НАРОДНІ ПОВІР'Я

ВОГНИСТИЙ ПАПОРОТІ ЦВІТ

Спостереження людей над природою, порами року відбувалося й на основі рослинного світу. Про флору існувало безліч повір'їв, окремі з яких ввійшли до цього розділу.
Наші прапрадіди, наприклад, вірили, що папороть цвіте лише одну мить у ніч на Івана Купала (з 6 на 7 липня за новим стилем) і що той, хто зірве та збереже квітку папороті, буде щасливим, володітиме даром ясновиддя...
Повір'я про цвітіння папороті пов'язані з культом Сонця як символом та джерелом життя природи й людини. Як відомо, папороть не цвіте, розмножується спорами. Проте віра в її цвітіння виникла в людей на тій стадії пізнання світу, коли з-поміж зела й древа було виокремлено рослину, яка не цвіла. І тоді з'явилося повір'я, що папороть таки цвіте, але не кожній людині дано бачити її вогняну дивоквітку. Навколо цього стержневого вірування витворилося чимало ілюзорних уявлень, легенд.
На Івана Купала буяння природи досягало найбільшого розквіту, тоді вважалося найсприятливішим збирання цілющої рослинності.
Народні повір'я та побудовані на їхній основі легенди про вогнистий папороті цвіт стали підгрунтям літературних творів.
Зокрема, Микола Гоголь у повісті "Басаврюк, або Вечір напередодні Івана Купала" своєрідно відтворив картину цвітіння папороті: "Червоніє малесенька брунька квітки і, наче жива, рухається.
Справді, дивно! Рухається і стає все більшою, більшою і червоніє, мов жар. Спалахнула зірка, щось тихо затріщало, і квітка розкрилася перед його очима, ніби полум'я, освітивши й інші навколо себе".
Вірування щодо рослин містять прадавні уявлення людей і нерідко в закодованому вигляді доносять до сучасників високопоетичну міфологію.
Часто з травами, кущами, деревами пов'язували полярні властивості й характеристики, добрий та згубний впливи, проте, варто наголосити, поклонялися як тій, так і іншій силі. Скажімо, омелу називали: "чортів кущ", "відьмина мітла", "чаклунське зілля", однак це не заважало вірити в те, що вона - оберіг, має здатність охороняти житло від блискавки та вогню.
Заклятим деревом вважалася осика; на ній завжди тремтить листя, осиковим кілком убивають опирів і забивають кілки на могилі того, хто ходить після смерті. Кущ бузини пов'язували з чортом, забороняли вирубувати і на місці, де колись росла бузина, не рекомендувалося ставити хату.
Осяяні загадковим серпанком повір'їв та легенд й інші рослини: барвінок, рута, любисток, калина, липа, верба, тополя, береза, дуб, терен, ліщина, груша, яблуня, вишня...

РОСЛИННИЙ СВІТ

Б у з и н а

Бузина - диявольське творіння: її посадив чорт і тепер постійно сидить під нею, а тому її ніколи не викопують з корінням, щоб не дражнити диявола, а залишають рости, де б вона не була.
Нічого не можна будувати на тому місці, де є старий корч: це місце - схованка чорта. ...Це місце - нещасливе: як поставити хату, то господарі або діти будуть слабувати і мерти, а як на худобу, то худоба буде здихати і не буде вестися.
Як є бузина в городі або на полі і не можна її позбутися, то треба помастити сапу свяченим салом і висапати.
Ні викопувати, ні викидати бузини не можна, бо зведе руки й ноги.
Під бузиною не можна сідати чи лежати, бо може скрутити цю людину.

В е р б а

Де верба, там і вода, де вода, там і верба.
У сухій вербі сидить чорт. Про це говорить і прислів'я: "Влюбився, як чорт у суху вербу".

Г о р і х

Буває, що не родить горіх волоський. То треба у Великодню п'ятницю взяти сокиру і бити по стовбуру обухом і приказувати: "Як не будеш родити, то буду тобою паску святити". Повторити ці слова три рази й одночасно гупати обухом по горіхові: буде родити.

Г о р о х

Не йди в горох, бо там залізна баба сидить.

Ж и т о

Як на одній стеблині жита або пшениці виросте два колоски, то це ознака, що буде голод.

З в і р о б і й

Звіробій - від ста хвороб. Варити і пити по ложці - допомагає.

К а в у н

Як посадиш кавуни, то в постолах або чоботях не можна там ходить, щоб кавуни родили.

К а п у с т а

Не можна квасити капусту, коли в селі є мертв'як - похорон, бо буде недобра.

К а р т о п л я

У котрий день (понеділок, вівторок і т.д.) випаде перший сніг восени, то в цей день треба весною садити картоплю - і тоді буде гарний урожай.

К а ш т а н

Хто посадить каштана, і як цей каштан доросте до зросту цієї людини, то тоді ця людина вмирає. Ось тому, кажуть, і не можна садити каштанів.

