Видання Історичного клубу "Холодний
Яр"
Роман Коваль
Операція "Заповіт"
Чекістська справа №206
Додаток №1. Короткі біографії
Неповний список підпільників, які боролися у 1922 –
1923 рр. на території сучасних Дніпропетровської, Кіровоградської,
Миколаївської і Черкаської областей
АБРАШКА, зв'язковий отамана Герасима Нестеренка-Орла.
АКУЛОВ. Арештований у справі "Щирие".
АНАШЕНКО Павло. Його прізвище зазначене у "Списке лиц,
изъятых по делу №140 (3-го Цивильного района Пивденно-Схидного
фронта)". Фігурував як затриманий до надходження матеріалів
з Єлисаветградського ҐПУ.
АНІСТРАТ Лідія. Переховувала підпільників. Арештована у справі
№140. На слідстві нічого не визнавала.
АРСИРІЙ Іван Максимович. Арештований у справі "Щирие".
АРТЮШЕНКО Карпо, начальник Софіївської міліції. Затриманий у
справі №140.
БАБЕНКО Михайло, підпільник мережі Чорного Ворона (Платона Черненка).
Жив на хуторі Бабенків.
БАБЕНКО Павло, підпільник мережі Чорного Ворона (Черненка),
брат Михайла Бабенка. Жив на хуторі Бабенків. Арештований.
БАБИЧ Василь, з Єлисаветградського повіту Херсонської губернії.
БАБИЧ Іван, з Єлисаветградського повіту.
БАБИЧ Марія, з Єлисаветградського повіту. Арештована влітку
1922 року.
БАБИЧ Пилип Володимирович, із с. Хмельове Єлисаветградського
повіту, мав близько 35 років.
БАБИЧ Платон Володимирович, із с. Новоолександрівка Хмельовської
волості. Арештований влітку 1922 року.
БАЛЛО Василь. Арештований. Під час слідства завербований.
БАЛЛО Костянтин. Арештований, але втік із Криворізького ҐПУ.
БАРАБАШ Андрій.
БАРАН, отаман. Очевидно, арештований.
БАРАНОВ, із с. Лозуватка, що біля с. Хмельове, "був при
генералі Зелінському у Варшаві". Очевидно, арештований.
БЕЛІН-БЕЛІНОВИЧ Сергій, одеський підпільник. Арештований.
БЕЛІНСЬКИЙ Олекса, із с. Ластухіне.
БЕЛІНСЬКИЙ Олександр. Арештований у справі "Щирие".
БЕЛЮМЕНКО Тихін, авторитетний підпільник.
БЕРЕЗНЯК Андрій Оврамович, зв'язковий, молодший брат Т. Березняка.
БЕРЕЗНЯК Тихін Оврамович, заступник отамана Г. Нестеренка-Орла,
із с. Обознівка, директор Глодоської гімназії (1918), начальник
Єлисаветградського повстанського району. Мав близько 25 років.
БЛІНДЕР. Арештований у справі "Щирие".
БОБЕНКО, завідувач Ставиднянського технікуму.
БОНДАР Прокіп Іванович, зв'язковий. Арештований у справі "Щирие".
БОНДАРЕНКО Йосип Іванович, козак загону М. Голика-Залізняка.
БОНДАРЕНКО Степан, отаман повстанського полку, старшина загону
отамана Іванова. Згодом мав загін у 30 шабель. Піддався на "амністію".
БОРОДАЙ-ЗАЛІЗНЯК. Арештований у справі "Щирие".
БОРСУК Кіндрат, підпільник мережі В. Шкляра, керівник підпільного
осередку в с. Любимо-Мар'ївка Херсонської губернії.
БУРЛАКА Іван, партизан. Криміналізувався.
БУРЛАКА Троп Федорович, козак загону М. Голика-Залізняка.
БУРЧЕНКО, з Куцівського повіту.
БУТУРЛИМЕНКО Ф. Арештований у справі "Щирие".
ВАЛОВ. Арештований у справі "Щирие".
ВАСИЛЬ, козак загону М. Голика-Залізняка.
ВАСИЛЬЄВА Любов, одеська підпільниця. Арештована у справі "Щирие".
ВАСИЛЬЄВА Марія, одеська підпільниця. Арештована.
ВАСЮТА Василь, козак загону Чорного Ворона (Черненка). Піддався
на "амністію", отримав завдання від чекістів, за що
і був убитий своїм отаманом влітку 1922 року.
ВДОВЕНКО Адам Самійлович, козак загону М. Голика-Залізняка.
ВЕРБИЦЬКИЙ Дмитро, ад'ютант отамана кінного повстанського відділу.
ВЕРБИЦЬКИЙ Михайло, отаман. Арештований 1922 року.
ВЕРНИГОЛОВА, студент, очолював повстанком в околицях Холодного
Яру. Арештований у справі "Щирие".
ВИНОГРАДОВ. Арештований у справі "Щирие".
ВІТЕР Степанида, вчителька с. Березівка Антонівської волості
Єлисаветградського повіту.
ВІТРЯК Яків.
