Франсуа де Ларошфуко
Роздуми
або Висловлювання і моральні максими

МАКСИМИ

Наші доблесті - це найчастіше замасковані пороки

***
Те, що ми сприймаємо як чесноти, часто є поєднанням різних бажань і вчинків добре улаштованих фортуною або нашою кмітливістю; таким чином, жінки інколи бувають цнотливі, а чоловіки хоробрі не тому, що їм властиві цнотливість і доблесть.
***
Самолюбство - найхитріший з усіх підлабузників.
***
Хоч які відкриття зроблено в країні самолюбства, там ще залишається доволі незвіданих земель.
***
Найхитрішим від найхитрішої людини у світі є користолюбство.
***
Тривалість наших пристрастей залежить від нас не більше, ніж тривалість життя.
***
Пристрасть часто перетворює розумну людину на дурня, але часто й найдурнішу робить розумною.
***
Величні та славні подвиги, що нас засліплюють і подаються політиками як утілення величних задумів, насправді спричинені грою забаганок та пристрастей. Таким чином, війна між Августом і Антонієм, яку пояснюють їхнім прагненням володарювати світом, була, певно, викликана лише ревнощами.
***
Пристрасті - то єдині промовці, які завжди нас переконують. Вони наче мистецтво природи зі своїми непорушними правилами; найпростіша людина сповнена пристрасті, переконує швидше, аніж найкрасномовніший промовець, позбавлений пристрасті.
***
У людському серці відбувається безперервна зміна пристрастей; отже, коли згасає одна, натомість майже завжди появляється інша.
***
Наші пристрасті часто породжують протилежні собі пристрасті: скнарість інколи викликає марнотратність, а марнотратність - скнарість; люди часто поводяться стійко через свою малодушність і виявляють відвагу через страх.
***
Хоч як ми намагаємося приховати свої пристрасті під личиною благочестя чи чесноти, вони завжди вbдніються крізь той серпанок.
***
Наше самолюбство більше страждає, коли ганять наші смаки, аніж тоді, коли засуджують наші погляди.
***
Пристрастям властива така несправедливість і таке користолюбство, що їм небезпечно довіряти і їх слід остерігатися навіть тоді, коли вони видаються дуже розсудливими.
***
Люди не тільки забувають добрі діла та кривди, вони навіть схильні ненавидіти своїх доброчинців і прощати кривдників. Потреба відплатити за добро і помститися за зло видається їм ярмом, яке вони не хочуть носити.
***
Милосердя можновладців часто є хитрою політикою, мета якої здобути собі прихильність народу.
***
Милосердя, яке звели у доброчесність, породжується часом марнославством, часто лінощами, інколи страхом і майже завжди усіма трьома разом.
***
Поміркованість щасливих людей іде від спокою, яким їх сповнює ласкава фортуна.
***
Стриманість - це боязнь заздрості та зневаги, якої зазнають усі, хто сп'янів від свого щастя; це пихате вихваляння силою розуму; і, нарешті, стриманість людей, які досягли великого успіху, - це бажання здаватися вищими від своєї долі.
***
Ми всі маємо доволі сили, щоб знести чуже лихо. Незворушність мудреців - лише вміння приховувати у серці занепокоєння.
***
Стійкість та зневага до смерті, яку інколи виявляють засуджені на страту, насправді є не що інше, як страх подивитися їй у очі; таким чином, можна сказати, що ця стійкість! зневага є для їх розуму те саме, що пов'язка для очей.
***
Філософія легко бере гору над бідами минулими і прийдешніми, але біди теперішні її перемагають.
***
Мало хто з людей пізнає, що таке смерть; звичайно її приймають не через свою рішучість, а через глупоту та усталений звичай; і більшість людей помирає тому, що не здатні протистояти смерті.
***
Коли великі люди врешті згинаються під тягарем тривалих знегод, вони цим засвідчують, що їх тримала не так сила духу, як сила честолюбства і що герої відрізняються од інших людей лише більшим марнославством.
***
Коли доля тобі всміхається, поводитися гідно важче, аніж тоді, як доля була для тебе мачухою.
***
І на сонце, і на смерть годі глянути прямо.
***
Люди часто хваляться навіть найзлочиннішими пристрастями; але в заздрості, пристрасті боязкій і сором'язливій, вони ніколи не наважуються зізнатися.
***
Ревнощі є в певній мірі почуттям справедливим і розумним, бо вони намагаються втримати добро, яке нам належить, або яке ми вважаємо, що воно нам належить, у той час як заздрість лютує через те, що наші ближні теж володіють якимсь добром.
***
Зло, яке ми спричиняємо, накликає на нас куди менше гонінь і зненависті, ніж наші добрі якості.,
***
Нам більше бракує волі, ніж сили, однак, неспроможні виконати якесь діло, ми часто виправдовуємося самі перед собою тим, що воно, мовляв, нам не під силу.
