземо заодно в катати". Я прихопив з собою піввідра бурякового насіня і втік у берег. Їв насіння, пасся на люцерні, переховувався в кущах.
П.А.Чешківський, с. Польова Лисіївка, Калинівського, Вінничина.

299: Оскільки житнього чи пшеничного борошна не було, то мололи бурякове насіння, і та попохнява була замість муки.
Я.П.Мицик, с. Вишнопіль, Тальнівського, Черкащина.

360: Дуже доймала нас лобода і луска гречана, а також насіння буряків. Не один від них помер.
О.П.Гнатик, с. Ярославка, Вчорайшенського, Житомирщина.

БУРЯЧКІВ ДИКИХ КОРІННЯ весною копали 313
М.Я.Ковтун, с. Дениші, Троянівського, Житомирщина.

БУРЯЧИННЯ МОЛОДЕ
273, 491

491: А вже по тому ми їли траву, бурячиння. Мама робила на буряках, і нас дві дочки допоматали мамі. Нарвемо листя бурякового, зваримо і їмо. І, так не день, і не два.
А.І.Дудка, с. Устимівка, Зачепилівського, Харківщина.

БУР'ЯН
БУР'ЯН, ну Сорная трава. БУ'ЯНЕЦЬ, БУР'ЯНЧИК, БУР'ЯНЮКА,
70, 83, 85, 101, 113, 142, 148, 158, 159, 172, 183, 205, 280, 306, 343, 362, 382, 409, 416, 425, 431, 434, 482, 494, 545

70: А прийду додому, мамла зварять бур'ян якийсь, самий бур"ян.
Переварять і посолять. І жили. Вижили.
Н.Г.Лищук, с. Заливанщина, Калинівського, Вінничина.

85: З того дня ми на бур'яні паслися. А потім було якесь свято. В школі казав учитель: "Коли скажуть: "Хай живе великий вождь і учитель, рідний наш батько Сталін!" - то вигукуйте тричі: ура! ура! ура!". Так я і вигукував...
М.М.Горбатюк, с. Вел. Олександрів, Віньковецького, Хмельниччина.

142: ...біля скирт соломи метушились виснажені люди, просівали полову, щоб набрати хоч трохи насіння бур'янів.
Н.Є.КАРАСЬ, с. Коханівка, Шепетівського, Хмельниччина.

143: Люди, в тому числі моя мати і старший брат, п!шли пересівати полову в колгоспних кагатах. Приносили додому по піввідра всякої всячини, насіння бур'яну з полови, передирали на крупу в жорнах, цю крупу додавали до тертих буряків і пекли вже не кользяники, а звали їх плескачиками.
Став наростати бур'ян. Мати цілий день рве той бур'ян, помне в кошелі, якось поріже його і кидає в окр!п. Закипить, густоти ніякої, знову кошіль бур'яну туди, і так цілий день вариться "борщ", цілий день їмо і цілий день голодні!. А в тому "борщі" чого тільки не було - кузки різні, гусінь, мухи, сміття - їли, не придивляючись.
А.М.Кучерук, с. Судачівка, Чуднівського, Житомирщина.

172: Веснон спасав сухий бур'ян, потовчемо на муку, ховрашки.
П.А.Волочай, х. Скелька, Межівського, Дніпропетровщина.

280: І мама варила трохи м"яса (конина - О.Р.), а то бур'ян, який можна було захопити, де люди не випасли. Бо паслися, як скотина.
Л.А.Сенченко, с. Черепин, Тетіївського, Київщина.

416: Барю бур'ян, та одне за одним своїх діточок опухлих на кладовище відвожу. Дав нам Бог їх аж чотирнадцятеро, дев'ятеро з голоду померло... Оце везу на тачці двох на кладовище, аж з-за воріт стоігне-гука сусідка: ради Бога, та візьми й моє разом поховай, бо я вже не здужаю. Поклала я його зверху. Аж гульк, сусідське розтулило очі й каже мені: "Тітонько, якщо дасте хлібця, я не вмиратиму". Я й не злякалась тоді, й не заплакала, бо сліз не було ні в ного. Ні сліз, ані жалю, ані страху. Довезла їх до ямки, що зранку викопала, поклала на траву і сиділа довго. Колола їхні опухлі тіла голкою, думала, може, ще живі, але крові, далебі, ні краплини, тільки вода виступала. А коли вже завмер сусідський, я їх трьох поклала боком
у мілку ямку і навічно загребла землею. Ось так у селі дітвора маже вся вимерла, бо їхні шлуночки не переварювали бур'яну.
Записав це від жінки з Миколаївщини Т.Г.Закало, Кривий Ріг.

431: На бугор ходили бур'ян рвать, бо не було чим топити. І в бур'яні знаходили лахміття й кістки. Значить людина погибла. Бур'ян пасли люди, отак було.
Віра Живаго, с. Івано-Благодатне, Кіровоградського.