К о н о п л і

Як весною сіють коноплі, то після того, як розсіє чоловік коноплі, то йде до хати, і жінка зараз бере і смажить смаженицю для сівача, щоби були великі та м'які коноплі.

Л и п а

Липа відвертає прокляття, що їх посилають чоловікам жінки, приймає ці прокляття на себе. А тому на липі буває більше всього наростів, які є ні чим іншим, як жіночими прокльонами.

Л ю б и с т о к

У любисткові купають дівчаток, щоб їх потім любили парубки.
У любці купають дітей, щоб їх, як виростуть, усі любили.
Для того, як кого усі люблять, то кажуть: тебе мати у любці купала.

М а к

Як нема довго дощу, то треба взяти освяченого на Маковія маку, піти десь у поле до кринички і посипати - то буде дрібний дощ. А як сипурнути в криницю разом, жменю - то буде злива.

Н а с і н н я

Не можна пересипати, ставити насіння на стіл, бо не зійде.
Не можна позичати насіння, не посіявши спочатку в себе, бо не зійде.
Не можна лущити насіння на городі, як саджаєш, бо щось виїсть посаджене.
Як старе збирає та ховає насіння, і якщо та людина вже заслабне і має вмерти, то молодому або тому, хто в господарстві залишається, треба те насіння все своїми руками пересипати, перебрати. Якщо цього не зробити, то все насіння не зійде, а пропаде.

О г і р к и

Огірки треба солити в той день, що й Різдво було. Кажуть, що як цвітуть огірки та багацько пустої зав'язі, то треба її назривати по заході або до схід сонця та розсипати по дорозі проти череди, щоб скотина потоптала, то тоді уродять огірки.

О с е т

Як є осет на ниві, то треба в зелену суботу до схід сонця вирубати три осети або дев'ять, то пройде.

О с и к а

Осика - це нечисте дерево, ним прибивають упирів, які мають стосунки з усіма чортами.
Осика вважається заклятим деревом, бо на ній завжди тремтить листя.
Кіл з осики вбивають на могилі того, хто ходить після смерті.
Гріх осиковою палицею бити і скотину, і людей, бо зараз скрутиться.

О ч е р е т

Очерет належить чортам - там вони проживають.

П а п о р о т ь

Вірять, що хто знайде папороть і візьме в руки розцвілу квітку, той знатиме все добро і зло, і хто що думає, знатиме.
Людина, що має цвіт папороті і зберігає його при собі, володіє даром ясновидця.
Папороть цвіте лише одну мить у ніч на Івана Купала, а тому зірвати цю квітку дуже важко; тим більше, що її завжди охороняють від людей чорти. Той, хто бажає заволодіти квіткою папороті, повинен перемогти самого чорта. До заздалегідь приміченого куща папороті сміливець вирушає ввечері перед Івана Купала. Він розстеляє біля рослини скатертину, окреслює ножем навколо себе і папороті, скроплює папороть освяченою водою... Після дев'ятої години вечора чорт випробовує різноманітні засоби, щоб настрахати сміливця: стріляє в нього, кидає каміння, дерева, наїжджає і т.п. Сміливцеві радять не боятися загроз чорта і не озиратися, бо чорт має силу тільки до кола, окресленого ножем. Опівночі папороть начебто зацвітає - і квітка вмить злітає на розстелену скатертину, яку відразу ж треба згорнути і сховати за пазуху. При зацвітанні папороті кущ осяюється якимось особливим світлом. Квітку папороті стараються зберігати під шкірою долоні.
Чорт постійно перешкоджає людям зірвати квітку папороті - то страхом, то загрозами, то обманом. Якщо ж здобути квітку папороті, то, носячи її при собі, можна знати про все на світі.

С о н я ш н и к

Не заглядай у соняшник, бо його горобці вип'ють.
Не лущ соняху на грядці, бо горобці випиватимуть соняхи.
Коли соняшники гниють посередині, то це ознака, що будуть мерти середні люди.

Т р а в а

Не можна рвати траву, тому що буде вітер (вар.: ...дощ буде).

Ч е р е м х а

Не неси черемхи в хату, як є квочка, бо будуть курчата сліпі.
Як цвіте черемшина, то завше буває тоді холоднувато, похолодає.
Цвіте черемха - найкраща пора садити картоплю.
Зацвіла черемха - час ловити лящів.

Ц и б у л я

Весною, як уже чути жаби, не можна сіяти нічого в городі, особливо - цибулі, бо вродить така, як жаблячі очі.

[У що вірили наші предки?]
["Природо, мати невмируща"]["Час рікою пливе"] [Вогнистий папороті цвіт]
[Якщо чорний кіт перейде дорогу]["Не стріляй у птаха на світанні"]
["...Бо ти на землі - людина..."][Примітки]

До розділу "Бібліотека"