Убейд ЗАКАНІ 
                ТРАКТАТ, ЩО ЗВЕСЕЛЯЄ СЕРЦЕ
              З фарсі переклав Роман ГАМАДА
              ХВАЛА БОГОВІ ЗА ЙОГО МИЛОСТІ, БЛАГОДІЙСТВА, 
                ДОБРОТУ ТА ЩЕДРОТИ!
                БЛАГОСЛАВІННЯ МОХАММЕДОВІ-ПРОРОКУ ТА ВСЬОГО ЙОГО РОДОВІ!
              А по сих словах автор сього твору й укладач сього 
                писання Убейд Закані — нехай наблизить Господь усевишній сього 
                письменника до здійснення його мрії! — каже так:
                «Хист красномовства, яким зволить розпоряджатися лише господь 
                Бог і який є одним із шляхетних достоїнств людини, подвійного 
                кшталту: перший — се серйозна й поважна бесіда, а другий — малопристойний 
                жарт; перевага серйозної бесіди над сороміцькими жартами настільки 
                очевидна, що не потребує доказів. Та, на жаль, серйозна розмова 
                часто породжує нудьгу, а жарти нерідко викликають у декого ворожість, 
                презирство та зневагу».
                Старожитні стосовно сього мовили так:
              Жарти ловлять наші душі в свої сіті без упину, 
                
                Та уймають людям честі непристойності і кпини.
              Але коли мудреці відносно веселощів та очищення 
                серця від нудьги зволили завважити, що «Аль-газаль фі-ль-калям 
                ка-ль-мільх фі-т-та'ам», себто по-арабському воно означає «Жарт 
                у розмові є немов та сіль у їжі», то в поезії до сієї думки годиться 
                такий арабський вірш:
              Про розваги подбай, а не тільки про справи, 
                Бо вино і дотепність — господар забави. 
                До поважної бесіди жарту докинь, 
                Щоб до смаку було — наче солі до страви.*
              Іноді в різних читаннях повідається й про жарти 
                й навіть ужито поетові слова, в яких говориться:
              Тлумач собі святий Коран і подейкуй про Бога, 
                
                Та не забудь скоромного додати до пісного.
              Отож-бо, без сумніву, читальники великодушно 
                вибачать, що наші вельможі в сьому розумінні дозволяють собі певну 
                кількість напівсерйозних дотепів. Отож вступ сей, деякі витончені 
                думки, натяки та розповіді, що були мені на пам'яті, я записав 
                пером, помістивши їх у двох розділах,— один написаний арабською 
                мовою, а другий написаний по-перськи,— й усеє те пойменував «Веселим 
                трактатом», бо ж читання сих сторінок повинно розважати серце 
                та потішати розум. І ось Бог дарував мені сі дві милості, звівши 
                їх воєдино.
              АРАБСЬКІ ОПОВІДКИ
              ПЕРСЬКІ ОПОВІДКИ
              ТРАКТАТ «СТО ПОРАД»
              Примітки
              Роман ГАМАДА ПЕРЕСМІШНИК 
                З КАЗВІНА, АБО МУСУЛЬМАНСЬКИЙ «ДЕКАМЕРОН»