Євген ТОВСТУХА
Фітоетнологія українців

Розділ XV

Наукова реконструкція календаря етнічної релігії українців

Досі ґрунтовних досліджень язичницького святкового календаря в Україні не було. Всі відомі спроби дослідників XIX – XX ст. подавали християнсько-язичницький сурогат календарів, – так воно було і на практиці. Християнська церква використовувала язичницькі обряди, надаючи їм юдо-християнської символіки. Перша публікація язичницького календаря здійснена автором в 1994 р. у книгах: Лозко Г. Українське язичництво. – К., Український центр духовної культури, 1994 (перевидавалася тричі – 1995 в Україні й 1997 в Польщі); Лозко Г. Українське народознавство. – К., Зодіак-ЕКО, 1995; Берегиня України. – К., Мистецтво, 1996; а також щорічні публікації календаря "Коло Свароже" в нашому часописі Об'єднання Рідновірів України "Сварог". Є також ряд публікацій Анатолія Богорода про історію календаря в тому ж часописі, де також подані деякі особливості реконструкції язичницького календаря.

Давні місцеві хлібороби України, засновники Трипільської культури, дали початок праукраїнському язичницькому літочисленню. Нині офіційна наука вже потроху наважується писати про трипільців як про наших Предків. Тому таке літочислення є науково і фактично доцільним і виправданим. Ми не потребуємо додавати зайві нулі до літочислення, як це роблять деякі новітні течії, що виглядає недоладно як з наукової, так і з практичної точки зору.

Найголовніший принцип нашої реконструкції язичницького календаря – астрономічні та фольклорно-етнографічні дані. 4 найбільших Сонячних свята випадають на рівнодення та сонцестояння, отже якихось особливих уточнень не потребують. Вони можуть щороку трохи змінювати свою дату, тому ми називаємо їх "рухомими". Наприклад, Великдень наші Пращури святкували в неділю після весняного рівнодення і ніколи не чекали Повні, як це роблять юдеї (пейсах) або християни за їхнім зразком (паска). Це було нам нав'язане чужинцями. Тому нині ми випра-вляємо цю неточність.

Всі інші "нерухомі" числа язичницьких свят відтворено простим відніманням 13 днів від дат ідентичних ортодоксальних християнських свят (наприклад, нашого Бога Перуна вшановуємо 20 липня, що на 13 днів раніше від християнського Іллі-“громовика”, день якого християни відзначають 2 серпня). У зв'язку з постійним відставанням християнських календарів від астрономічного стану космосу, іноді бувають поправки ще на 2-3 дні, але не більше.

Місячні свята мають важливу роль у магії початку, рослинній та жіночій магії. Вони і досі залишаються вивченими найменше, бо мали потаємний родовий зміст і передавалися лише своїм кровним родичам по жіночій лінії. Загальний принцип таких обрядодій: на Молодику здійснюють обряди посвячення, оздоровлення (що мають на меті збільшення, зростання, наприклад, підвищення рівня гемоглобіну в крові, ріст дитини тощо), а на Повні – обряди на знищення (відхрещиння від чужовір'я, очищення, видалення пухлин, бородавок, очищення лиця тощо). Оскільки Місяць змінює свої 4 фази за 29,5 доби, то час від часу в календар вставлявся 13-й місяць, який робив поправку календаря. Християни боялися числа 13, назвавши його "чортовою дюжиною".

Дехто з народознавців говорить, що Нове Літо починали 1 березня. Це – некомпетентно. Початок Новоліття в різні числа березня зафіксований нашими літописами і описаний в наукових працях (напр.: Климишин Й. Календарь и хронология. – 1987 тощо). Наш календар створений для практичного вжитку Громад Рідної Віри, тому посилань на іншу наукову літературу тут не вказуємо.

Етнічний календар – є потужним ритмоладуючим стимулом здоров'я і процвітання нації. Тому тисячоліттями вороги намагалися зіпсувати наш календар, заплутати народ, тим самим віднявши у нас підтримку і захист наших Богів. Повертаймося до Рідного Сварожого Ладу!

