Просвіта Дзвін Севастополя Союз українок ТРЦ Бриз
На першу Галерея Вільна трибуна УКІЦ УГКЦ
Відгуки Бібліотека Пласт Смішного! Лінки
Видання Історичного клубу "Холодний Яр"

Роман Коваль
Багряні жнива Української революції

100 історій і біографій учасників Визвольних змагань

З іменем Господа на устах...

Цей спомин не давав їй спокою все життя...
Вже смеркало.
Разом із чоловіком вона їхала возом додому. Раптом захропіли коні, кинулись убік і стали.
– Що трапилось?!
Між Ладижином і Лукашівкою в полі при дорозі в калюжі крові лежало двоє.
Подорожні зі страхом почали приглядатися.
Це були парубки, майже хлопчаки, тільки що порубані. Один уже не подавав ознак життя, а інший тихенько стогнав.
Порубали їх оті двоє кінних червоноармійці, які зустріли фіру при виїзді з села. “За що? Хто ці нещасні? Молоді повстанці? – прорізували мозок думки. – А може, за те їх порубано, що вони могли колись стати повстанцями?”.
– Треба взять, довезти до села, а там...
– А як побачать? Порубають, як і цих... І кинуть у полі, щоб ніхто не підібрав, бо побоїться кари – не возись, мовляв, із “бандітами”.
– Боже! Що ж робить?! Вони ж люде!
Тривожні роздуми перервало хрипіння...
– Г-го-о-ги-и.
– Що?! Води хоче?!
– Господи ж, немає тут нічого...
Жінка тихенько заплакала. Очі її раптом зустрілися з поглядом чоловіка. Вони без слів зрозуміли одне одного: нещасних брати небезпечно.
– Нехай вас Бог рятує, святі мученики, – донеслося з воза.
Чоловік із білим як крейда обличчям тремтячими руками смикнув за віжки.
Заскрипів віз і невдовзі розчинився в темряві.
А у вухах продовжувало звучати:
– Г-го-о-ги-и.
Коли наблизилися до свого села, почули спів москалів.
Та підвивання собак.
Був листопад 1920 року.
до змісту книги Роман Коваль Багряні жнива Української революції

Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