482: В дитячою будинку було теж голодно. Ми, як гуси, паслись на подвір'ї. рвали бур'ян і їли його. Дуже часто під парканом дитячого будинку люди залишали своїх маленьких діток, аби тільки спасти їх від голодної смерті.
М.Г.Микитенко, м. Лубни, Полтавщина.

БУЦИКИ
БУЦИК, ка, м. Род лепешка, жареной в масле.
363

363: А ще допомагало нам те, що ми, діти, активно вишукували в природі їстівне, бродили по луках, вагонах, рвали цвіт конюшини, інші трави, мати їх висушували, терли на порошок, змішували з горохвяною мукою і пекли БУЦИКИ.
Я приніс прохачеві буцика, і він жадібно став його ковтати.
- Спасибі, дитинко... - Проковтнувши останній шматочок, спроквола поволікся на вулицю...
...Я опустив очі - й отетерів: у ямі лежав горілиць той чоловік, котрому вранці я дав шматок буцика. Широко розкриті скляні очі, розтулений рот, великі зовті зуби...
Мати сплеснули руками, мовили тужно:
- Це ж він наковтася свіжого... Прости мені, Господи, я ж того не хотіла. - гірко заплакали.
Л.П.Куліш, с. Пустоварівка на Київщині.

ВАРИВО
Варево, ва, с. 1) Вареная пища. Марево не варево (не нагодує).
47, 228, 407, 427, 165

47: А мати вдома сушила листя із вишень, пирій молола і готувала вариво таке.
Д.Л.Сушук, с. Андріяшівка, Бердичівського, Вінничина.

228: Недоїдання почалося ще з осені, а справжній голод - з середини зими. Нестачу твердого харчу люди надолужували рідиною, тобто варили різні варива з товчених трав, сіна, кукурудзяного стебла та пустих качанів".
І.А.Дреєв, с. Нижнообараниківка, Біловодського, Луганщина.

407: У колгоспі була кухня, там варили якесь вариво для тих, хто вже не міг працювати. Дехто, не дійшовши до тої кухні, падав і вже не вставав.
І.Я.Прмступій, с. Єгорівка, Роздільнянський, Одещина.

427: Добрались ми до якогось села, там мама стала на роботу, за це давали миску якогось варива і трохи хліба. І так ми зостались живі.
О.М.Калиберда, с. Первомаївка, Верхньорогачівського, Херсонщина.

ВЕРБИ ЦВІТ
228, 493

228: З настанням весни людям трохи полегшало - їли цвіт верби та береста...
І.А.Дреєв, Луганщина.

493: Як зацвіла верба, почали збирати з неї кашку. Сушили її, потім мама випікала з неї коржі.
Є.М.Радченко, с. Морози, Зіньківський, Полтавщина.

ВИКА
29, 78, 214

29:. ..коло нас був магазин (магазин по-подільському - це колгоспна комора). Він так був сильно поставлений, що в підмурку поміж камінням можна було торочити вику (у комору було засипано вику), і ми по цілих днях під тим магазином сиділи і точили патичками вику. І та вика ще нас багато виручала.
Ходять люди на роботу, плачуть, їсти нема що, руки і ноги пухнуть. Ну, правління колгоспу рішає варити що-небудь гаряче. І варять ВИЖАНИИ суп, на полудень люди йдуть з роботи і беруть гарячий суп.
Г.ІІ.Шесняк, с. Слобідка-Кальнянська, Деражнянського, Хмельниччина.

78: ...з хлібом був такий порядок: якщо доробив до вечора, то одержиш пайку 600 грамів, а якщо дощ перешкодив - то півпайки. Тільки то був не хліб, а якесь чорне місиво з вики.
Г.К.Підвисоцький, с.Вовчиці, Козятинського, Вінничина.

214: Поїхав батько в Брянську область і привіз пуди два віки й гороху, трошки жита - виміняв на свою солдатсіьку, ще з царських часів, уніформу. Ми неймовірно зраділи. Але виявилось, що змолоти на жорнах це зерно вже не мали сили. Так і варили його цілим, дуже ощадливо. Як не економили, на сім голодних душ стачило ненадовго. І знову - лобода.
О.С.Ковальчук, м. Ружин, Житомирщин.

ВИРАЗКИ
ВИРАЗКА, ки, ж. Ранка, язва. Трудно виразку гоїти, а не уразити.

359: Ще бачила, як діти у яслах нігтями розколупували виразки, а потім їх дерли і їли...
А.М.Найда, с. Товста, Городищенського, Черкащина.

"ВИРІШАЛЬНИК"
347: так називали ту бурду, від слів "третій вирішальний"
Див. БУРДА.

