НАРОДНІ ПОВІР'Я

" ...БО ТИ НА ЗЕМЛІ - ЛЮДИНА "

У фольклорі відображено найрізноманітніші прояви людської діяльності. Тематика повір'їв про людину, її матеріальне життя, трудову сферу, духовний світ надзвичайно широка.
Ряд повір'їв висвітлюють фізичну природу людини, сповнені турботи про збереження її здоров'я. Тут переважно знаходимо категоричні заборони, поради. Здебільшого зразки народних табу за будовою двочленні: власне заборона ("Не можна...", "Не роби....", "Не махай...", "Не дивись...") і пояснення цієї заборони: чому саме не слід так чинити ("...бо голова болітиме", "...бо мати умре" і т. п.).
Усе, що оточувало людину, мало для неї величезне значення. Матеріальне життя підтримувалось насамперед забезпеченням продуктами харчування, одягом, житлом, необхідними предметами побуту.
Народна їжа українців характеризується багатством та різноманітністю. Чимало страв мають конкретне обрядове призначення (каша, кутя, кисіль та ін.). Однак з особливою шанобою наші предки ставилися до хліба, вважали його святим. Він завжди лежав на почесному місці - на столі, на скатертині чи рушнику: щоб ніколи не переводився і сім'я не знала голоду. Люди вірили: як їсти хліб, то не можна лишати недоїдка, бо в ньому вся сила. А яка велика роль хліба в обрядах! Згадаймо хоч би весілля: сонячний коровай, калачі, шишки...
Чимало оберегів пов'язано з житлом - хатою. Все тут дихає палким бажанням забезпечити сім'ї, родині тепло, здоров'я, затишок. Зафіксовано чимало повір'їв, звичаїв про будівництво хати. "Для того, щоб усе велося й жилося добре, щоб усі здорові були, треба вибирати для хати щасливе місце... Краще ставити хату на рівному, на відсонні і на цілині - непорушеній землі, де тверде місце. Ставити хату треба зрання і навесні... На межі, на бузині, на роздоріжжі, на могилі, на току не можна ставити хати, бо буде товктися..." - поряд із вірою в щасливе місце, час, духів спостерігаємо раціональний підхід і практичність людини минулого.
А з яким старанням народ оберігає криницю! Як дбає про її чистоту! "Плювати в колодязь не годиться, колись прийдеться води напиться", "Не треба їсти над колодязем, бо жаби плаватимуть у ньому". Вважалося: непочата вода з трьох криниць має цілющу силу. Смак джерельної води особливо дорогий нам: усе менше й менше залишається чистоти і святості в природі, джерела замулюються...
То ж, припадаючи до цілющих принад, неуклінно дбаймо про їхнє збереження, щоб не заростали колючими тернами, травою безпам'ятства стежки до колодязів і криниць, і щоб у них дзвеніла кришталь-вода, а не плямилися іржа, мутнина нашої безгосподарності, екологічної безграмотності і "вінценосного" свавілля.
Людина - коваль своєї долі. Цей справедливий афоризм-настанова стосується і тих, хто вірить, зокрема, що підкова приносить щастя.
Речі, предмети побуту, яким приписували надприродні властивості без їх обожнювання, називають талісманами, амулетами, оберегами. До таких належало дуже багато речей, предметів: діжа, ключ, ніж, хустка, обручка, пасок, дзеркало, голка тощо.
Багато повір'їв виникло внаслідок віри в існування душі. До нас дійшли тільки фрагменти анімістичного світогляду. Хоча варто відзначити, що анімістичні вірування виникали не тільки в далекі епохи, але й у ближчі до нас часи. Наприклад, люди гадали, що бачать у дзеркалі свого двійника - душу, а тому боялися розбити дзеркало, щоб не загинути самому. Крім того, дзеркало вважалося винаходом нечистої сили, з допомогою якого виловлювались душі людей. Дзеркало - предмет чарівний. Згадаймо казки: у дзеркалі води (в колодязі) лев бачить ще страшнішого звіра від себе; дзеркало блідне, коли його відважному героєві загрожує небезпека.
Якщо в хаті був покійник, мрець, то дзеркало накривали або повертали до стіни, люди боялися побачити в дзеркалі смерть, яка начебто могла б і їх забрати із собою. Цей звичай зберігся й досі, за традицією, але пояснення згаданого вище смислу подекуди вже втрачено.
Якось наша знайома, знаючи, що ми вивчаємо повір'я, запитала:
- Учора я розбила дзеркало на маленькі друзки. Що це означає?
Жартома відповісти в такому випадку - найкраще:
- Погана прикмета: це означає, що треба купувати нове дзеркало, неабияк витрачатися!
То ж не розбивайте дзеркал!..
Особливо тепле й світле турбування народу про власне безсмертя. Повір'я про материнство і дитину огорнуті бажанням зберегти життя, здоров'я. Дивовижне переплетення народних знань, вірувань, традиційної побутової звичаєвості, колискової пісенності було спрямовано на те, щоб маля від народження зростало фізично дужим, кмітливим, розумним, естетично розвинутим. Скільки тут зворушливих звичаїв, простих, але корисних практичних порад. Ось одна промовиста деталь: коли дитину відлучали від розкошування материнським молоком, давали цілушку з першого хліба (хлібини, яку першою садили в піч), грудочку солі й казали: "На - йди собі на свій хліб! Щоб ти була гречна й велична, як цей хліб святий!".
Багато повір'їв потрапляє до родинно-побутової сфери через обряди. У повір'ях, що мають обрядовий характер, б'ється і пульс давніх, ще сонцепоклонницьких, вірувань, і серце патріархального роду, сімейного укладу минулих часів. І за кожним жестом, кроком, етапом - символи, символи: "Та хустка, якою мама вводить молодих до хати і виводить із хати у весілля, мусить бути білою, а не чорною, - щоб не було чорним життя молодих", "Не можна молодим переходити дороги, бо не житимуть", "За мерцем треба обов'язково зачиняти ворота. Бо як не зачинити, то смерть знову когось ухопить", "Коли хтось умре, то не можна співати, бо втратиш голос", "Не можна часто одвідувать могилу, бо сам скоро підеш слідом"...

