Просвіта Дзвін Севастополя Союз українок ТРK Бриз
На першу Галерея Вільна трибуна УКІЦ УГКЦ
Відгуки Бібліотека Пласт Смішного! Лінки

Іван Левченко
Мигдаль на руїні
Поезії

Севастополь - 2003

Це перша книга поезій заслуженого журналіста України, генерального директора Севастопольської регіональної державної телерадіокомпанії, кандидата історичних наук, доцента, лауреата багатьох загальнонаціональних та регіональних конкурсів журналістської майстерності, члена спілки україномовних поетів Севастополя "Світоч", віце-президента Фундації Тараса Шевченка в Севастополі Івана Левченка.

В центрі роздумів автора - неповторні миті людського життя, доля сучасника у світі, його земні радощі й горе, святе синівське почуття любові до рідної землі, до матері й коханої, до дітей, вболівання за майбутнє Планети. І про все це мовлено поетом просто, виразно і душевно. Бо, врешті, в основі поетичного одкровення - завжди душа автора. Його неспокій та небайдужість. Без цього неможливе співзвуччя поетових рядків із переживаннями читача.

Поезії Івана Левченка друкувалися в центральних та регіональних засобах масової інформації, в альманахах "Севастополь" за 2002 та 2003 роки, в колективній збірці "Сонячний злет" (Севастополь, 2002 рік).

Чимало віршів поета стали популярними піснями, які виконують артисти ансамблю пісні й танцю ВМС Збройних Сил України, Театру пісні "Подвір'я" Чорноморського флоту Російської Федерації, Севастопольського міського Будинку культури, самодіяльних творчих колективів Севастополя.


З М І С Т

Всесвіт серця
Ровесникам
У сонці хлюпочеться світ
Розказуйте, хлопці!
Учусь у сонця
Ще так далеко до рядка
В моєму місті ходить осінь
Воркують мирно голуби
Естафета
Настінний малюнок
Гіркий сонет
Ув осені є благодатна пора
У Києві
Хліборобові
За ніч і снігу намело
Зупиніть його, мамо
Дійшов Шевченко в Севастополь
Дорога до Санкт-Петербурга
Ну, от жили: і їли, і сміялись
Полонений ацтеків
Освідчення
На розтанку з ХХ століттям
Не питайте, чому яворина сумна
Поетична хірургія
Тривожний ноктюрн

Мигдаль на руїні
Яблунька
Я знаю мить, котра спиняє час
Диво
Бався, дитино!
Батькова пісня
Нежданий сніг у березні
Так буде завжди!
Чарівна музика звучала
Гілка
Голублю в затишку слова
Надворі осінь. Я люблю
Говори - я повірю у щастя
Оце і є звичайне щастя
Плачуть хлопці за селом
Дивуюсь поетам: в натхненні і славі
Невдалий вибір
Про що писати? Темна ніч
У двох кумів я кума
Ой на горі - на горі
Три спиці
Приблуда
Мій Дніпре, я знов тут
Усе тут так само, як досі було
Приходь
Прощальний поцілунок
Мене не втішити нічим
На перу висихає чорнило
Прощання з другом

На самоті
Дружині
А роки - вороними летять - не спинить!
Люблю твої щасливі очі
Танок
Я - мрійний казкар, що любив тебе ніжно
Тихий вечір. Місяць. Зорі.
Ноктюрн коханій
І довгий день. А ніч - ще довша
А вже мені відснились весни
А ти до нього, все до нього
Любові просити не стану
Слова для тебе - міражі
Ти ще звучиш
На потічки розділю
Зірвався сніг. Холодний вітер
А ти мені не відіснилась
Говориш ти - і мов весна
Срібляста шаль і сині очі
Зими немов і не було
Безмежний океан: хлюпне - і захлинусь!
Аж скрикнув: сонячно! Ой, мамо!
А ти подумай: нас не буде
Мінорний диптих
Не вір мені, бо так простіше
Немає слів. Є справжнє диво
О тій порі, о радості отій
Парашути печалей моїх
Проснувся ранок - я не сплю
Лаура. Беатріче. І… Любов.
Чого незатишно мені?
Так потепліло в листопаді
У добрий світ і добрий час
Хто прагне в Прагу. Хто в Варшаву

Про поезію
Вітчизні
Голубий, трохи мрійний ранок
Балада про лебедину пару
Маків цвіт
В міні-ліжку - метр на п'ятдесят
Сплять виноградники
Роменська мадонна
Пісня склалася сама
Чия то дівчина
Листи
За весною літо
Закоханий жокей
На морі в Севастополі
Балаклавка
Бігуни
Адмірал
Чужий
Сім настроїв твоїх
Зимова казка
Марії

Бажання
Діждуся літа. І діждався
Зозулька
На тихому причалі
Дружина моряка
Дощі. Дощі, немов з відра
Листопади
Обірвана пісня
Місто мрії
На морі Чорному
Служим Україні
Синові
Про мох
Дві дороги
Пробачте, мамо
Диліжанс
Весілля
Тобі я зорі дарував
Здається: все мені під силу
Я чекав тебе
Щаслива осінь
Я питав сьогодні небо
Співачка
Треба встигнуть сказати: "Добридень!"

Колискова
Летять літа
Твій легкий, іскрометний танок
Земля Севастополя
Спогади
Пора світати.
Поверніть, птахи!
Море і ти
Єдина
Добридень!
Приїздіть у Севастополь!
Батькові
Сади
Благословенний час ранковий
Спалені мости
Дощі від плакали: прощай!
У кінотеатрі
Я люблю тебе слухать, моя королево
Прилетіли лелеки
Я люблю тебе
Вітри над долею
Молю дорогу
Не заздри - радій, що розумні є поруч
Рідна мати
Чи поїзди, чи дні летіли
Обжинки
Зоряна ніч
Медитація

Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