Олекса Pізниченко
Спадщина тисячоліть. Чим українська мова багатша за інші?

БУВАЛЬЩИНА ПРО ДВОХ ПОДОРОЖНІХ

IX. "Я ВЖЕ БУВ ПІШОВ, ЯК РАПТОМ ЗГАДАВ..."
Давноминулий час

Як відомо, у нашій мові, крім простого минулого часу (ходив, оворив, читав), е ще один минулий час, що має назву ДАВНОМИНУЛИЙ, або ПЕРЕДМИНУЛИЙ (ходив був, говорив був). Ось як про цю форму дієслова каже "Історія української мови":

"Давноминулий час у сучасній українській мові утворюється переважно від дієслів доконаного виду і вказує на те, що означувані цими формами дії відбулися раніше від інших дій до моменту мовлення. Тому форми давноминулого часу передбачають наявність у реченні інших дієслів у формі минулого часу" (стор. 299).

...Коли в Києві організовувалась була Академія художеств, мрія мого життя, я вступив і до Академії.
(О. Довженко).

І ще приклади:

Трохи була не втопилась, та жаль було кинуть близняточок..
(Т. Шевченко).

Загавкав грізно в три язики, уже був кинувсь і кусать.
(І. Котляревський).

Цікаво, що форми давноминулого часу такого типу властиві усім слов'янським мовам (і білоруській!), крім московської.

Отже, ця пречудова перлинка нашої мови, древня, як сама Україна, теж може зникнути і з наших вуст, якщо ми не будемо її вживати, шліфувати, зберігати.

Далі

До змісту