ВИСАДКИ БУРЯКІВ
31, 69 Див. ще БУРЯКИ

31: ВИСАДОК, дка, м. Растение, оставленное на семена. Висадки пішли в кущі.
31:.. особливо запам'яталась смерть моєї бабусі Лісовенко Ганни. Це була фізично сильна, з міцною статурою жінка, яка б могла прожити всі сто років. Бувало, як піде по хмиз, весь ліс тріщить і гуде. Будь-яке сухе дерево як очеретинку зламає, а в'язку навантажить, що звичайній людині треба обернутись кілька разів...(Її) тіло висохло, як пір'їнка, а руки й ноги стали тонкими, як патики. Лежачи на долівці (бо на ліжко вже не могла піднятись) кволим голосом звернулась до мене:
- Синочку! Десь із-за лісу люди носять висадки. Можливо, й ти б приніс кілька бурячків.
Взявши торбинку, пішли з товариишем на пошуки отих висадків. Швидко знайшли й набили ними торби. Та тут з'явились об'їждчики. І на конях погналися за нами. Близький ліс швидко й надійно захистив нас від переслідувачів. Вдома бабуся тут же майже проковтнула два буряки, а решту зварила. З страшною жадобою все з'їла. І через кілька годин померла в муках.
Д.З.Каленик, с. Рижавка, Уманського, Черкащина.

69: Ішл в їжу гичка й трава. Син Красноголового Степана Василь пішов за висадками на веселу до кагатів. Там його побили, і він помер. Гарний був парубок. І сестра померла з голоду.
Г.Л.Михальчук, с. Заливанщина, Калинівського, Київщина.

ВИСІВКИ

ВИСІВКИ, вок, ж, мн. Отруби. Дивиться, як собака на висівки.
88, 292, 459, 461, 473 (отруби)

88: Батько теж тут робив, то на нього і на коней давали ще по чотири кілограми висівок. То ми ті ВИСІВКИ просівали, що мілкіше - приховували, додому брали, варили куліш, якісь"чуряги". Колотися це разом з листочками редьки, варилося на соді.
В.І.ШВЕЦЬ, с. Китайгород, Іллінецького р-ну, Вінничина.

459: Поїли все. І макуху, і висівки, і листя з берестків, і лободу. Ф.І.Оленченко, с. Шевченкове, Харківщина.

ВИШКРЕБКИ з котла
ВИШКРІБОК, бка, м. 1) Небольшой хлебец из остатков теста в квашне. 2) Последний ребенок в семье /насмешливо/.
393

393: Бувало, замість кулешу Ялобжевська виносила грудку пригорілих вишкребок із котла:"Нема, діточки, сьогодні нічого. Все на поле вивезли". Я повертався додому з порожнім відром.
М.Т.Равлюк, с. Грушка на Кіровоградщині.

ВИШНЯ (листки, гілки, пелюстки,зав'язь)
95, 134, 247, 294. 334, 349, 410, 421, 463 (зав'язь)

95: .,.так вхляла, так їсти хочу, що в Білозірці стала зривати з вишні листя і їсти.
Н.А.Джерелейко, с. Щаснівка, Волочиського, Хмельниччина.

134: Пелюстки вишень і зелепухи також ішли в їжу.
Р.Ф.Борячук, с. Парпурівці, Вінницького.

247: Хто їв вишневе листя з сіллю, хто їв лупу гречану, той проклинає його (Сталіна - О.Р.) всіма прокляттями, які тільки знає.
Г.М.Литвин, с. Чапаївка, Таращанського, Київщина.

294: Блукаємо вдвох з Васильком по вишняках. Пригинаємо гілля, бо на вишню несила злізти. Об'їдаємо, немов гусінь, щойно зав'язані зелені ягоди. Животи - як баняки.
М.Г.ІВАНЧЕНКО, с. Гусакове, Звенигородського, Черкащина.

334: ...листя вишні, хоч і гіркувате, але їсти можна було.
Л.П. Данюк, с. Киянка, Баришівського, Київщина.

421: Від такого харчу мама остаточно підупала і вмерла напровесні 1933 року. Перед смертю просила нарвати вишень "хоч жменьку", але надвор! лежав сніг, і я зміг тільки наламати гіллячок і зварити їх замість чаю.
ІІ.З .Запаренко, с. Веселий Кут, Знам'янського, Кіровоградщина.

ВІДВАР
347

347: Старші ходили на працю в бригаду, там також давали на обід миску відвару - вода і цибухи з цибулі.
О.О.колісник, с. Стебне на Черкащині.

ВОДА
73, 417, 419, 425, 463, 47І

73: див. Баланда (хто доливав сирої води - помирав).

471: Знаю, що спершу дуже хотілось їсти, а потім голод ніби утишився, зате пити!.. Випив би море! Море не море, а цеберко напевне, але мама не давала й суворо застерігала нас, дітей, аби не пили. Казала: питимете - повмирайєте. Можливо, так воно й сталося, аби не послухати. Але звідки вона знала, що голодному не можна багато пити? Адже ще молода була.
І.А.Маценко, с. Михнівка, Решетилівського, Полтавщина.

