Василь ШУКАЙЛО
АПОЛОГІЯ СМІХУ

ІЗ ЦИКЛУ
"РОЗПРОБУДОВНИЙ ПІСЕННИК"

ГІМН ЕНЕРГІЙНИХ*
(За П. Г. Тичиною)

Гей, діждалися свободи
поневолені народи -
всяк що хоч роби:
мітингуй, торгуй, вимінюй,
всіх підряд як хоч відмінюй -
і греби, греби!

Наш девіз: живи для себе,
вдовольняй свої потреби,
ближнього дури:
я сьогодні в тебе вирву,
завтра - ти мене у прірву
і - в тартарари!

Що для нас оті закони,
постанови, заборони?
Нам своє робить:
і наліво, і направо
розграбовувать державу -
і шикарно жить,
планетарно жить!

Хто ж не хоче чи не вміє -
хай на нерви нам не діє,
далі від гріха:
суверенно й безборонно,
незалежно і законно
з голоду здиха,
з голоду здиха!

Партократи, демократи -
чом в цяцьки нам не пограти?
То усе - для мас,
а для себе ми - єдиний
неподільний клан родинний,
невмирущий клас!

Невмирущий, загребущий,-
хто ж од нас у світі дужчий,
жадібніший - де?
Розпаскудженої ери
мільйонери, мільярдери -
мафія веде,
мафія веде!

 

АРІОЗО МОЛОДОГО ТЕЛЕПНЯ

Ах, як хочеться жить як хочеться:
ручки в брючки - і нуль турбот!
Щоб з роботою не морочиться,
а вареники - просто в рот.

Щоб і хата, і тачка з дачкою,
коньячок, ікра, баличок,
бакси - пачками, кайф з чувачками, -
і здоровим був, як бичок!

ПІСЕНЬКА ВЕТЕРАНА

Взяв би я гітару
та й під церкву став -
мо' б, копійок пару
хтось мені подав?

А все через дурість -
власну, не чужу
без шматочка хліба
нині я сиджу.

Бо не був я трутнем,
не вбивав, не крав:
світлеє майбутнє
внукам здобував.

На будовах віку
горбився, мов чорт,
ще й зробив калікою
сталінський "курорт".

Під фашистські кулі
підставляв свій лоб,
а онук в Кабулі
ліг в свинцевий гроб.
Залишивсь, як палець,
сам я у житті,
та іще й з домівки
вигнали "круті".

Ех, вернуть би силу,
що колись я мав, -
не сидів би сиднем,
а утяв, як знав:

стрів би хоч одного
того крутія,
хто мені це райське
влаштував життя,

хто людей в кухвайки
знов позодягав, -
взяв би я нагайку
та й шмагав, шмагав!

 

ПІСЕНЬКА ПРО ДЕПУТАТСЬКИЙ ІМУНІТЕТ

Наші хлопці-урядовці
добре постаралися:
вже між містом і селом
грані постиралися.
Гей-гей, уха-ха, грані постиралися!

Біля цеху на газоні -
там пасуться три кози,
а на клумбах не троянди -
помідори й гарбузи.
Ме-ке, меке-ке,
помідори й гарбузи!

Я будильника не маю,
та й навіщо він мені:
нині з кожного балкона
кукурікають півні.
Ку-ку, ріку-ку, кукурікають півні!

Йшов народний депутат
та й через містечко,
а на нього зверху впало
куряче яєчко.
Ай-яй, ая-яй, куряче яєчко!

Ох, народні депутати,
любчики-голубчики,
не ходіть ви краще пішки -
бережіть костюмчики.
Ну, ну, ну-ну-ну, бережіть костюмчики!

Бо поселить городянин
на балконі свинку -
ще й не теє може трапить
на державну спинку.
Фу, фу, фу-фу-фу, на державну спинку!

Тож то, братці-депутатці,
обережно майтеся:
відхопили по машинці -
в них ото й катайтеся!
Дир, дир, дир-дир-дир, обережно майтеся,
дир, дир, дир-дир-дир,
щоб чистеньким був мундир!

БАЗАРНА БЕЗНАВАРНА

Як піду я по базару, як пройдуся по рядах -
стільки всякого товару, аж рябіє ув очах!

І городина, й свинина, і ковбаска, і сири, -
витягай грошей торбину і що хочеш, те й бери.

І за курку, і за качку, й за цибулячі хвости -
діставай-но гривень пачку і плати, плати, плати!

А коли з грішми не дуже, ти, мій друже, не сумуй:
ти ходи собі, мій друже, і куштуй, куштуй, куштуй!

І капусточку, і сало, і сметанку, і сири, -
а як виявиться мало, ти іще раз повтори!

Як ідеш мимо базару, ти базару не минай:
пообідаєш на шару - тільки воду попивай!

Кажуть люди, вільний рино з нами зробить чудеса:
буде повно вин і шинок, м'ясо, масло й ковбаса.

Тільки я скажу вам в очі: що мені там за навар?
Ринку вільного не хочу, ти залиш мені базар.

Ринку вільного - не хочу,
подавай мені
ба-за-а-а-ррр!!!

 

ЛІРИЧНА ОПТИМІСТИЧНА

Мене мила розлюбила,
бо не маю хати.
А що ж було б мені, дурню,
піти в депутати?