Умовні позначки.
* Зірочкою позначаємо "рухомі" дати, які щороку змінюються (тобто залежать від періоду сонцестояння і рівнодення, фази місяця, або дня тижня).

** Двома зірочками позначені ті дати 2003 року, які поки-що без астрономічного календаря визначити не можемо. Знаючи основні принципи нашого календаря, кожен рідновір зможе їх визначити самотужки, як тільки буде видруковано астрономічні календарі на 2003-2004 рік: Купайло – літнє сонцестояння (найкоротша ніч). Різдво – зимове сонцестояння (найкоротший день), Світовид осінній – осіннє рівнодення (день і ніч по 12 годин), інші дати з такою позначкою залежать від них і легко визначаються.

Коло Свароже

 Помагай, Дажбоже і Коло Свароже!

Свята кола Сварожого на 7510 літо від Трипілля
(або 2002 нового літочислення)

Світ сотворений мільярди років тому. І якщо сьогодні в Біблії знаходимо конкретну дату його «сотворення» як 4004 р. до н. ч., то ми можемо хіба що посміхнутися на таку дитячу наївність. Так само недоречно вживати сьогодні візантійське літочислення, за яким нині 7510 літо від «сотворіння світу». А християни рахують час від народження свого кумира Ісуса, хоча вже напевно відомо, що народився він не в 1 році, та й не 7 січня. Будь-яка точка відліку часу не може цілком задовольнити людство, бо ніхто точно не знає, і мабуть ніколи й не зможе дізнатися, коли ж насправді був сотворений Світ. Та й чи це так важливо?

Хліборобська цивілізація зародилась на теренах України в середині VI тис. до н.ч. То ж, приймаючи Трипільску цивілізацію за вихідну точку праукраїнської релігії, ми лише стверджуємо, що українству нині понад 7,5 тис. років. Прийняте в Рідній Вірі літочислення найточніше збігається з датуванням Києво-руської літописної традиції, хоча ми називаємо його не "від сотворіння світу", а від Трипільської доби. Як бачимо, це не суперечить історичним фактам.

Отже, Праукраїнський Бог Зодіаку – Сварог крутить свої Сварожі Кола (роки, літа) над нашою Трипільською Україною ось уже 7510 літ. І допомагають Йому сини Сварожичі (праукраїнські Боги місяців). Тож прочитаймо їхній Зоряний Календар! Спробуймо жити за цим календарем, може він зробить нас мудрішими, щасливішими та, безперечно, багатшими духовно.

Січень

1-2 січня - Свято Богині Дани (Водокрес)
На дванадцятий день після Різдва Божича-Коляди народжується жіночий початок Всесвіту – Богиня Дана, покровителька води. Саме в цей день, як твердять астрономи, Земля перебуває найближче до Сонця, тому вода набуває особливих цілющих властивостей. Українська жінко! Час подбати про здоров'я своєї родини. Зроби Зоряну Воду: краще з джерела чи з криниці набери в глиняний горщик водиці і на ніч постав на вікні, чи на дворі, хай скупаються в ній Зорі. Цією водою хай вмиється вся родина, щоб воскресла Україна! Цей обряд можна виконувати також щомісяця на Молодику, щоб завжди мати свячену воду, яку приготували для вас самі Боги. (Порівняй: на християнський Йордань – водохрищення 19 січня попи вмочають у ній християнський хрест – символ смерті, шибеницю. То яку енергію вони вам посилають із цією водою?)

Лютий

2 лютого – Стрітення Зими з Весною. Спостерігаємо за погодою - хай буде цей день Сонячний!

11 -17 лютого – Велесовий тиждень, який ще іноді називали «Чортовим», бо «черти і різи» були своєрідним тайнописом, за яким Велесові внуки уміли ворожити і «чертити», тобто писати. Вшановуємо Бога багатства, достатку й добробуту такою молитвою: «Молимо Велеса, Отця нашого, хай потягне в небі коня Сварожого, і хай прийде до нас сурі вішати, золоті Кола вертячи! Бо то Сонце наше як святе для домівок наших, і перед ним блідне лик вогнищ домашніх!» (Велесова Книга).

