Мирослав ДОЧИНЕЦЬ
«МНОГІЇ ЛІТА, БЛАГІЇ ЛІТА»

Заповіді 104-річного Андрія Ворона – як жити довго в щасті і радості

КРУПИНКИ МУДРОСТІ ВІД Андрія ВОРОНА

Гіркі тому віки, кому треба ліки.

Вечір покаже, який був день.

Хто мало хоче — много не дістане.

Дірявий міх нико не наповнить.

У п’яниці цураві ногавиці.

Много цвіте, а мало достигає.

Чим ся сказиш (зіпсуєш), тим ся і поправиш.

Очам страшно, а руки вчинять.

Із-за дурної голови ноги не мають спокою.

Нехотя-нехотя з’їж і крихотя.

Де хліб і вода — не буде голода.

Цімбори (друзі) — злодії твого часу.

Кіть не маєш ворогів — щастя тя лишило.

Якщо чоловік знає міру, то знає все.

Жити надійся, вмирати ладися.

Хижа — не церква, люди — не ангели.

Над іншими посмієшся — над собою поплачеш.

Імив — тягни, зірвалося — не твоє було.

Кінь на чотирьох ногах, а шпортається.

Коби здоров’я, а гріхи будуть.

Доки молотиш, доти чир колотиш.

Де все гостина — там голод дихає в спину.

Многі ворони і коня вбалять.

Кого болить, най ся гоїть, а ко ся лічить — тот ся калічить.

Не той сильний, ко б’є, а той, ко удержить.

Ко ніж має, тот і солонину ріже.

Ніщо так не гріє, як лопата.

Душа не зношується, як топанки.

Розум силі не завада.

Ситий пес із горазду біситься.

Під кінець батут лускає.

Маленька грудка, але сиру.

Щербатий погар не б’ється.

Здоровому кірочка, хворому — курочка.

Хоч горі, хоч долі — не є так, як домі.

Глибока вода не каламутиться.

Покора стіну пробиває.

Розумний пес на вітер не гавкає.

Чесному честь і під лавицею.

Добре далеко розходиться, а недобре ще далі.

Робиш добро — не лайся. Робиш зло — зла варуйся.

Добре діло роби сміло.

За науку цілуй в руку.

Мовчання гнів гасить.

Не обходь живого, не глядай мертвого.

Чужоє не бери, своє не попусти.

Зароблена копійка ліпша за крадений рубель.

Вечерю не зич — без боргу встанеш.

Ліпше своє латаноє, як чужоє хапаноє.

Кедь робиш махом — піде прахом.

Не лакомся, Грицю, на дурницю.

Правду в болоті не затопчеш.

Ко бреше — тому легше. А ко правдує — бідує.

Пси виють, а місяць світить.

Вола в’яжуть мотузом, а чоловіка — словом.

Ко мовчить, тот двох навчить.

Не роби з писка вершу.

Від теплого слова і лід розмерзне.

Слово старше за гроші.

Тихо ходи, густо міси.

Не крути словом, як пес хвостом.

Не кажи, що знаєш, та знай, що говориш.

Дурний язик голові не цімбор.

Орел мух не ловить.

Що буде, те буде, а двох смертей не буде.

Пішого орла і ворона клюне.

На смілого пес гавкає, а бояжка кусає.

Кедь боїшся — не роби, а зробив — не бійся.

Не все, що сіре, вовк.

І смілого вовки з’їдять.

Ко зі страху вмирає, то тому свині дзвонять.

Держи ноги в теплі, голову в холоді, черево в голоді — не будеш хворіти, будеш довго жити.

Менше ходи в гості — здоровіші будуть кості.

Череп’я довше живе, як цілий горнець.

Як на душі, так і на тілі.

Весело думаєш — здорово живеш.

Краса до вінця, а розум до кінця.

Який корч, такий і прутик.

Від кривого дерева крива й тінь.

Немає ліпшого цімбора, як добра жона.

Живіть між собою, як риба з водою.

Хижу руки підпирають.

Чоловік пахне вітром, а жона — димом.

Від свого роду не бреди через воду.

Хто приходить рано, тому дано.

Звідки прийшло, туди й пішло.

Не звідай старого, звідай толкового.

Позирай під ноги: гроші не найдеш, зате ніс не розтовчеш.

Не все перескакуй, деколи й перелізь.

Не бійся, не журися, але сокотися.

Наперед не висувайся, а ззаду не лишайся.

Ко звідає, тот не блудить.

Не кивай нікого і не бійся нічого.

Ко в дорозі, тот і під возом, і на возі.

Далеко, та легко, а близько, та слизько.

Ко крутим путьом ходить, тот дома не ночує.

Пожалієш гвоздик, загубиш підкову.

Коли орати, а коли — на пищальці грати.

Ко сіє, тот ся надіє.

Не земля родить, а руки.

Чужим потом не нагрієшся.

Срібло-злото тягне в болото.

Біда вимучить, біда й виучить.

Голого ремінь гріє.

Яка приправа — така й потрава.

Добре все знати, та не все робити.

На чужій стороні поклонися й вороні.

Кедь мусиш, то й камінь укусиш.

На чужому полі не є волі.

З панами не міряйся руками.

Когут не запіє, а день буде.

Біда розум гострить.

На всяку гадину — своя рогачка.

Глядай не долю, а волю.

З однієї рісочки вінок не сплетеш.

Дома і солома їдома.

Вчися не до старости, а до смерти.

Яка головочка, така й бесідочка.

Доки розумний думає, дурний уже робить.

Порожня бочка шумить, а повна мовчить.

Око далеко видить, а розум дальше.

* * *

(Замовити книжку можна за тел.: (03131) 2-20-02 в м. Мукачеві або моб. 050-671-37-17.
Є також переклад російською мовою.
Дочинець Мирослав Іванович, вул. Луки Дем’яна, 5, м. Мукачево, 89608 е-mail:mido.mukachevo@rambler.ru)

Надрукованo в газеті «Кримська світлиця» № 14-30 2012 рік

До змісту Мирослав ДОЧИНЕЦЬ «МНОГІЇ ЛІТА, БЛАГІЇ ЛІТА»