КОРАН

З арабської переклав Ярема ПОЛОТНЮК

СУРА СІМДЕСЯТ ЧЕТВЕРТА — «ЗАКУТАНИЙ (У ПЛАЩ)»61
мєкканська, і в ній 56 айятів. Провозвіщена після сури «Аль-Муззамміль» —
«Загорнений»

В ім'я всемилостивого, всемилосердного Бога.

1. О ти, закутаний!
2. Вставай, іди і переконуй людей!
3. І возвелич свого Господа!
4. І почисть свій одяг,
5. А нечисть (язичества) покинь!
6. Благодіяння роби не задля того, щоб збільшити своє благочестя.
7. І терпи задля твого Господа!
8. Бо коли засурмить сурма,
9. Тоді це буде важкий день,
10. Нелегкий для невірних!
11. Залиш мене віч-на-віч з тим, кого я сотворив62.
12. Я дарував йому великі статки
13. І синів, що живуть із ним.
14. І життя я полегшив йому.
15. А після цього він прагне, щоб я ще збільшив його багатство.
16. Не буде цього! Бо ж, воістину, він опирається Нашим віщим знакам!
17. Я уражу його важкою карою.
18. Воістину, він усе обміркував і розрахував.
19. А —щоб його вбило! —як він усе розрахував!
20. І я ще раз скажу — щоб його вбило! —як він усе розрахував!
21. Він глянув,
22. Нахмурився й насупився.
23. Потім відвернувся й задер носа.
24. І мовив: «Це не що інше, як чародійство,
25. Це не від Бога, а від когось з людей!»
26. Я спалю його пекельним вогнем!
27. А чи знаєш ти, що таке пекельний вогонь?
28. Він нікого не щадить і нікого не лишає живим.
29. Він палить людей живцем!
30. Над ним будуть дев'ятнадцять ангелів63.
31. А ми поставили сторожами вогню ангелів і зробили їхнє число дев'ятнадцять тільки для того, щоб це було спокусою для тих, які не увірували, щоб ще раз переконалися ті, котрим було дано Письмо64, а ті, які вірують, зміцнили свою віру, і щоб не сумнівалися ті, котрим дано Письмо, та віруючі, чуючи, що число ангелів дійсно дев'ятнадцять, а не для того, щоб ті, в чиїх серцях є хвороба, та невірні говорили: «Що Бог хоче сказати цією притчею?» Отак-то Бог збиває на манівці кого захоче, а кого захоче поведе праведним шляхом. І ніхто не знає воїнства твого Господа, опріч Нього самого. І все це є тільки пересторогою для людей.
32. Ні! Клянуся місяцем!
33. І ніччю, коли вона кінчається.
34. Та світанком, коли він засяє на сході.
35. Воістину, пекельний вогонь — це найбільша кара!
36. Він є пересторогою для всіх людей,
37. Для тих із вас, хто хоче йти праведним шляхом або хоче відступити.
38. Кожна душа відповідає за те, що вона вчинила,
39. Окрім тих, які стоятимуть праворуч
40. І будуть у райських кущах питати одні одних
41. Про грішників:
42. «Що привело вас у пекельний вогонь?»
43. А ті відкажуть: «Ми не були серед тих, які моляться,
44. І ми не нагодували убогого,
45. Ми пустословили з суєсловами,
46. Ми вважали оманою день Страшного Суду,
47. Доки не прийшла до нас достеменна істина!»
48. Не допоможе їм нічиє заступництво!
49. Що ж з ними сталося, що вони не слухають перестороги,
50. Немов лякливі осли,
51. Які втекли від грізного лева?
52. Але ж так кожен з них захоче, щоб йому дали сувої із знаменнями...
53. Але ж ні! Вони не бояться майбутнього життя!
54. Ні, це — попередження,
55. І той, хто захоче, той пригадає його,
56. Але вони не згадають, якщо Бог не захоче. Він єдиний, гідний страху, і єдиний, хто може дарувати прощення!

СУРА СІМДЕСЯТ П'ЯТА — «ВОСКРЕСІННЯ»
мекканська, і в ній є 40 айятів. Провозвіщена після сури «Аль-Карі'а» —
«Нещастя»

В ім'я всемилостивого, всемилосердного Бога.