ВОЇНОВ-ҐОНТА Олександр, колишній студент, "колишній петлюрівський
офіцер", родич Г. Нестеренка-Орла, старшина загонів отамана
Іванова і Я. Лютого (Черевика). "Терорист Олександрійського
повіту". Можливо, родом зі Шполи, де жила його родина.
Загинув восени 1922 року.
ВОЛЧЕНКОВ Данило.
ВОРОНИЙ, отаман із Полтавщини. Тримав зв'язок із Холодним Яром.
Оперував у районі Медведівки, вздовж Дніпра. Мав зв'язки з Полтавщиною.
Затопив пароплав. Загін мав із 40 вершників.
ГАВРИЛЬЧЕНКО Василь, учитель із хут. Водяний.
ГАЗАМАТ, отаман кінного загону в 10 осіб. Діяв у районі м-ка
Бобринець.
ГАЙДУК Євген. Затриманий у справі №140.
ГАН. Арештований у справі "Щирие".
ГАРАСИМЕНКО Іван Пилипович, козак загону М. Голика-Залізняка.
ГАРКУША. Арештований у справі "Щирие".
ГЕЙН Густав, господар явки. "Помічник начальника дільниці".
Затриманий у справі №140.
ГЕТЬМАНЕЦЬ Іван, з Єлисаветградського повіту.
ГЕТЬМАНЕЦЬ Микита, з Єлисаветградського повіту.
ГЕТЬМАНЕЦЬ Роман, із с. Хмельове, близько 40 років.
ГЕТЬМАНЕЦЬ Степан, з Єлисаветградського повіту.
ГЛАГОЛЄВ. Арештований у справі "Щирие".
ГЛУЩЕНКО Кіндрат Софронович, козак загону М. Голика-Залізняка.
ГНЕВИШЕВ Віктор. Затриманий у справі №140.
ГНИБІДА (ЧЕРНОУСОВ) Андрій, отаман, командувач 3-го повстанського
району. Арештований у справі "Щирие".
ГНИЛОРИБОВ. Арештований у справі "Щирие".
ГОДУН, голова Знам'янського українського повстанкому, телеграфіст.
Арештований у справі "Щирие".
ГОЛИЙ Никифір, козак загону Д. Гупала.
ГОЛИК-ЗАЛІЗНЯК Мефодій Фокович (квітень 1897, с. Єлисаветградка
Єлисаветградського п-ту Херсонської губ., тепер Олександрівського
р-ну Кіровоградської обл. – 9.2.1923, м. Київ). Військовий діяч;
козак 1-го запасного полку 9-ї залізничної дивізії Армії УНР
(м. Київ, з 15.12.1918), бунчужний, згодом хорунжий 2-го куреня
4-ї сотні 1-го ім. Макаренка полку, командир технічної сотні
1-го Чорноліського полку отамана П. Хмари (1920), член Окружного
(Холодноярського) повстанського комітету (1920), повстанський
отаман (псевдо Залізняк, 1920 – вересень 1922, до 3000 піших),
старшина Степової (Олександрійської) дивізії (1920); військове
звання – хорунжий Армії УНР. За професією залізничник. Учасник
Першого зимового походу. Повстанський шлях розпочався у лютому
1920 р. в загоні отамана П. Хмари. Як отаман діяв на Єлисаветградщині,
в районі Чорного лісу, лісів Чута і Нерубай, у Холодному Яру
та Кам'янському лісі. У вересні 1920 р. загін, фактично полк,
влився до Степової (Олександрійської) дивізії і разом з нею
громив більшовиків в Олександрійському повіті.
ГОЛУБ Іван Васильович, козак М. Голика-Залізняка і Д. Гупала.
ГОЛУБ Їжак Зінкович, козак загону М. Голика-Залізняка.
ГОЛУБ Микола Дмитрович, підпільник мережі Д. Гупала, секретар
Знам'янського українського повстанського комітету. Арештований
25 вересня 1922 р. у Звенигородці. Під час слідства видав товаришів.
ГОЛУБ Никифор Григорович, козак загону М. Голика-Залізняка.
ГОНЧАР Степан Степанович, коваль із с. Новоолександрівка Хмельовської
волості.
ГОНТАРЕНКО Микола (?). Арештований у справі "Щирие".
ГОНЧАРЕНКО Семен (Семенко) Карлович, козак загону М. Голика-Залізняка.
ГОРОБЕЦЬ. Арештований у справі "Щирие".
ГОЦИНБИЛЕР Григорій. Арештований у справі "Щирие".
ГРИПАСЬ Гнат, переховував повстанців, постачав їм патрони. Арештований
у справі №140.
ГРИПАСЬ Катерина, господар явки, переховувала повстанців. Арештована
у справі №140. На слідстві нічого не визнавала
ГРИПАСЬ Марія, господар явки, переховувала повстанців. Арештована
у справі №140. На слідстві нічого не визнавала.
ГРИПАСЬ Наталка. Її прізвище зазначене у "Списке лиц, подлежащих
изъятию по делу №140".
ГРИСЬ Марко. Його прізвище зазначене у "Списке лиц, подлежащих
изъятию по делу №140".