18-24 лютого – Колодій (Масниця) – парубки вибирають наречених. Магія родючості – неодруженим парубкам в'яжуть колодку (символ продовження роду).

Березень

9 березня – Пробудження Матінки-Землі. Бубликами закликаємо пташок із Вирію.

15 березня – Новоліття 7510 від Трипілля. Наші Пращури починали нове літо (Новий рік) з першим весняним Молодиком, який настав перед весняним рівноденям. Нове літо прийде до Вас в хату. Пригостіть Його Щедрою Вечерею, на яку збереться вся родина, заспівайте щедрівку, бо колись щедрівки виконували навесні.

17 березня – Вербиця. Славимо Вічне Прадерево Життя.

21 березня – Навський Великдень (Чистий Четвер). Купається вся родина, після чого залишаємо купіль і страви для Пращурів на всю ніч.

Весняне рівнодення у Києві – між 17 і 18 березня, день і ніч зрівнюються в часі і силі (по 12 годин).

24 березня – Великдень Дажбожий: «Це повінчаємо Сварога і Землю і справимо весілля їм, як для мужа і жони, бо ми – діти їхні» (Велесова Книга). Даруємо писанки (ні в якому разі не порожні "видутки", куплені на базарі, а повні й виписані власноруч), пригощаємо великодніми «бабами» і «куличами», славимо Дажбога. Це сонячне свято відзначається в першу неділю після весняного рівнодення, незалежно від фази місяця.

25 березня – Благовіщення (Богиня Весна пробуджує Блискавицю – жіночу пару Перуна, суворі заборони починати всяку справу, "навіть пташка гнізда не в'є", поганий час для зачаття).

26 березня – Благовісник (Пробуджується Бог Перун і своїм громом сповіщає Землю про весняні зародки Життя).

31 березня – Радуниця – прихід на Землю душ наших Пращурів, пом'янемо їх крашанками й великоднім хлібом: «Хай радуються на Луках Сварожих!».

Квітень

17 квітня – Свято Прави – Божественного Закону, який правує Всесвітом, ростом рослин, родючістю всього живого на Землі й на Небі, дощем і вітром, зміною пір року, дня і ночі. Саме від «Божественної Прави» походять правда, праведність, правосуддя, справедливість, мудрі правителі (які знають Закони Прави). Цей день завжди випадає у середу, тому в народі досі збереглася назва «Права середа» (вона ніколи не була пов'язана з постом, бо наші Пращури не мали виснажливих постів, як це впровадило християнство). Саме від цього Закону Прави, який славили піснями, походить давня назва нашої Правіри – Православ'я.

22 квітня – Красна Гора: Велика Богиня Лада виходить на гору, щоб ладувати все навкруги, наводити лад у полях, лісах і гаях, вселяти любов у душі людей. Дівочі пісні й хороводи водять на її честь.

23 квітня – Ярило: Бог весняного сонця, пристрасті й полум'яного кохання. Зустріньте його, молоді! Це Ваше свято Любові! Відсвяткуйте Лельник у весняному гаю, над річкою, біля святинь свого народу.

Травень

2 травня – Свято Живи – зозуля починає кувати довгі літа Життя. Солов’їний Великдень (прилітають соловейки).

6-12 травня – Русалії (Русальний тиждень). Свято Берегинь Роду, поминаємо Душі Праматерів, приносимо пожертви із свіжовипеченого хліба на води річок (особливо на Русалчин Великдень – 9 травня, четвер). У суботу разом із зеленим клечанням Душі заходять до нашої оселі, щоб подивитися на наше Життя. Треба всій родині жити в ладу, не сваритися, не підвищувати голосу, не ображати один одного. Слід згадувати Пращурів добрими словами, влаштовувати поминальний обід.
Як записано у Велесовій Книзі: «Слава Отцям нашим і Матерям, що вчили нас про Богів наших і вели нас за руку по стежці Права, слава!».

