 |
|
Просвіта
 |
 |
 |
 |
 |
|
|
Мирослав ДОЧИНЕЦЬ Заповіді 104-річного Андрія Ворона – як жити довго в щасті і радості
«ВОРОН — ПТАХ ДАВНІЙ» Світ тісний, і не тільки в просторі, але й у часі. Ще більше мене вражала його вдача. Незбагненний глибинний спокій струменів з його уважно-дитинних очей. Говорив він мало, коротко, але в розкішній сивій бороді завжди ховалася лагідна усмішка. Якось у спекотний полудень він підняв голову і сказав: «Гроза буде». — «Звідки ви знаєте?» — здивувався я. — «З Латориці рибою тягне». Я нічого не відчував, ще б пак — до Латориці було щонайменше 3 кілометри. А за годину Мукачево накрила обвальна травнева злива. Вечорами, втомлені роботою і спекою, ми сиділи під крислатим горіхом і старий розповідав мені дивовижні речі про тайгу, уссурійські ліси, про калмицькі степи, про ріку Печору і гори Алтаю, про буйні і паркі заплави Колхіди, про сонячну Грецію. Де він тільки не бував... Зі скупих слів діда і коментарів Толі було очевидно, що доля круто потріпала чоловіка. Навчався в гімназії, боронив Карпатську Україну, роками переховувався в лісовій пущі Карпат, вивчав травництво в Румунії, жив у відрубному монастирі, відбував каторгу на Колимі. Поневірявся світом, брав участь у різних експедиціях, чого тільки не навчився. Згодом повернувся в рідне Закарпаття, поселився в родичів у старій хижі. Жив із саду-городу, майстрував по селах, уздоровлював людей. Мені Андрій Ворон зізнався тоді, що теж пописує дещо. Опусів своїх не показав, але декілька разів навідувався в редакцію, приносячи гостинці — горобинову настоянку, сушениці, пляшечку олії з горіха, березовий квас. Пригадалося, як прибиральниця запитала його: «У вас таке свіже лице. Скільки вам років?» — «Ворон — птах давній», — віджартувався старий. Усе, що він розповідав, я занотовував у товстий зошит, ще не знаючи, як цим розпоряджуся згодом. Потім Толя одружився на Львівщині і забрав діда до себе. Більше про них я нічого не чув. Так і сталося. Через два тижні я занурився у химерне мереживо хімічного олівця. Записи спостережень за природою, враження від побаченого і почутого, приповідки, молитви, нехитрі віршики і найцінніше — маленькі секрети-поради — як жити довго в щасті, радості і мудрості. Звісно, його нотатки не готувалися до друку, були аж надто «любительськими», але я побачив у цих мудрих крихтах цілісний кодекс усвідомленого довголіття. Перші публікації про це в пресі мали значний і тривалий резонанс. Багато людей зізнавалося, що прочитане надзвичайно зацікавило їх і спонукало замислитись над своїм життям. Усі були одностайні в тому, що настанови Андрія Ворона хочуть прочитати в найповнішому обсязі, а ще краще — в окремій книжці. А Товариство лікарів-натуропатів з Будапешта переклало їх угорською. Я ретельно визбирав із тих зошитів найцінніше, допрацював і систематизував. І ось — подаю на корисний пожиток читачів. З першого погляду в око може впасти безсистемність викладу і повторюваність. На це я пішов свідомо, зберігаючи тональність і акцентуючи важливість деяких постулатів. Кожен з цих рядків цінний і пророчий. А скільки істини ховається між рядків! Недавно вийшла друком і книжка «Вічник. Сповідь на перевалі духу» — унікальний і повчальний життєпис карпатського мудреця, прониклива розповідь про сходження до вічних істин. Мирослав ДОЧИНЕЦЬ ЖИВИ В ПОТІ ЧОЛА ВТОПИ ЖУРУ І ГРИЗОТУ В СОЛОНІЙ ВОДІ РЕЦЕПТИ ПОЖИВНИХ, СМАЧНИХ І ДЕШЕВИХ СТРАВ ВІД АНДРІЯ ВОРОНА КРУПИНКИ МУДРОСТІ ВІД Андрія ВОРОНА
|
 |
|
 |
 |
| Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ |