Убейд ЗАКАНІ
ТРАКТАТ, ЩО ЗВЕСЕЛЯЄ СЕРЦЕ

ТРАКТАТ «СТО ПОРАД»
З фарсі переклав Роман ГАМАДА

Як видається на думку людей тямущих та високомудрих, автор сих слів Убейд Закані — нехай же Аллах убереже його від усяких небезпек! — хоча й не має належного ступеня знань та мистецького вміння, зате з молодих літ до читання книг та бесід мудреців і вчених виказав старання, й під ту пору, коли роки гіджри добігали 750 літа61, він дійшов до вивчення розділу в рукописі старійшини мудреців Афлятуна52, що той списав був для свого учня Арасту53, а незрівнянний ходжа Насір ед-Дін Тусі54, з грецької на мову фарсійську витлумачивши, утвердив його у своїй «Етиці»,— а також до деяких інших книг, в особливості ж «Панд-наме», себто книги повчань шаха Анушірвана-справедливця55, яку він дав Таджа Рабія написати. Від читання книжок отих серце сповнилось непомалим бажанням й на взірець їх постала книга повчань — се книга дервішів од блюзнірства вільна та позбавлена удаваності й нещирості, аби вона корисно вплинула на виправлення людських натур та звичайності, а також щоби й автор з тих премудростей якийсь пожиток для себе узяв та скористався ними.
Отож є надія, що викладені отут напучувальні слова стануть геть усім у цілковитій пригоді.

Якщо ти мудрості спожити радий,
То вислухай тоді бальзам поради
— Просіяний крізь сито красномовства,
Настояний на хмелі винограду.

1. Гей, любі мої, користайтесь із щасливої нагоди пожити!

2. Не проґавте слушної хвилі.

3. Сьогоденних втіх не міняйте на завтрашні.

4. Не оддавайте хорошого дня за поганий.

5. Падишаха вважайте благодійником, творцем щастя своїх підданців, охоронцем їхнього здоров'я і безпеки.

6. Дорогоцінний час бережіть, адже пожити вдруге не вдасться.

7. Усякому, хто становище своє та якого він коліна забуде,— нагадайте йому про те.

8. Не здоровкайтесь із самовдоволеними та пихатими.

9. Лиху годину у рахунок життя не вписуйте.

10. Безтурботним людям, веселунам, надмірно щедрим та каландарської66 натури привіт і наше шанування.

11. Облиште зазіхати та ласитись на чужеє добро — й над людьми ви зможете щиро посміятися.

12. Не отирайтеся біля дверей падишахів й дарунки їхні причетникам їхнім полишайте.

13. Принесіть у жертву життя заради друзів.

14. Вважайте втіху життя, і світоч очей своїх, і радість серця у спогляданні красенів.

15. Проклинайте тих, що насуплюють брови та чоло морщать з досади, ведуть розмови розважні, усіх криводушних, скнар, брехунів безсоромних та людей нечестивих звичаїв.

16. Беріть на кпини ходжів та з можновладців мерзотних глузуйте.

17. Скільки змоги вашої не говоріть слів правдивих, щоб сердець ними не обтяжувати і щоб люди на вас безпричинно не сердились.

18. Блазнюйте, звідничайте, грайте на бубні, зводьте наклепи на своїх ближніх, кривіть душею, продавайте віру за мирськії блага, будьте невдячними за благодійство — і станете ви милі вельможам і заживете тоді на повну губу.

19. Словам шейхів не діймайте віри, щоб з дороги не схибити та не потрапити в пекло.

20. Простягніть руку відданості непорочним святенникам-гульвісам — і станете ви спасенними.

21. Од страдників та відлюдників тримайтеся подалі — й заживете ви з повною насолодою та втішите душу свою.

22. Не поселяйтеся на тій вулиці, де стоїть мінарет, інакше розламуватиметься ваша голова од болю, якого завдають паскудні голоси муедзинів.

23. Курців бангу постачайте харчами та халвою.

24. Простягайте руку помочі п'яницям.

25. Тіштеся, покіль вашого віку, рахуючи спадкоємців своїх, захланних та ницих.

26. Каландарство і парубкування самітницьке вважайте джерелом веселощів та сутністю життя.

27. Позбавтеся кайданів доброго імені та сором'язливості — й поживете ви отоді вволю.

28. У тенета жінкам не подавайтесь, а тим більш удовицям із дітлахами.

29. Заради дозволених шаріатом пісних любощів не зрікайтеся й не уникайте заборонених розкошів життя.

31. Не беріть за себе розбещену доньку хатиба, щоб вона вам, чого доброго, віслюча не повила.

32. Убійтеся надокучливих няньок пестливих, мудрування бабки-повитухи, коверзування вагітної, скрипливого колисання люльки й «здоров будь!» зятя, супружниці, що не дає вільної години, й вереску дитинчати.

34. На старощах не засягайте ласки й любові молодичок.

35. Жіночок-удовиць не упоруйте навіть задарма.

36. Не одружуйтесь — і не станете ви рогоносцем.

