Дуже нелегко складаються міждержавні стосунки в Європі  наприкінці ХХ століття — після розвалу СРСР людство ніби отримало додатковий імпульс у боротьбі за національне  самозбереження, самоутвердження, в пошуках нових шляхів  соціального розвитку. Ця боротьба ведеться безкомпромісно,  маючи підтримку всієї світової громадськості. Автор цієї гостро полемічної книги Михайло Лукінюк за фахом не належить до літераторів чи істориків, але, дбаючи про повернення історичних істин — від часів побутування Київської Русі й до останніх подій на терені України й Росії, переконливо й пристрасно доказує: древня українська державність, свого часу присвоєна Москвою, потребує пильної уваги, активності всіх патріотичних сил, оскільки імперські зазіхання  нинішньої Російської Федерації не минають.
Скрупульозний аналіз історичних джерел та сучасних публікацій у періодиці, захист своїх національних позицій у кращих традиціях українських полемістів Памви Беринди та Івана Вишенського, точне розуміння різниці  між простим народом  і його політичними зверхниками, добре володіння словом, без сумніву, роблять книгу  помітним фактом сучасної художньо-документальної літератури і знайдуть популярність серед читачів.

Редактор Л. ГОРЛАЧ

Видавництво «Бібліотека українця»
Київ — 2000
    © Лукінюк М. В., 2000.
    © Вид-во «Бібліотека українця»
ISBN 966-7419-45-2

ЗІ СТОРІНОК ЦІЄЇ КНИГИ ВИ, ЗОКРЕМА, ДІЗНАЄТЕСЬ:

 — Чи може бути «всеперемагаючим» вчення,  що сповідує утопію в теорії й терор на практиці?
— Чи є підстави вважати гуманістом вождя, який «с безграничной жестокостью относился к своим соотечественникам», уповаючи на «массовый террор» і «беспощадное истребление»?
 — Чи мала історичну перспективу економічна модель С Р С Р, функціонування якої вимагало обов’язкового запровадження сталінського «порядку»?
— Чому радянська історична наука вперто намагалася «и с к а з и т ь историю войны» (і не тільки її)?

— Міфологізація історії У к р а ї н и: примха імперських істориків чи ефективний інструмент зросійщення українського народу?
— Чи й справді поняття «руське» та «русское», «Русь» та «Россия» є тотожними?
— Київська Русь: «колиска трьох братніх народів» чи перша українська держава?
— Розквіт України після «возз’єднання»: міф чи реальність?
— «Гетман-злодей»: зрадник чи патріот?
— Чи й справді «у нас нет этой самой идеи»?..

— Чи дійсно К р и м — «исконно» російська земля?
— Чи так-таки й «заскочили» українці  «на все готовенькое»?
— Чи й справді перехід Криму до складу України був незаконним?
— То входив чи ні Севастополь до складу Кримської області?

— Чи зуміє Р о с і я уникнути долі, яка невідворотно спотикала усі колишні імперії, — розпаду?
— «Доктор Ватсон»: чи дійде колись до порозуміння  з «Єсеніним»  та «Македонським»?
— Чому Російська імперія ніколи і анітрохи н е  б о я л а с я російського націоналізму, а український — завжди і безжально винищувала?
— Чому ті, хто навіть засмічення російської мови іншомовними словами сприймає як загрозливу для російської нації «языковую агрессию», вважають запровадження в Україні двомовності за безперечне благо для української нації?
— Чому переконаний антикомуніст Єльцин так по-ленінськи ставиться до права націй на самовизначення?
— В чому корені «української» хвороби російської демократії? Чи вже здолали її «демороссы»?

— Чи маємо підстави покладатися на «бескорыстие России»?
— Як подолати небезпеку втягування України до «орбіти Шептала»?

Автор

...Подивіться лишень добре,
Прочитайте знову
Тую славу...
Все розберіть... та й спитайте
Тойді себе: що ми?..
Чиї сини? яких батьків?
Ким? За що закуті?..

Тарас ШЕВЧЕНКО.
І  мертвим,  і живим,   і  ненарожденним...