Л Ю Д И Н А

ФІЗИЧНА ПРИРОДА ЛЮДИНИ

Б р о в и

Як у кого на переніссі брови сходяться, той буде нещасливий (вар.: щасливий).
Коли свербить брова, то будеш плакати.

В о л о с с я, к о с и, ч у б

Людина, не стрижена жодного разу зроду, - вредна.
Не топчи ногами свого волосся, бо голова болітиме.
Як острижешся, то треба чуприну викинути на воду, щоб росла довга - як вода.
Острижену чуприну не годиться викидати на смітник, бо її заберуть жаби на кубло, то буде голова боліть. Треба вкинуть у піч - спалити.
Як перший раз дівчину заплітають, то кажуть: "Дівка - вгору (щоб росла висока), коса - вниз (щоб коса груба та довга була).
Як дівчина заплітає коси, то не можна волосся, що на гребінці, кидати десь на двір, бо птахи заберуть собі на кубло, а в дівчини кубло зробиться на голові.
Не треба на людях заплітатися, бо сватати не прийдуть.
Якщо сховати із стриженого хлопця, якого беруть у солдати, трошки його чуприни в ікону чи за ікону, то цей хлопець повернеться додому живий і здоровий, омине його всяка біда.

В у х а

Якщо задзвенить у якомусь вусі і відгадають, у якому саме, то здійсниться задумане.

Г о л о в а

Не можна бити по голові, бо розум заб'єш.
Не можна через голову нічого подавати, бо голова вертітиметься.
Як болить голова, то щоби піп потиснув її руками, то перестане.

Зуб

Як випадають у дітей зуби, то щоб міцні поросли, треба зуба взять, закинуть на піч й сказать: "Мишко, мишко! На тобі костяного зуба, а мені дай залізного".
Як їсти те, що миша погризла, то кріпкі будуть у того зуби.

Н і г о т ь

Обрізані нігті кидай за пазуху, то на страшнім суді не будеш їх шукати.

Н о г а

Як обідати, то не можна махати ногами: то на ногах махається нечиста сила.
Не можна їсти й махати ногами під столом, бо покусають собаки.
Не можна, сидячи, хитати ногами, бо здурієш.
Не можна махати ногами, як сидиш, - мати умре.
Не можна, сидячи, коливати правою ногою, бо батько вмре.
Якщо хтось причинить собі ногу дверима - ознака, що будуть гості.
Коли спіткнешся на праву ногу, то буде вдача.
Коли свербить п'ята, будеш вирушати в дорогу.
Не вступай у чужі сліди, бо голова болітиме.