***
Якби ми були зовсім без вад, нам би так не подобалося помічати їх у інших.
***
Ревнощі живляться сумнівами; вони стають несамовитими або ж умирають, як тільки сумніви переходять у впевненість.
***
Гордість завжди відшкодовує свої збитки і нічого не втрачає навіть тоді, коли поступається своїм марнославством.
***
Якби нас не мордувала гордість, ми б не нарікали на гордість інших.
***
Дбаючи про наше щастя, природа не тільки розумно влаштувала органи нашого тіла, але також наділила нас гордістю,, щоб потьмарити наше болісне усвідомлення власної недосконалості.
***
Ми обіцяємо відповідно до наших сподівань, а виконуємо обіцяне відповідно до наших побоювань.
***
Вигода говорить усіма мовами і виконує різноманітні ролі, навіть роль безкорисливості.
***
Одних вигода осліплює, інших просвітлює.
***
Хто надто старанний у малих справах, як правило не здатен до великих.
***
Нам бракує характеру, щоб твердо йти за велінням нашого розуму.
***
Людина часто гадає, що володіє собою, тоді як насправді щось володіє нею;
поки розумом вона прагне до одної мети, серце непомітно відводить її до іншої.
***
Сила і кволість духу - неправильні вислови; насправді існує добрий чи поганий стан органів нашого тіла.
***
Примхи нашого настрою ще дивніші, аніж примхи фортуни.
***
Прихильність чи байдужість, яку філософи виявляли до життя, це всього лиш спосіб вияву їхнього себелюбства, яку так само не слід осуджувати, як любов до якоїсь страви чи до якогось кольору.
***
Усе, що дає нам фортуна, ми оцінюємо в залежності від свого настрою.
***
Радість дають нам не речі, а вміння відчувати від них насолоду; і ми почуваємося щасливими тоді, коли маємо те, що нам подобається, а не те, що подобається іншим.
***
Людина ніколи не є такою щасливою чи нещасливою, як це їй здається.
***
Люди, які вірять у свої чесноти, вважають за честь бути нещасними, аби таким чином переконати інших і самих себе, що фортуна їм завинила.
***
Ніщо так не вражає наше самовдоволення, як розуміння, що сьогодні гудимо речі, які вихваляли вчора.
***
Хоч як би різнилися людські долі, існує певна рівновага щастя й нещастя, яка зрівнює їх між собою.
***
Хоч якими великими чеснотами наділить природа людину, зробити з неї героя вона може лише в спілці з фортуною.
***
Зневага філософів до багатства була викликана їхнім потаємним бажанням помститися несправедливій долі за те, що вона їх позбавила належних їм життєвих благ; то був прихований засіб охоронити себе від приниження злиднів; то була обхідна дорога здобути повагу, що звичайно завойовується багатством.
***
Зненависть до улюбленців фортуни є нічим іншим, як прагнення стати її улюбленцем. Гіркота від неуваги фортуни пом'якшується і тамується зневагою до всіх, кого вона обдарувала своєю милістю; ми відмовляємо їм у нашій шанобі, бо не годні відібрати те, що привертає їм повагу усіх людей.
***
Щоб утвердитися в світі, люди роблять усе можливе, аби склалося враження, що вони вже утвердилися.
***
Хоч як вихваляються люди величчю своїх вчинків, останні часто не е наслідком великих замислів, а лише звичайною випадковістю.
***
Наші вчинки немов би народжуються під щасливими та нещасливими зірками; їм вони завдячують більшій частині похвал чи осуду, які випадають на їхню долю.
***
Нема обставин таких нещасливих, щоб розумна людина не зуміла скористатися ними, як і нема настільки щасливих, щоб недотепа не повернув їх собі на зло.
***
Фортуна повертає все на користь тим, до кого вона ласкава. Щастя і нещастя людини рівно залежить від її вдачі, як і від долі.
***
Щирість - це доброзичливість; мало хто її виявляє, а те, що ми звичайно нею вважаємо, є лише вправна удаваність для того, щоб завоювати собі довір'я інших.
***
За осудом брехні часто ховається бажання надати ваги нашим твердженням і викликати шанобливу повагу до-наших слів.
***
Правда приносить світові куди менше добра, ніж її видимість завдає йому зла.
***
Хоч як вихваляють розсудливість, однак вона не годна захистити нас від найменшої випадковості долі.
***
Далекоглядна людина повинна визначити чергу кожного із своїх бажань і здійснювати їх за порядком; наша жадібність часто порушує цей порядок і ми хапаємося робити стільки справ водночас, що в погоні за дрібницями забуваємо про істотне.
***
Краса для тіла це те саме, що здоровий глузд для розуму.