4І7: Працюючим колгоспникам видається 200 грамів хліба і 2-3 рази на день гаряче харчування (одна вода).
Громадське харчування - макуха з водою.
З інформації комісії прац. мед. установ Знов'євська.

463: Уже в своєму селі бачив дівчинку років чотирьох, яка сиділа над тарілочкою з водою. В руці маленька ложечка. Вона нею набирала з тарілочки воду і несла в свій ротик. Час від часу дитина примовляла: "Мамо, їсти хочу, мамо, їсти хочу, дай їсти, мамо". А мама лежала на ліжку уже в передсмертному стані. Це не дитина була, а почорнілий шматочок землі. І до цього часу в моїй пам'яті звучать ці жахливі слова: "Мамо, я їсти хочу".
Ф.І.Ленський, с. Троцьки, Полтавщина.

ВОЛОК
У Гр. нема.
95, 126

95: А ще варила ВОЛОК з лободи, пирію та інших хоптів.
Н.А.Джерелейко, с. Щаснівка, Волочиського, Хмельнич.

126: Кульмінаційним пунктом голоду 33-го був червень. Їли варену лободу, яку чомусь називали "ВОЛОКОМ". Від цієї страви швидко
опухали, а від гірчиці втрачали пам"ять і тоді творили страхіття. М.П.Божик, с. Криштопівка, Волочиського, Хмельнич.

ВОРОНИ
43, 166, 172, 265, 369, 553
воронята 54, 85, 106, 159, 362,
яєчка 106, 403

Летить ворон
з чужих сторон,
та й жалібненько кряче:
вставай, козаче молодий,
твоя дівчина плаче.

54: На леваді я побачив, як наша сусідка Чернецька злазила з верби. Я здогадався, що їй там треба. Поліз і я. На першій і на другій вербі воронячі гнізда були пусті. І тільки на третій я знайшов у гнізді двоє вороненят і подумав: тепер мама зварить обід. Азе я ще з верби не зліз, як вороненята зварились в мені без солі. А вдома мама насварилась: "Знов шибенику, з кимось бився, що вся пика в крові?"
П.К.Романовський, с. Погоріла Джулинського, Вінничина.

106: В нашім селі залишився великий панський парк. Там росли високі старі берести. На кожному з них ворони мостили багато гнізд. У нижчих гніздах тієї весни діти й дорослі повидирали всі яєчка. До вищих добратися було багато трудніше, і там вилупились воронята. Голод змушував людей вилазити на тонкі і високі гілки, видирати ще голих воронят.
І.Д.Барладин, с. Примощаниці Барського, Вінничина.

159: В нашій сім'ї померло четверо - батько і троє дітей. А четверо врятувалося чудом. Вижили ось як. Через дорогу недалеко від нашої хати був парк графа Пишкевича. Там, на високих деревах, була сила-силенна воронячих гніз. Ото я полізу до тих гнізд надеру воронят. Мачуха наша добра була жінка, натушить нам тих воронят, раз на день поїмо, маємо силу який бур'ян промишляти.
П.У.Федоренко, с. Спичинці, Погребишенського, Вінничина.

265: Понароблювали силець, ловили ними ворон, горобців та їли. Та хіба ж наїдяться якоюсь там вороною десятки голодних людей!
М.Я.Піший, с. Красне, Згурівського, Київської.

362: А от м"ясо вороненят трудно було їсти, воно кисле.
А.С.Дригота, с. Кадомка, Кагарлицького, Київщина.
Все можливе і не можливе: 183.
Все, що можна і що не можна: 432.
Все, що плавало, лазило й стрибало: 498.

ГАВИ
183

183: В їжу йшло все можливе і неможливе: кішки, собаки, гави, горобці, різний бур'ян.
О.М.Кот, с. Юхимівка, Запоріжжя.

ГАЛЕТИ
447, 542

447: Та прийшли додому, принесли листя, тепер треба топить та сушить. Насушили листя, натерли борошна, стали ліпить галети. Сестра місила, коли ввіходить брат до хати, мати лежали долі на соломі. Питає матері "Хто місить ГАЛЕТИ?". Мати киває головою на старшу дочку, нашу сестричку. "Коли вона місила, то я не хочу їсти ГАЛЕТІВ"...
М.Я.Нечипоренко, Білопільський район, Сумщина.

542: Мати ще з осені товкли в ступі жолуді, підмішувалди трохи мукички і пекли так звані "ГАЛЕТИ".
М.Д.Фененко, с. Вільшана, Недригайлівського, Сумщина.

