Севастополь – 2006

І.В. Левченко. Вірші. Севастополь:
НВЦ “ЕКОСІ-Гідрофізика”, 2006 р.
ISBN-966-8107-53-5

Нова поетична книга “Порятунок у шторм” члена Національної Спілки письменників України, відомого севастопольського автора Івана Левченка, як і попередні видання, адресована шанувальникам сучасної української поезії. До неї ввійшли твори останнього часу, зокрема купальська казка «Після заходу сонця» та драматична поема «Дума про Мілет».

Поет глибоко та емоційно спостерігає за повсякденним життям. Його ваблять і близькі, і віддалені події. Тим і цікавим є кожен штрих його авторського погляду, його образне втілення подій сьогодення та історичного минулого.

© Іван Левченко. Вірші, 2006.

СОВІСНИЙ ТАЛАНТ

«Поет – це час. Душа – його мембрана» – зізнається український поет із Севастополя Іван Левченко в одній зі своїх книжок.

Можливо, не надто претензійно, не так модерно, але так чесно і щиро звучить правдивий голос українського інтелігента, долею закинутого до міста переважно російськомовного, почасти – агресивного, почасти – глухого до культури держави, яка дозволяє їсти свій хліб і не вимагає за це не те що любові – поваги до себе.

Якщо розглядати творчість Івана Левченка в контексті української літератури в «окремій республіці» Севастополя, то маємо справу з безсумнівно совісним талантом, підсиленим чітко вираженою громадянською, безсумнівно, патріотичною позицією, яка, як не парадоксально, стає для української людини, не кажучи вже про українського літератора, тим дражливим фактором, що спричинює проблеми набагато глибші, аніж лише творчі.

Мені навіть здається, що оте Левченкове «Так я тихо без тебе тобою живу» стосується не конкретної особи, а отієї туги поета за природним середовищем – мовним, ментальним, моральним, що є притаманними для ураїнського духу.

Так, книжки Івана Левченка «Мигдаль на руїні», «Недруги не зраджують ніколи», «Зустрічаю піснею новий день», «Стою на Майдані», видані за останні чотири роки, як нова – «Порятунок у шторм», яку ви тримаєте в руках, «не перевернуть» сучасну поезію карколомними інвективами чи метафорами та псевдоштукарством постмодернізму, але вони підтвердять прихід у сучасний літературний процес іще одного чесного українського таланту.

Марія МАТІОС,
письменниця, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Іван Левченко
ПОРЯТУНОК У ШТОРМ
Поезії

У ГОРНЯТКУ ДОЛЯ ЗАВАРИЛА КАШУ:

ПОРЯТУНОК У ШТОРМ. Диптих
ГОЛІ СІДНИЦІ
А ЯК ВАМ ТАМ?
КАША
СТАРИЙ ОРЕЛ
СОН
КОТИ І МИШІ
ТЕЛЕГРАМИ У БЕЗВІСТЬ
БЕЗСОННА НІЧ
СТРІЛЯЛИ В ЛЕЛЕК
ЕПОХА ВОДОЛІЯ
СУМНА ПІСНЯ
МАРІЙКА-УЧЕНИЦЯ
СИНОВЕ ФОТО
НАМ Є ЩО ЗАХИЩАТЬ
СВОЇМ ШЛЯХОМ
ЖИВИ НА СВІТІ – ХОЧ ДО СТА!

НА СЛОВО ЗАШМОРГ – ПРОДИХУ НЕМА:

ДУМА ПРО МІЛЕТ. Драматична поема

ЩОБ ЦВІЛО КОХАННЯ НА ЗЕМЛІ:

ПІСЛЯ ЗАХОДУ СОНЦЯ. Купальська казка