О ч і

Ліве око свербить - радітимеш.
Не можна вдивлятися пильно в одне місце задумавшись, бо, кажуть, тоді лукавий радується.
Вірять: коли в скотини є уроки, треба взять молока і полить на гарячу сковороду і на огні смажить, - той, хто зурочив, скоро прийде в хату.

Р у к а

Не можна тріпати мокрими руками, бо чортів плодиш.
Не годиться давать старцеві лівою рукою хліб або гроші.
Якщо свербить права долоня - зустрінеш друга, будеш здороватись; якщо ж ліва - то будеш гроші рахувати.
Коли іти на екзамен, то потрібно тягти білет лівою рукою - пощастить.

МАТЕРІАЛЬНЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ

Ї ж а, п и т т я

Не можна їсти над книжкою, бо розум згубиш (...заїси пам'ять).
Не можна їсти на вулиці, бо буде жінка роззява.
Не можна їсти, коли людина потилицею стоїть до тебе, бо на спині горб виросте.
Хто багато сала їсть, то в того губи товсті будуть.
У шапці їсти - теща глуха буде.
Якщо хазяйка пересолить їжу - борщ чи що, то кажуть, вона в когось дуже закохана.
Якщо сіль розсипеш, то з кимось посваришся.
Не їж опівночі, бо в цей час обідають чорти.
Не можна їсти з ножа, бо будеш сердитий.
Не можна їсти з ножа, бо люди будуть дивитися скоса.
Не можна їсти з ножа, бо матимеш гострий язик - як ніж.
Не їж на грядці, бо шкідники виїдатимуть грядки.
Не їж чужою ложкою, бо заїди нападуть.
Не можна їсти лежачи, бо розледачієш (...бо хліб на полі виляже).
Не переривай їжу, бо буде нещасливе, переривчасте життя.
Не можна їсти на городі і лузати насіння, бо ніщо не вродить.
Як будеш цвілі недоїдки їсти, то будеш добре плавати.
Не облизуй макогона, бо лисий будеш (якщо дівчина - то чоловік лисий буде).
Хліб святий. Якщо ненавмисне окраєць впаде додолу, то його слід підняти й поцілувати.
У селянській хаті хліб завжди лежав на почесному місці - на столі, на скатертині чи рушнику: щоб хліб ніколи не покидав сім'ю, щоб не знала вона голоду.
Без хліба не можна наїстися.
Хліб не переїдається.
Як їсти хліб, то не можна лишати недоїдка, бо в ньому вся сила.
Не можна кусати з їдою шматка двом, бо будуть "кусати" (гризтися, сваритись); щоб того не було, то після укусу необхідно три рази мізинними пальцями взятися-рознятись.
Не годиться одвертати хліб надрізаним боком до стіни, бо так люди одвертатимуться од хазяїна.
Не можна хліба в сіль умочати, а треба присолювати, бо не буде хліба.
Не можна викидати хліба, бо хліб святий.
Хліб давати бідним через поріг не можна, бо сам збіднієш.
Не можна виходити з хати, коли хліб садять у піч, бо не буде урожаю на хліб.
Не можна нікого впускати в хату, коли хліб саджаєш у піч, бо станеш лисим.
Не можна кусати з великого шматка хліб, бо вийдеш заміж дуже далеко від рідних.
Не щипай хліба з цілої хлібини, бо лика задеруться на пальцях.
Не треба нарізати хліб у молоко, бо дійки в корови поріжуться.
Коли їсти, то не можна тримати великий шматок хліба, бо на тім світі будеш тримати такий камінець.
Як печуть хліб і виймають із печі та як забудуть один, то як дитина того хліба поїсть, то буде дуже забудькувата.
Як ідеш зажинати жита, то обов'язково треба брати буханець хліба - це для того, аби цілий рік було що їсти.

О д я г

Як надіваєш нову сорочку перший раз, дак годиться ножик круг неї тричі пропустить.
Як хто сорочку часом навиворіт надіне, то хтось битиме; то зараз і просить кого-небудь, щоб ударив, щоб на тому вже й окошилось.
Якщо при одяганні сорочка ззаду закотиться, то це ознака, що хто-небудь поб'є.
Не можна топтати хустки, бо голова болітиме.
У шапці гріх у хаті сидіть... Шапки на стіл не годиться класти.
Не можна жінці з свого чоловіка шапки одягати, бо любов згасатиме до неї.
Не можна на голову накладати дві шапки, бо будеш три роки дурний.
Якщо хлопцеві шиють перші штани, то їх треба почати і закінчити за один присяд, інакше згодом йому буде важко знайти наречену. Як на малого хлопця мама (чи хто інший) не шиє на одному місці перших штанів, то той хлопець буде ходити до багатьох дівчат.