***
Чиста і вільна від інших наших пристрастей тільки та любов, яка прихована у глибині нашого серця і якої ми самі не відаємо.
***
Ніяка облуда не здатна довго приховувати кохання, коли воно є, або ж удавати, коли його нема.
***
Нема людей, які б, розлюбивши, не соромилися колишнього кохання.
***
Якщо судити про любов з її звичайних виявів, то вона радше скидається на ворожнечу, аніж на дружбу.
***
Кохання одне, але воно має тисячі різних облич.
***
Кохання, як вогонь, не може існувати без руху, і воно перестає жити, як тільки перестає надіятися чи боятися.
***
Справжня любов, як привиди: всі про них говорять, та мало хто їх бачив.
***
Для більшості людей любов до справедливості - це лише страх стати жертвою несправедливості.
***
Мовчання - найрозумніший вихід для того, хто не довіряє собі.
***
Наша непостійність у дружбі від того, що важко пізнати якості душі людини і легко пізнати якості її розуму.
***
Ми не можемо любити того, що не являє для нас інтересу; отож, роблячи поступки нашим друзям, ми просто йдемо за нашими смаками і бажаннями. Проте саме ці поступки роблять дружбу справжньою і досконалою.
***
Примирення з нашими ворогами викликається нічим іншим як утомою від боротьби, боязню несподіваної поразки і бажанням покращити свої позиції.
***
Те, що люди назвали дружбою, є лише діловими стосунками, взаємним захистом спільних інтересів і обміном добрих послуг; це є, зрештою, ніщо інше як торг, у ході якого самолюбство завжди має намір щось виграти.
***
Ганебніше не довіряти своїм друзям, аніж стати жертвою їхнього обману.
***
Ми часто переконуємо себе в тому, що щиро любимо когось із впливових людей; таку дружбу, однак, породжує лише користолюбство; ми прив'язуємося до цієї людини не задля добра, яке хочемо їй зробити, а задля того, що хочемо від неї дістати.
***
Наше недовір'я виправдовує чужу брехню.
***
Люди не могли б жити у суспільстві, якби не пошивали в дурні одні одних.
***
Усі нарікають на свою пам'ять, але ніхто не скаржиться на свій розум.
***
На торговищі життя часто привабливішими видаються наші вади, аніж наші добрі якості.
***
Старі люди люблять давати добрі поради тому, що більше не годні показувати поганий приклад.
***
Славне ім'я не возвеличує, а лише принижує того, хто не вміє носити його з честю.
***
Кожен хвалиться добротою свого серця, але ніхто не наважується похвалитися своїм розумом.
***
Шляхетність розуму полягає в тому, що думаєш про речі гідні і витончені. Витонченість розуму полягає в знанні, як кому вміло підлестити.
***
Часто в нашій голові народжуються думки такі досконалі по формі, що розум не міг би їх такими зробити, незважаючи на увесь свій хист.
***
Розум завжди дурніший, ніж серце. Не кожен, хто звідав глибину свого розуму, пізнав глибину свого серця.
***
На людей і на речі слід дивитися з певної відстані. Одних розумієш, побачивши зблизька; інших можна розгледіти, лише роздивляючись їх здаля.
***
Щоб добре знати навколишній світ, треба знати його в усіх подробицях, а оскільки їх сила-силенна, наші знання про світ завжди поверхові та недосконалі.
***
Розум не може довго грати роль серця. Нічого ми так щедро не роздаємо, як поради.
***
Вельми, неприємно, коли тебе обдурюють вороги або зраджують друзі, але коли ти обдурюєш або зраджуєш сам себе, це часто дає задоволення.
***
Просити чи давати поради - це чисте лицемірство; той, хто їх просить, удає, що ставиться до думки свого друга з шанобливою повагою, хоча думає лише про те, аби хтось схвалив його вчинки і взяв на себе відповідальність за них. А той, хто дає поради, прикидається, що платить за виявлене йому довір'я палкою і щирою старанністю допомогти, хоча найчастіше прагне здобути власну вигоду або славу.
***
Ми так звикли прикидатися перед іншими, що врешті-решт прикидаємося перед собою.
***
Зраджують найчастіше не внаслідок обдуманого наміру, а через слабкість характеру.
***
Люди часто роблять добро, щоб дістати змогу безкарно чинити зло.
***
Ми опираємося нашим пристрастям не тому, що ми дужі, а тому, що вони слабкі.
***
Якби люди ніколи собі не лестили, то не мали б від життя ніякого задоволення.
***
Спритні люди ціле життя гудять лукавство, а самі лиш чекають нагоди, щоб злукавити заради доброї вигоди.
***
З лукавою людиною не слід церемонитися; часом це допомагає.
***
Слабодухість - єдина вада, яку неможливо виправити.
***
Дати розумну пораду іншим куди легше, аніж самому собі.
