КОРАН
З арабської
переклав Ярема ПОЛОТНЮК
СУРА П'ЯТДЕСЯТ ПЕРША — «ТІ, ЯКІ РОЗВІВАЮТЬ»
мекканська, і в ній 60 айятів. Провозвіщена після сури «Аль-Ахкаф»]а
— «Піски»
В ім'я всемилостивого, всемилосердного
Бога.
1. Клянуся вітрами, які віють на всі сторони
світу,
2. І хмарами, які набрякли дощем,
3. І кораблями, які долають водні простори,
4. І ангелами, які виконують Боже веління.
5. Адже те, що вам обіцяно — справдиться.
6. І Страшний Суд справді настане!
7. Клянуся небом, де пролягають зоряні дороги.
8. Воістину, ви марнуєте час на суперечки та суєслів'я.
9. Люди відвертаються від того, хто сам від них відвертається.
10. Нехай згинуть брехуни та обманщики19
11. І ті, яких закрутив вир легковажності.
12. Вони питають: «Коли настане день Страшного Суду?»
13. Настане він тоді, коли вони опиняться в пекельному вогні.
14. Карайтесь вашою карою! Ось до чого ви прагнули!
15. Воістину, богобоязливі розкошуватимуть у райських кущах
біля прохолодних джерел,
16. Прийнявши те, що дарував їм Господь їх. Але ж, воістину,
вони прожили благочестиве життя.
17. Не досипали вони своїх ночей та молилися
18. І зрання благали у Бога прощення,
19. І завжди у них щось знаходилося для жебрака та убогого.
20. І на землі є віщі знаки для тих, які знають істину.
21. І в душах ваших також вони є. Невже ви їх не бачите?
22. І на небі вас чекає благодать і все те, що вам було обіцяно.
23. А тому, клянуся Господом неба й землі, що це правда, як
і те, що говорите ви.
24. Чи знаєш ти20 розповідь про
поштивих гостей Ібрагіма?21
25. Зайшли вони в його дім і мовили: «Мир тобі!» Він одрік їм:
«Мир вам, чужинці!»
26. Потім він вийшов до челяді і приніс вгодоване теля
27. і поставив перед ними, сказавши: «Може, хочете їсти?»
28. І він відчув страх перед ними, а вони сказали: «Не бійся!»
і втішили його благою звісткою про те, що у нього народиться
мудрий син.
29. Тут прийшла його жона з лементом, б'ючи себе по обличчі
й кажучи: «Я ж — стара і безплідна!»
30. А вони сказали: «Так прорік твій Господь, а він розумний,
високомудрий!»
31. Тоді він запитав: «Чого ви завітали сюди, о посланці?»
32. Одрекли вони: «Воістину, ми послані до грішного народу,
33. Щоб наслати на них зливу каміння,
34. Вже поміченого в твого Господа для невірних!»
35. І ми вивели звідтіля тих віруючих, хто був у ньому22,
36. Але ми знайшли в місті один будинок людей, які ввірили себе
Богові23.
37. У ньому ми позоставили віщий знак, щоб урятувати їх від
нещадної Божої кари.
38. Саме цей знак був у Муси24,
коли ми послали його до фараона з явним доказом.
39. А фараон із своїм військом відвернувся й мовив: «Він великий
маг або божевільний!»
40. І взяли ми його та його воїнство й кинули в море, бо він
заслужив кари.
41. І в адян25 також був цей знак,
коли ми наслали на них смертоносний вітер,
42. Який спустошує все на своєму шляху і залишає тільки зотлілі
кості,
43. Та в самудян, коли сказано було їм: «Недовго ви будете веселитися!»
44.
Але вони знехтували попередження свого Господа і вразила їх
блискавка просто в очі.
45. І не могли вони звестися на ноги і не було в них рятівників.
46. А ще раніше було попереджено люд Нуха 26,
то були грішники і нечестивці.
47. А Ми воздвигнули небо власними руками і Ми, воістину, всемогутні.
48. І Ми ж розпростерли землю. Які ж Ми чудові творці!
49. І з усього живого Ми сотворили пару людей. Тож, може, ви
схаменетесь.
50. Поспішайте ж до Бога! Воістину, я посланий вам Його провозвісник!
51. І не сотворяйте собі інше божество, крім Бога! Воістину,
я посланий вам провозвістити Його.
52. Так само і тим людям, що жили раніше. Кожному посланцеві
Бога, що приходив до них, вони казали: «Ти великий маг або божевільний!»
53. Чи заповідали вони це одні одним? Ні, бо вони є люд, що
вийшов з покори Божої.
54. Одвернися від них, і тебе омине Божий осуд.
55. Нагадуй про це іншим, бо, воістину, нагадування допоможе
тим, які вірять у істинного Бога.
56. Я сотворив джинів і людей лише для того, щоб вони поклонялися
Мені.
57. Я не жадаю від них життєвих благ і не хочу, щоб вони Мене
годували.
58. Воістину, Бог є податель благ, міцний, могутній.
