Василь ШУКАЙЛО
АПОЛОГІЯ СМІХУ

ДАТСЬКІ ВІРШІ

ПЕРШОКВІТНЕВИЙ ЖАРТ-2000

Радуйся, село і місто:
знову вибори пройшли!
Заєдисти, кому-їсти
звичні крісла зайняли.

Ну, а ми собі, як завше,
наїмося від душі,
з власних вух врожай зібравши
перекислої лапші!

 

НА ПРОЩАННЯ ЗІ СТАРИМ РОКОМ

Бувай здоровий, нуль-нуль другий,
як той казав, мерсі боку!
Дозволь за всі твої заслуги
подяку висловить палку:

що Україна ще не вмерла,
хоча й вмира вже котрий вік,
що ще стоїть у нас Говерла,
Дніпро у Каспій не потік;

що бачимо, крізь флер величчя,
хто ворог нам, а хто нам - друг,
що знаємо своїх в обличчя
високопіднятих бандюг.

А ще уклін тобі доземний
і від дорослих, і діток,
що, ніби вождик той нікчемний,
ти на новий не прешся строк!

СПІВОМОВОЧКИ
із всеукраїнської тусовочки

В нас була ясна мета -
виявляється, не та…
Добре, хоч проводирі
залишилися старі!

* * *
Як до діда Михтодонта
все чіплявся кагебіст:
- Чё во рту три зуба носишь,
подлый националист?!

* * *
В нас була одна сім'я -
від Находки до Стрия.
Аж воно - брехня дешева,
бо сім'я та - Кайдашева!

* * *
У вишневому садочку
розцвіли півонії.
Демократ злякався, думав:
прапори червонії!

* * *
В палісаднику у кума
виросли нагідки.
Комуніст злякався, думав:
рухівські агітки!

* * *
Ми для вільної Вкраїни
утворили вільні ціни.
Ох, якби то воля вся
тим і не скінчилася!

* * *
Ми зламали владу Рад
і командний апарат.
Хай живе один законний
апарат наш самогонний!

* * *
Прилетіла галка з саду
та й сіла на вишню.
Обирали нову владу -
вибрали колишню!

* * *
Як Федот роззявить рот,
Зразу видно - патріот.
Гнат - ще більший патріот,
бо у нього більший рот!

* * *
Вже ж такі ми незалежні
за короткий стали час:
жодна гривня у кишені
не залежується в нас!

* * *
Ми з Іванком в Рух вступили -
діло з місця рушиться:
вже й всередині у мене
рухівець ворушиться!

* * *
Думав я
шматочком сала
зранку розстаратися.
Я до нього прицінивсь,
а воно - кусатися!

* * *
Голова колгосп доїв,
поки зовсім не доїв.
Все, що міг, собі відпер -
піде в фермери тепер!

* * *
Довели нас ті реформи
до 'днієї уніформи:
і панове, і мадами
світять голими задами!

* * *
В зоопарку тьотя Мотя
кинулась на тигра…
Поки звір в кутку тремтів -
м'ясо з'їсти встигла!

* * *
Вже конверсія у дії -
то не просто гасла:
пушку виміняв сержант
на кавалок масла!

* * *
Молодятам щастя-долі
побажали недарма:
хоч воно й незручно - долі,
тільки ж ліжка в них нема!

* * *
І шумить, і гуде -
суд над мафією йде.
Та коли ж з тієї хмари
хоч краплина упаде?!

* * *
Песик ловить власний хвіст,
поки не замориться…
Так держава наша рідна
з мафією бореться!

* * *
Наш девіз: "Раби - не ми!",
не торгуємо людьми.
Та купив Хапайлик Жора
і суддю, і прокурора!

* * *
Ми всім серцем - за любов
вільну, не куповану:
віддаємось за валюту
тільки конвертовану!

* * *
Друг мій старість відчуває,
бо уже й недочуває:
я йому - про голодівку,
він мені - про голу дівку!

