Мирослав ДОЧИНЕЦЬ
«МНОГІЇ ЛІТА, БЛАГІЇ ЛІТА»

Заповіді 104-річного Андрія Ворона – як жити довго в щасті і радості

СОХТАШ ТРИМАЄШ — ПОМІЧ МАЄШ
(Сохташ — це повір’я, звичай, але не забобон)

Двічі не здоровкатися — бо посуд буде битися.

Напився води, решту з горнятка не виливай у відро — бо криниця не буде прибувати.

Сміття з підметеного двору бодай жменьку на вулицю шупнути — щоб усе недобре з чужими ногами пішло.

Насіння нікому не зичити, доки сам не посієш.

Пораючись на дворі чи на городі — двері приперти віником. Недобрий гість не внадиться.
Коли розв’язуєш вузлик — дуй на нього. Одразу розв’яжеться.

Якщо в хаті щось не можеш знайти – перев’яжи ниткою ніжки столу. І уважно ще раз оглянься.

Якщо годинник перестав ходити — дай йому відпочити. А потім знову заведи.

Хворий чорний одяг нехай не одягає.

Болить голова — на старий хрест пов’яжіть хустку, нехай там повисить. Хворіє дитина — покладіть під хрест іграшку.

Якщо корова втратила молоко, треба вранці взяти її на мотузок і спокійно провести її по ближнім хуторам довкола села — так, щоб замкнути цим колом хлів.

Корову не пускати на відкриту пашу в русальну п’ятницю, Великодню п’ятницю, Дев’ятий четвер і Вознесіння.

Не втонеш, якщо вирівняєшся на воді хрестом, очима до неба. І намагайся спокійно й глибоко дихати.

Перед далекою дорогою чи важливою справою — позичте окраєць хліба в коваля чи іншого майстра, який у поті чола заробляє свій хліб. І візьміть із собою.

Мої родичі дуже раділи, коли знаходили на дорозі загублену конем підкову. Особливо, якщо це була підкова із задньої ноги. Вважалося, що вона «закалилася» на дорогах, вибиваючи іскри з каміння, набралася земної сили. Її прибивали над дверима, щоб до неї ніхто не торкався. Це важливо. Підкова з ріжками донизу захищала будинок від зла. А ріжками догори — привертала гаразди. Якщо в хаті недобрий дух, чвари, — підкову прибивали з внутрішнього боку дверей. Дехто клав її під ліжко — для гарного сну. Баба закопувала стару підкову в грядку і завжди мала буйну городину.

Далі

До змісту Мирослав ДОЧИНЕЦЬ «МНОГІЇ ЛІТА, БЛАГІЇ ЛІТА»