ВАТСЬЯЯНА
КАМА СУТРА
ЕТИКА І ПРАКТИКА КОХАННЯ

Ця дивовижна книга про любов
(від перекладача)

"Кама сутра" - одна з найвизначніших пам'яток древньої індійської думки. "Кама" на санскриті означає "плотська любов, секс", а "сутра" - афоризм, висловлювання повчального змісту. Отож, "Кама сутра" - це книга про мистецтво кохання, або наука про любов. Між третім і шостим століттями нашої ери з'явився твір видатного мислителя, вченого і лікаря Малінаги, відомого на ім'я Ватсьяяна. "Я вів життя студента-богослова у Бенаресі, ретельно осягаючи науку, після чого створив "Кама сутру",- писав він.-Цей твір не повинен використовуватися для досягнення егоїстичних жадань". І додав: людина, обізнана зі священними писаннями, законами суспільства та кохання, не стане рабом своїх пристрастей і досягне всього, чого тільки захоче.
Прадавній, нечіткий ще образ "Кама сутри" був окреслений такими попередниками Ватсьяяни, як Бабграв'я, Нанді, Сватакету. Їхні знання поглибили і розширили Гонікапутра, Гхотаканукха, Даттака, Набха, Суварна. Але праця Ватсьяяни й досі вважається неперевершеним еротичним трактом.
"Кама сутру", складену з тридцяти шести розділів, перекладено у всіх цивілізованих країнах. Крім нашої, де її звинуватили... в розпусті. Та хіба назвеш розбещеними індійські родини, в яких майже не буває розлучень і в яких молодь, вихована на принципах "Кама сутри", виростає з почуттям високого шанування до шлюбу, до жінки-матері?
"Кама сутра" вплинула й продовжує впливати на життя, літературно-мистецьку палітру в Індії та сусідніх з нею країнах, що запозичили немало канонів з культурної скарбниці індійців. Можливо, нашим сучасникам деякі твердження Ватсьяяни здадуться наївними, застарілими або надміру прямолінійними. Однак не слід забувати, коли був написаний твір і його самобутній, виразно індуїстський характер. Водночас не можна відкидати універсальність, загальнолюдську суть книги. Саме цим вона й приваблює нас.
Перекладач користався текстами "Кама сутри" англійською мовою (Делі, 1968), санскритською (Мадрас, 1968} та перекладом доктора Клауса Мюліуса (Лейпціг, 1987). Українською твір подається з деякими скороченнями.

Віталій ФУРНІКА,
Індолог, кандидат філологічних наук.

Журнал "Дніпро"

До змісту