ГРИЦЕНКО, начальник штабу отамана М. Вербицького. Арештований
1922 року.
ГРИЩЕНКО Кирило Григорович, із с. Єлисаветградка, козак М. Голика-Залізняка
і Д. Гупала.
ГРЕСИЛО. Арештований у справі "Щирие".
ГРЕЧАНИЙ Іван, козак загону Д. Гупала.
ГУЛИЙ-ГУЛЕНКО Андрій (жовтень 1886, м. Ново-Архангельськ Херсонської
губ., нині Кіровоградської обл. – після 30.1.1926). Військовий
діяч; начальник господарчого відділу Управління технічних військ
Центральної Ради (з вересня 1917), командир інженерного полку
3-го корпусу (весна 1918, м. Одеса), командувач Першої (Південної)
групи військ УНР, командир 1-ї Запорозької стрілецької дивізії
(з лютого 1920), повстанський отаман (1919 – 1920, до 20000
козаків), командувач Бессарабської групи Армії УНР (жовтень
– листопад 1921); військові звання – капітан російської армії
(1917), генерал-хорунжий Армії УНР (1920). Закінчив Рішельєвську
гімназію (м. Одеса), Михайлівське інженерне училище (1907) та
Ново-Олександрівський інститут сільського господарства та лісоводства
(м. Одеса, 1907 – 1911), отримаши фах лісовода. У січні 1919
р. відкрив проти білогвардійців фронт від м. Херсона до м. Олександрівська
(нині Запоріжжя) і проти Н. Махна – від м. Олександрівська до
м. Новомосковська. До кінця 1919 р. проводив масштабні операції
у районі Черкаси – Чигирин – Знам'янка – Користівка – П'ятихатки
– Катеринослав – Єлисаветград. Підпорядкував собі 1-й і 2-й
Олександрійські полки, полк гайдамаків Холодного Яру В. Чучупака,
загони отаманів Т. Гладченка, Г. Нестеренка-Орла, С. Вовка,
М. Мелашка, Л. Загороднього, М. Голика-Залізняка, Д. Канатенка,
Чорного Ворона, Сірка, Калюжного... 26 січня 1920 р. призначений
керівником "всіма повстанцями Херсонщини, Катеринославщини
й далі вгору по Дніпру до Чигирина". 1922 року працював
при місії УНР у Бухаресті. Арештований 19 липня 1922 р. в м.
Одесі.
ГУПАЛО Герасим. Арештований у справі "Щирие".
ГУПАЛО Денис Мусійович (10.3.1898, с. Нова Осота Чигиринського
пов. Київської губ. – 9.3.1923, м. Київ). Військовий діяч; рядовий
1-го стрілецького лейб-гвардії полку (Царське село, 1917), команди
піших розвідників, наводчик 4-го артилерійського дивізіону,
козак 4-го Запорозького полку Армії УНР (1919), козак Першого
кінного полку Степової дивізії К. Блакитного (1920), хорунжий
(півсотенний) повстанських загонів отамана М. Кібця-Бондаренка
(1920), М. Терещенка, Дмитращенка та Хвилі (1921), повстанський
отаман (1922).
ГУПАЛО Іван Мусійович, брат Д. Гупала, козак його загону. Був
арештований у Знам'янці, але зумів вирватися з рук чекістів.
Згодом виїхав з рідних місць і влаштувався механізатором в одному
з радгоспів Харківщини. Щоб уникнути переслідувань з боку совєтської
влади, змінив документи на Дмитра Микитовича Осику. Загинув
під час Другої світової війни у боях проти німців за Харків.
ГУПАЛО Стефан Мусійович, брат Д. Гупала, козак його загону.
Закінчив гімназію із золотою медаллю. Вчителі пророкували йому
велике майбутнє. Але інакше вирішила совєтська влада: хлопця
убили за те, що був у лісі разом з братами. Злочин скоїв лісник,
якого, звісно, не судили, а навпаки – нагородили одягом і пайкою
хліба
ГУРЖОС Анна (Марія) Василівна, вчителька із с. Хмельове, зв'язкова
Г. Нестеренка-Орла і Т. Березняка. Їздила до Польщі у ППШ.
ҐАНДЗЯ, зв'язкова (можливо, це А. Гуржос).
ДАНИЛЬЧЕНКО Тихін, зв'язковий з Єлисаветградського повіту.
ДАНТОНІНІ Сергій, одеський підпільник. Арештований.
ДЕ Антоніна. Арештована у справі "Щирие".
ДЕНИСЕНКО Олександр. Арештований у справі "Щирие".
ДИБЕНКО, козак загону Г. Нестеренка-Орла.
ДИБЕНКО Степан, зв'язковий А. Гулого-Гуленка. Збирався піддатися
на "амністію". Криміналізувався.
ДІДЕНКО. Прибув з-за кордону. Жив у с. Лозуватка біля Хмельового.
Арештований у справі "Щирие".
ДІДИК Михайло, підпільник мережі В. Шкляра. Керував підпільними
осередками на хуторах Онищенка, Загноя, в селах Рубанівка, Зелене
і Запорозьких хуторах. Арештований.