ГАЗЕТИ їжте! - стор.
Гарячі сніданки
456 564

456: Тридцять третього року, ще як сніг лежав, у школі почали давати гарячі сніданки, але не всім, а лише дітям службовців і сиротам. Таких набралося кілька десятків. Я теж потрапив до їх числа... Отож наша шкільна сторожиха, яка стала куховаркою, приносила з райоінного дизельного млина відро борошна. В школі, в сторожці, на плиту ставиви відра і в них варили галушки чи затірку, на воді з сіллю, але без засмажки..
І.В.Бугаєвич, с. Диканька, Полтавщина.
347

ГАРЯЧІ СНІДАНКИ
Див. БУРДА - 190

347: Мені йшов десятий рік, школа була за 2,5 км. В школі давали "гарячі сніданки" - вода і борошно, "затирушка" називалася та отрава.
О.О.Колісник, с. Стебне, Черкащина.

ГАРБУЗИ, насіння їхнє
83, 362, 428, 468

83: Гарбузовим насінням затирали кашу, борщ
К.І.Дячинська, с. Городище, Літинського, Вінничина.

428: Подивишся, що їдять діти на перерві, то й страх обіймає: хліба майже ніхто не брав, а їли гарбуз печений чи картоплину, дехто гризе шматочок соняшникової макухи.
Г.З.Губенко, с. Макариха, Знам'янського, Кіровоградщина.

468: Тут наведена дума кобзаря Єгора Мовчана. Там є таке:
Ну вже в тридцять другім році,
Як його діждали,
Знайшли люди дуже гарну
справу з гарбузами.
Качанами, гарбузами перезимували,
Тридцять третього весни все-таки діждали.

ГИЧКА
64, 69, 154, 253, 295, 330, 339, 446

64: Десь у кінці травня появилась бурякова гичка. Мама у відерний горщик кришила цю гичку, заливала водою й варила нам таку ботву. Скільки б ми не їли, а їсти хотілося, ця їжа не мала ніякої поживності. В усіх дітей тільки животи були такі, як відра.
Г.М.ФЕДОРЦОВА, с. Івча, Літинського, Вінничина.

253: Наважилася наламати гички з поля, щоб поїсти, а сторож, такий лихий, хай Бог милує, впіймав мене, зачинив у повітку. Ледве втекла звідти, а то могли б убити за ту гичку. Люди з голоду тоді звіріли.
Л.І.Фадеєва, с. Стецівка, Звенигородського, Чернігівщина.

295: Основний харч складався з ГИЧКИ і товченої гречаної полови.
І.Г.Шульга, с. Верещаки, Лисянського, Черкащина.

446: Тоді ГИЧКА на буряках появилася, нарвемо, натопчемо повний чавун, заллємо водою, зваримо, наїмося. Животи великі, а ноги пухлі - не ходять.
М.Я.Нечипоренко, Білопільський, Сумщина.

ГІРЧАК
У Гр. аж п'ять рослин!

465: Вона, та нещасна жінка, навчила мене серед зеленого розмаїття вибирати їстівні рослини: гірчаки, козельці, спориш.
С.Х.Васюта, Нові Санжари, Полтавщина.

9/17 : Коли жінки йшли на роботу в поле, то несли з собою оберемочок ГІРЧАКІВ. Снісар Юхтима Нолівна сказала, що трохи відпочине, а потім піде на прополку буряків. Жінки, які йшли у поле пізніше, побачили її вже мертвою... Біля неї лежала сапа і гірчаки, які вона брала з собою на обід
КАПЕЛЮШНИИ Д.І., с. Китайгород, Кіровоградщина.

Примітка:
Що таке цей ГІРЧАК - не знаю. У словнику Грінчека кілька латинських назв. У "Дарах лісів" (Ю.Я.Слін та інші, К. "Урожай" 1979 рік) ще й гриб з такою назвою. На Кіровоградщині знають!

ГІРЧИЦЯ
126, 422

126: А від гірчиці втрачали пам'ять і тоді творили страхіття.
М.П.Божик, с. Криштопівка, Волочиського, Хмельниччина.

422: Макуху можна було купити в Павлівці на базарі, але тільки з гірчиці... Мати натопила у печі соломою, дала нам на вечерю по два шматочки макухи, один шматочок - з ГІРЧИЦІ, а другий - соняшниковий.
М.А.Білокінь, с. Зимницьке, Врадіївського, Миколаївщина.

ГЛЕВТЯК
ГЛЕВТЯК, ка, м. мякиш недопеченного хлеба

43: Якось мама дала нам з молодшою сестричкою по грудці якогось глевтяка, в ньому й натяку не було на хліб. Ми з'їли все до крихти, а тоді мало не повмирали.
П.К.Бойчук, с. Романів Хутір, Іллінецького, Вінничина.

ГЛИНА
32, 192, 292

32: Якось у неділю вранці він (Тиміш - О.Р.) прийшов збуджений і з захватом розповів, що у вівтарі церкви примітив скатерть, розшиту золотом. "Давай поцупимо її й на базарі проміняємо на хліб",- звернувся до мене Тиміш. Я рішуче відмовився, нагадавши йому, що красти гріх. Тоді він сам рушив за здобиччю. У верболозі вирізав ключку й через загратоване вікно дістав нею скатерть. Незабаром, сяючи, приносить буханець хліба, відрізає і мені окраєць. Який жах! З тонкої хлібної шкірки вилупилась запечена грудка ГЛИНИ... Він невтішно заридав, а я ще раз нагадав, що це розплата за злодійство.
Д.З.КАЛЕНИК, с. Рижавка, Уманського, Черкашина.

