УСМІШКИ ПОВАЖНИХ
ЛЮДЕЙ-10
***
Приступаючи до дослідів з хлором, німецький хімік Егон Віберг
звернувся до студентів з такими словами:
- Хлор, як відомо, отруйний газ. Якщо я знепритомнію, прошу
випести мене на свіже повітря. Після цього ви можете розійтися.
На всякий випадок нагадую, що наступна лекція в четвер.
***
Один із знайомих Бернарда Шоу - людина дуже побожна - вважав
великого драматурга невиправним грішником і завжди залякував
його пекельними муками.
- Звичайно, - відказав йому якось Шоу, - рай має свої певні
переваги, особливо ж добрий клімат, але мене більше приваблює
пекло: скільки цікавих, розумних людей можна там зустріти!
***
Генріх Ібсен, відомий своєю мовчазністю, відмовився від одного
запрошення на банкет, пояснивши це так: "Я б тільки був
присутній і не вимовив би жодного слова, а через ввічливість
інші гості теж мовчали б цілий вечір. Якщо ж я не прийду, розгнівані
гості будуть мати тему для приємної розмови".
***
Угорський драматург Ференц Мольнар старанно уникав тих, хто
мав намір писати його біографію.
- Маестро,- звернувся до нього один заповзятливий 6іограф,-
коли доповнити матеріал, який я зібрав, вийде чудова біографія!
Ференц Мольнар спохмурнів.
- Слухайте, любий! - мовив він рішуче. - Мене зовсім не цікавить
те, що досі траплялося зі мною. Напишіть краще, що буде зі мною
далі..
***
Французький лікар Мізобен одного разу посварився з своїм другом.
Справа дійшла до дуелі. Мізобен був дуже худий. Його супротивник,
людина огрядна, вказав йому на цю невідповідність, що створює
неоднакові умови для поєдинку, Тоді Мізобен запропонував такий
вихід з цього становища:
- Давайте, - сказав він, - на вашій постаті намалюємо крейдою
мій силует, і всі удари, нанесені шпагою поза цим малюнком,
будемо вважати недійсними.
Супротивник Мізобена розсміявся, і друзі помирилися.
***
Паризький купець П'єр Латуш був дуже схожий на Наполеона. Дізнавшись
про це, Наполеон наказав покликати Латуша в палац і, нарядивши
його в свій мундир, послав до імператриці. Та спочатку прийняла
його за Наполеона і тільки після розмови, в якій він виявив
себе дуже нерозвиненою людиною, імператриця зрозуміла, що це
- двійник. Наполеонові дуже сподобався жарт. Він запропонував
Латушу висловити будь-яке бажання, яке буде виконане.
- Надайте мені звання лейтенанта, - сказав зраділий торговець,
- мені так личить ваш мундир, до того ж я так люблю командувати.
- Це можна було б зробити, - сказав Наполеон,- та що тільки
скажуть мої солдати,, коли побачать двох Наполеонів з однією
головою?
***
Великий філософ і математик давнини Піфагор часто брав участь
в атлетичних змаганнях. На олімпійських іграх він був двічі
увінчаний лавровим вінком за перемогу в кулачному бою.
***
Менделєєв був делікатний з жінками й іноді в розмові з ними
користувався оригінальним лексиконом. Наприклад, рекомендуючи
своїх співробітниць як хороших математиків, він висловлювався
так:
- А якщо обчислювати за формулами Чебишева, так з цим ви звертайтеся
до панночок, вони на цьому вже... собачку з'їли?
У Ейнштейна був глибоко вкорінений звичай обробляти все самостійно.
Одного разу йому треба було зробити підрахунок, який можна було
знайти в багатьох підручниках. Леопольд Інфельд, польський учений,
що працював тоді в Ейнштейна, запропонував йому:
- Давайте подивимося. Ми зекономимо багато часу. Але Ейнштейн,
продовжуючи підраховувати, сказав:
- Так буде швидше, я вже забув, як заглядати в книги.
***
Якось увечері Резерфорд, видатний англійський фізик, зайшов
у лабораторію і застав там одного з своїх численних учнів.
- Що ви робите так пізно? - спитав Резерфорд.
- Працюю.
- А що ви робите вдень?
- Теж працюю.
- І рано-вранці працюєте?
- Так, професоре, і вранці працюю, - підтвердив учень. Резерфорд
похмурнішав і коротко кинув:
- Послухайте, а коли ж ви думаєте?
***
19 серпня 1887 року під час повного сонячного затемнення Менделєєв
піднявся на велику висоту на аеростаті з метою спостерігати
затемнення. Що примусило п'ятдесятитрьохрічного вченого наважитися
на такий небезпечний експеримент?
- Чималу роль у моєму вчинку,- пояснив Менделєєв,- відіграло
те міркування, що про вас, професорів і взагалі вчених, звичайно
думають повсюдно, що ми говоримо, радимо, але практично справою
не володіємо... Мені хотілося продемонструвати, що ця думка
несправедлива щодо природознавців, які все життя проводять у
лабораторії, на екскурсіях і взагалі в дослідженнях природи.
Аеростат з Менделєєвим піднявся на висоту 3350 метрів. Закінчивши
спостереження, учений хотів спуститися, але виявилося, що мотузок
від клапана заплутався і клапан не відкривався. Тоді, ризикуючи
життям, Менделєєв поліз угору. Йому пощастило полагодити клапан
і благополучно провести посадку, не пошкодивши ні аеростата,
ні приладів.
***
Крилова запитали, чи не обурює його жадібність акул.
- Мене,- відповів він, - більше захоплює їхня швидкість.
Це був не великий байкар, а великий кораблебудівник.
***
У день, коли "Еволюція фізики" Ейнштейна з'явилась
у продажу, репортер із "Нью-Йорк таймс" попросив автора
сказати декілька слів про книгу.
Ейнштейн відповів на це:
- Те, що я можу сказати про книгу, є в книзі.
***
Далі