ДОБРИЦЬКИЙ Леонід, з Єлисаветградського повіту.
ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ Олексій Трохимович (17.3.1899, с. Єлисаветградка
Єлисаветградського пов. Херсонської губ. – 9.2.1923, м. Київ).
Козак Чорноліського полку П. Хмари і загону М. Голика-Залізняка.
ДОВБЕНКО Федір, командир групи ударників, комендант загону Свища.
Арештований Херсонським повітовим відділенням ҐПУ, але з-під
варти втік.
ДОВГАНЬ (ДОВГАЛЬ) Захар, козак Чорного Ворона (Черненка). Мешкав
на хут. Григорівка Новобузької волості, за 10 верст південніше
Нового Бугу. Старший організатор мережі Чорного Ворона (Черненка).
Арештований.
ДОВГАНЬ (ДОВГАЛЬ) Федір, із Нового Бугу, де тримав бакалійну
крамницю. Господар явки, де зупинявся Чорний Ворон (Черненко).
Брат Захара Довганя. Арештований.
ДОВЖЕНКО Григорій Петрович, козак М. Голика-Залізняка і Д. Гупала.
ДОКІЄНКО Іван, з Єлисаветградського повіту.
ДОРОШЕНКО. Арештований у справі "Щирие".
ДОРОШЕНКО Михайло (21.5.1899, с. Цибулеве Херсонської губ.,
нині Кіровоградської обл. – 1970-ті рр., США). Військовий; підхорунжий
повстанських відділів отаманів Матвія Григор'єва, Якова Горбенка
і Пилипа Хмари. Емігрував до США. Автор книги "Стежками
Холодноярськими. Спогади. 1918 – 1923".
ДОРОШКО Мартин, із с. Миколаївка, козак загону Д. Гупала.
ДРАЧКО-ЯРМОЛЕНКО, підполковник української армії. Жив у Єлисаветграді.
ДУБИНА, селянин з хут. Білявка Єлисаветградського повіту, інформатор
партизанів.
ДУБИНСЬКА Олімпіада.
ДУДНИК, керівник Миколаївської підпільної організації. Працював
у Миколаївській ЧК та слідчим Миколаївського ревтрибуналу. Сприяв
звільненню з ув'язнення арештованих повстанців. Арештований
у справі "Щирие".
ДУСЕНКО, сотник загону А. Грозного, можливо, його брат.
ДЯЧЕНКО Йосип. Затриманий у справі №140.
ДЯЧЕНКО Наум (Нагум) Макарович, козак загону М. Голика-Залізняка.
ДЯЧЕНКО Петро, підпільник мережі організатора Можара.
ЄВЛАХІН, врангелівський офіцер. Був призначений В. Шклярем начальником
штабу "Повстанських військ Таврії" отамана Калашника.
ЄВСТАФ'ЄВ. Арештований у справі "Щирие".
ЄГОРОВ Іван, господар явки.
ЄДКІН Костянтин, член Знам'янського українського повстанського
комітету.
ЄФІМОВ Олександр. Арештований у справі "Щирие".
ЖИДКЕВИЧ Григорій, "петлюрівський офіцер", отаман.
Арештований 1922 року.
ЖИЦЬКА Ірина, переховувала підпільників. Арештована у справі
№140.
ЖИЦЬКИЙ Петро Васильович, підпільник мережі отамана Лютого (Я.
Черевика), кравець із с. Москалівка. Арештований у справі №140.
ЖОВТИЙ Іван, господар явки на хуторі Каплунів і голова підпільної
організації. Арештований у справі №140.
ЖУЖА Никифор, підпільник мережі В. Шкляра із с. Велика Благовіщенка.
ЖУКОВ. Арештований у справі "Щирие".
ЗАБРОДСЬКИЙ Пилип, партизан. Криміналізувався. Піддався на більшовицьку
"амністію".
ЗАДНІПРОВСЬКИЙ, учитель із Нового Бугу, 1922-го було орієнтовно
23 роки. Вербував людей у загін Чорного Ворона (Черненка). Арештований
у справі "Щирие".
ЗАЄЦЬ Григорій, одеський підпільник. Арештований.
ЗАЛІЗНЯК Григорій, зв'язковий Г. Нестеренка-Орла. Не плутати
з отаманом М. Голиком-Залізняком.
ЗАСЯДЬКО Денис Якович, козак загону М. Голика-Залізняка.
ЗДОБУДЬ-ВОЛЯ (БЛОХА) Костянтин Якович (10.1.1875, ст. Кримська
Таманського відділу Кубанського козацького війська – 9.2.1923,
м. Київ). Військовий діяч, вчитель; командир батальйону піхоти
25-го стрілецького полку російської армії, організатор і командир
2-го полку 1-ї Синьої дивізії (1918), командир бригади УГА (1920),
начальник штабу отамана Чорного Ворона (Черненка, 1922); військове
звання – полковник Армії Української Держави. Закінчив Ярославську
гімназію та Чугуївське юнкерське училище. Учасник Першої світової
війни. В 1914 – 1918 роках перебував у німецькому полоні у таборі
Зальцведель. Організатор українського руху в таборах для військовополонених.