***
Людина кумедна не тими якостями, які має, а тими, які хоче набути.
***
Інколи людина так само не схожа на себе, як і на інших.
***
Люди воліють говорити про себе погано, аніж мовчати.
***
Одна з причин того, що розумних і приємних співрозмовників так мало, полягає в тому, що більшість людей думає над тим, що вони хочуть сказати, а не як слід відповісти. Найкмітливіші та найввічливіші лише набирають уважного вигляду, в той же час бачиш у їхніх очах, на обличчі неуважність до того, що їм кажуть, прагнення якнайшвидше повернутися до того, що самі вони хочуть сказати. Мало хто розуміє, що таке намагання подобатися самому собі - кепський засіб подобатися іншим чи їх переконати, і що вміння слухати і доречно відповідати - це одна з неодмінних якостей, притаманних доброму співрозмовнику.
***
Розхвалюючи чесноти інших людей, ми не так шануємо їхні заслуги, як тішимо власні почуття; ми хочемо заслужити похвалу собі, вдаючи, що хвалимо інших.
***
Люди не люблять хвалити і ніколи не хвалять безкорисливо. Похвала - це вміле приховане і витончене підлабузництво, приємно і для того, хто хвалить і кого хвалять; один бере його як винагороду за свої заслуги, інший його дає, щоб звернути увагу на свою справедливість і проникливість.
***
Ми часто вибираємо затруєну похвалу, яка непрямо виявляє у того, кого ми хвалимо, такі вади, які ми б не наважились викрити прямо.
***
Як правило, ми хвалимо інших для того, щоб нас самих похвалили.
***
Люди рідко виявляють досить розважливості, щоб віддати перевагу корисному осуду, аніж згубним похвалам.
***
Деякі докори звучать, як похвала, а деякі похвали звучать, як лихослів'я. Відмова од похвали - це прохання, щоб тебе похвалили ще раз. Нам легше керувати людьми, аніж перешкодити їм керувати нами. Якби ми не лестили самі собі, нас би не псували чужі лестощі. Достойності нам дає природа, а приводить їх у дію фортуна. Доля виправляє різні наші вади, які не зумів би виправити навіть розум.
***
Одні люди відштовхують нас при всіх своїх чеснотах, інші приваблюють, незважаючи на свої вади.
***
Слава великих людей завжди повинна вимірюватися засобами, якими її здобували.
***
Підлабузництво - це фальшива монета, яка перебуває в обігу лише завдяки нашому чванству.
***
Не досить мати гарні якості, треба вміти їх використовувати.
***
Хоч який гучнославний був вчинок, його не можна вважати величним, якщо він не є виявом великого наміру.
***
Між діями та намірами мусить існувати певна пропозиція, інакше закладені в них можливості залишаться нездійсненими.
***
Уміння використати посередні здібності не викликає поваги, однак часом приносить більшу славу, аніж справжні заслуги.
***
Легше видаватися гідним тієї посади, яку не займаєш, аніж тієї, яку обіймаєш.
***
Чесні люди поважають нас за наші заслуги, а загал - за те, що нам щастить.
***
Скнарість віддаленіша від ощадності, аніж щедрість.
***
Хоч яка оманлива буває надія, але вона принаймні веде нас до кінця наших днів приємною стежкою.
***
Чесноти губляться у корисливості, як річки в морі.
***
Постійність не гідна ні осуду, ні похвали, бо в ній виявляється стійкість смаків і почуттів, даних нам від природи.
***
Нові знайомства ми заводимо не так од втоми від старих чи любові до змін, а від того, що добре знайомі люди не досить нами захоплюються, і в надії, що люди мало знайомі будуть захоплюватися більше.
***
Наше каяття - не так жаль з приводу того зла, яке ми скоїли, як побоювання, що нам можуть відплатити таким самими злом.
***
Пороки входять у склад чеснот, як отрута у склад ліків; розважливість їх змішує, послаблює їхню дію і вміло послуговується ними, як засобом проти життєвих знегод.
***
Треба віддати належне чесноті і визнати, що найбільші лиха спадають на людей не через неї, а через їхні лихі вчинки.
***
Ми визнаємо свої вади для того, щоб нашою щирістю залагодити ту шкоду, яку вони завдають нам у свідомості інших людей.
***
Зло, як і добро, має своїх героїв.
***
Ми ганимо не тих, що мають вади, а тих, хто не має ніяких чеснот.
***
Видимість чеснот приносить користолюбству не меншу вигоду, ніж вади.
***
Здоров'я душі таке ж крихке, як здоров'я тіла; той, хто вважає себе вільним від пристрастей, так само може піддатися їм, як здорова людина - захворіти.
***
Від самого народження людини природа приписала їй межі її чеснот і вад. Лише великим людям властиві великі пороки.