192: Не обходилося без сумних пригод. У колгоспі "П'ятирічка" Терпіннівської сільради куховарка на горищі бригадного будинку знайшла білу глину, взяла зо два кілограми, відміряла собі стільки ж борошна, а глину перемішала з рештою борошна тай зварила затірку, від якої отруїлося більш як двадцять чоловік. Виявилося, що то була не глина, а отрута проти шкідників садів.
Г.А.Колісник, Терпіннівський, Дніпропетровщина.

292: Буханець хліба коштує 200 крб. І то треба пильно перевірити, купляючи. Всередині, буває, глина. Білу ГЛИНУ також домішують до ряжанки. І продають.
М.Г.Іванченко, с. Гусакове, Звенигородського, Черкащина.

"ГОЛОВАСТИКИ"

557: У 1931-1934 роках я була студенткою Глухівського педагогічного інституту. Харчувалися тричі на день в інститутській їдальні... Основним продуктом була соя. Вранці та вечором - суп з соєю, а вдень до того ж таки супу додавались "головастики", тобто дрібна рибка.
Л.Л.Чернякова, тоді в Глухові.

ГОЛІВКА дитяча

31: Зайшли до оселі й остовпіли: хазяйка стояла біля печі й смажила на рогачах дитячу голівку...
- Що ти робиш, Маріє? - запитали її.
- У мене вже помер чоловік Левко, свекор і свекруха. Залишились ми з трирічною донькою, і нам теж приходить кінець. Я задумала забити сусідського хлопчика (себто мене. - Автор), але останнім часом він перестав до мене заходити. То оце буду зараз варити холодець з доньки, все одно померла б...
Нещасну відправили в міліцію. Як далі складась її доля, невідомо.
Д.З.Каленик, с. Рижавка, Уманського, Черкащина.

ГОЛОВКИ ОТ КОЖ

2.436: Привожу факты: рабочие кожзавода № 6 Майбурда, беспартийный и Чудновский, член КП(б)У, выносят из завода головки от кож, мездру и жарят для еды.
Лист Київського обл. ДПУ голові ДПУ УСРР 12.ІІІ.1933 р.

ГОЛУБИ

273: А то молодший материн брат Хома, що кохався в голубах, покладе мені пару голубів у пазуху:
- Занеси матері, хай вам юшки якої зварить. Кажуть, що гріх голуба їсти. Але хай Бог простить, бо з голоду страшно вмирати.
М.І.Валинець, с. Іванівка, Коростишівського, Житомирщина.

ГОРІШИНА

72: Як ми й чорним "мартопдяцам" раділи: це такі деруни з горішини, щавію, листя липового...
І.Т.Дідусенко, с. Пеньківка, Літинського, Вінничина.

ГОРОБЦІ
31, 43, 75, 172, 183, 265, 273, 337, 359, 362, 364, 385, 421, 423, 491
4. 9, 4.29

31: Менший брат Степан сидить біля немічної мами, тримаючи кашкет з голопузими горобенятами. Мати їх хапає і жадібно, живцем пхає в рот.

75: Та, мабуть, спасли мене від голодної смерті горобці. Мамин брат, тоді ще хлопець, Легун Микита якимось побитом ловив горобців. Мама смалила їх, смажила, а то й пекла на вогні і потім маленькими шматочками давала мені їсти.
В.Д.КОЗОРІЗ, с. Нова Ободівка, Вінничина.

265: Понароблювали силець, ловили ними ворон, горобців та їли.
М.Я.Піщий, с. Красне, Згурівського, Київської обл.

273: Через вулицю від нас мешкала сім'я Якова Меленця. Голодувала страшно. Дружина його вмерла. Лишився з двома тітками. Одного разу приходить до нашої хати і просить: "Дозвольте, я в вашій клуні горобців половлю." Отак люди рятувались. Голод - страшний учитель...
М.І.Волинець, с. Іванівка, Коростишівського, Житомирщина.

337: Див. мишей.

359: Мені не хотілося жити, а хотілося нестерипо їсти. Якось я підтягла драбину під стріху, де було кілька горобиних гнізд з пташенятами. Я їх хапала і ковтала, може й живими. Мене те й врятувало. Все-таки пожива.
А.М.Найда, с. Товста, Городищенського, Черкаської.

362: Їли люди голопузі горобенята, прямо живими, невипатраними.
А.С.Дригота, с. Капомка, Кагарлицького, Київщина.

4.9: Зголодніли ми в дорозі, що і сил не було йти, та один дядько нас двома горобчиками підрятував, які він у хатах-пустках ловив. Ф.Ф.Хміль, Полтавщина.