В з у т т я

Не можна ходити, щоб одна нога була взута, а друга боса, бо мати вмре.
Не можна ходити в одному чоботі, бо мати (вар.: батько) умре.
Якщо одна нога взута, а друга боса, то буде чоловік кривий.
Як ушиє швець кому-небудь чоботи, то не можна їх узувати, не уклавши в них вустілки, тому що будуть холодні.
Якщо із чобота онуча виглядає, то чоловік буде сонливий.
Не можна чобіт узувати не на ту ногу, бо люди одвертатимуться.
Не можна на мужчину надівать спідниці, бо бабником стане.
Не можна носити одягу навиворіт, бо відвертатимуться хороші люди.

ЖИТЛО. ГОСПОДАРСЬКІ, ГРОМАДСЬКІ БУДІВЛІ

X а т а

Для того, щоб усе велося й жилося добре, щоб усі здорові були, треба вибирати для хати щасливе місце. Є люди, що взнають добрі місця. Насипають на ніч зерна купками на ті місця, де має бути слуп на хату. І коли три ночі підряд нічого не розпорпає ті купки зерна, то там можна закопувати слупа, а коли розпорпані, то треба поступитись.
На межі, на бузині, на роздоріжжі, на могилі, на току не можна ставити хати, бо буде товктися. Не можна ставити хати на таких місцях, де колись стався якийсь злочин (хтось когось убив, хтось повішався, зарізався), де закопане щось нечисте, бо буде видавати страх, буде товктися, буде водити. Краще ставити хату на рівному, на відсонні і на цілині - непорушній землі, де місце тверде, нічого не осунеться.
Ставити хату треба зрання і навесні. Закладають хату усім кутком. Матеріал на хату купують у лісі, - крім того, що грім запалив.
Не можна купувати матеріалу на будівництво з тої хати, де була незлагода чи вимерла вся сім'я, де велось недобре життя, бо "хіба ж то хата була?".
Коли входять перший раз у нову хату, то беруть із собою хліб, скатерку, рушник... За охоронців хати вважають ластівку (її не можна вбивати, бо мама вмре), чорногуза (його не можна вбивати і гнізда не можна роздирати, розкидати, бо хата згорить).
Не можна починати будуватися у високосний рік, бо хата спустіє.
Як закладають хату, то не можна дерева упоперек класти, щоб не померти.
Коли будують хату і зводять дах, то перев'язують рушниками сволоки - щоб хата була багата.
Коли закладаєш фундамент на хату, то треба класти на покуті гроші, щоб велися в хаті завжди.
Як хату роблять, то не можна бить по сволоку довбнею і сокирою, щоб голови не боліли. Ще кажуть: не буде в тій хаті життя доброго.
Після закінчення будівництва хати обов'язково роблять вінок з квіток і ставлять на хаті.
Якщо перший раз людина заходить в новозбудовану хату, то обов'язково треба щось дати в цю хату, покласти на стіл: карбованець чи навіть копійку, чи так щось, аби в цій хаті велися і гроші, і до грошей усе.
Не можна залишати хату на ніч не заметеною, бо вночі по хаті ходять ангели.
Як лопає в хаті посуд, сволок, скриня, двері, то це прикмета, що буде мерлець у родині.
Не свищи у хаті, бо когось "висвищеш" (вибуде з рідної хати).
Не можна виносити сміття з хати коли зайшло сонце, бо кусатимуть собаки (...бо хата згорить; бо настануть злидні; бо хазяїна винесеш - помре).
Не можна, прийшовши до хати, стояти, якщо в хаті є дівчина, а треба сісти: щоб старости сідали.
Не обмітай кругом себе, бо не вийдеш заміж.
Не треба замітати хату від столу до порога, а треба - від порога до столу, бо не заходитимуть старости.
Не треба вимітати з-під ніг, бо танцювати не вмітимеш.
Хто виносить сміття із хати, того будуть брати в куми.
Як є в хаті дівка, то хату годиться замітати від порога під піч. А по заході сонця зовсім не годиться мести.

