Мирослав ДОЧИНЕЦЬ
«МНОГІЇ ЛІТА, БЛАГІЇ ЛІТА»

Заповіді 104-річного Андрія Ворона – як жити довго в щасті і радості

МИ — ПІЩИНКИ РІКИ ЧАСУ

День нинішній цінуй більше, ніж завтрашній. І так щодня. Бо тільки те твоє, що дістав ти сьогодні, в оцю мить.

Рости, піднімайся з кожним днем. Піднімайся, як сік по дереву.

Чим більше праці ти ущільнюєш у своєму житті, чим більше роботи, зусилля і пізнання, тим воно довше — життя. Не марнуй часу, втискай у нього корисний і радісний труд.

Воду пий зі скляного, а краще з глиняного посуду. Перед тим, як випити, потримай горнятко двома руками, щоб вода «впізнала» тебе і дала тобі твоє.

Потерпаєш від високого тиску! Не гріши! Не бреши! Не заздри! Не зраджуй!

Для тривкого чоловічого здоров’я раджу спати одному в ліжку і бажано одному в кімнаті. І не в тісній білизні.

Бджолина матка навіть з вулика вилетіти не може, коли наїдається вдосталь. Щоб вивести рій, бджоли починають її мало годувати. Вона скидає вагу і стає на крила.

В розквіт своєї імперії римляни їли один раз на день, вино розбавляли водою. А в пору її занепаду — чотири рази і вино пили замість води.

Не пускай пусто за вітром своє тепло. Велика ватра швидко горить і обпікає. А мала і в попелі жар береже.

Ніколи не думай, що сієш у пустий чи неродючий ґрунт, що твій плід не зійде, затопчеться. А якщо і вродить, то скористаються ним інші, а не ти. Просто сій, бо так належиться тобі, котрий ходить по цій землі. Бо й ти — насінина, кинута з Неба.

Навчися споглядати мудрий спокій природи — і сам будеш спокійним і мудрим.

Неважливе забувай, витісняй його з пам’яті важливим.

Не струджуй себе. Всієї роботи й так не переробиш, а сили надірвеш. Працюй до першого поту і спочивай. Добре, коли робиться з охотою. Якщо робота не йде, знайди інше заняття.
Потім повернешся до роботи. Бо навіть інструмент, буває, кориться роботі. А що вже казати про людину.

Говори завжди правду і пам’ять твоя буде не втомливою, свіжою.

Житейські турботи виснажують. Турботи духовні наснажують.

Все, що прекрасне довкола тебе, — твій насущний хліб душі.

Зустрів людину — порадуй її. Бодай теплим поглядом. І сам зігрієшся.

Якщо очі і вуха в тебе відкриті вдень, то вночі, уві сні, можеш щось важливе побачити й почути. Але спи безтурботно, глибоко, солодко.

Нічого не слід страшитися, крім страху. А отже, й боятися нічого не треба, бо лякає нас більше сам страх, а не те, від чого він виникає.

Пам’ятайте: щодня — не менше, ніж півгодини фізичної праці чи інших тілесних зусиль.
Це наш відкуп за подарований день. Добре, коли ця праця чи вправи — на землі. Земля це зацінить. Земля тримає тих, котрі її тримаються.

Будь м’яким, щоб не зломитись. Будь твердим, щоб не зігнутись.

Дуже добре для очей дивитися на вранішнє сонце.

Хочеш довго жити — частіше дивися на зелену траву, на ріку, на гарних жінок. Не відмовляйся від жінки ні в якому віці. І це подовжить твій вік і сповнить його теплом.

Не треба нікого скидати з гори. Сам піднімайся в гору, якщо хочеш там бути. А скидати інших не треба. Ті, що на гору раз зійшли, нехай там залишаються, якщо можуть і хочуть. Високі місця ще більше вивищать достойного і покажуть нікчемність нікчемного.

Ким ти є зараз і що ти робиш зараз — лише це має сенс. А не те, ким ти був і що ти робив колись.

Якщо не можеш сотворити благо, то хоча б відійди від зла. Це перший крок до блага.

Не варто говорити про щось серйозне більше півгодини. Бо тебе не слухатимуть. Багато говорячи, скажеш багато дурниць.

Уникай брехні, але й правду не всю кажи — щоб не поранити, не образити когось.
Коли мене довго немає вдома і я вертаюся, то бачу, як мої кущі радо тремтять листям. Бо я з ними розмовляю.

Ми нічого не даємо цьому світові. І нічого не забираємо в нього. Це світ усе нам дає і все забирає. Ми — як піщинки ріки часу. Золоті піщинки.

Далі

До змісту Мирослав ДОЧИНЕЦЬ «МНОГІЇ ЛІТА, БЛАГІЇ ЛІТА»