***
Можна сказати, що пороки чигають на нас упродовж життя як власники заїздів, у яких доводиться ночувати; і я сумніваюся, щоб досвід допоміг нам їх уникнути, навіть якби нам було дозволено знову пройти той шлях.
***
Коли пороки покидають нас, ми тішимося вірою в те, що це ми їх покидаємо.
***
Ми легко забуваємо наші похибки, якщо про них знаємо лише ми.
***
Інколи ми славимо одну людину, щоб принизити іншу; так скажімо, люди менше вихваляли б принца Конде, якби не хотіли тим самим зганьбити маршала Тюренна.
***
Чеснота не зробила б таких успіхів, якби не йшла з нею в парі марнославність.
***
Той, хто вважає, що завдяки деяким своїм рисам може обійтися без інших людей, дуже помиляється; але той, хто гадає, що інші люди не можуть обійтися без нього, помиляється вдвічі.
***
Удавано шляхетні люди приховують свої вади і від інших, і від себе, а люди справді шляхетні чудово їх знають і щиро визнають.
***
Справді шляхетні люди ніколи нічим не чваняться.
***
Безрозсудність супроводжує нас упродовж цілого життя; якщо хтось і видається нам розумним, то це лише тому, що його безрозсудність відповідає його вікові і статкам.
***
Хто прожив ціле життя, не вчинивши жодної дурниці, не такий розумний, як йому видається.
***
З віком людина стає безголовішою і - розумнішою. Існують люди схожі на популярні пісеньки, їх співають лиш короткий час.
***
Більшість людей судить про інших за їхніми статками або світськими успіхами.
***
Жадоба до слави, боязнь ганьби, намір здобути багатство, бажання зробити життя зручним і приємним, охота принизити інших - ось що є причиною тієї доблесті, яка так славиться серед людей.
***
Для простого солдата доблесть - це ризиковане ремесло, за яке він береться, щоб добути засоби до існування.
***
Найбільша доблесть полягає в тому, щоб на самоті робити те, що люди хотіли б робити в присутності багатьох свідків.
***
Безстрашність - це незвичайна сила душі, яка підносить її над хвилюванням, безладдям і емоціями, що виникають при появі серйозної небезпеки. Завдяки цій силі герої зберігають спокій і ясність розуму у найнесподіваніших та найстрашніших випадках.
***
Лицемірство - це данина шани, яку порок платить чесноті.
***
Кожен хоче завоювати собі славу, але ніхто не хоче втратити своє життя;
тому сміливці виявляють більшу винахідливість та глузд, аби уникнути смерті, ніж судові крутії, щоб виграти позов.
***
Майже всі люди ще в юному віці виявляють ознаки, які спричиняться до занепаду їхнього тіла і душі.
***
Не кожен, хто віддячується за якусь послугу, має право вважати себе через те вдячною людиною.
***
Надто великий поспіх, з яким сплачую і ь свій борг, є своєрідним виявом невдячності.
***
Щасливі люди невиправні: доля не карає їх за провини, і вони вважають себе праведниками.
***
Гордість не хоче почуватися боржником, а користолюбство не хоче розплачуватись.
***
Якщо хто-небудь зробить нам добро, то мусимо терпіти і зло, яке та людина нам чинить.
***
Нічого немає заразливішого, ніж приклад, тому всі визначні доброчинці й лиходії мають своїх наслідувачів. Доброчинні діла ми наслідуємо, аби їх перевершити, а погані - через нашу природжену злостивість, яку сором досі стримував, а приклад випустив на волю.
***
Нема нічого дурнішого бажання бути найрозумнішим від усіх.
***
Хоч як би ми пояснювали наші невдачі, але найчастіше їх спричиняє користолюбство і марнославство.
***
Ми вперто повстаємо проти найрозважливіших суджень не з браку обізнаності, а з надмірної гордості; перші ряди серед тих, що обстоюють справедливість, уже зайняті, а останніх не хочеться займати.
***
Ми легко переживаємо злигодні наших друзів, тим паче, якщо можемо привселюдно виявити своє співчуття.
***
Хвалити людину за її доброту можна лиш тоді, коли у неї вистачає сили волі для того, щоб бути лихою; в іншому разі доброта - це, власне, лінощі або ж безсилля волі.
***
Ніщо так не потурає нашому самолюбству, як довір'я можновладців, бо ми розглядаємо його, як наслідок своїх заслуг, не зважаючи на те, що найчастіше воно викликане марнославством чи нездатністю зберегти таємницю.
***
Кокетство - це підвалина вдачі всіх жінок, але кокетувати зважується далеко не кожна: дехто побоюється це робити, інших стримує розсудливість.
***
Часто набридають іншим саме ті люди, які вважають, що нікому не набридають.