Червень

15 червня – Видів День. Славимо Світовида літнього як Бога всевидючого, похвалімося перед ним нашим багатством, красою і здоров'ям. В цей день можна навчитися всякому мистецтву, яке людина може побачити (бо сьогодні «що виджу, те вмію»). Світовид розкриває таємниці досі невидимого. Сприятливий час для лікування зору. Літнє сонцестояння з 19 до 22 червня.

Найдовший в році день – 16 годин 27 хвилин.

21-22 червня – Купайло прийде у вінку. Найкоротша в році ніч – 7 годин 33 хвилини. Саме в цю чарівну ніч шукайте Цвіт Папороті! На світанку наберіть цілющого зілля – хай буде помічним від усякої напасті. Відкиньте християнські забобони. Не бійтеся! – ось головна заповідь Рідної Віри, яку так довго від нас приховували! З нами Рідні Боги! Сьогодні час Щасливого Шлюбу! Хай у вас народяться гарні й щасливі дітки на славу Україні!

Липень

14 липня – Стрибог (Посвистам, Позвізд) – Бог Повітряного простору, від якого залежить погода. Вшануйте Його хлібом, варениками, якими пригостіть чотирьох Вітрів біля води.

20 липня – Свято Перуна: «Слава Богу Перуну Вогневолосому, який стріли на ворогів верже, і вірно по стежці вперед веде, бо єсть він воїнам суд і честь, і яко златорун – милостив, всеправеден єсть!» (Велесова Книга). Перун – це Син Божий, якого Отець Сварог посилає на землю у вигляді блискавичної енергії. Українці, прийміть Його животворну потужність! Мужі українські, згадайте подвиги славетних Пращурів наших, яким заповів Сварог: "Щоб персти ваші утрудились о рала ваші, а мечами своїми здобували Незалежність нашу!" (Велесова Книга).

27 липня – Чур, Пращур. Спом'янемо своїх Чурів-Пращурів, щоб опікувалися нашим хлібом (зібраним врожаєм), щоб зберігали снопи й копиці на полі і в господарстві. Велесова Книга оповідає: «Усяк Рід мав Чурів і Пращурів, які померли перед віками, – тим Богам почитання маємо дати, і од них радощі маємо».

Серпень

1 серпня – Медово-маковий Спас

6 серпня – Яблучний Спас

16 серпня – Хлібний Спас
Місяць Спасич згадується у Велесовій Книзі як місяць подяки Богам Спасам за добрий врожай. В народі, крім названих, збереглися ще такі назви як Грибний, Ягідний, Горіховий, Полотняний Спаси. Мабуть у давні часи їх було ще більше, бо кожному овочу свій строк. Кожний овоч як плід Землі й Сонця має бути присвячений Рідним Богам, тож ніяких заборон на їх вживання не було. Перші овочі освячували рідними молитвами, пригощали ними близьких – таким є обряд початку споживання перших плодів. Тоді все піде на здоров'я й нам – дітям і онукам Дажбожим. На Спасівку Душі Пращурів також відвідують свої родини. Спом'яніть про них добрим словом.

Вересень

8-9 вересня – Богині-Рожаниці. Жінки викликають кожна свою Рожаницю: «Жертву Тобі правим – овсяне борошно, і так співаємо славу і велич твою» – таке жертвопринесення справляють жінки на березі річок, посипаючи брошно і пускаючи на воду заквітчані калачі та бублики. Мами поливають дочок водою на порозі свого Дому, щоб росли щасливі та здорові.

25 вересня – Світовид Осінній (осіннє рівнодення): «Творіть Світовиду славу всяку! Бо цей Бог очищує серце наше, і ми відрікаємося від злого, а спрямовуємо себе до доброго» – говорить Велесова Книга. Світовид, або давніша форма Його імені Святовит, це Святий Дух українського народу, який «витає» над нашою Україною, допомагаючи народу визволитися з полону чужовір'я. Відчуйте Його Дух у собі всі, хто є українцями!