К р и н и ц я, к о л о д я з ь

Колись, як вибирали місце, де копати криницю, то брали кілька яєць курячих і клали їх під гладущик чи під якусь баньку в кількох місцях на цілу ніч. А вранці дивилися: де на яйці під гладущиком є росинки, там є вода. І тут можна копати.
Не можна сідати на криницю (на цямрини), бо коровай не сходитиме.
Не можна лущити сонях, як іти до колодязя по воду, бо на тебе люди плюватимуть.
Не можна уночі йти до колодязя по воду - нечистий може спокусити.
Не можна уночі в колодязь заглядати, бо відьма поцілує.
Не плямкай, коли витягнеш воду із криниці, бо в криниці жаби будуть.
Не треба їсти над колодязем, бо жаби плаватимуть у ньому.
Гріх не давати людям води із криниці, колодязя.
Коли немає дощу вчасно, то люди виливають криницю.

М л и н

Млин - постійне житло чорта, де він ночами меле тютюн і дражнить людей, що там ночують.
Із млина не варто нічого брати додому: можна заманити звідти в свій дім усіх крис.
Дерево з будівлі млина не придатне ні на що, хіба тільки на хлів для свиней. У хліві із млинського дерева свині бувають дуже плідні, наче криси. Свиней чорт боїться, а тому до хліва з млинського дерева не переходить.
Як зо млина що взяти, то за ним прийде щур і буде робити шкоду в господарстві.

Т ю р м а

Як хто сидить в тюрмі і вже пускають додому, то є звичай, що коло порога поб'є ложку і кварту (від чаю), щоби уже більше не попав сюди, бо як лишить ціле, то іще попаде другий раз.

Ц е р к в а

Не можна в церкві стояти в шапці - це гріх.
Не можна під дзвони танцювать, бо на ноги впадеш.

ПРЕДМЕТИ ПОБУТУ, ЗНАРЯДДЯ, ЗАСОБИ ПРАЦІ, ІНВЕНТАР

В е р е т е н о

Якщо веретено випаде з рук ткалі й хлопчик подасть його, то треба вщипнути хлопчика, щоб опісля він не падав із коня.

В і н и к

Не в'яжи віника в суботу, бо не минатимуть двір дурні собаки.
Не переступай через віник, бо згорбатієш.
Не можна переступати через віник, бо станеш сухий (худий).
Вважається за смертний гріх ставити на покуті віник: його місце в кутку біля печі.
Віником не можна биться, бо як удариш, то неодмінно на того чоловіка нападе короста.
Не можна віника палити, бо буде великий вітер.
Не треба бити когось віником, бо буде ледачий.
Не можна віником бити людину, бо нападуть злидні.
Не вибивай віником одягу, бо будеш хворіти.

В і д р о

Коли хтось перейде дорогу з порожніми відрами - буде невдача.
3 порожніми відрами жінка перейде дорогу - зле, з повними - добре.

Г о л к а

Не можна голки без нитки позичати, бо не буде прядиво родити і будеш без сорочки.
Коли голка лежить кінцем до тебе - не можна її брати.
Не давай голки без нитки, бо нападуть злидні.
Не можна красти голок, бо хто украде голку, того на тім світі чорти будуть через вушко голки проганять.

Г о р щ и к

Як горшки викіпають - щось лихе буде.
Як скидати піну з горшка на голу землю, то не можна вступати в те місце.
Якщо покласти сокиру на припічок, то горшки будуть розбиватися.
Коли віддаєш (позиченого) горщика, клади шматочок хліба.

Г р е б і н е ц ь

Як купити нового гребінця, то ним спочатку треба почесати кота, собаку, то не буде вошей.

Г р о ш і

Коли на дорозі лежать гроші мідні, срібні і гербом угору - бери: на щастя, а якщо числом угору - не бери: на вбиток.
Щоб велися гроші, треба мати в гаманці "на розплід" бодай копійку.
Як хтось комусь передає зайві гроші, то це погана прикмета для того, кому передають.

Д з е р к а л о

Не можна ввечері у дзеркало дивитися, бо буде вночі поганий сон (вар.: буде відьма любуватися).
Не можна дивитися в дзеркало, коли в селі є мрець, бо швидко помреш.
Не дивися в дзеркало, коли їси, бо споганієш.
Коли дивишся в дзеркало, не кривись, бо скривить лице.
Якщо дівчина розіб'є дзеркало, то не вийде заміж протягом семи років.