* * *
Милий вірить в долю-фатум,
він у мене - фаталіст,
а в сусіда вже три хати,
бо сусід наш - хваталіст!

* * *
Хочем знати до пуття:
чи на Марсі є життя?
Сподівалися дарма:
лектор каже: - Теж нема!

* * *
Нині, що не установа, -
скрізь звучить державна мова:
всі б а л а к а ю т ь кругом
у к р а ї н с ь к и м я з и к о м !

* * *
А я Варка-куховарка,
я на кухні нидію.
Оберіть мене в парламент,
у саму президію!

- Ой ти, Варко, йди на кухню,
дай борщам варитися,
а в парламенті й без тебе
є кому сваритися!

* * *
Кандидат уже від слів
перейшов до діла:
під суперника підклав
тонни три тротилу!

* * *
Дожилися ми до скрути -
дулі з маком вже не скрутим.
Хоч скрутить і вміємо -
маку ж бо не сіємо!

* * *
Дослуживсь Степан до чину -
став послом, як не крути:
кожен день його дружина
посила під три чорти!

* * *
Ой, була у нас аптека -
нині стала ігротека,
ой, була у нас їдальня,
нині стало чортійщо!

* * *
Ой, казав же наш татусь
про сусідку Ліду:
- В неї навіть не випросиш
серед зими СНІДу!

* * *
Був Петро не хлопець - кремінь,
взяв у жони Варку...
Краще б він у жони взяв
каменедробарку!

* * *
Мене милий так леліє,
аж дивуюсь я сама:
мені баксів не жаліє,
бо у нього їх нема!

* * *
А мій милий мене любить
так, що просто чудеса:
- Ти дорожча, - мені каже, -
ніж копчена ковбаса!

* * *
Ой, у полі три тополі,
а в садочку квіти.
Доборолись ми до волі
без штанів ходити!

* * *
Ой, у полі криниченька,
там отруйна водиченька.
Прийшла Галя воду брати,
а у ній - самі нітрати!

* * *
Мали ми мету єдину -
йти грудьми за Україну,
а вліпились на ходу
в "За Єду"!

* * *
Стати б у позицію -
гостру опозицію,
тільки так, щоб з Того Столу
крихти падали додолу!

* * *
В нас держава правова,
кожен зна свої права:
хто найбільше в неї вкрав,
той і має більше прав!

* * *
Безвідмовна наша Клава,
з усіма вона ласкава.
Через те така вона,
бо - багатовекторна!

* * *
Мали б ми доволі грошей,
та в кишенях - лиш дірки...
Президент у нас хороший -
ні к бісам представники!

* * *
Мали б грошей ми, як вошей,
та по вуха всі в боргу...
Президент у нас хороший -
так прем'єри ні в дугу!

* * *
Плив наш човник, плив дубовий
та й хитатися почав:
президент у нас чудовий -
так парламент підкачав!

* * *
Світить місяць, світить ясний
на леваду і город…
президент у нас прекрасний -
хрінуватий в нас народ!

* * *
Шлях пройшли ми многотрудний,
як ти там не поверни:
був над нами "батько мудрий",
а сьогодні - братани!

* * *
Гей, минуться негаразди -
заживемо всі, як ґазди:
і ти ґазда, і я ґазда -
в мене дуля, в тебе "мазда"!

* * *
Через те ми потерпаєм,
що до ринку ми вступаєм -
і товчем при тому вступі
воду в ступі,
воду в ступі,
воду в сту...
воду в ст...
воду в с...
воду в...
воду...
вод...
во...
в...
...
..
.

АПОЛОГІЯ СМІХУ

Сміймось, друзі! Життя, мов пташка:
тільки пурх - і її нема.
Сміймось, хай би як було тяжко,
бо зі сміхом біда мина.

Кажуть, світ живе іще й досі,
бо сміється над власним горем.
Отже, доки ми сміємося -
доти й труднощі кляті борем.

Нас обставинам не зламати,
не злякати жодному лиху.
Тільки… доки ж першість тримати
в світі будемо
лиш
зо сміху?!

До змісту