***
Велика спритність - вміння приховати свою спритність. Великодушність усе зневажає, щоб усе здобути.
***
Справжнє красномовство полягає в тому, щоб сказати усе, що потрібно, і не більше, аніж потрібно.
***
Дивує не те, як часто змінюються смаки, дивує те, як рідко змінюються схильності.
***
Корисливість приводить у дію всі вади і всі чесноти.
***
Кожна людина, незалежно від свого суспільного статусу, набирає такого вигляду і надягає таку личину, щоб видаватися саме такою, якою їй хочеться бути; отже, можна сказати, що людський загал складається з одних личин.
***
Статечність - це постава тіла, винайдена для того, щоб приховати вади розуму.
***
Добрий смак свідчить більше про ясність суджень, аніж про розум.
***
Виховання молодих людей, як правило, зводиться до заохочення їхнього самолюбства.
***
Нема іншої пристрасті, в якій самолюбство панувало б так сильно, як у коханні; люди завжди схильні пожертвувати спокоєм коханої істоти, аніж утратити свій власний.
***
Впертість породжується нікчемністю нашого розуму; ми важко віримо в те, що перебуває за межами нашого сприймання.
***
Помилково думати, що лише такі сильні почуття, як честолюбство і кохання, беруть гору над іншими емоціями. Часто вершителями долі є мляві лінощі: підкорюючи людські наміри і вчинки, вони майже непомітно гасять поривання і нищать чесноти.
***
Нема настільки зіркої людини, щоб побачила все зло, яке вона чинить. Здобуті почесті є завдатком тих почестей, які ми намагаємося здобути. Молодість - це безперервне сп'яніння, це лихоманка розуму.
***
У світі хвалять людей, єдиною заслугою яких є вади, що їх можна використати на торговищі життя.
***
Новизна в коханні схожа на яблуневий цвіт: вона скоро мерзне і щезає назавжди.
***
Розлука вбиває перебіжне захоплення, але посилює велику пристрасть так само, як вітер гасить свічку, але роздмухує пожежу.
***
Люди часто бувають невдоволені тими, кому вони доручили вести переговори, бо посередники, аби задовольнити своє честолюбство, прагнуть успішно їх завершити і заради цього майже завжди жертвують інтересами своїх Друзів.
***
Особливо слід берегти тих лихих людей, які не зовсім позбавлені доброти.
***
Великодушність доволі точно визначена своєю назвою; проте, можна додати, що це здоровий глузд гордості і найшляхетніший спосіб здобути добру славу.
***
Не можна полюбити вдруге те, що справді розлюбив. Показна простота - це витончений обман.
***
Вдача людини має більше вад, аніж її розум. Заслуги людей, як і плоди, мають свою пору,
***
Помірність не може хвалитися тим, що перемагає честолюбство і підкоряє його собі; вони ніколи не живуть поряд. Помірність - це знемога і лінощі душі, а честолюбство - спритність і запальність.
***
Ми завжди любимо тих, хто нами захоплюється, та не завжди любимо тих, ким захоплюємося самі.
***
Ми далеко не завжди знаємо, чого насправді хочемо.
***
Важко любити тих, кого ми зовсім не поважаємо; та ще важче любити тих, кого поважаємо більше, ніж себе.
***
Соки нашого тіла своїм звичним і впорядкованим обігом невловиме рухають і скеровують нашу волю; зливаючись у єдиний потік, вони беруть у свою таємну обладу, впливаючи на всі наші дії, а ми про це навіть не здогадуємося.
***
Майже усі люди охоче відплачують за невеликі послуги; більшість буває вдячна за чималі, та майже ніхто не відчуває вдячності за велику позику.
***
Багато людей зневажає достатки, та майже ніхто не хоче ділитися ними з іншими.
***
Ми часто пробачаємо тим, хто нам набридає, та ніколи не пробачимо тих, кому набридаємо самі.
***
Користолюбство звинувачують у всіх наших злочинах, забуваючи, що воно часто заслуговує похвали за наші добрі вчинки.
***
Помірність оголосили доброчесністю для того, щоб обмежити властолюбство великих людей і потішити людей посередніх, яким бракує статків і заслужених достойностей.
***
Якщо існують люди, які ніколи не здавались смішними, це означає лиш те, що їхніх смішних рис ніхто не шукав.
***
Коханці тому ніколи не нудьгують, буваючи разом, що кожне з них завжди говорить про себе.
***
Чому ми запам'ятовуємо в найменших деталях усе те, що з нами трапилося, але не годні запам'ятати, скільки разів говорили про те одній і тій же особі?
***
Величезне задоволення, з яким ми говоримо про себе самих, повинно б остерегти нас, що той, хто слухає, зовсім його не відчуває.
***
Люди слабохарактерні не можуть бути щиросерді.
***
Не таке велике лихо прислужитися невдячному, та велике нещастя бути зобов'язаним людині нечесній.