Жовтень

1 жовтня – Мати Слава.
В цей день вшановуємо Матір Славу – саме вона є нашою Покровою, бо це вона укривала руських воїнів на полях ратних Покровом своїх золотих крил: «Б'є крилами Мати-Слава і кличе нас, щоб ішли за землю нашу і билися за огнища племені нашого, бо ми є русичі!». Покровителями споконвіку вважалися ті Боги й Богині, які були рідними для народу – «по крові тіла» (Велесова Книга). Наші Пращури вірили в божественне народження русичів – дітей Сварога, синів Перуна, Дажбожих онуків...

19 жовтня – Зворожини – Дідова Субота, поминальний день. Громада літніх людей, навіть у холодну пору, варить куліш на лоні природи, який споживають тут же, сидячи на зем-лі. Вони знають, що скоро «відпраляться на Луки Сварожі»,– тому й свято назване Сварожини-Зворожини.

25 жовтня – Мокоша – Покровителька жінок. Її свято завжди в п'ятницю. Принесіть Мокоші хліб, калину, прядиво – щоб напряла вам і вашим діткам довгу нитку Життя.

Листопад

1 листопада – Свято Сварога, який є Праотцем всього роду Богів. Саме Він викував для русичів перший плуг і золоту обручку – тому Він є небесним ковалем (Творцем Світу і Людей), покровителем хліборобства і шлюбу, Богом Небесного Зодіаку – Кола Сварожого, Тому «Хвалимо Сварога, який цьому Роду Божеському є началом, і всенькому роду криниця вічна, яка витікає влітку від джерела свого, і взимку ніколи не замерзає» (Ве-лесова Книга).

24 листопада – Свято Богині Долі. Дівчата ворожать про подружжя. Вечорниці.

30 листопада – Калита. Свято парубочої долі – парубки вибирають пару. В цей день молодих хлопців посвячують у дорослих парубків та приймають до парубочої громади. Молоді парубки стрибають до Калити, прилучаючись до жіночого начала природи. Вечорниці.

Грудень

6 грудня – Свято Велеса (Діда Мороза). Він сходить по сонячному промінню на Землю і приносить зародки багатства, врожаю, приплоду (згадаймо Діда Мороза з мішком подарунків) – це Він, наш Велес, якого треба гукати в цей день, саме так, як діти кличуть Діда Мороза й сьогодні. З його приходом починається вивчення колядок, підготовка до Різдва. «Це Велес навчив Праотців наших орати землю і злаки сіяти, і жати вінавінча на полях страдних і ставити Снопа до огнища, і чтити Його як Отця Божого!» – записано у Велесовій Книзі, святій книзі нашого народу.

19-23 грудня – зимове сонцестояння, довгота дня 8 годин.
21 грудня – Різдво Божича-Коляди, народжується молоде сонячне світло, воно щодня прибуває й поборює темряву своїми ніжними промінчиками, які навесні оживляють землю і всю природу. Разом з житнім снопом – Дідухом, входять до нашої оселі Духи нашого Роду. Дідів кутею пом'яніте і чаркою не обминіте.

22 грудня – Свято Рода.

Дорогий читачу! Ось ти перегорнув останні сторінки нашого календаря «Коло Свароже». Як тобі жилося цей рік з Рідними Богами? Чи зміг ти полюбити їх, цих споконвічних захисників українського народу? Чи не важко було тобі нести той дорогоцінний скарб, який залишили нам у спадок наші світлі Пращури? Чи може тобі захотілось глибше вивчити, пізнати Рідну Віру і Звичай свого народу? Тоді шукай з нами зв'язку: Об'єднання Рідновірів України.
Адреса для листів: Україна, 03061, Київ-61, до запитання Галині Лозко.
Тел. у Києві: (044) 4884-332 (редакція часопису «Сварог»).
Сайти: http://lozko.bigmir.net, http://imperia.bigmir.net, www.svaroh.alfacom.net
Електронна пошта: svaroh@alfacom.net

Галина Сергіївна Лозко, кандидат філософських наук.

Далі

До змісту Євген ТОВСТУХА Фітоетнологія українців