Євген ҐОЛИБАРД
НЕ ЛИШЕ ВУГІЛЛЯ, А Й НАФТИ ТА ГАЗУ В УКРАЇНІ
ВИСТАЧИТЬ НА СОТНІ РОКІВ!
Не тому нам буде темно і холодно,
що немає палива,
а тому що немає кебети у владоможців
У цьому році завершуються компенсаційні
надходження ядерного палива за вивезену з України ядерну
зброю; в наступному наша держава знову змушена буде купувати
в Росії паливо для українських атомних станцій. Лише на
1998 рік для цього потрібно «десь знайти» додатково $300–400
млн. Крім того, потрібні ще $50 млн для завантаження паливом
двох нових реакторів на Хмельницькій та Рівненській АЕС,
добудову яких передбачено меморандумом між урядами країн
«великої сімки» та України стосовно закриття ЧАЕС та Резолюцією
Європарламенту від 18.09.97.
Ця Резолюція ще раз нагадує урядові України, що фінасування
добудови двох вказаних блоків (на компенсацію втрат обсягів
енергопродукції від закриття ЧАЕС) може бути здійснено Заходом
лише за умови найменшої вартості проекту. Одночасно підкреслюється,
що Європарламент підтримує зусилля розробити всеосяжну стратегію
розвитку енергетики, включаючи впровадження чітких критеріїв
енергоефєктивності та використання альтернативних джерел
енергії в Україні.
Президент Л. Кучма під час відвідання ЧАЕС 07.11.97 висловив
своє переконання в тому, що 3-й блок станції працюватиме
доти, доки не будуть виконані обіцянки світової спільноти
щодо фінансування добудови компенсуючих потужностей на Рівненській
та Хмельницькій АЕС.
Як бачимо, консенсусу щодо задовільного рішення про закриття
ЧАЕС на разі немає, а годинник відмірює час не на користь
України. Як вважає координатор «Грінпіс Україна» Ігор Кирильчук,
— «криза в енергетичній системі України викликана не відсутністю
генеруючих потужностей; проблема полягає у браку палива
на станціях через неплатежі за використану електроенергію
і недостатній кількості регулюючих потужностей. Не кажучи
вже про те, що не працює оптовий ринок електроенергії».
До того ж, як заявив відомий експерт «Грінпіс Україна» Костянтин
Бузаджи, — «не існує ніяких доказів того, що будівництво
нових реакторів є безпечним з екологічної точки зору і економічно
доцільним». Як вважають експерти, кошти добудови вказаних
двох блоків в сумі $1,26 млрд ніколи не окупляться, а повертати
їх ЄБРР доведеться з наших кишень.
Політика закриття нинішніх дірок у нашому принципово хибно
організованому українському господарстві, де хаос, його
величність випадок і підступні задуми грошовитих монополій
керують кроками уряду, не віщують нічого доброго у найближчій
перспективі. Енергетична криза в поєднанні з екологічною
і господарчою здається неминучою. З усього видно, що маючи
в своїх надрах досить палива, Україна буде мерзнути через
чергове невміння розпорядитися своїми ресурсами.
«Вечiрнiй Київ», 19 листопада 1997
р.
До змісту Євген ҐОЛИБАРД
НЕ ЛИШЕ ВУГІЛЛЯ, А Й НАФТИ ТА ГАЗУ В УКРАЇНІ ВИСТАЧИТЬ НА
СОТНІ РОКІВ!