За переконаннями гетьманець.
ЗЕЛЕНСЬКИЙ. Арештований у справі "Щирие".
ЗІНЧЕНКО, зв'язковий Чорного Ворона (Черненка). Вербував у загін
людей. Арештований у справі "Щирие".
ЗУБКО Потап Антонович, козак загону М. Голика-Залізняка.
ІВАНОВ. Арештований у справі "Щирие".
ІВАНОВ (Ілля ТИШАНІН), отаман. У повстанському русі з 1919 року.
Воював під командуванням А. Гулого-Гуленка. У травні 1920 р.
почав формування загонів на Катеринославщині – в селах Жовте,
Зелене, Петрове та інших. Загалом Іванову вдалося сформувати
полк (триста шабель, двісті багнетів та "триста п'ятдесят
русаків зі штилями, косами та вилами"). У Степовій дивізії
був начальником кавалерії. "Советская военная энциклопедия"
(1933 р. видання) подає, що на кінець 1920 р. загін Іванова
нараховував близько 300 осіб. Поруч з ним боролися Григорій
та Федір Іванови, можливо, брати отамана.
ІВАНОВА Олена Іванівна. Арештована у справі "Щирие".
о. ІВАШКЕВИЧ Іоан, із с. Покровське.
ІЛЬЄНКО, есер з 1905 року, "петлюрівський офіцер",
начальник постачання Дорошенківського полку. Легалізувався як
службовець Народного комісаріату освіти. Якийсь час був членом
партії боротьбистів.
КАДУЙКО, козак, вістовий А. Гулого-Гуленка. Арештований у справі
"Щирие".
КАЗАРИН Макар Тарасович, козак загону Мефодія Голика-Залізняка.
КАЛАШНИК Панас Онисимович, учасник "Просвіти" с. Велика
Благовіщенка, голова Благовіщенської підпільної організації,
отаман повстанського загону №4 військ ім. Тараса Трясила.
КАЛЮЖКО (КАЛЮЖИК), козак отамана Г. Нестеренка-Орла.
КАЛЮЖНИЙ, отаман. Діяв у Первомайському районі. Підпорядковувався
Г. Нестеренку-Орлу.
КАЛЬКО Митрофан, із м-ка Глодоси.
КАЛЬКУС, сестри.
КАНЕВСЬКИЙ, господар явки. "Каневский рассказал Васильеву,
что у них всегда останавливается Гулый-Гуленко, Нестеренко,
Лютий и др. атаманы". Арештований у справі "Щирие".
КАНЕР Петро, один з останніх козаків Л. Загороднього.
КАНЦУР Семен Миколайович, козак загону М. Голика-Залізняка.
КАРАМАН Петро. Арештований у справі "Щирие".
КАРАМУШКА Василь Прокопович, сприяв підпільникам. Брав участь
у викраденні тіла отамана Іванова. Арештований у справі №140.
КАРАМУШКА Василь Якович. Арештований у справі №140.
КАРАМУШКА Дем'ян. Брав участь у викраденні тіла отамана Іванова.
Арештований у справі №140.
КАРАМУШКА Назар. Брав участь у викраденні тіла отамана Іванова.
Арештований у справі №140.
КАРАМУШКА Юхим. Арештований у справі №140.
КАРМАН Петро, єлисаветградський підпільник.
КАРНАУХОВА Галина Микитівна, вчителька, родом із с. Гнилякове
Одеського повіту, жила в с. Обознівка. Арештована влітку 1922
року.
КАЧАН Іван. Його прізвище зазначене у "Списке лиц, подлежащих
изъятию по делу №140".
КАЧАН Наталка. Її прізвище зазначене у "Списке лиц, подлежащих
изъятию по делу №140".
КАЧАН Олена. Її прізвище зазначене у "Списке лиц, подлежащих
изъятию по делу №140".
КВАСНИКОВ (КВАСНИЦЬКИЙ) Микола, одеський підпільник. Арештований
у справі "Щирие".
КВАША, "студент-юрист Кваша, учительствующий (в 1922 р.
– Авт.) на Лебединском сахзаводе, тоже из Ново-Украинки".
Зв'язковий отаманів. О. Воїнов-Ґонта стверджував, що Кваша загинув
1922 р. "при нальоті на Лебединський цукровий завод".
КИСІЛЬ Тиміш Олександрович, козак загону М. Голика-Залізняка.
КИСЛЕНКО, підпільник мережі А. Гулого-Гуленка і Г. Нестеренка-Орла.
В повстанському русі з 1918 року.
КИТКО, козак з Устинівської волості.
КИШЕНКО. Арештований у справі "Щирие".
КІПЕЦЬ (ГРИЦЕНКО) Федір, отаман. Піддався на "амністію",
став слідчим ҐПУ, нібито для того, щоб виручати невинних.