Д і ж а

Коли купують нову діжу, то в ній повинно бути дев'ять пар клепок, то це буде гарна дуже діжа. Ознака гарної діжі при купівлі полягає в тому, щоб клепки стояли так, як росте дерево, то буде сходити гарно хліб. Як купують діжу, то промовляють: "Діжа, діжа, треба тобі віхтя і ножа".
Не заглядай у пікну діжу, бо не будуть рости борода та вуса.
Щоб найти топляника в річці, то засвічену воскову свічку ставлять у діжу і пускають на воду. Діжа припливе і стане над втоплеником.

К о р о м и с л о

Як принесе дівка прати шмаття і скидає його з коромисла, то треба обполоскати коромисло у воді, бо буде дівка гуляти.
Не переступай через коромисло, бо мати умре.

К о ц ю б а

Не можна кочергу на ніч ставити, а треба ложити, так само й рогачі: як покласти їх, то вони будуть відпочивати і господині дякувати, а як не покласти, то будуть лаяти.
Ручкою від коцюби не можна чіпати вогню, бо яструб хапатиме курей.
Не можна переступати через коцюбу, бо будеш хворіти на пропасницю (... бо будуть тоді димниці - нариви).

Л о ж к а

Ложками не можна тарабанити, бо буде сварка в хаті.
Не годиться по столу ляпать ложкою, бо будуть зуби боліти.
Коли є малі діти, то не можна кидати ложки на ніч у горшку, бо діти плакатимуть.
Коли покладеш ложки на стіл обідать, то треба, щоб кожна ложка була донизу обернута, аби вороги не мішалися в сім'ю.
Не торохти ложками, коли миєш їх, бо люди на селі говоритимуть (торохтітимуть).
Не годиться їсти одною ложкою удвох, щоб не посердиться.
Не годиться ложок мить, як сонце зайде.
Якщо на вечір ложки будуть поставлені сторчма, то в ту ніч ніхто в домі спати не буде.
Дівчата не повинні їсти великими ложками, бо від цього в них будуть надто розвинені (великі) груди.

П і д к о в а

Кажуть, хто знайде ненавмисне підкову, тому вона принесе щастя.
Під сінешний поріг підкладають підкову, щоб у хаті гроші велися.
Як будують нову хату, то під поріг на щастя кладуть підкову.
Щоби йшли люди до хати і з хати, то кладуть під поріг дві підкови: одну ріжками до хати, а другу - з хати. То тоді будуть люди чи гості йти до хати і з хати.

П і ч, г р у б а

Коли топиш дровами в печі і запискотить дровина, то буде якась звістка у домі.
Не можна на печі узуватись, бо мати умре.
Як саджають хліб у піч, то треба заклямнути двері, аби ніхто не виходив і не заходив до хати, бо як зайде і вийде з хати на голу піч, то це прикмета, що людина ця буде голодна, будуть злидні і нестатки в сім'ї.

П о р і г

Не можна ввечері виходити за поріг, як щось учується, ніби хтось гукає, бо покинеш свій дім.
Не можна переходити поріг хати однією ногою взутою, а другою босою, бо не оженишся або не вийдеш заміж.
На порозі не годиться нічого рубати, бо шкодитиме худобі.
Не можна до порога рубати, бо в двір буде забігати лихий собака.
Не можна подавать через поріг руки товаришеві чи комусь іншому, бо будеш із ним сваритись.
На порозі гріх що-небудь робити, бо не буде воно так, як хочеш.
Не подавай води через поріг, бо не оженишся (не вийдеш заміж).
Не треба перемітати сміття через поріг, бо не вийдеш заміж, не будуть сватать.
Коли перекидати сміття через поріг, то в хату жаби плигатимуть.
Не можна перемітати сміття через поріг, бо виметеш когось із сім'ї.
Не мети через поріг сміття, бо погані люди прийдуть.
Через поріг ніколи нічого не давай, бо сам будеш просити.
Не стій на порозі, коли їси, бо станеш роззявою (...бо не вийдеш заміж).
Не треба перемітати через поріг, бо хлопці не любитимуть.

