Анатолій ПАСТЕРНАК
КОЗАЦЬКА МЕДИЦИНА
Таємниці "коральок"
Бажаючих визначити походження звичайних наших
"коральок" очікує несподіванка: вони одержать незаперечні
докази, що корали - іноземки, родом зі Сходу. Щоправда, там
вони мали трохи інший вигляд. Араб чи осман дарував дружині
чи улюбленій дочці дрібні монети, золоті дукати. Дарунки з подвійним
значенням: перше - самореклама, кожен, дивлячись на жінок купця,
мав одразу зрозуміти, наскільки успішно йдуть його справи. Крім
цього, давав зрозуміти любим своїм: заради них йому грошей не
шкода, багатство проти них - ніщо. Вони ж у відповідь робили
з них намисто, підкреслюючи: носитимуть вічно, краще помруть
з голоду, аніж закладуть намисто у скарбницю чи продадуть його.
Від того турецькі динари з діркою цінувалися значно дорожче
номіналу: вони мовби передавали щастя попередніх власників.
Перейшовши до Київської України - Русі, звичай набув другого
забарвлення. Елементами намиста зробились не монети - гранатові
або світло-червоні чітки. Природньо, дарували коханим прикраси
не торговці - воїни. То були трофеї мусульман-супротивників,
наймужніших, хоробрих звитяжців. Адже чітки, як і чалму, носили
ті, хто пройшов хадж, побував у святих місцях ісламу. Вони вірили
у власну непереборність. Козак, даруючи дівчині коральки, мовби
жбурляв до її ніг перемоги. А вона, приймаючи прикраси, присягалася
гідною його бути. Розповіли про таємницю прадавню. У подальшому
попит збільшувався: не було стільки козаків, скільки бажаючих
обдарувати коханих. За законами ринку, почали пропонувати підробки.
Різнилися вони лише дрібницею: у боях шаблею не здобувалися.
По якості ж виконання перевершували зразки: українські ювеліри
були досконалі. Багатим виточували низки з дорогоцінного гранату,
бідним ліпили з тутешньої червоної глини. Відбулася градація
також серед жінок. Оскільки намисто - свідок кохання, то вважалося
негідним для дозрілої чи похилої його одягати. Навпаки, намисто
могло бути притаманним навіть зовсім маленьким. Тут дотикаємся
до таїн жіночих. Рожеве чи світло-червоне носили русяві, гранатове
чи густо-червоне - чорняві. Змінилася форма - не округлі чи
овальні, а з кубовидними кінцями. Носить слід було на кофті,
сорочці чи сукні, а не на тілі. Теж символ: ближче до серця,
коло нього - віра, а суєта, прикраси - згодом. Не можна було
обмінюватися коральками, навіть між сестрами чи близькими подругами.
В подарунок можна було приймати коральки від усіх чоловіків
свого роду та коханих, а також від бабуні чи матері. Шкідливо
з намистом спати, ходити з ним щоденно. Воно - для свят, для
відвідин церкви, для весіль, а також... для поїздок на базар.
Згодом ми спробуємо з медичної точки зору розшифрувати ті дозволи-заборони.
А тепер, завершуючи нашу історичну частину, згадаймо третю таємницю
намиста. Вона про коральки київські. Власне, їх і назвати так
важко. За кольором вони блакитні чи строкаті. За матеріалом
- робляться з глини без обжигу, лише спеціально висушеної. Нарешті,
виготовляли їх не майстри, а ченці. Відповідно освячували дітище
рук своїх, і вимагалося, щоб хоча раз на добу власниця в ньому
молилася. Тоді рятувало воно од хвороб як жінку, так і усю родину.
Хату від пожеж, худобу - від пошесті. Якщо починало тьмяніти
або розпорошуватися, треба було купляти-освячувати нове. Попри
всі "але" київське - найдавніше. Зараз таке намисто
зрідка можна зустріти у Києві на Андріївському узвозі, та й
львівське студентське "Товариство Лева" виготовляє
дещо подібне. Добру справу роблять.
А тепер про таємниці суто медичні й до жінок стосовні.
Коли носите намисто згадуване на шиї чи грудях, знімаєте з відповідних
ділянок енергетичну перенапругу. Біотерапевти одноголосне твердять:
тоді біополе жінки вирівнюється. Свідчать і дозиметристи: накопичення
радіонуклідів у щитовидній та паращитовидній залозах, хрящах
гортані серед жінок з намистом нижче, аніж у тих, хто без нього.
За ними підключаються лікарі-практики, вони звертають увагу,
що серед "коралькових" помітно менше неврозів, психозів,
нападів стенокардії, вони помітно більш розважливі та спокійні.
Так що можна сказати: даруючи коральки дружині, чоловік забезпечує
собі спокій в родині. Фахівці не можуть поки що пояснити той
феномен. Натомість підтверджують старовинні "забобони"-заборони.
Здавалося б, намисто повинне впливати мов снодійне. Навпаки
- викликає нічні кошмари. Тимчасом, дитина вдень коральки одяга
- вночі спатиме безтурботно. Сусідство хреста та намиста небажане
- виникають негативні енергозони. Нарешті, носити треба на натуральних
матеріалах чи на шкірі; на синтетиці чи шерсті - ефект зворотний.
Праві бабусі й відносно базару: продаючи, жінка втрача часточку
енергії, тим легко користуються енергетичні вампіри. Коральки
загрозу висотання сил з продавщиці зменшують, або й зовсім відвертають.
Будь-яке намисто після церкви посилює ефект. Ще
одна цікавинка: вживання трав'яних напоїв - ліків з материнки,
наберу, м'яти перчаної, валеріани тощо - в намисті показане,
воно дієвіше. Вам запропонували новий збір? Подруга пропонує
купити дешеву річ? Одягніть намисто. Відчувши неспокій, відмовтеся
від спокуси.
Найчутливіші коральки даровані, ще краще - успадковані від бабусі
чи мами.
Матеріал для даної розробки по крихтам збирався, здебільшого
заснований на народному досвіді.
Зміст
[ Вcтуп ] [ Віра
] [ Як Антей / Птахолюби ] [ Зачіска
] [ У вільну годину ] [ Чому
їли вовчатину / Хода та їзда ]
[ Купані в травах ] [ Лікувальна
одежа / Секрети довголіття кобзарів ] [ Який
тютюн курили запорожці? /
І з маком пироги ] [ Таємниці пластунів
] [ Зброя та ліки ] [ Ті,
що йдуть на південь ] [ Таємниці "коральок"
]
[ Козачі ліки ] [ Каліграфічне
лікування (версія) ]