КЛЕПАЧ Сергій, "петлюрівський офіцер", голова Гурівської
підпільної організації. 1919 року разом з В. Шклярем створив
підпільну організацію на Катеринославщині. Тоді ж на чолі загону
виступив проти совєтської влади, а 1920 року приєднався до Степової
дивізії, де командував куренем. Діяв у районі Олександрії, Єлисаветграда,
Павлиша, ст. Лікарівки, с. Верблюжки, Червоної Кам'янки, Новогеоргіївська
та інших населених пунктів. Ворог зазначав: "Большая банда
Клепача именует себя петлюровцами… Имеет обоз, растянувшийся
на полторы версты". Згідно з "Советской военной энциклопедией",
на кінець 1920 р. "петлюрівський офіцер" С. Клепач
керував полком (1500 чоловік). 1921 року він воював у загоні
отамана Іванова, а 1922-го керував Гурівською підпільною організацією.
Район відповідальності: Гурівка, Терни, Новогригорівка, Решетилівка,
довколишні села та хутори. Арештований.
КНЯЗЕВ Григорій, старшина Армії УНР, отаман, оперував у районі
сіл Ставидла – Миронівка – Володимирівка – Обознівка – Лелеківка
– Сентове – Ясинуватка. Арештований.
КОВАЛЕВИЧ (ПАНІМАТКА, КОВАЛЕВИЧКА), артистка з Єлисаветграда.
КОВАЛЕНКО. Діяв у Семинастівській волості. Арештований у справі
"Щирие".
КОВАЛЕНКО Іван Іванович. Розстріляний.
КОВАЛЕНКО Іван Степанович, козак загону М. Голика-Залізняка.
КОВАЛЬ Йосип, молодший старшина загонів отамана Іванова, Чорного
Ворона (П. Черненка) і Лютого (Я. Черевика), із с. Верблюжка.
Вербував до загону людей. Учасник нальоту на ст. Куцівку, під
час якого були "сварены в котле сотрудники ГПУ". Під
час "з'їзду отаманів" у Єлисаветграді в січні 1923
р. внаслідок перестрілки був тяжко поранений та арештований.
Помер у Кривому Розі (напевно, в лікарні ҐПУ).
КОВАЛЬ Пантелеймон. Затриманий у справі №140 до надходження
матеріалів з Єлисаветградського ҐПУ.
КОВАЛЬЧУК, отаман. Підпорядковувався Г. Нестеренку-Орлу.
КОВАЛЬЧУК Федір, один з останніх козаків Л. Загороднього.
КОЛІСНИЧЕНКО Влас, телеграфіст.
КОЛІСНИЧЕНКО Леонтій, із с. Льодяне Ерделівської волості, зв'язковий,
господар конспіративної квартири. Міг бути організатором підпільної
мережі. Мав близько 35 років.
КОЛОМІЄЦЬ Василь, господар явки. Арештований у справі №140.
КОЛОМІЄЦЬ Костянтин, господар явки. Арештований у справі №140.
КОЛОМІЄЦЬ Михайло, господар явки. Арештований у справі №140.
КОЛОС Григорій, семінарист.
КОЛОТ Андрій, командир бронепотяга Армії УНР (1919). 1921 року
за завданням підпілля навчався в Київській школі червоних старшин.
"Колот просил, чтобы в процесе работы не было никаких списков
и писем, потому что Киевская организация из-за списков и провалилась".
КОМПАНІЄЦЬ Петро, зв'язковий із м-ка Хмельове. Мав 15 років.
КОМПАНІЄЦЬ Тиміш Архипович (10.6.1897, с. Єлисаветградка Єлисаветградського
пов. Херсонської губ. – 9.2.1923, м. Київ). Військовий; фельдфебель
34-ї артилерійської бригади російської армії, козак повстанського
загону Якова Шепеля, Чорноліського полку Пилипа Хмари, загонів
Миколи Кібця-Бондаренка, Миколи Бондарука, Назара Стодолі, Дениса
Гупала, Ларіона Завгороднього, 1-ї Олександрійської дивізії
Костя Степового-Блакитного.
КОПАНЬ Іван.
КОРКАЧ Микита, із с. Льодяне Ерделівської волості. Мав близько
40 р.
КОРНІЙ, козак Чорного Ворона (Черненка) чи Лютого (Я. Черевика).
КОРНІЙЧЕНКО, козак Чорного Ворона (Черненка).
КОРОЛЬКО Іван Захарович, із с. Попівка Глодоської волості. Арештований
влітку 1922 року.
КОСТРИЦЯ Григорій Степанович, козак загону М. Голика-Залізняка.
КОТЛЯР, отаман. Розстріляний.
КОТЛЯР, брат отамана Котляра, підпільник мережі М. Голика-Залізняка,
легалізувався на посаді голови "Укустрома" Чигиринського
повіту. Арештований.
КОХАНЕНКО Семен, козак загону Г. Нестеренка-Орла. Криміналізувався.
КОШОВА Пелагея. "Осведомленность об организации. Роль не
установлена". Арештована.
КОШОВИЙ, прапорщик або поручник, старшина загону отамана Семена
Смаглюка.