37. Старих жінок не бийте цеглиною по голові, то й отримаєте ви сан борців за віру мусульманську.

38. Вирушаючи в путь, не збийтеся з дороги через стрункий стан жіночий, і чадру, цяцьковану блискітками, й серпанок з торочками.

40. Отой струмент, що ним череву своєму догоджають, а також і той, що ним саджають людську розсаду, й на часинку якусь не полишайте без роботи.

41. Коли здибаєте п'яного чолов'ягу, що спить, не треба його будити, а скористайтесь ліпше зручною нагодою.

42. Подавайте милостиню зляганням усім, хто її потребує: жінкам, заточеним удома й які не можуть на вулицю податись... жіночкам молодим, чоловіки яких вирушили у мандри,— бо ж давання милостині є неабияким благодійством.

43. Пити та їсти не годиться самому, бо так за звичай роблять тільки судовики та іудеї.

44. До жебраків та голоти не звертайтесь із проханнями.

45. Юних служників турчинських, поки вони є безбородими, купуйте за ту ціну, що правлять, а як уже борода почне у них витикатися, продавайте за ту ціну, що покладуть вам.

47. Купуйте молодого услужника з лагідними руками, а не з важенними кулаками.

48. Вино із рук чашника-бороданя не приймайте.

49. У хаті чоловіка, що узяв за себе двох жінок, супокою, радощів та злагоди і не шукайте.

50. Від хатун, що поему «Віс та Рамін»57 почитує, та чоловіка, що споживає банг і вино, доброчесності та незіпсованості й не сподівайтеся.

52. У нашу пору справедливого правителя, судовика, що на хабарі не спокушається, спасенника, що слів облудних не промовля, побожного хаджіба58 та багача нерозіпсілого й не шукайте.

53. Згляньтеся над молодими жінками, чоловіки яких подалися у мандри, над закоханим, що вперше прийшов до полюбовниці і булаву свою не зміг підняти навіть кількома нападами, красенем, що завітав на гостину й не припав до вподоби трапезникам і його виштовхали за двері, товариством напівп'яних, що вино своє розлили, юнаком, що потрапив у руки старої лайливої жінки, дівчиною, що змарнувала свою цноту, пустивши її за вітром, а шлюбна нічка от-от уже незабаром, — й господь Бог ізглянеться над вами.

54. Стоячи вже на Божій дорозі, при найменшій оказії та щасливій нагоді розкошуйте із жінками, що тільки моготи вашої та снаги.

57. Пам'ятайте, що з обіцянок п'яних, із загравання жіночок, з обітниць блудниць та запопадливих привітань содомляників кожуха ви не зшиєте.

58. Перед наставниками та тими, кому добре ведеться, престолонаступниками й вам догоджаючими у всьому неодмінно виказуйте покірливість — то й не ущербите свого доброго імені.

59. Не гнівайтеся на лайку жеброти, ляпаси жінок, кепкування юних розпусників, на язикатих та блазнів.

61. Коли гулятимете у нарди та інші запальні ігри, вдавайтеся до усяких фіглів-миглів та штукарств, на які ви мастак, щоб про вас сказали «ото гравець удатний!», а коли ж суперник виявиться сильнішим — покляніться потрійним розлученням59 — адже клястися у запальній грі заборонено шаріатом.

62. Не платіть наперед золотом за теє-то як його юним розпусникам та хвойдам, щоб потім вони не одмагалися та не встрявали з вами у нудні суперечки.

63. Женіть з бенкету балакунів, що просторікують довго й нудно, пліткарів, мерзотників, пияків та співаків-музик із паскудними голосами, які допікають до живого, заводячи раз у раз тих самих пісень.

64. Втікайте з бучної гостини подалі.

65. Юного розпусника та лахудру з вулиці поруч не садовіть.

66. У нарди в борг не гуляйте, щоб не канючити потім у своїх же супротивників.

67. Юного розпусника приводьте в худжру з великою осторогою й майтеся увесь час на бачності, щоб він, бува, не чкурнув надвір та й чогось не поцупив.

68. Поки страви та ласощі не побачите навіч перед собою зготованими — доти за банг не беріться.

69. Людців, що пхають свого носа до чужого проса, й тих, що з самого рання ходять з кислим видом і з похмілля завдають вам сорому та дорікають: «Ти вчора увечері вина перебрав-таки, ще й сулію розбив, та й золота і одежі пороздаровував»,— заткніть їх головою в чиєсь гузно, щоб вони більше не докучали людям.

70. Жінок лупцюйте щосили, а коли ще й злягатиметеся з ними по самеє нікуди, вони вас убоятимуться й стануть слухняними, й цілковитий лад запанує у хаті, утвердившись між страхом та надією, й невдоволення переміниться у злагоду.

71. Вродливців, що говорять слова приязні й голубливі, не збийте з путі праведного.

72. Не ходіть край потоку та берегом ставка напідпитку, а то ви ще, чого доброго, звалитесь у воду.