П р а н и к

Праник (як перуть шмаття, то вибивають ним) не можна класти в хаті на припічок, - ще як особливо в хаті є мала дитина, бо буде мати погану хворобу (сухоти).
Як прийде жінка прати шмаття на сажавку, то не можна тримати коло себе сухий праник. Не можна бити шмаття сухим праником, бо будуть дитині сухоти.
Не можна праником марно стукати, бо люди язиками будуть плітки наводить.

Р у ш н и к

Не треба утиратися разом із кимось одним рушником, бо посваришся з ним.

С и т о

Не можна нести голого (незакритого) сита, а треба закрити хусткою, бо будуть кури сліпі.
Не можна латати сита, бо той, хто буде латати,- осліпне.
Як сито замучиться, то не треба його оббивать, бо до його прип'яті лихоманки валом: бува, валину переб'єш та й одпустиш їх.

С к а т е р т ь

Не втирай настільником руки, бо завжди матимеш борги.
Не можна витиратися скатеркою, бо як умреш, то будуть лазити по обличчі воші.

С к о в о р о д а

Не їж із сковороди, бо будеш у той день дуже сердитися.

С т і л

Не можна сідати на стіл, бо коли буде весілля, то коровай трісне наполовину.
Не можна сидіти за столом у шапці, бо стіл - це престол.
Не годиться стукати по столу ложкою або ножем, бо буде сварка.
Не можна вгощати на незастеленому столі, особливо - дівчину, інакше чоловік її буде лисим.
Не можна сідати їсти на куток стола, бо не вийдеш заміж (не оженишся).
Не можна виносити із хати столу, непокритого скатертю - голого, бо в господі того, кому переноситься стіл, стане голо.
Не можна виходити з-за столу іншим боком, ніж сідав, бо дружина помре.
Ключів на столі не годиться класти, бо будеш забуваться.

Ч е р п а к

Не можна дівці їсти з черпака, бо далеко заміж піде.

ДУХОВНИЙ СВІТ ЛЮДИНИ

М а т и, д и т и н а

До шести місяців вагітності молодиця повинна завше при собі носити ножа, щоб не підкусила нечиста сила, бо нечистий боїться ножа і не зробить пакості.
Як жінка вагітна вперше гляне на пожежу і ухопить себе за руку, ногу чи за ніс, лице і т.д., то, як уродиться дитинка, в неї буде на цім місці синя родима пляма.
Треба слухати вагітну жінку, бо хто не послухає, в того міль і миші поточать увесь одяг.
Вагітній жінці не треба багато їсти, бо дитина буде заздрісна.
Вагітній жінці не треба дути на вогонь, бо дитина буде задихатися.
Вагітній жінці не можна красти, бо украдений предмет може відбитися на тілі.
Вагітна жінка не повинна ні з ким сваритися, їй слід уникати небажаних зустрічей. Особливо небезпечна зустріч із вихором. При зустрічі з вихором жінка повинна лягти на землю або присісти й туго обтягти ноги спідницею чи запаскою.
Не годуй груддю немовляти на чужих очах, бо на груди нападе хвороба.
Якщо син схожий на маму, а дочка на батька, то будуть щасливі.
Дитину лелека приніс (знайшли у капусті). Після заходу сонця не можна дивитися знадвору до хати через вікно, бо не буде маленька дитина спати.
Як є в хаті маленькі (до одного року) діти, то після заходу сонця не можна нічого виносити з хати - ні сміття, ні помиїв, ні попелю і т.д., бо це буде погано для дитини.
Благословення батьків має надзвичайно велику силу: якщо батьки не благословлять своєї дитини, то із неї нічого путнього не буде.
Якщо в хаті мала дитина (новонароджене), то до цієї хати не можна заходити з порожніми руками.
Не можна дитині до одного року стригти волосся на голові.
Не можна дитині до року дивитися в дзеркало.
Не можна переступати будь-що через дитину до року.
Не можна нікому нічого позичати ввечері, бо маленька дитина не буде спати.
Купіль, що купають дитину, не можна виносити надвір по заході сонця, бо не буде дитина спати.
Дітям надворі не можна їсти, бо горобці нападатимуть на просо.
Не можна ганчіркою бити дітей, бо як виростуть, то в злиднях будуть жити.
Не можна малих переступати, бо не виростуть.
Не можна на дитину дивитися з-за голови, бо буде врочливе.
Коли з малою дитиною в полі, то ніколи не клади дитину в борозні, бо буде хворіти.
Як спить дитина і закладе руки за голову, то буде багата.
Як дитина вродиться вночі в тиху погоду (годину), то буде тиха, а як півні співають, - буде криклива.
Спалити колиску - дітей не буде.
Не можна колисати порожньої колиски (бо там чорт), бо дитина не буде спати.
Як дитину відлучати від грудей, то врізати цілушку з першого хліба (перший всадяний) і грудочку солі дати дитині в руки й казати: "На - йди собі на свій хліб! Щоб ти була гречна й велична, як цей хліб святий!".
Коли тато прокляне дочку, а мама сина, то вони будуть нещасливі, хворіти будуть, скоро помруть...
Не можна дітей бити за те, що б'ють скло (шибки, посуд тощо)...