4.29: Було ружжо - то ще й горобців стріляли.
О.Й.Сліпко, Козельщинський, Полтавщина.

ГОРОБ'ЯК
У Гр. нема.

74: Їли ГОРОБ'ЯК, квасець, щавій.
Х.С.Дроздовська, с. Бруслинів, Дітинського, Вінничина.

ГОРІЛКА
404, 553

553: 400 грамів хліба тоді коштували 5 карбованців, а пляшка горілки 6 крб.05 копійок. Це з нагрузкою, бо до пляшки чомусь неодмінно додавали фотографію Блюхера. Пий та милуйся. Про все село не скажу, бо велике - 500 дворів, але на нашому кутку деякі чоловіки з тих, хто не хотів помирати повільно з голоду, замість хліба купували горілку з Блюхером. Вип'є дядько та й падає замертво під паркан, задихнувся. Було, що й просто на цвинтарі пили...
Г.А.Дерев'янко, с. Олишівка, Чернігівщина.

ГОРОХ
95, 341, 426, 336, 363

95: Весною посіяли горох. Батько пішов на другий день у поле, довго там ходив, прийшов додому темний,як ніч. "Нема гороху." "А де ж він подався?"- запитала мати. - "З'їли". Голодні люди цілу ніч лазили на колінах по полю і вибирали горошини.
В.С.Самойлюк, с. Стадниця Вінницького, Вінничина.

341: Потім нас, підлітків, брали на роботу в колгосп загортати в землю ГОРОХ на засіяному полі, де дишився зверху. А ми його в рот собі клади, і не було тут гріха, бо нас усіх хитало від голоду.
П.Я.Дяченко, с. Чапаївка, Монастирищенського, Черкащина.

336: (Його кинули з мертвими до ями, але бабця допомогла вибратися - О.Р.). Бабця мовчки повела мене до темної скирти, що була недалеко від кладовища. Стала навколішки, прогрібала руками солому щось навпомацки збирача у жменю. Подала мені. Це був ГОРОХ, до того ж відволожений, бубнявий. Аж тоді я додивився, що скирта - горохвяна. Я також розгрібав руками мерву. Намацав одну ГОРОШИНУ, другу, а далі - більше й більше. Та моя рятівниця суворо заборонила мені більше їсти, бо помру....Отак з весни аж до жнив жив я у скирті ГОРОХОВЯНКИ, що стала мені за матір-годувальницю й замінила рідну хату.
О.І.Сидоренко, с. Тарасівка, Звенигородського, Черкащина.

426: Пам'ятаю, як судйили трьох "злочинців", у тім числі нашу маму. А "злочин" їхній був такий. У березні місяці дві жінки і один чоловік пішли вночі на торішній, немолочений, гнилий горох. Їх зловили активісти, і був у селі показовий суд. Пам"ятаю як мама нас туди вела, чотирьох малих дітей, старшому було десять років, і як вона плакала і нас учила, щоб ми плакаки, бо її заберуть у тюрму і ми лишимось самі, бо батько вже на той час помер. Маму помилували, бо не хотів, мабуть, зайвого клопоту з нами. Десь вона їздила в район, десь платила якусь касаці. А тих двох засудили, дали по п'ять років, вони померли десь у тюрмі. А мама вмерла вдома з голоду.
К.А.Іванченко, с. Сухий Ташлик, Ольшанського, Кіровоградщина.

ГРАКИ
164, 491

164: Хто здужав ще вилізти на дерево, скидав ГРАЧИНІ гнізда, підбирав молоденьких граченят...
В.Ф.Задворний, с. Купіль, Волочиської, Хмельниччина.

491: Бачив, як хлоп'ята дерли горобців, парубчаки наловчилися бити граків...
П.І.СИЛКА, Зіньківський р-н, Полтавщина.

ГРЕЧКА
полова 56, 295, 360, 364, 446, 442; 4.21
лупа 247, 362, 2,477 дрібна крупа 309
гречний хліб 397

56: На початку червня 1933 року сільська Рада доручила мені обміряти на городах, скільки чого в кого посаджено. На вулиці було 150 дворів. В одній із хат був хліб. У 49 хатах буди опухлі, нічого не могли робити. У 100 - ходили по подвір"ю, варили і їли лободу, пекли пампушки з ГРЕЧАНОЇ ПОЛОВИ.
І.О.Зозуля, с. Западинці, Красилівського, Хмельниччина.

295: див. ГИЧКА.

360: див БУРЯКІВ насіння.

446: Коли муки липової не вистачало, додавали ПОЛОВИ ГРЕЧАНОЇ.
М.Я.Нечипоренко, Білопільського, Сумщина.