73. Ухиляйтесь од бесід із шейхами та нещодавно розбагатілими, ворожбитами та обмивальниками небіжчиків, тими, що на кенгері60 грають та гуляють у шахи, що статки-маєтки тринькають без пуття, спадкоємцями померлого, що був значного роду, та іншими невдахами та скривдженими долею.

74. Не домагайтеся правди, справедливості та щирого мусульманства від торговців.

75. Опецькуватим гравцям ляпасів та потиличників не шкодуйте.

76. Остерігайтеся лукавства судовиків та підступності монголів, галасливих содомляників та дружби тих, що при потребі підлабузнюються до вас, а коли нема потреби, дивляться на вас зверхньо і вважають себе за лицарів та героїв, бійтеся язиків поетів та каверз жіноцтва, завидющих очей та ворожнечі рідні.

77. Не сподівайтеся мати якийсь зиск од неслухняних дітей та недоброї жінки, служника, що встряє у суперечку, од лінивої старої шкапини та безкорисливих друзів.

78. Біля казальниці проповідників, що не сотворяють омовіння звичаєвого, не пускайте гучних вітрів, бо славетні богослови не дозволяли так чинити.

79. Знайте ж, що юність краща од старості, здоров'я краще од немочі, багатство краще од дервішівства, перелюбництво краще од звідництва, пиятика краща од похмілля, а здоровий глузд кращий од безумства.

80. Не упадайте в каяття, бо будете ви скривдженими долею, ускочите в халепу, станете нещасливими та й ледащими на додачу.

81. Не подавайтесь у хадж, себто на прощу, щоб скнарощі не заволоділи вашою натурою й не стали ви б безвірником та немилосердним.

82. Не показуйте людям дороги до хати укоханого.

83. Як не боятиметесь, що жінка завдасть вам сорому, наставивши роги, то й день вам буде у радість, і нічка без турбот.

85. Торговців вином та продавців бангу прихиліть до себе, то й дознаєте ви у житті радощів та насолоди, і світ вам угору підніметься.

86. У місяць рамазан вина при людях не пийте, щоб вам його, бува, не одібрали.

87. Свідченням сліпих у місяць рамазан не давайте віри, навіть якщо б вони стояли на височенній горі61.

88. Не беріть подушне з ткачів, цирульників та чоботярів, бо і вони є мусульмани.

89. Не будьте занадто правдивими й у вірності слову знайте міру, щоб вам у животі не почало штрикати, не пойняла млість та іще які болячки не прокинулися,

90. Щоб до вас завітало щастя, старанно вдавайтеся до бангу поранного, а як тільки світ свіне — до вина неодмінно прикладітеся, бо розпуста повсюди є надзвичайно хорошою прикметою.

92. У корчмах, шинках, де гуляють у запальні ігри, на зібраннях юних розпусників та музик не хизуйтесь своїм благородством та відвагою, щоб не приставали до вас з усілякими дрібницями.

93. Не виказуйте свого становища жеброті, рабам та усяким селюкам.

94. Уникайте благодійства кревних, частування скупарів, насуплених слуг, незлагідних домочадців та настійливих вимог тих, що заборгували вам.

95. За будь-яких обставин стережіться смерті, бо вона оддавна не схвалювалася шаріатом.

96. Коли немає на то потреби, не стрибайте у колодязь, щоб не звернути собі в'язи та ногу не скалічити.

97. Не дослухайтеся до слів шейхів та споживачів бангу, адже ж сказано:

Знай, мудрування тих, що люблять банг,— пусті,
Записуй їх хіба ослові на хвості.

98. Сійте сім'я у гріху — і діти ваші будуть факігами, шейхами та султановими слугами.

99. Не зневажайте скоромних жартів і не лайте дотепників, що їх розказують.

100. Глядіть же, сії слова, отут списані, добре собі затямте — адже се слова людей славетних — та уживайте їх до діла.

Ото все, що лише я знав, а довідавсь я теє од наставників та людей славетних, вичитав у книжках та своїми очима підмітив у життєписах великих людей,— я виклав з Божою поміччю в сьому невеличкому творі, щоб усі, чия на то змога, мали з того користь і насолоду.

Поради вислуховують обранці долі,
За дервішами йдуть владики ясночолі.

Нехай же Господь — хвала йому й хай возвиситься він! — двері блага, щастя, супокою та стійкості перед лицем усіх розчахне!

Гамада Роман Романович (нар. 1961 р.) — співробітник видавництва при Львівському університеті. Перекладає з фарсі. Перекладацький дебют.

АРАБСЬКІ ОПОВІДКИ ] [ ПЕРСЬКІ ОПОВІДКИ ] [ ТРАКТАТ «СТО ПОРАД»] [ Примітки]

Роман ГАМАДА ПЕРЕСМІШНИК З КАЗВІНА, АБО МУСУЛЬМАНСЬКИЙ «ДЕКАМЕРОН»

До змісту Убейд ЗАКАНІ ТРАКТАТ, ЩО ЗВЕСЕЛЯЄ СЕРЦЕ