КОШОВИЙ Степан Ігорович, козак загону М. Голика-Залізняка.
КРАВЧЕНКО О. (КЕЛЕС Г.), старшина (?) Степової дивізії, довірена
особа К. Степового-Блакитного. Зрадник. Допоміг чекістам розкрити
Катеринославський і Єлисаветградський повстанкоми.
КРАУЗЕ (КОРНІЄНКО), офіцер Добровольчеської армії, інженер.
Жив у Києві, по вул. Скобелівській, 9. Арештований у справі
"Щирие".
КРИЖАНІВСЬКІ, очевидно, сестри. Затримані у справі №140.
КРУТИЙ Степан. Його прізвище зазначено у "Списку лиц, подлежащих
изъятию по делу №140".
КРЮКОВА. Арештована у справі "Щирие".
КУДАРЕНКО Михайло.
КУЗНЕЦОВ-ЛЮТИЙ. Арештований у справі "Щирие".
КУЗУБЕНКО Дмитро Федорович, козак загону М. Голика-Залізняка.
КУКСЕНКО Микита (син).
КУКСЕНКО Мирон.
КУЛИКОВ Михайло, член Знам'янського українського повстанського
комітету, зв'язковий Д. Гупала.
КУЛИКОВ Тиміш, член Знам'янського українського повстанського
комітету. Брат М. Куликова.
КУЛЬБАБА Тарас, із с. Федвар.
КУПРІЯН, старшина загону Чорного Ворона (Черненка).
КУРЕК Жозефіна Йосипівна, полька, теща К. Здобудь-Волі, зв'язкова
Здобудь-Волі та Чорного Ворона (Черненка). Арештована.
КУРІННИЙ Борис, будьонівець, член Знам'янського українського
повстанського комітету.
КУТУЗОВ Андрій, помічник Г. Князева. Арештований.
КУЧЕРЕНКО. Арештований у справі "Щирие".
КУЧМА Петро, отаман, родом із с. Аджамка. 1921 року його загін
складав 300 багнетів. Здався в надії на "амністію"
в Чигиринському районі того ж року. І відтоді пропав безвісти,
можливо, арештований наприкінці жовтня 1922 року.
ЛАСКАВА Галя, зв'язкова.
ЛЕБІДЬ Костянтин, член Знам'янського українського повстанського
комітету, телеграфіст.
ЛЕВЧЕНКО, співзасновник єлисаветградської підпільної групи,
підпорядкованої А. Гулому-Гуленку. "Визначний петлюрівський
працівник".
ЛИСЕНКО Кирило. Його прізвище зазначене у "Списке лиц,
подлежащих изъятию по делу №140".
ЛИСЕНКО Олексій. Завербований ҐПУ.
ЛИСЕНКО (Міхельсон) Роберт Іванович. Начальник 3-ї дільниці
3-го району Південно-Східного повстанського фронту. 1922 року
– начальник ударних груп Рибки із с. Веселі Терни та Якова Густавовича
із с. Бузулуки. Очевидно, це той РОБЕРТ (німець), що очолював
німецькі колонії за Кривим Рогом. Його прізвище зазначене у
"Списке лиц, изъятых по делу №140 (3-го Цивильного района
Пивденно-Схидного фронта)".
ЛОБАЧ, член Благовіщенської підпільної організації.
ЛОХМАТОВ Степан, "колишній поміщик", підпільник мережі
В. Шкляра. Керував осередком у м. Каховці. Уникнув арешту.
ЛУСТА. Арештований у справі "Щирие".
ЛЮТИЙ (ЧЕРЕВИК) Ялисей, отаман. Родом із с. Водяне, тепер Петрівського
р-ну Кіровоградської області. 1922 р. мав загін у 80 вершників,
2 кулемети. В Єлисаветградському повіті у Лютого були трійки
"охорони доріг".
ЛЮТИНСЬКА Валентина. Арештована у справі "Щирие".
ЛЯШЕНКО Іван Якович (1893?, с. Піщаний Брід, тепер Добровеличківський
р-н Кіровоградської обл. – 9.2.1923, м. Київ). Підпільник мережі
отамана Чорного Ворона (Платона Черненка), агроном. Народився
в селянській родині. Безпартійний. Освіта середня. Вчителював
у с. Березівка. Мав зв'язок з підпіллям Єлисаветграда (Ільєнко)
та Одеси. В червні 1922 р. познайомився з отаманом Чорним Вороном
(Черненком). Отаман використовував його хату як штаб-квартиру.
Співпрацював Ляшенко і з отаманами Я. Лютим і О. Ґонтою, а також
із полковником К. Здобудь-Волею.
МАЄР. Арештований у справі "Щирие".
МАЙБОРОДА-СІРКО В. І., полковник, родич "известного Гнибиды".
МАЙМЕСКУЛ Юлія Григорівна, зв'язкова, тітка О. Воїнова-Ґонти,
у неї на квартирі переховувався член Окружного повстанського
комітету Г. Яковенко.
МАКОЇД Павло Іванович, із с. Велика Благовіщенка, політреферент
(політкомісар) отамана П. Калашника.
