ВАТСЬЯЯНА
КАМА СУТРА
ЕТИКА І ПРАКТИКА КОХАННЯ

"Кама сутра" створена для блага людей, для того,
щоб навчити їх оберігати цнотливість жінок і матерів,
цей твір категорично заборонено використовувати для розбещення дівчат і жінок.
Ватсьяяна

ЯК ВЛАШТУВАТИ ОДРУЖЕННЯ

Наречена повинна належати до однієї касти з нареченим, бути незайманою. Тоді, за Священними писаннями (Дхарма шастри), вона одержує дхарму та артху, у неї будуть нащадки, рідня, безліч друзів та немеркнуче кохання.
Обраниця має бути на три і більше років молодшою від юнака, походити з поважної, заможної родини, оточеної багатьма родичами та друзями. Майбутня дружина також мусить бути чепурною, вихованою, здоровою тілом, володіти вишуканими манерами й позначками щастя на шкірі. І звісно-гарним волоссям, нігтями, зубами, вухами, очима, грудьми. Всім цим повинен відзначатися і наречений. Щодо нареченої, то, як писав Готакамукха, вона має бути незайманою, інакше її не любитимуть, а завжди докорятимуть.
Коли стає відомо про майбутню дружину, батьки, родичі та друзі юнака збираються і жваво обговорюють цю тему. Кожен розповідає все, що встиг дізнатися про чесноти і вади батьків нареченої, їх можливості, про інших претендентів на цю дівчину. Один із друзів юнака під виглядом астролога з'являється в оселі дівчини. Спираючись на позначки щастя, прикмети, сприятливий вплив планет, беручи до уваги знаки зодіака, розташування зірок, говорить про неабияке майбутнє хлопця, його багатство. Інші друзі спостерігають, як мати дівчини реагуватиме на звістку про те, що цей юнак нібито підшукує іншу наречену.
Одружуватися слід з дівчиною, котра має сприятливі прикмети, позначки. Коли в оселю дівчини прийшли на оглядини, а вона в цей час спить, плаче або пішла кудись із дому, то юнак не повинен одружуватися з нею. Не одружуються і з дівчиною, яка вже заручена з кимось іншим.
Не варто одружуватися з потайними, мовчазними, мужоподібними дівчатами; з тими, у кого гулясте тіло; хто є перестарком, твоїм другом чи молодшою сестрою; коли дівчина названа іменами 27 певних зірок або носить ім'я дерева чи річки. Такі імена розглядаються як нікчемні. Це ж стосується імен, котрі закінчуються на "р" чи "і".
Але більшість індійських авторів дотримуються думки, що добробут і щастя з'являються у молодій сім'ї лише тоді, коли юнак одружується з тією юнкою, яку він кохає і яка кохає його.
Батьки нареченої повинні піклуватися, аби вона мала ошатне вбрання і могла з'являтися на гуляння, відвідувати храм, щоб принести жертву богам чи помилуватися церемонією чийогось одруження. Так батьки демонструють майбутню наречену-адже вона являє собою, так би мовити, певний "товар". Нехай же люди оцінять красу й перевагу її перед іншими.
Коли настане сприятливий день, визначений астрологом, нехай батьки юнака з родичами та друзями прибудуть на оглядини в оселю дівчини, а її батьки запропонують гостям освіжитися водою, принесуть їжу і скажуть: "Усьому свій час". Про мету відвідин неввічливо запитувати одразу. Коли ж усі питання, пов'язані з майбутнім одруженням, узгоджені, юнак робить це за звичаями й Священними писаннями.
Весілля та інші обряди й церемонії мають відбуватися в оточенні рівних за соціальним або кастовим становищем людей. Якщо після одруження юнак з надмірною увагою ставиться до дружини та її родичів, це-"високі стосунки", освячені добрими почуттями. Навпаки, коли дружина поважає чоловіка, як бога, дуже цінує його родину, то це-"низькі стосунки", освячені мудрістю. Але коли молоде подружжя однаковою мірою прагне дарувати радість одне одному, коли їх родичі однаково шануються між собою, то це найкращі й найсправедливіші взаємини. Саме їх повинен прагнути чоловік, уникаючи перших двох видів, котрі засуджуються людьми.

До змісту

Далі