Просвіта Дзвін Севастополя Союз українок ТРЦ Бриз
На першу Галерея Вільна трибуна УКІЦ УГКЦ
Відгуки Бібліотека Пласт Смішного! Лінки

Бальтасар ГРАСІАН
КИШЕНЬКОВИЙ ОРАКУЛ,
або
НАУКА РОЗСУДЛИВОСТІ, ДЕ ЗІБРАНІ АФОРИЗМИ, ВЗЯТІ 3 ТВОРІВ ЛОРЕНСО ГРАСІАНА

253.
Не принижувати себе до чужого розуміння. Те, що зрозуміло, більшість не цінує; поважають те, що не розуміють. Цінується те, що дорого коштує: таке будуть вихваляти, хоч би і не розуміли. Висловлюй більше розсудливості, більше вченості, ніж вимагається, - аби вивищитися в думках співрозмовника, але до певної міри і в лад йому. І коли з розумними будеш розсудливим, то з більшістю потрібно набивати ціну: не даючи часу винести вирок, заохочуй їхній розум до силкування тебе зрозуміти. Часто чуєш похвалу, а запитай, за що хвалять, пояснити не можуть; недосяжне вважають за таємницю, вихваляють, через те що навколо чують вихваляння.

254.
Не стався безпечно до біди, навіть малої, - біда не приходить одна: біди, як і радощі, ходять гуртом. Щастя і нещастя прямують туди, де є їхня рідня, - від невдахи всі тікають до удачливого всі прихиляються; навіть голуби, хоч яка дрібнота, на найбільшу дзвіницю сідають Бідолаху всі зраджують: і сам собі, і здоровий глузд і сама втіха. Біду буди, коли спить.
Спіткнутися - дрібниця, але покотишся - і Бог знає до чого докотишся; ні добро не буває досконалим, ні зло - вповні довершеним. Коли біда небом послана - терпіння; коли земна - розуміння.

255.
І добро чинити з розумом - потроху і часто. Обов'язковість нехай не перевершує можливостей, хто багато дає, той не дає, а продає. Хай вдячність не вичерпується - побачить мету, дружбі кінець. Буває, щоб втратити друга, вистачає неоплаченої послуги: неспроможний борг повернути, він віддаляється - боржник став недругом. Ідол не бажає бачити різьбяра, що його вирізьбив; боржник - позикодавця. Немале уміння потрібне тому, хто дає, - щоб і собі не на шкоду, і тому, хто одержує, до душі: отоді й складеться ціна.

256.
Завжди бути напоготові - проти нечемних, упертих, спесивців, проти всяких неуків. На світі багато їх зустрічається, розсудливість у тому, щоб із ними не зустрічатися. Кожен божий день одягай обладунки рішучості перед дзеркалом свого розуму - лише тоді відіб'єш наскоки глупоти. Будь насторожі, не піддавай добре своє ім'я для пересудів черні; муж, озброєний розсудливістю, не стане жертвою зухвалого невігластва. По морю людському пливти нелегко, усіяне воно рифами безчестя; найнадійніше - ухилитися, навчаючись хитромудрості в Уліса; умілий виверт добре помагає. А головне, звернути в затоку чемності - найкоротший вихід із затруднення.

257.
Не доводити до розриву - від нього завжди страждає добре ім'я. Ворогом здатний стати будь-хто, другом - далеко не всякий. Не всі можуть зробити добро, майже всі - спричинити зло. Орел у своєму гнізді на лоні Юпітеровім і той не небезпечний, коли посвариться з жуком57; потайливі недруги, які лише чекали випадку, тепер роздмухають вогонь відкритої ворожнечі. Найгірші вороги - із колишніх друзів: б'ють по твоїх слабинах, що їм одним відомі, по найвразливіших місцях. А глядачі обговорюють: всякий судить, як відчуває, а відчуває, як бажає, - але всі тебе осудять. Один спочатку - за необережність; інший при кінці - за нестримність, і всі - за нерозсудливість. Якщо розрив неминучий, тоді він вибачний, але краще охолодити приязнь, ніж розпалити неприязнь. І тут варто подумати про достойну ретираду.

