Хотів би щиро привітати учасників конференції, присутніх у залі іноземних гостей, українських і зарубіжних науковців, у дослідженнях яких ідея духовного відродження нації посідає важливе місце.
Дозвольте також подякувати головному організаторові науково-практичної конференції — Всеукраїн-ському товариству «Просвіта» імені Тараса Шевченка за проведення такого вагомого заходу в галузі формування орієнтирів розвитку стабільної демократичної Української держави.
І з політичної, і з наукової точок зору безсумнівно, що одним з важливих чинників зміцнення державності є національна ідея, а серцевиною національної ідеї є духовне багатство всього українського суспільства — українське слово. Ефективне ж функціонування державної мови в Україні — справа загальнонаціональна, в якій МЗС бере активну участь.
Одним з напрямків цієї роботи є сприяння збереженню національної самобутності зарубіжного українства, яке виявляє зацікавленість і бажання бути причетним до розбудови незалежної України.
Насамперед це стосується розширення двосторонньої співпраці, а також розробки ряду універсальних міжнародно-правових норм у рамках ООН, ОБСЄ, Ради Європи, інших міжнародних організацій з метою створення і розширення юридичної бази захисту українців зарубіжжя. Взаємні зобов’язання сторін щодо забезпечення прав і сприяння духовно-культурному розвиткові українців у зарубіжних країнах та відповідної національної меншини в Україні знайшли своє відображення у Договорі про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, Договорі про добросусідство, дружні відносини і співробітництво між Україною і Республікою Польща, Договорі про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією, інших документах.
Досвід роботи з діаспорою, накопичений МЗС за останні кілька років, переконливо засвідчує, що існує безліч прикладів того, як, проживаючи багато років поза межами України, люди докладали неймовірних зусиль, аби не втратити рідної мови й передати свої знання молодшим поколінням.
Ці зворушливі факти не проходять повз увагу та відповідно вітаються Міністерством. Так, наприклад, з 1991 року в Ризі працює українська середня школа, яку очолює громадянка Латвії Лідія Кравченко, котра ще наприкінці 80-х років виступила ініціатором створення в Ризі на громадських засадах української недільної школи. Згодом, за її наполегливою ініціативою, було офіційно відкрито Ризьку українську середню школу, яка стала справжнім осередком україн-ської духовності в Латвії. Внаслідок порушення МЗС України відповідного клопотання, директора школи Л. Кравченко нагороджено відзнакою Президента України «Орден княгині Ольги» ІІІ ступеня. За дорученням Президента України Л. Д. Кучми, днями нагорода має бути вручена Послом України в Латвійській Республіці.
Утвердженню авторитету української мови, піднесенню її престижу, а також набуттю необхідних знань і культури мовлення сприяє проведення на виконання Указу Президента України «Про день української писемності та мови» тижня української мови у зарубіжних країнах. Ініціаторами цілого комплексу заходів виступають, за дорученням МЗС України, посольства і генконсульства України за кордоном. В результаті численних різноманітних акцій, які пропагують укра-їнське слово, розповідають про історію і культуру України, у свідомості зарубіжної гілки українського народу утверджується національна ідея, наступні покоління виховуються в дусі патріотизму, любові до своєї етнічної Батьківщини.
Процес державотворення і побудови демократичного суспільства в Україні відбувається одночасно з її поступовим входженням до світового співтовариства і пошуками нею свого місця в сучасному світі. Про це красномовно свідчить останнє десятиріччя. Торуючи свій шлях у світ, Україна спирається на свої фундаментальні загальнонаціональні інтереси, від-повідно до яких визначаються засади, напрями, пріоритети та функції зовнішньої політики.
Сьогодні ключовими орієнтирами у зовнішній політиці нашої держави є послідовність, прогнозованість, стабільність, прагматизм, збереження позаблокового статусу України.
Говорячи про основні завдання української зовнішньої політики на межі ХХІ століття, слід зазначити, що найважливішим тут є забезпечення умов для реалізації національних інтересів нашої держави.
Головним залишається зміцнення та розвиток України як незалежної суверенної держави. Тільки на цій основі можна забезпечити добробут, безпеку, соціальний і культурний прогрес для всіх громадян. Досягнення цієї мети має спиратися на прискорення реформ усередині держави та реалізацію стратегічних завдань на міжнародній арені.
Нині основними пріоритетами зовнішньополітичної діяльності України є:
— відродження європейської ідентичності;
— зміцнення і подальший розвиток стратегічного партнерства із США;
— розвиток рівноправних і взаємовигідних відносин з Російською Федерацією та з іншими країнами СНД;
— зміцнення і консолідація особливих відносин із стратегічно важливими сусідами — Поль-щею, іншими країнами Центрально-Східної Європи, Причорномор’я та Балтії;
— реалізація переваг геополітичного положення України, забезпечення ролі України як реґіонального лідера, активна участь у побудові нової системи європейської безпеки, визначальним чинником якої сьогодні є розвиток існуючих організацій і структур — НАТО, ЄС і ЗЄС, ОБСЄ;
— робота з українською діаспорою.
Серед низки головних завдань української дипломатії також залишатимуться миротворчі зусилля, насамперед щодо «заморожених» конфліктів. Водночас Україна докладатиме максимум зусиль для формування «поясу стабільності» від Балтійського до Чорного морів і Прикаспію, а також реґіональних структур безпеки.
Важливе місце відводиться при реалізації зовнішньополітичних цілей активній діяльності на міжнародній арені в рамках міжнародних організацій, зокрема в Раді безпеки ООН.
Пріоритетним, як уже згадувалося, є також поглиблення інтеграції України в світову систему торгівлі шляхом набуття членства в СОТ, входження на високотехнічні ринки провідних країн світу та місткі ринки на Півдні і Сході.
Таким чином, говорячи про основні напрямки і пріоритети зовнішньополітичного курсу України, можна із упевненістю стверджувати, що вони спрямовані на забезпечення національних інтересів нашої держави та засвідчують виваженість, прагматичність і цілеспрямованість української зовнішньої політики.
Шановні пані і панове!
Міністерство закордонних справ України, відчуваючи велику відповідальність за дотримання послідовного і збалансованого зовнішньополітичного курсу, і далі стоятиме на сторожі захисту національних інтересів нашої держави, національної ідеї в ім’я розвитку України як надійної ланки європейського і світового співтовариства.
В рівній мірі ми очікуємо і від міжнародної спільноти поважання наших національних цінностей.

Олександр МАЙДАННИК,
заступник міністра закордонних справ України

До змісту книги ЧИ МАЄ УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ ПЕРСПЕКТИВУ?

До розділу "Просвіта"