542: Пригадую дружину розкуркуленого діда Івана Пилипенка та
його доньку. Сиділи вони на полу, перед ними стояла сковорода із сухою гречаною половою. Для людини вона не могла дати нічого. Вони вже були опухлі і немічні.
М.Д.Фененко, с. Вільшана, Недригайлівського, Сумщина.

4.21: Я сам був наївся коржів з ГРЕЧАНОЇ ПОЛОВИ, а від різі - болі нестерпні: думав - помру.
Т.Т.Сердюк, с. Бреусівка, Козельщинського, Полтавщина.

247: див. ВИШНЯ.

2.477: ...були випадки, що керівний склад району тижнями не мав хліба, а деякий час харчувались кукурудзяним, ГРЕЧАНИМ, лише вчора я добився одержання з Житомира хліба по наряду житом.
секретар Коростишівського РКП(б), Київщина.

309: Я знаходжу торбину зі смоленською крупою (дрібна гречка, яку теж давали на пайок), біжу з нею до кухні... Обережно мішаючи, засипаю чи не ціле кіло тої делікатної крупи, вимішую, доливаю, солю, кидаю туди всю решту масла, яке виявила у масляниці. Вийшов зовсім дієтичний, як густа сметана, і дуже смачний і куліш... Я тихенько несу миску, Льоня присвічує сірниками. бо тьм'яна лампочка вестибюля зовсім не освітлює східців... (Там, на підлозі сім'я - п'ятеро дітей. Дають їсти, а вранці знаходять їх мертвими.- О.Р.)
Боже! Це я їх?! Це я убила їх своєю дурною кашею?!!! Забагато було тієї каші... Така велика миска... Як же я, господи. Господи, прости нас! Але чи я собі коли прощу???
I.К.Кульська, Київ, Прорізна, 30, ріг Володимирської.

397: 3) Знает ли ЦК ВКП(б), что колхозник возле колхозного скота работает на сто грамах гречного хлеба целый день?
З листа Ф.Мусієнка, с. Кумари, Любашівського, Одещина.
13 квітня 1932 р.

ГРИБИ
85, 130, 228, 559
губи 120

85: Було дощове літо, дуже вродили в лісах гриби. Голодні люди брали їх усі підряд, уже не тямлячи, котрий можна їсти, а котрий ні, і, бувало, труїлися.
М.М.Горбатюк, с. Вел. Олександрів, Віньковеціького, Хмельниччина.

130: див. БЕРЕЗОВА кора.

120: Пішли в ліс по губи, а там людей одно коло одного. Назбирали трошки ГУБІВ, принесли додому, зварили, а завтра тої самої. Голодні дюди наїдалися гарячих ГУБІВ і дуріли.
О.Т.Дудко, с. Біла, Чемеровецького, Хмельниччина.

228: ...3 настанням весни.....з стерні полізли гриби. Все це пішло в їжу.
І.А.Дрєєв, с. Нижньобараниківка, Біловодського, Луганщина.

559: в травні - сироїжки й чорні грузді.
Н.І.Бабенко, Пилиповичі, Бородянського, Київщина.

ГРУШКА-ГНИЛИЧКА

502: Ми блукеали по лісу, шукали, де яка ГРУШКА-ГНИЛИЧКА лежить, або кислиця, їли якесь коріння.
М.П.Щербак, с. Бугаївка, Ізюмського, Харківщина.

558: Одного разу ми з батьком ішли до тьоті по ГРУШЕВЕ ЛИСТЯ через базар, там стояла невикінчена церква, і в ній, говорили, було повно пшениці. А під церквою сиділи і лежали люди...
В.С.Максимчук, Новосівського, Чернігівщина.

ГРУДИ МЕРЦІВ
554, 557

554: Ями були викопані великі, десь 2 х 4 метри. Я заглянув у яму для мертвих, і на мені все обімліло. Всі мертві були голі, у жінок повідрізувані груди, стегна. Вночі приходили голодні і відрізували для споживання.
В.П.Півторайко, с. Кулишівка, Варвинського, Чернігівщина.

557: Навіть таке бувало: дітки лазили по мертвий матері і смоктали її груди...
А.В.Харченко, с. Хмелів, Роменського, Сумщина.

ГУСІНЬ
148, 345

І48: А в тому "борщі" чого тільки не було - кузки різні, гусінь, мухи, сміття - їли, не придивляючись.
А.М.Кучерук, с. Судачівка, Чуднівського, Житомирщина.

345: Пам'ятаю, коли вже на дереві появилося листя, тоді ми, діти, зажили. Об'їдали листя гусінь. Я її переїла з листям дуже багато.
Г.І.Снігур, ст. Цвіткове, Городищенського, Черкащина.
10.ХІІ.1992 р.

ДІД ГОРПИНА (новела)]
[Словник голодомору - 1] [Словник голодомору - 2] [Словник голодомору - 3]
[Словник голодомору - 4] [Словник голодомору - 5] [Словник голодомору - 6]
["НЕ МОЖУ БЛИЖНЬОГО СВОГО..."]