НЕЗЛАМНИМ ЛИЦАРЯМ ДУХУ —

САМОВІДДАНИМ БОРЦЯМ ЗА УКРАЇНУ —

П   Р   И   С   В   Я   Ч   У   Ю

Як будете в церкві на 12 євангеліях,
слухатимете Слово Боже про страсті Христові,
як будуть носити святу плащаницю біля церкви,
як співатимуть радісне «Христос Воскресе»,
згадайте про мучеників України,.. згадайте й про тих,
хто з зброєю в руках боронив нашу рідну землю, —
з  г  а  д  а  й  т  е  і помоліться за них!..
Симон ПЕТЛЮРА

О Г Л А В

1. Ми всі «учились понемногу»,  або коротко про історіографічні погляди автора
2. Обережно: м і ф и,  або дещо про міфотворчість взагалі  і  про радянську зокрема
3. Міф перший: «Севастополь готовится к третьей обороне»,  або про «коварных и себе на уме» українців... 
4. Міф другий: «мы — и только мы — строили, строили...»,  або як українці «на все готовенькое» «заскочили»
5. Міф третій: про «исконнорусскость» Криму,  або як півострів «подлинному хозяину» повернули... 
6. Міф четвертий: як Хрущов Україні Крим «подарував»,   або імперський варіант «синдрому Попандопуло» 
7. Міф п’ятий: про розквіт України після «возз’єднання», або чи тільки Ян-Казимир «клятву свою преступил»
8. Міф шостий: про справжніх героїв та підступних зрадників, або чого насправді прагнув «гетман-злодей»
9. Міф сьомий: про «правові підстави» утворення Союзу РСР, або нова «повесть о том, как поссорился» Том 19-й «Большой Советской Энциклопедии» з Томом 24-м...
10. Міф восьмий — далеко не останній — про «бескорыстие», або хто із двох Федорів краще розумів Росію...
11. Від міфів — до реальності
12. Постскриптумні доповнення
13. Список використаних джерел

Как коренной русский, родившийся и проживший значительную часть жизни на Украине, в Крыму, я всем сердцем хотел бы опровергнуть то, что  здесь написано, привести какие-то убедительные контраргументы. Однако их у меня нет. Вообще, очень многое из того, что я здесь прочел, для меня  внове — нас этому просто не учили...
Вадим ІВАНОВ,
перший читач рукопису,  м. Керч

...Автор детально дослідив велику кількість літературних джерел, періодичних публікацій та політичних документів. Думки та висновки автора глибоко аргументовані, забезпечені точним посиланням на відповідні джерела, переконливо викладені. Разом з тим твір читається легко і, поза сумнівом, знайде широкого читача.

 Леонід ЗАЛІЗНЯК,
доктор історичних наук,  м. Київ

Добра українська історична публіцистика тепер, коли з особливою настирливістю намагаються прищеплювати антиукраїнські міфи, дуже потрібна. Книжка М. Лукінюка наштовхує на роздуми, провокує дискусію, а найбільше — зміцнює національний світогляд у модерному розумінні. Тому «Україна – Крим – Росія...» – твір сьогодні необхідний.

Ярослав ДАШКЕВИЧ,
доктор історичних наук,  м. Львів

...Справжньої історії нашого народу ми не знали і не могли знати... Хотілося б, щоб Ваша праця стала настільною книжкою кожного українця.

Теодор ЦУРКАН,
вчитель української мови та літератури, с. Черепківці

Історія взаємовідносин між Україною та Росією з давніх часів і до наших днів залишається сфальсифікованою, бо писали її історики за великодержавницькими концепціями Російської імперії та СРСР. Завдяки великій пошуковій роботі М.В. Лукінюк відібрав і проаналізував велику кількість маловідомих та зовсім невідомих фактів і документів, які по-новому, об’єктивно висвітлюють історію українсько-російських взаємовідносин, в т. ч. «кримську» проблему…

Петро ГАРЧЕВ,
доктор історичних наук,
професор кафедри російської історії Сімферопольського держуніверситету