Бальтасар ГРАСІАН
КИШЕНЬКОВИЙ ОРАКУЛ,
або
НАУКА РОЗСУДЛИВОСТІ, ДЕ ЗІБРАНІ АФОРИЗМИ, ВЗЯТІ 3 ТВОРІВ ЛОРЕНСО ГРАСІАНА

73.

Зникати. Риса людей розсудливих. Витонченим жартом вони знаходять собі вихід із найзаплутанішого лабіринту. З усмішкою вміють вони вийти цілі й неушкоджені з найзапеклішої суперечки. Цим славився, хоч який був доблесний, найбільший з великих капітанів21. Гречний спосіб не відмовити прямо - поміняти розмову; іноді нічого немає розумнішого, як вдати, що не розумієш.

74.

Не бути самодуром. Справжні звірі - в багатолюдних містах. Недоступність - вада тих, хто не пізнав себе; чим більше прав, тим крутіший норов. Хочеш поваги, не починай з образи. Тільки поглянути на цього звіра, котрий завше готовий розлютуватися! Хто від нього, собі на лихо. залежить, на розмову з ним йде, як на бій з лютим тигром, озброюючись обережністю та побоюванням. Добиваючись влади, такі всіх залякують, а підвівшись, на віддяку всім дошкуляють. За посадою їм належить бути з усіма, та їхня грубість і пиха всіх відштовхують. Належна кара для таких - триматися від них якомога далі, мудро уникаючи їхнього товариства.

75.

Вибирати взірець героїчний: не так для наслідування, як для змагання. Є безліч доказів величі, живих підручників слави. Нехай всяк у своїй справі дивиться на перших не лише задля наслідування, а й задля випередження. Олександр оплакував не Ахіллеса похованого22, а самого себе, для подвигів іще не народженого.
Ніщо так не збуджує честолюбства, як сурма чужої слави. Вона знищує заздрість, і вона ж наснажує доблесть.

76.

Не треба завжди кепкувати. Розсудливість пізнається в серйозному, вона цінується вище, ніж дотепність. Хто вічно кепкує - порожня людина. Такі люди схожі на брехунів, ні тим, ні цим не віриш: одним - боячися обману, другим - остерігаючись насмішки. Ніколи не знаєш, жартують вони чи кажуть правду, а, значить, діла з ними не зладиш. Вічна бравада - ділу завада. Дехто зазнає слави дотепника, та втратить повагу в розумних. Веселощам свій час, решту - справі.

77.

Прилаштовуватися до кожного. Мудрий Протій - з ученими вчений, зі святими святий. Велике мистецтво підкорювати серця: подібність народжує благоприхильність. Вивчати характери й налаштовуватися на лад; йти в ногу з серйозним і жартівником, політичне перетворюючись, що особливо важливо для підлеглих. Житейське це мистецтво потребує великих знань, воно легше дається людині універсальній з освіченим розумом і вродженим смаком.

78.

Мистецтво починати. Навмання діє дурість, всі глупці - хоробрі хлопці. В простоті своїй вони на початку справи не передбачають перешкод, проте в кінці не сумують від невдач. Розсудливість починає справу з осторогою, її вивідачі - передбачення й розмірковування, розвідують шлях, аби рухатися безперешкодно.
Необачність приречена розсудливістю на провал, хоча іноді рятує вдача. Де остерігаєшся глибини, рухайся обережно: проникливість намацує дно, розсудливість веде в гавань. Нині в поводженні з людьми легко сісти на мілину - частіше опускай лот.

79.

Дар дотепу. Якщо знаєш міру, це не вада, а достоїнство. Дрібка гострого додає смаку. Навіть великі люди не гидують піти пішаком дотепу, здобути загальне схвалення, тримаючись, одначе, в рамках розсудливості й шануючи пристойність. Інші користуються жартом як зручною лазівкою, бо до деяких речей слід ставитися жартівливо, навіть якщо хтось і сприймає їх всерйоз. Подібний спокій духу - принада для сердець.

80.

Не всьому вірити. Більше ми дізнаємося від інших, та менше бачимо самі; ми живемо тим, що чуємо. Слух - чорний хід для правди і парадний для брехні. Правду ми часто бачимо, та рідко чуємо - в чистому вигляді майже ніколи, особливо коли вона йде здалека: в ній тоді є домішок пристрасті, через яку вона пройшла.
Пристрасть прикрашає в свої кольори все, до чого доторкнеться - ненавидячи, як і люблячи; головне для неї - справити враження. Будь насторожі, коли похваляють, і особливо - коли осуджують. Напруж усю увагу, щоб розгадати наміри посередника, зрозуміти, що ним керує.
Розмірковування нехай буде щитом від нікчемності й ницості.

81.

Обновляти свою красу. Привілей фенікса. І величне старіє, а з ним і його слава. Звичка зменшує захоплення, і нова посередність затіняє зістарену знаменитість. Отже, відроджуйся - в доблесті, в таланті, в перемогах, у всьому; являй все нові привабності, з'являйся, як сонце, кожного разу в новому сяйві, міняючи підмостки, аби в одному місці відсутність твоя зробила тебе бажаним, а в другому новизна розбудила захоплення.

82.

Не наполягати ні в злому, ні в доброму. Якийся мудрець зводив усю мудрість до міри 23. Надмірність і справді призводить до кривди; без кінця чавити помаранчу - потече гіркота.
Навіть у певному не впадай у крайність. Якщо талант на розтринькування, він швидко вичерпається. Без усякого сорому доїти, - замість молока потече кров.

83.

Дозволяти собі дрібні неохайності. Буває, огріх - найкраща рекомендація достоїнствам. Заздрість охоче вдається до остракізму - і чим несправедливіше, тим одностайніше. Найдовершенішому вона поставить на карб його довершеність і, ні в чому не знайшовши вади, осудить все; Аргусом 24 стає вона, вишукуючи вади в прекрасному, тим і втішається. Так, як блискавка, хула вражає найвищі достоїнства. Тож нехай іноді задрімає Гомер25, нехай дозволить собі неохайність у справах таланту й доблесті, та не в розсудливості: треба потішити злобу, аби, переповнюючись отрутою, не лопнула. Ти нібито кидаєш бикові заздрощів плащ - во спасіння безсмертя.

84.

Добувати користь і з ворога. Будь-яку річ треба брати вміючи, не за лезо, де поріжешся, а за руків'я, себе захищаючи; тим паче в суперництві. Розумному більше користі від недругів, ніж дурневі від друзів. Ворожнеча іноді рівняє ті гори труднощів, перед якими зупиняється благоприхильність. Багатьом славу створили їхні вороги. Лестощі куди небезпечніші, ніж ненависть; друга допомагає позбутися вад, які перші прикривають. Розсудливий зробить злобу людську своїм дзеркалом, вірнішим, ніж дзеркало приязні, і або попередить шельмування, або виправить недоліки. Живучи на рубежі з суперництвом, з недоброзичливістю, будь насторожі.

Далі