Олекса Pізниченко
Спадщина тисячоліть. Чим українська мова багатша за інші?
БУВАЛЬЩИНА ПРО ДВОХ
ПОДОРОЖНІХ
VІІ. МИ НА ВКРАЇНІ
ХВОРІ УКРАЇНОЮ; В ОДЕСІ/У ЛЬВОВІ; ВОНА Й ВІН/ВІН І ВОНА; ІТИ/ЙТИ
Взаємозаміна в/у, і/й
Взаємозаміна звуків В/У, І/Й уособлює надзвичайну
гнучкість нашої мови, її розкутість і свободу. Л.А. Булаховський
у монографії "Питання походження української мови"
писав про "дух давньої української свободи в уживанні
прийменникових та префіксальних У/В, З/ІЗ...", і далі:
"Отже, навіть підходячи до справи з певною
обережністю, слід з великою імовірністю врахувати зміну У/В
і зворотну як одну з ознак виявлення в пам'ятках з XIII ст.
південнорусь^ої фонетики" (себто, розуміймо, української
фонетики,-О.Р.). Л. Булаховський, "Вибрані праці",
т. 2, стор. 21 і 67.
Ця риса, справді, характерна для української
мови, вживана по всій території - ВНОСИТИ:УНОСИТИ, ВХОДИТИ:УХОДИТИ.
В той же час московит диференціював ці префікси: УНОСИТЬ чи
УХОДИТЬ набрали протилежного значеня словам ВНОСИТЬ, ВХОДИТЬ!
П.Г. Житецький знаходить сліди цього чергування
ще в Кліроському (Галицькому) євангелії 1144 р., яке, на його
думку, "представляє ознаки безперечно українські. Так,
у ньому є: а) зміна звуків В і У: УГРАДТ), УСТАВІ ОТЬ МЕРТВЬІУЬ
і інше. "(П.Г. Житецький. Вибрані праці. К. Наукова думка,
1987, стор. 289).
У Шевченка часто стрічаємо дві форми слова "Україна":
В Україну ідіть діти.
В нашу Україну...
Подивись тепер на матір.
На свою Вкраїну!
Оце чергування В/У та І/Й дає поетам необмежену
свободу у комбінуванні ритмів і розмірів у своїх поезіях:
Одчиняйте двері - наречена йде!
(П. Тичина).
Зоряного ранку припади вухом до землі - ідуть.
(він же).
...він оклепає нас перед царем,
а там уже й готово "слово й діло".
(Л. Українка, "Бояриня").
Я волю всім давать свою тінь,
І поживу, й розраду.
(І. Франко, "Мойсей")
Ми на Вкраїні - хворі Україною.
На Україні - в пошуках її.
(М. Вінграновський).
До речі, якщо бути послідовним, то треба сказати
і ще про таку форму слова Україна у Шевченка: Украйна, де
наголос стоїть незвично. Це той самий давній дух свободи українського
наголошування.
Далі
До змісту