Провернув би тишком-нишком
славну операцію:
у парламент би пропхався,
ще й в адміністрацію!

Пролітають "вольво", "форди",
а у "фордах" - ситі морди.
Батеньку мій, батеньку, -
живуть не на зарплатоньку!

Мене мила розлюбила,
що нема квартири.
Не пропхався в депутати -
двину в рекетири!

І тоді куплю я "форда",
тріскатиму гусочку,
буде сита в мене морда,
в портмоне - "капусточка".

Заведу собі я віллу,
а при віллі буде сад…
Ой ти ж, люба моя, мила,
полюби мене назад!

ФІНАНСОВИЙ РОМАНС

Ходять гроші між панами -
від Шулявки* до Панами,
трохи капає й богам -
від Гаваїв до Багам.

Ходять гроші по країні -
як раніше, так і нині:
ходять-бродять без кінця -
мимо мого гаманця...

 

ОДА ДІЮЧОМУ

Сьогодні, кажуть, знов у моді ода, -
Ну, так чого ж - хіба нам оди шкода?
То й, слави не ждучи у нагороду,
ми проспіваєм Діючому оду.

Сусіда мій безплатну взяв газету -
і з успіхом сходив до туалету,
і мовив жінці так:
- Тепер, мадам,
за Діючого голос я віддам!

Співачка модна вийшла на естраду
і в мікрофон залопотіла радо:
- Сьогодні я ще поспіваю вам -
та й Діючому голос свій віддам!

Центральний форвард вискочив на поле -
й гола в "дев'ятку" сходу як упоре!
Від радості по полю рачки лазив:
- Якби не Діючий - це б точно я промазав!

В суді злодюга, звільнений з-під варти,
на радощах перехилив з півкварти
і довго-довго бив себе у груди:
- Хай наш Данилович ще строк один відбуде!

За рік минулий пенсія з'явилась -
і на портрет бабуся помолилась:
- Шпашибі, шинку, що віддав нарешті, -
тепер зятьок труну хоч купить тещі!

Розчулену сльозу старенька втерла:
- А поки я ще з голоду не вмерла,
за Діючим невтомно буду стежить:
чи строк йому дадуть, який належить?

А ми на цім свою закінчим оду, -
мо', все-таки здобудем нагороду,
хоч оспівали ще й не всі принади
усім на зло нам діючої влади!

СПРОБА НА ОДУ
ІДЕНТИФІКАЦІЙНОМУ КОДУ

Ми у майбутнє мости мостили,
тільки в майбутнє нас не пустили.

А щоб забули ми й про минуле,
нас у сучасність писками ткнули:
в ручки - "кравчучки", тачки й сапачки
та й - на городи по стійці "рачки", -
щоб ми все мали, горя не знали,
владі коханій оди співали.
А щоб не збились з курсу ми згодом,
стали не бидлом, а вільним народом, -
всіх нас навічно закодували
іди-ти-на-фік-аційним кодом!

 

ОДА
НА ЧЕСТЬ ПРИБУТТЯ ДО КИЄВА
ПАПИ РИМСЬКОГО

Чи туман, чи дощик ляпа -
нам не гріє-холодить:
приїздить у Київ папа,
пан понтифік приїздить.
Папа, папа, папа, папа,
папа, папа, па-па-па,
приїздить у Київ папа,
пан понтифік приїздить!

В православную столицю
прибуває вперше він -
нашим мощам помолиться
ще й послухати наш дзвін.
Папа, папа, папа, папа,
папа, папа, па-па-па,

в православную столицю
пан понтифік прибува!

Уніати й атеїсти -
не їмо і не спимо:
де там спати, де там їсти -
всі на вухах стоїмо!

Папа, папа, папа, папа,
папа, папа, па-па-па,
уніати й атеїсти -
всі на вухах стоїмо!

Може, щастя сі сподобим, -
веселися, весь народ:
у житті суспільнім зробим
ми новий папаворот?
Папа, папа, папа, папа,
папа, папа, па-па-па,
у житті суспільнім зробим
ми новий папаворот!

Раптом, сповнений смирення,
починає з Богом торг -
під святе благословення
йде колишній компарторг.
Папа, папа, папа, папа,
папа, папа, па-па-па,
під святе благословення
екс-безвірник підступа!

Видно, здорово нашкодив
України блудний син,
що сьогодні, всім на подив,
хрест святий цілує він!
Папа, папа, папа, папа,

папа, папа, па-па-па,
що сьогодні, всім на подив,
хрест обслинює святий!

Ми не купимось на пушку -
все нам видно ізгори.
Всіх киян взяли на мушку
олімпійці-снайпери.
Папа, папа, папа, папа,
папа, папа, па-па-па,
всіх киян взяли на мушку
олімпійці-снайпери!*

Нас не взяти на арапа,
ми простежим кожен крок:
щоб тебе не бачив папа -
вікна-двері на замок!
Папа, папа, папа, папа,
папа, папа, па-па-па,
щоб тебе не бачив папа -
залізай мерщій під стіл!

Але там, де в'ється траса,
весь народ мерщій прибіг:
всі кияни у лампасах
і в мундирах голубих.
Папа, папа, папа, папа,
папа, папа, па-па-па:
до столиці папуасів
папа Римський приїздив!

До змісту