1. Ні! Присягаюся днем воскресіння!
2. Не стану я клястися душею, яка засуджена на погибель!
3. Невже людина вважає, що Ми не зберемо її костей?
4. Такі Ми здатні зібрати все до єдиної кісточки!
5. Але ж людина не хоче вірити в те, що її чекає!
6. Вона питається: «А коли настане день воскресіння»?
7. Та коли засліпне погляд,
8. І місяць укриється тьмою,
9. А потім сонце і місяць з'єднаються,
10. Тоді людина скаже: «Куди мені сховатися?»
11. Пізно! Немає їй ніде притулку.
12. В той день надійний прихисток є тільки в Господа твого!
13. Тоді оголосять людині, що вона приготувала собі на майбутнє і що втратила65.
14. Адже тоді людина побачить саму себе такою, якою вона є в дійсності.
15. І тоді хоча б вона й покаялась, та вже буде пізно.
16. Не суєслов, щоб прискорити те, що Ми тобі посилаємо.
17. Воістину, збирання його та читання — Наш обов'язок!
18. І коли Ми читаємо його тобі66, то ти повторюй читане вслід за Нами.
19. Пізніше Ми пояснимо його.
20. Та ні, бо ви любите скороминучість
21. І не думаєте про загробне життя.
22. В той день обличчя праведників сяятимуть,
23. Дивлячись на їхнього Господа.
24. Обличчя (грішників) в той день будуть понурі,
25. Вони знатимуть, що їх чекає велика біда.
26. А коли дійде до ключиці
27. І коли буде сказано: «Хто може затримати душу в тілі?»,
28. Тоді він подумає, що треба попрощатися з життям67,
29. 1 одна гомілка буде в нього чіплятися за другу.
30. Його того ж дня приведуть до твого Господа.
31. А він же не вірив і не молився,
32. А вважав Коран обманом та відвертався,
33. І, задерши носа, пішов до своєї рідні...
34. Горе тобі, горе!
35. І ще раз горе тобі й горе!
36. Невже людина вважає, що вона живе без нагляду?
37. Чи не була вона краплею дітородного сімені, яке виходить з чоловіка?
38. Пізніше вона була згустком крові, а Він сотворив її та зробив співрозмірною.
39. І сотворив Він з людини пару — чоловіка та жінку.
40. То невже не зможе Він оживити мертвих?!

СУРА СІМДЕСЯТ СЬОМА — «ПОСЛАНІ»
мекканська, і в ній 50 айятів. Провозвіщена після сури «Аль-Гумаза» —
«Огудник»

В ім'я всемилостивого, всемилосердного Бога.

1. Присягаюся посланими по черзі!68
2. І сильними вітрами, що віють,
3. Та вітрами, які женуть хмари,
4. І ангелами, чиє слово допомагає відрізнити істину від омани,
5. І ангелами, які передають нагадування,
6. Прощення від Бога чи Його пересторогу.
7. Те, що вам обіцяно, повинно здійснитися.
8. І коли зорі згаснуть,
9. А небо розкриється,
10. І коли гори розпадуться на порох,
11. І коли посланцям буде призначено час...
12. До якого дня це буде відкладено?
13. До дня Божого рішення!
14. А хто тобі розтлумачить, що таке є рішення Боже?
15. В той день — горе тим, які вважали Коран оманою!
16. Чи не Ми занапастили старожитніх людей69,
17. А потім пошлемо вслід за ними тих, що житимуть згодом?
18. Отак Ми поступаємо з грішниками!
19. В той день горе тим, які вважали (Коран) оманою!
20. А чи не сотворили Ми вас з рідини
21. І чи не помістили її в надійному місці
22. До певного часу?
23. Ми так упорядили це. Які ж Ми чудові упорядники!
24. В той день горе буде тим, які вважали Коран оманою!
25. А чи не сотворили Ми землю вмістилищем
26. Живих і мертвих?
27. А Ми ж сотворили на ній усе та напоїли вас питною водою.
28. В той день горе тим, які вважали Коран оманою!
29. Йдіть до того, що ви вважали його колись ошуканцем!
30. Йдіть до тіні з трьома розгалуженнями,
31. Не тінистої, і не врятує вона вас від полум'я!
32. Воістину, воно ж кидатиме іскри великі, як замки,
33. Які будуть такого кольору, як руді верблюди.
34. В той день горе тим, які вважали Коран оманою!
35. Це і є той день, коли вони оніміють
36. І їм не буде дозволено виправдуватися.
37. В той день горе тим, які вважали Коран оманою!
38. Це день вироку, коли Ми зберемо вас і старожитніх людей.
39. А якщо у вас є якась хитрість, то спробуйте її проти Мене!
40. В той день горе тим, які вважали Коран оманою!
41. Воістину, богобоязливі будуть у затінку біля джерел,
42. А навколо будуть плоди, яких лише забажають.
43. їжте й пийте, смачного вам за ті добрі діла, що ви чинили.
44. Воістину, так Ми воздаємо тим, які чинять добро!
45. В той день горе тим, які вважали Коран оманою!
46. їжте і користуйтесь малим, адже ж ви грішники!70
47. В той день горе тим, які вважали Коран оманою!
48. А коли їм буде сказано: «Поклоніться Богові!», вони не поклоняться!
49. В той день горе тим, які вважали Коран оманою!
50. Тож в яку ще розповідь після цього вони увірують?!

Далі