ВАТСЬЯЯНА
КАМА СУТРА
ЕТИКА І ПРАКТИКА КОХАННЯ

"Кама сутра" створена для блага людей, для того,
щоб навчити їх оберігати цнотливість жінок і матерів,
цей твір категорично заборонено використовувати для розбещення дівчат і жінок.
Ватсьяяна

ПРО ПОСЕРЕДНИЦЬ У КОХАННІ

Якщо жінка рухами чи жестами дала зрозуміти про свою закоханість, але уникає побачення, то цей чоловік повинен звернутися до посередниці або посередника. Звідниця зустрічається з жінкою й прагне викликати розчарування чи навіть ненависть до її власного чоловіка, веде віртуозну розмову, зокрема, про неспроможність його стати батьком. При цьому вона натякає на можливу участь в її бездітній долі інших чоловіків, котрі зголосилися б допомогти нещасній жінці. При цьому посередниця наводить чимало прикладів стосовно жінок, що опинилися в подібному становищі, але благополучно народили дітей від інших чоловіків. Посередниця має всіляко схиляти цю жінку до злягання з чоловіком, котрий послав її прославляти його красу, розум, доброту. Приміром, звідниця може говорити так: "Це сумно, звичайно, що ти, прекрасна, мусиш скніти при такому чоловікові. Він не гідний навіть того, щоб прислуговувати тобі".
Далі посередниця розвиває думку про нездатність чоловіка цієї жінки до сексуальної любові, про його обмеженість, пожадливість, ревнощі та невдячність, а також про огиду до тілесних насолод. Вона нагадує всі його помилки, особливо наголошуючи на тому, що він за своїм сексуальним типом не підходить їй.
Крім того, звідниця додасть: "Слухай мене, жіночко! Цей чоловік народився у добропорядній родині, він вже мав щастя побачити тебе і зачарований тобою. Він на очах сохне. Це молода й гарна на вроду людина. Він ще нікого не кохав так. Якщо ти відштовхнеш його, то він накладе на себе руки".
Коли жінка зацікавлено поставиться до посередниці, то звідниця має знову з'явитися в оселі жінки й уважно придивитися до її виразу обличчя, а потому ненароком завести мову про того ж чоловіка. Якщо жінка заінтригована розповіддю посередниці, то вона реагуватиме на її чергову появу, приміром, таким запитанням: "Де ж ти раніше була? Що робила? Що їла, де спала?.." Вона жваво вестиме бесіду, даватиме різні подарунки, вигукуючи: "Ой, що ж це ти таке мовиш про нього прекрасномовна?!"
Час від часу звідниця приносить дарунки до оселі жінки, яку зваблюють. Серед дарів може бути бетелеве листя, горіхи, парфуми, квіти, персні з написами від зацікавленого чоловіка. Якщо дарується тканина, то чоловік посипає її порошком шафрана і залишає на ній відбитки своїх складених докупи долонь.
Після цього звідниця прагне влаштувати побачення закоханим.
Краще - в оселі жінки, лікаря, астролога або аскета. Так вважає Гонікапутра. Ми ж гадаємо, що місцем побачень слід обирати житло, яке має запасний вихід і де виключена можливість того, що хтось сторонній стане свідком зустрічі закоханих. Прийшовши на побачення, чоловік повинен мати змогу залишити місце зустрічі у разі небезпеки.
Посередниці бувають таких категорій: ті, котрі зробили звідництво своєю професією; хто займається цим час від часу; хто лише приносить любовні листи; ті, що самі шукають клієнтів і пропонують себе; посередниці, котрі обслуговують юних жінок; жінки своїх чоловіків, що виступають у ролі посередниць для своїх же чоловіків; німі посередниці й посередниці-човники.
Професійна посередниця вміло доводить до завершення знайомство. Часом вона наймається чоловіком, коли він уже знайомий з жінкою. У цьому разі її послугами користуються обидва закохані.
Буває, звідниця лише доводить до логічного завершення стосунки чоловіка та жінки, що склалися. Отже, вона тільки виконує частину справи і належить до другої категорії посередниць - тих, хто лише приносить листи закоханим, котрі не мають змогу зустрічатися регулярно. Четверту категорію складають жінки, які самі пропонують себе чоловікам. Це відбувається так. Жінка приходить до обранця й каже, буцімто у сні вона належала йому й напрямки питає, кому він надає перевагу - їй чи своїй дружині. Після цього вони влаштовують таємні побачення. До цієї ж категорії посередниць слід віднести й жінок, що відряджають знайому до чоловіка, якого ці жінки прагнуть.
Деякі звідниці обслуговують юних жінок. Вони навчають їх мистецтву кохання.
Буває, чоловік використовує власну дружину як посередницю між ним і жінкою, що сподобалася йому. У цьому разі дружина йде до оселі тієї красуні, заводить мову про свого чоловіка, всіляко вихваляючи його чесноти і прагнучи схилити їх до співжиття.
Німі посередниці-дівчата або наймички - нічого не переказують словами, вони -лише передають обраниці букет квітів з листом від чоловіка або сережки. Отже, він матиме надію одержати відповідь від коханої.
Посередниці-човники приносять листи закоханих і відповіді на них протягом дуже короткого часу. На цьому їхні обов'язки закінчуються.
Гарними посередниками можуть бути астрологи, наймички, жебрачки, акторки, котрі добре обізнані зі своїм ремеслом і швидко здобувають довір'я у жінок. Вони владні посіяти ненависть між закоханими або навпаки-сприяти поглибленню їхніх стосунків. Справна звідниця досягає свого навіть тоді, коли обидві клієнтки й не гадали про успіх. Якщо ж, посварившись, закохані розлучилися, то посередниця зробить усе, щоб знову поєднати їх.

До змісту

Далі