258.
Знайти людину, яка допоможе перенести нещастя. Не будь одиноким, особливо у ділі незвичайному, - а як ні, то всі нарікання на тебе одного зваляться. Деякі думають, що захопили всю владу, то й присвоїли собі усі ремствування. А тому потрібно мати людину, яка або буде тебе виправдовувати, або допоможе перенести невдачу. На двох трудніше і Фортуні посягнути, і черні напасти. Розумний лікар, схибивши в лікуванні, не схибить в тому, щоб запросити колегу, аби той як консультант допоміг йому нести домовину. Тягар і лайку непогано ділити навпіл, а на самотині тяжкість невдачі подвоюється, стає нестерпною.

259.
Попереджати ворожість - повернувши її на прихильність. Розсудливіше всього образ уникати, ніж за них мстити. Велика майстерність - зробити повірником того, хто міг стати суперником, перетворивши в щит твоєї репутації тих, хто в неї цілився. Дуже корисно зобов'язати: спонукаючи до вдячності, не залишати часу для образ. Можливі прикрощі перетворити на радощі - отож, уміти жити. Саму зловорожість обертай на дружелюбство.

260.
І сам не виказуй, і від іншого не чекай повної відданості. Не дивися тут ні на родичання, ні на дружбу, ні навіть на безперечний борг: дуже велика різниця, чи даруєш іншому своє довір'я чи почуття. Найтісніша близькість припускає виняток - правилам ввічливості у тому немає збитків. Якийсь там секрет і друг приховає, навіть син твій про щось промовчить; від цих ми приховаємо щось таке, що іншим повідомимо, і навпаки, одним поступимось, іншим відмовимо, розрахувавши кордони відвертості.

261.
Не впиратися в нерозумному. Допустивши промах, інколи з нього роблять обов'язок; почавши з помилки, думають виявити постійність, продовжуючи в тому ж дусі. Перед судом свого розуму помилку засуджують, перед людським - виправдовують, і якщо на початку нерозумного заміру їх називали нерозсудливими, то затятістю своєю виказують себе як дурні. Необдумана обіцянка, також і помилкове рішення не накладають зобов'язання. Дехто, почавши з необізнаності і упираючись в невігластві, скніють у глупоті; видать, їм хочеться бути дурнями послідовними.

262.
Забувати - це швидше благодать, ніж мистецтво. Що перш за все потрібно було б забути, про те найбільше згадуєш. Пам'ять наша і підступна, - коли найбільше потрібна, саме тоді зраджує, - і нерозумна - з'являється, коли не потрібна; в тому, що засмучує, впину не звав, а там, де могла б порадувати, не старається. Інколи кращі ліки від біди - забути про неї, але про ліки ці ми забуваємо. Потрібно привчити пам'ять стати для нас корисною - адже однієї її достатньо, щоб вознести в рай чи повернути впекло. Виняток становлять самовдоволені - ці, з простоти душевної, насолоджуються вбогим своїм блаженством.

263.
Приємні речі не прагни зробити своєю власністю. Належачи іншим, вони роблять більше радості, ніж якби були нашими. Цінна річ гарна в перший день для свого господаря, в усі інші - для інших. Від чужої подвійне задоволення - насолоджуєшся новинкою і не побоюєшся за її збереження. Чого не маєш, те принадливіше: чужа вода - справжнісінький нектар. Володіти ж речами - і задоволення менше, і прикрощів більше, хоч позичай, хоч не позичай. Зберігаєш їх лише для інших і недругів наживаєш куди більше, ніж вдячності.

264.
Не май безпечних днів. Доля любить зіграти з нами жарт - ламаючи наші наміри, заскочити зненацька. Таланту, розуму, доблесті, навіть красі - всім потрібно бути насторожі: день сліпої безпеки буде днем їхнього падіння. Але коли обачливість всього потрібніша, ось тут вона і зраджує: нерозважливість - сходинка до погибелі. А інколи це стратагема - в тебе вселяють безпечність, аби, захопивши зненацька, піддати цноти твої випробуванню. Відомо, наскільки небезпечні урочисті дні, але підступність їх уникає; зате для випробування нашої відважності вибирають день, коли на це менше всього чекаєш.

Далі

Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