59. І, воістину, тих, які чинили кривду, спіткає така ж доля,
як і їхніх спільників, тож нехай вони краще не гнівають мене!
60. Тож горе тим, які не увірували в той день, який їм було
обіцяно!27
СУРА П'ЯТДЕСЯТ ДРУГА— «ГОРА (СІНАЙ)»
мекканська, і в ній 49 айятів.
Провозвіщена після сури «Ас-Саджда» — «Земний поклон»
В ім'я всемилостивого, всемилосердного
Бога.
1. Клянуся горою Сінай!
2. І Книгою, що написана
3. На сувоях пергамента.
4. І небесним храмом28
5. І склепінням над ним
6. І повноводим морем,
7. Яке, воістину, затопить грішників, караючи за непослух Господові.
8. І ніхто не спроможний відвернути цю кару.
9. Того дня, коли небо захитається
10. І гори здригнуться,
11. Того дня лихо тим, що справжню віру вважають оманою!
12. А ось тим, що загрузнули в марнослів'ї,
13. У день, коли їх ввергнуть у геєну вогненну, кажучи:
14. «Ось цей вогонь, у який ви не вірили!
15. Ось Божі чари. Бачите їх чи ви вже осліпли?
16. Горіть у вогні! Терпіть мовчки чи скаржітесь — то все одно,
тому що вам тільки воздається за те, що ви вчинили!»
17. Воістину, богобоязливі опиняться в райських кущах та благості
18. Щасливі тим, що дав їм Господь їхній та уберіг їх від гріха.
19. Смачного вам! їжте і пийте — це винагорода за ваше праведне
життя!
20. їжте й пийте, спочиваючи на ложах, поставлених рядами. І
Ми поодружуємо їх з чорноокими волоокими райськими красунями.
21. А ті, які вірили і чиї нащадки успадкували їхню віру,— до
тих Ми приєднаємо їхніх нащадків. Ми зовсім не применшуємо їхніх
діянь. Кожна людина є заложником своїх вчинків і своїх надбань.
22. Ми дамо їм удосталь плодів та м'яса, всього, чого вони схочуть.
23. Там вони передаватимуть один одному чашу, й не буде там
ні суєслів'я, ні принуки до гріха.
24. І прислужуватимуть їм юнаки, гарні, як перлини, що їх пильнують
від злодіїв.
25. І вони повернуться один до одного, розмовлятимуть
26. І казатимуть: «Ми боялися за долю наших рідних,
27. Але Бог змилосердився над нами й захистив нас від пекучого
вітру самуму».
28. Воістину, ми так щиро благали його помочі, бо він всеправедний,
всемилосердний»29.
29. Тож напучуй їх! Бо по милості Господа свого ти не є ні маг,
ні божевільний.
30. Або скажуть вони: «Він віршомаз! Ми почекаємо, поки доля
відвернеться від нього і його спіткає напасть».
31. А ти скажи їм: «Що ж, чекайте! І я також чекатиму разом
з вами!»
32. Чи це підбурюють їх сновидіння їхні, чи вони зроду такі
злостиві?
33. Або ще вони казатимуть: «Він сам вигадав його!30»
Але ж ні! А вони не вірять!
34. Нехай же вони розкажуть щось подібне до того, що розказує
він, коли вони щиро вірять у свої наговори.
35. Чи, може, вони сотворені з нічого? Чи, може, вони самі себе
створили?
36. Чи, може, вони сотворили небеса і землю? Але ж ні! Вони
нічого не вміють.
37. Чи, може, їм доручено скарби Господа їхнього? Чи, може,
їм доручено охороняти ті скарби?
38. Чи, може, у них є драбина до самого неба і вони можуть підслухувати
самого Бога? Тож нехай той, хто буцімто підслуховує, доведе
це!
39. Чи, може, в нього є лише дочки, а у вас сини?
40. Чи, може, ти вимагаєш від них платні, а вони не можуть заплатити,
бо обтяжені важкими боргами?
41. Чи, може, в них є потаємні знання і вони записують їх?
42. Чи, може, вони замислили якусь хитрість? Але ж невірних
завжди перехитрують.
43. Чи, може, в них є якесь божество, окрім Бога? Слава Богові,
який вищий від того, що вони дають Йому в товариші!
44. І якщо вони побачать уламки неба, що падають на землю, вони
скажуть: «Це летять хмари!»
45. Тож облиш їх, хай чекають свого дня, дня, коли їх уразить
блискавка!
46. Того дня, коли їх не врятує їхня хитрість і нічого їм не
допоможе.
47. І, воістину, тих, що жили не по правді, спостигне кара більша
понад цю, та, однак, багато з них не відають цього.
48. Тож змирися з вироком Господа свого! Адже ж ти в Нас на
очах, тож воздай хвалу славі Господа свого, коли прокидаєшся
зі сну!
49. Возноси ж йому шану вночі й при заході зір!
СУРА П'ЯТДЕСЯТ ТРЕТЯ — «ЗОРЯ»
мекканська, крім 32-го айята, бо він медінський, і в ній 62
айяти.
