Бальтасар ГРАСІАН
КИШЕНЬКОВИЙ ОРАКУЛ,
або
НАУКА РОЗСУДЛИВОСТІ, ДЕ ЗІБРАНІ АФОРИЗМИ, ВЗЯТІ 3 ТВОРІВ ЛОРЕНСО ГРАСІАНА

85.
Не стати "шісткою". Біда всього вищого - ставши звичайним, воно блякне. Спершу його бажають, під кінець приїдається. Велике лихо - бути ні до чого не придатним, але не менше - намагатися бути всім і завжди вгодним; поскупишся, все розгубиш, і від тебе відвернуться ті, що раніше цінували. Таких "шісток" зустрінеш у всякій галузі знань - раніше ними захоплювалися, як дивом, тепер зневажають, як ницість. Єдине спасіння для всього вищого - міра і в блиску; нехай буде в нього в довершеності надмір, та у вишуканості - помірність.
Чим яскравіше смолоскип горить, тим швидше вигорає. Скупість в розтринькуванні нагороджується процентами пошанування.

86.
Попереджувати дурні чутки. Натовп має багато голів, а отже, злісних очей і бридких язиків.
Піде дурний поголос - очорнять найсвятіше, а нагородять ганебним назвиськом - попрощайся з доброю славою. Приводом послужить всякий промах або смішна вада - для зловтіхи ласий шматочок. Іноді вади ці - уявні, лихими суперниками придумані і в натовп підступно пущені; злісні вуста велику славу споганять пліткою напевніше, ніж відвертою зухвалістю.
Дурну славу нажити легко - поганому охочіше вірять, а спробуй-но очиститись! Чоловікові розсудливому треба уникати подібної напасті, не давати приводу ницій нікчемності. Легше попередити, ніж виправляти.

87.
Культура й шліфування. Людина народжується дикуном; виховуючись, вона зживає в собі тварину. Культура створює особистість, і чим її' більше, тим особистість визначніша. Культурна Греція мала право назвати решту світу варварською. Неотесаність - від нікчемності, для культури потрібні насамперед знання, та сама вченість буде грубувата, якщо не відшліфована. Витонченими повинні бути не тільки думки, а й бажання, а особливо - мова. Одні люди від природи наділені витонченістю зовнішньою й внутрішньою, у думках і словах , у кожній частині тіла і в єстві своєї душі - схожі на плід, його шкоринку і м'якуш. Інші, навпаки, такі неоковирні, що всі їхні вроджені якості, іноді прекрасні, гаснуть через жахливу, дикунську грубість.

88.
Будь у поводженні терплячим, виявляючи широчінь душі. Людина велика не буде дрібною і в повсякденному. Не вникай в дрібниці, тим паче в неприємні, іноді, правда, корисно помічати й дрібниці, але нібито знічев'я, не нарочито. Благородна широчінь поглядів - основа благовиховання. Хочеш керувати іншими, вмій приховувати свої почуття. На багато що у ділах своїх домочадців, друзів й особливо ворогів дивись крізь пальці. Причіпки завше неприємні, а як риса характеру - нестерпні. Постійно повертатися до чогось неприємного - подоба манії. І звичайно - в поведінці кожного з'ясовується те, яким є його серце, наскільки воно широке.

89.
Самопізнання. Пізнай свій норов, свій розум, свої судження, пристрасті. Доки себе не знаєш, не можна собою володіти. Для обличчя є дзеркало, для духу - немає; нехай же тут буде дзеркалом тверезе розмірковування про себе. Можна забути про зовнішній свій вигляд, але завжди пам'ятай про вигляд внутрішній, аби його поліпшити, вдосконалити. Перевіряй, наскільки ти твердий в розсудливості, наскільки здатний до діяльності; випробовуй свій запал; вимірюй глибину духу, зважуй здібності.

90.
Мистецтво довго жити: жити достойно. Дві речі швидко добивають людину: дурість і розпуста. Одні втратили життя, бо зберегти його не вміли, а інші - тому, що не хотіли. Як добродійність - сама по собі нагорода, так і ґандж - сам по собі кара. Хто поспішає жити з ґанджем, гине швидко що так, що так; хто поспішає жити в добродійності - ніколи не помре. Здоров'я духу передається тілу, життя праведних довге не лише справами, а й роками.

91.
Діяти лише тоді, коли не сумніваєшся. Те, що є для діяльного сумнівом у щасті, стає впевненістю в нещасті для того, хто спостерігає, тим паче коли це суперник. Якщо в запалі пристрасті розум впадає у сумнів, то коли пристрасть остигне, він засудить твій вчинок як відверту дурість. Діяти, коли сумніваєшся в розумності діяння, - небезпечно, краще утриматися. Розсудливість не припускає невпевненості, вона завжди торжествує за полудневого сяяння розуму. Чи можна чекати успіху, якщо вчинок заледве задуманий, а вже осуджується небезпекою? І якщо справа, достатньо схвалена внутрішньою згодою (nemine discrepante) 26, теж іноді не вдається, чого чекати від справи, початої з вагання, зі зловісними пророцтвами?

92.
Розсудливість трансцендентна - сиріч, понад усе. Перше найважливіше правило в ділах і в мові тим більше важливе, чим вище й поважніше заняття. Зеренце розсудливості дорожче від арроб 27 хитрощів. Нехай не всі тебе схвалюють, йди впевнено й по праву; розсудливим пробути - найвища слава. Задовольняйся схваленням поміркованих, їхній голос - пробний камінь твоєї правоти.

93.
Універсальна людина. У ній зійшлись всі якості, вона сама варта багатьох. Вона вносить у життя велику радість і запліднює нею близьких. Багатогранність схожа на досконалість - насолода життя. Велике мистецтво - засвоювати все найкраще. І якщо натура, аби возвеличити людину, зробила її якимось зібранням усього найліпшого в природі, нехай мистецтво шляхом виховання смаку й розуму зробить її малим всесвітом.

94.
Непроникність духу. Чоловік обачливий, якщо хоче, щоб його шанували, не дозволить намацати своє дно - ні в знаннях,ні в діяннях; з ним можна лише познайомитися, але не можна його до кінця пізнати. Нехай ніхто не знає меж твоїх можливостей, інакше даси привід для розчарування. Ніколи не дозволяй бачити тебе наскрізь. Коли де знають і сумніваються, поважають більше, ніж коли всі твої сили, хоча й великі, в наявності.

95.
Підтримувати очікуване, невпинно викликати його; нехай від тебе ждуть багато чого - вигідніше вести гру за великим рахунком. Не викладай з першого разу все, що маєш. Важливий прийом гри - знати міру, коли показувати свої сили, свої знання й перевершувати сподівання.

96.
Про великий синдересис. Це трон розуму, основа мудрості; хто ним володіє, без труднощів домагається успіхів. Дар небес, найбажаніший, бо головний, найцінніший. Головні обладунки наші, найпотрібніші з усіх: тільки тих, що полишені, їх називають божевільними; тільки той, хто ними не захищений, насправді убогий. Всі наші дії звершуються під дією синдересиса, кожен воліє бути ним схвалений, бо розум потрібен усім. Суть синдересиса - в природному потягу лишень до того, що в згоді з розумом і пов'язане з вибором єдино правильного шляху.

Далі