КАВА З ПЕРЦЕМ
Альманах київських сатириків і гумористів

Євген ГУЩИН

Народився року 22 квітня 1948 року в м. Бібрці Львівської області. Геолог. Автор кількох поетичних збірок, лауреат всеукраїнських конкурсів авторської пісні.

ЯЗИК І МОВА

Учімось мову шанувати,
Як матері любов, — повік,
А язика почнем ламати —
Безжально вб’є тебе «язык»!

«Не так!»

Кравчучка стала знов візком.
Та нині тачка вже — «нетачка».
Її «хрещений» тенорком
Ґелґоче, як невситна качка:

— Без нас при владі — все не так:
Не можна красти комбінатів
І флот розтринькать за п’ятак,
Зі служок виплекать магнатів.

Землицю розтягти за так,
Темнити темником на теле...
Як жаль, що люд наш не простак:
Не чує тих, хто м’яко стеле!
Йдемо в Європу
Ми до Парижа, Рима і Брюсселя
Йдемо, натерши добре мозолі.
Йдемо — на місці... Справи невеселі:
Так можна вийти і на край землі!
Обрали курс на Лондон найкоротший,
Та раптом потрапляємо в туман...
І до Європи шлях згадався отчий —
Через Урал, Сибір і Магадан.
А може, й правду кажуть яничари,
Що шлях туди найкращий — від Кремля?..
Як шляхом тим в Чукотку ми пришпарим,
То близько й до Аляски звідтіля!

Дотримав слова

Електорату обіцяв
Піднять добробут… Не збрехав:
Коли нардепом врешті став,
У «мерсі» їздити почав!

Ректоріана

1. РЕКТОР і ВЕКТОР

Під ніс мугиче пісеньки
Наш, ну такий співочий ректор.
Старанно крешуть каблучки:
Шукають до культури вектор.

2. прощання з публікою

Співучий ректор заявив, що йде
Та й більше не співатиме ніде.
Заява ця в нас викликала подив:
Як може той піти, що не приходив?..
Тяжка хвороба
А з нього таки вийшла людина.
І не повернулася.
Андрій Крижанівський
На совість пройда захворів:
І жити, й красти заважає.
Шукає, кажуть, знахарів —
Позбутись совісті бажає...

Смерть ангела

В метро впливла панянка чарівна —
І стрепенулися серця в чоловіків.
Та рота як роззявила вона,
Здалося — ангел в безвість відлетів...

Смішок і душок

Найдостойніші люди — порядні,
А нахабні — із підлим смішком.
Тим-то перші у нас — другорядні,
А провладні — «еліта» з душком.

Генеральське військо

Не суди по генералу про життя солдатів.
Григір Тютюнник

Генерали… Всюди генерали…
На сто армій вистачило б їх.
Україну так окупували,
Що несила втримувати всіх.

До КАВА З ПЕРЦЕМ Альманах київських сатириків і гумористів