Провозвіщена вона після сури «АЛЬ-ІХЛЯС» — «Очищення»
(або «Визнання віри»)
В ім'я всемилостивого, всемилосердного
Бога.
1. Клянуся зіркою, коли вона заходить.
2. Ваш краянин31 не заблукав і
не збочив з дороги.
3. І говорить він не з пристрасті,
4. Воістину, слова ці є одкровенням, яке йому відкривається,
5. Якого навчив його архангел Джабраїл, міцний силою,
6. Могутній. Ось він став прямо перед ним
7. І був він на найвищому небосхилі,
8. Потім наблизився і зійшов на землю.
9. І стояв на віддалі двох пострілів з лука або іще ближче.
10. І відкрив він своєму рабові те, що відкрив,
11. І серце його не обманулося в тому, що він бачив32.
12. Чи будете ви сумніватися в тому, що він бачить?
13. Адже він бачив його і при другому сходженні на небо.
14. Біля лотоса на самій межі33.
15. А побіля нього тінисті райські кущі.
16. Бачив, коли це лотосове дерево було суцільно вкрите сонмами
ангелів.
17. Його погляд не затуманився і не притьмянів.
18. Він справді побачив один з найбільших віщих знаків свого
Господа.
19. А чи не замислювалися ви про аль-Лат і аль-Оззу.
20. І Іншу, третю — Манат?34
21. Хіба у вас народжуються лиш сини, а в Нього лиш дочки?35
22. Оце був би несправедливий розподіл!
23. Адже це просто імена, якими їх називали ви і ваші батьки.
Бог не посилав ніяких доказів з ними. Вони36
дотримуються своєї віри, до якої приохотилися їхні душі. Але
до них уже прийшло істинне слово Господа їхнього37.
24. Невже чоловік матиме те, чого він так прагне38,
25. А Бог, якому належить перше і останнє життя, матиме тільки
дочок?!39
26. Скільки є ангелів на небесах, а їхнє заступництво допоможе
в день Страшного Суду хіба що тим, за кого Бог дозволить заступитися,
до кого Він буде прихильним.
27. Воістину, ті, які не вірують в загробне життя, нарікають
ангелів жіночими іменами і вважають, що ідоли є дочками Бога.
28. І нічого вони про це не знають. Воістину, вони живуть тільки
вимислами, а вимисли не переважать істини.
29. Тож одвернися від того, хто відвертається од Нашої перестороги
і прагне тільки життя на цьому світі.
30. Ось найвища міра їхніх
знань! Воістину, твій Господь знає і про того, хто збочив з
його шляху, як знає і про того, хто пішов праведним шляхом.
31. А Богові належить усе те, що в небесах і на землі, тож Він
зможе розквитатися з людьми, які чинили зло і які чинили благо,
найвище добро.
32. Тим же, які не вчинили великих злочинів та гріхів, окрім
незначних провин, він простить, бо, воістину, Господь твій вельми
щедрий на прощення. Він знав усе про вас ще тоді, коли сотворив
вас із землі, коли ви були зародками в утробах матерів ваших.
Тож не намагайтесь виправдатися: адже Він добре знає, хто з
вас справді боїться гніву Його.
33. А чи думав ти про того, який відвернувся
34. І дав мало, та ще й поскупився?
35. Чи знає він про таємниці Божі і чи замислюється над ними?
36. Чи відомо йому, що написано на сувоях Муси?40
37. Та Ібрагіма, котрий завжди виконував свої обітниці?
38. І що душа, яка нестиме свій тягар, не понесе гріхів іншої.
39. І що в людини буде тільки те, що вона сама собі придбала.
40. І що благочестя її буде помічене.
41. Буде їй потім віддячено щонайповнішою винагородою.
42. І що найвища межа в твого Господа.
43. І що Він є тим, хто примушує людину сміятися чи плакати.
44. І що Він є тим, хто умертвляє і оживляє.
45. І що Він сотворив подружню пару — чоловіка та жінку
46. З краплини дітородного сім'я, коли вона витікала.
47. І що Йому належить змога воскресити людей по смерті.
48. І що Він є тим, хто збагачує і захищає.
49. І що Він є Господом зорі Сіріус41.
50. І що Він занапастив давніх адян.
51. І понищив самудян.
52. А перед тим плем'я Нуха, тому, що, воістину, вони були найнеправеднішим
і найбеззаконнішим людом.
53. А грішні міста Він знищив дощенту.
54. І їх спостигло те, що спостигло.
55. Тож які ще благодіяння твого Господа ти не визнаватимеш?!
56. Він42 такий же провозвісник,
як і перші пророки-провозвісники.
57. Надходить Судний день,
58. І немає рятівника від нього, окрім Бога.
59. То чи ви дивуєтесь цій розповіді?
60. Чи смієтесь, чи плачете?
61. Чи приборкали свою зарозумілість?
62. Тож поклоняйтесь Богові та служіть Йому!
Далі