***
Можна вилікувати од безумства, та неможливо виправити схиблений розум.
***
Навряд чи нам пощастило б зберегти приязні почуття до наших друзів і добродійників, якби ми дозволили собі досхочу говорити по їхні недоліки.
***
Вихваляти правителів за відсутні в них чесноти означає безкарно їх ображати.
***
Нам легше полюбити тих, хто нас ненавидить, чим тих, хто любить нас дужче, ніж ми цього бажаємо.
***
Бояться зневаги лиш ті, хто її вартий.
***
Наша розсудливість не менш залежить від випадку, ніж наш добробут.
***
У ревнощах більше самолюбства, аніж любові.
***
Коли ми зазнаємо невдачі, то малодушність часто втішає нас краще, ніж розум.
***
Поспіх безчестить нас більше, аніж саме безчестя.
***
Ми зізнаємося у дрібних вадах, аби переконати людей, що не маємо великих.
***
Заздрість непримиренніша, ніж ненависть.
***
Інколи нам видається, що ми ненавидимо лестощі, а насправді ненавидимо тільки той спосіб, яким нам лестять.
***
Поки кохаєш, доти вибачаєш.
***
Важче бути вірним тій жінці, з якою ми щасливі, аніж тій, яка нас мучить.
***
Жінкам важче подолати свою пристрасть, аніж кокетство.
***
У коханні обманювати майже завжди набагато вигідніше, ніж не довіряти.
***
Існує таке кохання, яке у вищому своєму вияві виключає ревнощі.
***
Надто люта ненависть ставить нас нижче тих, кого ми ненавидимо.
***
Розум у більшості жінок служить не так для зміцнення їхньої розважливості, як для виправдання їхньої дурості.
***
Щоб стати великою людиною, треба вміти користатися з усього, що дає фортуна.
***
Найбільше чудо кохання в тому, що воно виліковує від кокетства.
***
Коли люди перестають любити одне одного, їм важко знайти привід, щоб розлучитися.
***
Людина доброчесна, закохавшися, може поводитися, як божевільний, але не як дурень.
***
Справжнім виявом християнської чесноти є покірливість; без неї всі наші вади залишаються при нас, гордість приховує їх од інших людей і часто від нас самих.
***
Найменші вияви невірності щодо нас ми судимо строгіше, аніж справжнє віроломство щодо інших.
***
Ревнощі завжди народжуються разом із коханням, але не завжди вмирають разом із ним.
***
Всі доволі добре знають, що не слід чоловікові говорити про свою дружину, та не досить добре знають, що йому треба якнайменше говорити і про себе самого.
***
Існують добрі якості, що вироджуються у вади, якщо вони властиві нам від природи, а інші ніколи не є досконалими, якщо вони набуті; так скажімо, розум повинен навчити нас ощадливості і обережності; та доброту і мужність повинна подарувати нам природа.
***
Більшість порядних жінок - це прихований скарб, що цілий лише тому, що його ніхто не розшукав.
***
Юнакам часто видається, що вони природні, а насправді вони лиш погано виховані і неотесані.
***
Посередні люди звичайно засуджують усе, що виходить за межі їхнього розуміння.
***
Справжня дружба перемагає заздрість, а справжнє кохання - кокетство.
***
Наші чесноти й вади чіткіше виступають у променях успіху, так само як предмети краще видно на світлі.
***
Якщо марнославство і не руйнує всі наші чесноти, то воно принаймні їх усі розхитує.
***
Чуже марнославство видається нам огидним тому, що воно шкодить нашому власному.
***
Легше нехтують вигодою, аніж якоюсь забаганкою.
***
Міщанська неотесаність інколи ховається під військовим мундиром, та завжди помітна при королівському дворі.
***
Часом легше витерпіти обман того, кого любиш, аніж почути від нього все, що він думає про тебе.
***
Існують чесноти без шляхетності, але шляхетності без яких-небудь чеснот не буває.
***
Шляхетність для чесноти є те саме, що коштовна оздоба для вродливої жінки.
***
Здається, що природа приховала в глибині нашої душі талан і вміння, про існування яких ми самі не здогадувались; лише в пристрастях вони виявляються сповна і дають нам таку впевненість і досконалість, якої ми не могли б досягти за інших обставин.
***
Часто нам було б соромно за наші найкращі вчинки, якби люди знали ті спонуки, якими ми керувалися.
***
Кожна пристрасть спонукає нас робити помилки, та найбезглуздіпгі помилки примушує нас робити любов.
***
Мало хто з людей похилого віку вміє бути старим.
***
Нам подобається наділяти себе вадами протилежними тим, які властиві нам насправді; безхарактерні, скажімо, люблять вихвалятися своєю впертістю.