В е с і л л я. Ш л ю б

Як собаки нападуть на дівчину і щось із одягу порвуть, то та дівчина скоро віддасться.
Не можна хлопцеві виявляти чужим, кого має сватати, бо буде невдача.
Як молодик іде свататись, то примічає, кого здибає: як дівчину, жінку, бабу - буде невдача, а як хлопця, чоловіка, діда, - буде все добре.
За тими сватачами, що їм дівчина "кабака" (гарбуза) вчепить, треба вийти і ворота самому зачинити, бо як зачинить ворота той сватач, то ніколи та дівка не віддасться: ворота "зачинить" назавжди.
Як тільки розплетуть молоду, то коли сяде зараз же дружка на той стілець, то скоро віддасться.
Та хустка, якою мама вводить молодих до хати і виводить із хати у весілля, мусить бути білою, а не чорною, щоб не було чорним життя молодих.
Молодим не можна переходити дороги з порожніми відрами.
При вінчанні обом молодим не можна оглядатись, бо: розведуться; жити будуть негарно; нічого не буде вестися; діти будуть мерти; коли їдно оглянеться, то друге вмре.
При першому посаді нехай молода присяде полу молодикові, то буде завше старшинствувати.
У неділю ввечері молода при роздачі подругам стрічок зсуне віночки з косами, - то скоро повіддаються.
Як у весіллі бійка, сварка, то в житті молодих не буде злагоди.
Не можна молодій дивитися в дзеркало, бо буде все дурно чоловік гризти.
Не можна заміж виходити, як не минув один рік батькові чи матері після смерті.
Якщо під час весілля падає дощ чи сніг, то молоді будуть багаті.
Не можна женитись у високосному році, бо буде розлука.
Не можна дружці засиджуватися за столом, бо в дівках засидиться.
Хто при собі носить обручку, з якою три рази брали шлюб, то того ніхто не зможе вбити. Перед ним розступаються мури, замки злітають з дверей, його ні тюрма, ні куля не бере.

П о х о р о н. М р е ц ь

Не можна переходити вулицю перед покійником, як його везуть на цвинтар, бо погано буде тому, хто переходить.
Як буває часом мрець на весілля, то це погана прикмета: або розійдуться молодята, або якась інша біда на їх життя буде.
Коли є мрець у селі, то поки його не поховають (два-три дні), картоплі садити не можна, бо не буде врожаю.
За мерцем треба обов'язково зачинити ворота. Бо як не зачинити, то смерть знову когось ухопить.
Хто умре на Великдень, той буде на небі, буде святим.
Коли хто вмре в селі, то не можна співати, бо втратиш голос.
Не можна ставити хреста на могилі самогубця, бо буде посуха.
Не можна мертвому переходити дороги, бо ноги заболять.
Не можна, як сонце зайде, мертвого хоронити.
Не можна на похорон насіння лущити, бо зуби болітимуть.
Коли йдеш дорогою і навпроти тебе везуть мерця, то це ознака, що будеш мати щастя.
Коли грає духова музика під похорон і дуже дзвенять труби, то скоро буде другий похорон у селі.
Не можна ніде торкати себе за тіло, як мертв'яка несуть, бо буде наріст.
Із пожежі й похорону не можна нічого брати (красти), бо самому за це буде така ж біда.

[У що вірили наші предки?]
["Природо, мати невмируща"]["Час рікою пливе"] [Вогнистий папороті цвіт]
[Якщо чорний кіт перейде дорогу]["Не стріляй у птаха на світанні"]
["...Бо ти на землі - людина..."][Примітки]

До розділу "Бібліотека"