КАВА З ПЕРЦЕМ
Альманах київських сатириків і гумористів

Володимир СТРЕКАЛЬ

Hародився 1936 року в с. Моринці Корсунь-Шевченківського району на Черкащині. Закінчив Корсунь-Шевченківське педучилище та факультет журналістики КДУ ім. Тараса
Шевченка. Працював у редакціях районних газет, з 1972 р. — в обласній газеті «Київська правда». Член НСПУ та Національної спілки журналістів України.
Автор багатьох публікацій в періодичній пресі та колективних збірниках, а також самостійних книжок «Чужа сорочка», «Чорно-білий мотив» (сатира і гумор), «Маленька осінь» та «Золоті зернятка» (вірші для дітей).

МАЛЕЧА

3 висоти, із поверху десятого,
Син людей побачив на землі.
— Я великий! — гордо каже татові, —
А внизу yci такі малі.

Тато мовить:
— Не гордися, Йваночку,
Ти повинен знати, сину мій,
Що для тих, хто унизу отамечки,
Ти такий же крихітно малий.

Знає тато, як відповідать йому
Отакій малечі-дітворі.
Ех, якби ж то відповідь цю татову
Чули в керівництві, угорі…

ОЦЕ ТОБІ БАГАМИ...

Щоб стіл собі під Новий рік
Хоч трішки збагатити,
Рішив-задумав чоловік
Десь рибки наловити.
Пробив він лунку на ставку
Й одразу ж — подивись ти! —
Піймав одну, але таку,
Що й кіт не буде їсти.
Хотів назад її жбурнуть,
Вона ж давай проситься:
— О, не вертай мене, бо тут
Промерзла вся водиця.
Неси мене в ріку швидку,
Бо згину в бруді ставу,
А я за послугу таку
Усе тоді дістану:
Роботу дам тобі тверду,
Щомісячну зарплату,
Новеньку хату возведу,
Дам все добро у хату.
Я так зроблю, щоб смуток щез,
Не знався ти з боргами,
Дам іномарку я, а ще ж —
Путівку на Багами.
Рибалка з подиву закляк
І думає:
— О, Боже!
Це ж рибка-золото — он як
Вона багато може.
Біжить до річки і туди
Рибинку випускає.
Вона гука:
— Додому йди,
Там все тебе чекає!
Хоч він давно забув про спорт —
Його це не злякало.
Домчав за мить. Та що за чорт?
Усе ще гірше стало.
Холодна хата. Дітвора
Аж клацає зубами.
Ні іномарки, ні добра.
Оце тобі Багами!
Дружина ж буркнула не в лад:
— Ну, що ти міг чекати?
Не рибка то, а кандидат
У наші депутати.

АУТОТРЕНІНГ

Павлу не спиться через те,
Що скрізь немає ладу.
І лікар-психотерапевт
Йому дає пораду:
— Якщо безсоння вам пече
Й не помага нічого,
Аутотренінгом іще
Подійте ви на нього.
«Вже спати слід, — собі скажіть,
Спокійні стали нерви».
В думках все гарне прокрутіть,
І швидко заснете ви.
...Отож, як сонечко зайшло
І стала ніч на чати,
Аутотренінгом Павло
Себе узявсь приспати.
В думках наказує собі:
— Спокійно спати мушу,
Мені не треба у журбі
Роз’ятрювати душу.
Навколо тиша і пітьма,
Давно пора вже спати.
Не страшно зовсім, що нема
Шість місяців зарплати.
Прекрасно це! Постійний піст
Не дасть нам зажиріти:
Ніхто ж скоромних страв не їсть —
Ні я, ні жінка й діти.
Чудово, гарно жити нам.
Боргам хоч втратив лік я,
Їх кредиторам не віддам,
Нехай кусають ліктя.
А ось тепер ще кращі в нас
Завихрили події:
В жебрачки жінка подалась,
Пішла дочка в повії.
Зробили дуже вдалий крок,
Не дасть він нам пропасти.
А ще до того ж і синок
Навчився добре красти.
Життя чудове — бачить Бог,
Таке спокійне й стале.
Тож не шукай собі тривог,
Спи безтурботно, Павле.
Забудь вночі про біль і зло,
Мерзоту-лихоманку...

З аутотренінгом Павло
Не зміг заснуть до ранку.

До КАВА З ПЕРЦЕМ Альманах київських сатириків і гумористів