***
Більшість друзів викликає огиду до дружби, а більшість побожних людей - до побожності.
***
Ми легше вибачаємо нашим друзям ті вади, які нам не шкодять.
***
Найповніша ознака людини чеснотливої від народження - нікому не заздрити.
***
Коли друзі обдурили нас, треба байдуже сприймати вияви їхньої дружби, однак нам слід бути чуйними до їхнього нещастя.
***
Світом правлять доля і примха.
***
Легше пізнати людей взагалі, аніж одну людину зокрема.
***
Про достойності людини треба судити не за її добрими якостями, а за тим, як вона їх використовує.
***
Ми намагаємося ошляхетнити ті наші вади, які не бажаємо виправляти.
***
Навіть найбурхливіші наші пристрасті інколи вщухають, і лише марнославність нас безнастанно хвилює.
***
Старі шаленці шаленіші од молодих. Малодушність супротивніша чесноті, аніж порок.
***
Благопристойність - найменш обов'язковий з усіх законів людської моралі, та його найбільше шанують.
***
Наші вороги судять правдивіше про нас, аніж ми самі. Як добре було б, коли б невинність мала не менше захисників, аніж злочин.
***
Марнославство примушує нас іти всупереч нашим нахилам частіше, аніж розум.
***
Інколи з поганих якостей постають великі таланти. Ніколи не бажаєш палко того, що бажаєш лише розумом.
***
Усі наші якості, як добрі так і погані, непевні та сумнівні, і майже всі вони залежать від випадку.
***
Коли жінка закохується вперше, вона любить свого коханця; згодом вона любить кохання.
***
Хоч як рідко зустрічається справжнє кохання, справжня дружба зустрічається ще рідше.
***
Мало є жінок, достойності яких пережили б їхню вроду. Наша заздрість тривкіша од щастя тих, кому ми заздримо.
***
Ніяка уява не зможе вигадати стільки різноманітних суперечностей, які співіснують у серці кожної людини.
***
Справді м'якими можуть бути лише люди з твердою вдачею; у інших м'якість позірна, це, власне, слабодухість, яка переходить у злостивість.
***
Боязкість - це вада, за яку небезпечно дорікати людям, яких хочемо од неї позбавити.
***
Нема нічого рідкіснішого, ніж справжня доброта; ті, хто вважають себе добрими, здебільшого лиш податливі або слабохарактерні.
***
Через свої лінощі та закостенілість наш розум воліє зосереджуватися на легкому і приємному, ця звичка обмежує наше пізнання, і ніхто ще не завдав собі труду розширити і збагатити свій розум до меж його можливостей.
***
Той, хто пережив велике почуття, ціле життя щасливий, що пізнав його, і нещасний, що від нього вилікувався.
***
Люди незаздрісні зустрічаються ще рідше, ніж безкорисливі. Наш розум лінивіший, аніж тіло.
***
Наш душевний спокій або стривоженість залежать не стільки від важливих подій у нашому житті, як від вдалогб чи невдалого для нас плину буденних і дріб'язкових випадків.
***
Хоч які люди лихі, вони не наважуються відкрито виступати проти чесноти;
тому, коли хочуть завдати їй удару, вони оголошують її облудою і приписують їй різні злочини.
***
Часто коханням жертвують заради марнославності, але ніколи не жертвують марнославністю заради кохання.
***
Надмірна скупість майже завжди помиляється в своїх розрахунках; вона частіше, ніж інші пристрасті, не досягає своєї мети і опиняється під владою теперішнього на шкоду майбутньому.
***
Скупість часто приводить до зовсім протилежних наслідків, дуже багато людей жертвують усіма своїми статками заради сумнівних і віддалених надій; інші ж нехтують великими вигодами в майбутньому заради теперішнього дріб'язкового набутку.
***
Здається, що людям не достатньо їхніх вад; вони помножують їх різноманітними дивацтвами, якими наче хизуються; ці дивацтва, виплекані так старанно, що зрештою стають природними вадами і позбутися їх уже неможливо.
***
Свідченням того, що люди добре розуміють свої вади, є те, що, розповідаючи про свої вчинки, вони намагаються подати їх у якомога кращому світлі; те ж самолюбство, яке звичайно засліплює їхній розум, тепер настільки прояснює його і робить таким проникливим, що їм вдається приховати або ж подати в іншому світлі найменшу дрібницю, яка могла б викликати осуд.
***
Людські сварки не тривали б так довго, якби провина була на одному боці.
***

[ПЕРЕДМОВА ДО ПЕРШОГО ВИДАННЯ (1665 р.)] [МАКСИМИ] [ПОСМЕРТНІ МАКСИМИ]
[МАКСИМИ, ВИЛУЧЕНІ АВТОРОМ] [Ярема КРАВЕЦЬ ЛАРОШФУКО І УКРАЇНА]