КАВА З
ПЕРЦЕМ
Альманах київських сатириків і гумористів
Микола
ЛЕВИЦЬКИЙ
Народився 4 квітня 1946 р. в с. Букавина ІІ Жидачівського району
на Львівщині в родині робітника. Закінчив Львівський політехнічний
інститут за спеціальністю «Фізика металів». Працює науковим співробтником
Фізико-технологічного інституту металів і сплавів НАН України.
Публікуватись почав у 1974 році. Виступав у всеукраїнських («Перець»,
«Україна», «Вітчизна», «Дніпро», «Київ», «Ранок», «Літературна
Україна» та ін.), всесоюзних, обласних та районних виданнях, у
колективних збірниках.
НЕОХРОНІЗМИ
Хто почуває себе не в своїй тарілці, врешті-решт сам себе з’їдає.
Серед приматів: “Ти стільки разів мавпа, скількох зумієш змавпувати”.
Кілеру снилася слава Дантеса.
Результат перемовин глухих — глухий кут.
Із протоколу зізнання: “ Хотів жити, як усі… три відсотки”.
Стратегічне становище у нас відмінне, тактика підводить.
Час збирати каміння. Нікому…
Органи самоуправи.
Із відомості про пісню: «Cлова і музика замовні».
Самокритиці, як правило, не вистачає критичної маси.
Із усіх ознак геніальності найчастіше трапляється поганий почерк.
Той, хто не знає, чого хоче, — готовий на все.
Природа: «Годі мені чекати милості від люд-ської природи”.
Дешева затія? А якщо її назвати проектом?
Легше прощати слабкості інших, коли від них і нам щось перепадає.
Якщо тримати руку на пульсі життя, воно не так боляче б’є нас
по голові.
Цивілізація може і не втримати своїх плодів.
Із погіршенням екологічного стану все більше звичок переходить
у розряд шкідливих.
У будь-якому віці є щось добре. Просто у похилому його важче
розгледіти.
Автомобіль не розкіш, а засіб її продемонструвати.
Цікаво, коли Гіппократ формулював свою клятву, гроші вже існували?
Іномарок у нас не бракує, з інодорогами - скрутно.
Може, народ у нас такий обшарпаний, що всі прикриваються ним.
Важко бути собою, коли ти не на своєму місці.
Для багатьох політиків народ — всього лиш елемент свого бренду.
У житті, як на довгій ниві: одні сіють, інші пожинають плоди.
У людських слабкостей — невичерпні запаси.
Коли начальник не на своєму місці, підлеглим місця мало.
З висновку експертизи: «Наклав на себе…».
З досьє: «Група підтримки кандидата, вона ж — група ризику».
Поправка: замість слів «зоряна година» слід читати «зіркова хвороба».
Скількох талановитих статистів заманила у свої сіті естрада!
Страждав від нерозділеної любові до грошей.
Бідність впадає у вічі, багатство — відразу б’є в голову.
Обрахункова палата.
З протоколу: «Зустрічали по одежі, проводжали — в чому мати народила».
Доля Землі, на жаль, в руках не тих, на кому вона тримається,
а тих, кого вона чомусь іще носить.
З учнівського твору: «Адам у поті чола робив, а Єва в муках народжувала
дітей».
Діагноз: «Крутий від народження».
Декому і духовну їжу подавай розжовану.
У стосунках з недалекими людьми найскладніше буває зберігати
відстань.
Наскільки нам треба збільшити населення, щоб вирішити проблему
безробіття?
Не рахується з грішми той, хто вміє добре рахувати їх.
Шукав свою нішу виключно в коридорах влади.
Їжа швидкого реагування.
На відміну від передбачень, передчуття рідко обманюють.
Багато з тих, хто вичавив із себе раба, тут же потрапляє у сіті
работоргівців.
Мода — це добре, але треба щось і клоунам залишити.
Про своє призначення у житті задумуються всі: одні - для чого
я прийшов, інші — за чим.
Не всі дівчата чекають своїх принців. Деяким подавай королів.
Партнерів по бізнесу сковувала міцна дружба.
Фестиваль фільмів-близнюків.
Здоровенний спосіб життя.
А чи не ввести нам на межі бідності візовий режим?
Влада має той народ, на який заслуговує.
З курсу валют: «За тридцять срібняків дають тридцять мільйонів
«зелених».
Тому, хто розбирається в людях, у близьких людях краще не розбиратися.
Для кого Європа — спільний дім, а для кого — виховно- трудовий
заклад.
На відміну від безпечного сексу, бізнес безпечним не буває.
Від траншів до санкцій — один крок.
Наші пенсії повинні забезпечувати гідну старість нашим можновладцям.
За переписом історії йде, як правило, перепис географії.
Із усіх носіїв докторських звань найбільше виросла в ціні ковбаса.
Реформатоїди.
З революційних закликів: «Майбутнє належить колишнім!»
Із солдатів, що мріють стати генералами, нерідко виходять лише
солдафони.
У кожного своя правда. Де в кого — навіть не одна.
Скільки жебрацьких торб можна пошити з одного грошового мішка!
Горло-пани.
Іноді єдина можливість не втратити орієнтацію — це поміняти її.
Є пісні, яким не шкода наступити на горло.
У хазяїв зі слугами завжди були непрості взаємини. Слуги народу
— не виняток.
Захист від вітчизняного виробника.
Нижчий щабель розвитку ще не застраховує від зайняття вищого
щабля влади.
Складається враження, що найбільше представників на всіх гілках
влади мають душевнохворі.
Нас іще чекає розплата за платну освіту.
Людина року в номінації нелюд.
І вільну нішу, буває, займає порожнє місце.
Вирок: «Вища міра покарання через ДТП».
А чистилище — це посередницька структура?
Ну, скільки можна нас лякати реформами!
Те, що Захід пройшов за п’ятдесят років, нам вдалося проговорити
за якихось десять.
Ситі: «Голодні нас не зрозуміють».
Чи варто випереджати свій час, щоб потім чекати на нього?
Чим далі ми просуваємося на шляху ринкової економіки, тим вужчими
стають підземні переходи.
Ідентифікаційний код — це плата за втрату генетичного.
Людський вік короткий? А з кількості зроблених дурниць цього
не скажеш.
Нехай уже тіньова економіка, тільки б не шокова.
З результатів конкурсу: «Звання «Міс Правда» виборола Брехня
№1».
Може, істина тому й зазнає такого тиску, що вона посередині?
До КАВА З ПЕРЦЕМ Альманах київських сатириків
і гумористів