МАЛАШ (МАЛИШ, МЕЛАШ?) Павло, зв'язковий отаманів Т. Березняка
і К. Синицького. Мав 25 років.
МАЛИЙ Георгій (Жорж), підпільник мережі В. Шкляра, керівник
підпільного осередку в с. Комишанка. Арештований у справі "Щирие".
МАЛЮШЕВСЬКИЙ Казимир.
МАНЬКО Корній (? – 19.12.1922, с. Варварівка), старшина Запорозької
дивізії Армії УНР, отаман, що підпорядковувався Чорному Ворону
(Черненку). Загинув у бою.
МАНЬКО (сестра). Її прізвище зазначене у "Списке лиц, подлежащих
изъятию по делу №140".
МАСЛАК. Арештований у справі "Щирие".
МАХАРЕВА Ірина.
МЕЛЬНИЧЕНКО Санько.
МИКИТА, козак Г. Нестеренка-Орла.
МИРОНЮК Гнат, із с. Хмельове.
МИХАЙЛИК. Арештований у справі "Щирие".
МІХЕЛЬСОН (МІХЕЛЬ, МІХЕЛЬС) Роберт І., див.: Лисенко Роберт.
МОГИЛА Семен, із с. Рівне.
МОЖАР (МОЖАРА). Заарештований.
МОЗГОВИЙ Павло, лікар Степової дивізії. Під час Другої світової
працював у шпиталі м. Жовті Води.
МОКРИЙ Марко Сидорович, козак загону М. Голика-Залізняка.
МОМСА Федір, із с. Єлисаветградка, козак загону Д. Гупала.
МОРГУН, підпільник мережі В. Шкляра із с. Велика Благовіщенка.
МОРОЗ Іван, підпільник із с. Голикове.
МОСКАЛЕЦЬ Андрій, житель с. Варварівка, служив у Ю. Тютюнника.
Арештований у справі "Щирие".
МУДРИЙ Семен Андрійович, козак загону М. Голика-Залізняка.
МУСЕНКО Михтодь Лаврентійович, козак загону М. Голика-Залізняка.
МУШКЕТ Леонід Павлович (1895?, м. Золотоноша Полтавської губ.,
тепер Черкаської обл. – ?). Інженер. Дворянин. Засуджений до
10 років позбавлення волі.
НАДІЙКА, зв'язкова. Арештована.
НАНЕНКО. Арештований у справі "Щирие".
НЕЖИВА Наталія Антонівна. Арештована влітку 1922 року.
НЕЖИВИЙ Антон.
НЕЖИВИЙ Павло Антонович, із с. Новоолександрівка.
НЕМЧЕНКО, з Чечеліївських хуторів. Його прізвище зазначене у
"Списке лиц, подлежащих изъятию по делу №140".
НЕМЧЕНКО (інший). Його прізвище зазначене у "Списке лиц,
подлежащих изъятию по делу №140".
НЕРЕЇМІ-НОВАК Микита Омелянович (? – після 24.7.1922), селянин
с. Водяне Криворізького пов., тепер Петрівського р-ну Кіровоградської
обл., "найближчий друг і соратник" отамана Лютого
(Я. Черевика). Арештований.
НЕСТЕРЕНКО-ОРЕЛ Герасим Онуфрійович (3.3.1890, Єлисаветградський
пов. Херсонської губ. – ?). Військовий і громадський діяч, вчитель;
член Єлисаветградської повітової земської управи (1917), отаман
кінної сотні (30 осіб) Ревучанського куреня Вільного козацтва
(1917), старшина Запорозької дивізії (1920), керівник Єлисаветградсько-Олександрійського
повстанкому (1919 – 1922), заступник командира 1-ї (Південної)
повстанської групи, керівник Першої холодноярської округи, командувач
військами Холодноярської округи (1921, 1922); військове звання
– сотник (полковник?) Армії УНР. Організатор повстання проти
совєтської влади на початку серпня 1919 року (був керівником
штабу, якому підпорядковувалось до 10 тисяч повстанців) та проти
денікінців у вересні того ж року. Організаційно підпорядковувався
Андрію Гулому-Гуленку. Учасник Першого зимового походу Армії
УНР.
НЕЧАЄВ Михайло, "колишній кутеповський контррозвідник",
підпільник мережі В. Шкляра. Після арешту М. Дідика керував
підпільними осередками на хуторах Онищенка, Загноя, в селах
Рубанівка, Зелене і Запорозькі хутори. Арештований.
НЕЧАЙ Степан, очолював повстанком у с. Шамівка. Арештований
у справі "Щирие".
НИКОРА Валентин.
НИКОРА Сергій, поручник Добровольчої армії. Брат Валентина Никори.
НИМЧЕНКО. Арештований у справі "Щирие".
НІКОЛАЄВ. Арештований у справі "Щирие".
НІМКА ("КОСТОПРАВША"). Її прізвище зазначене у "Списке
лиц, подлежащих изъятию по делу №140".
НОСЕНКО Григорій Степанович, козак загону М. Голика-Залізняка.
ОБЕРТАС, учитель, голова повстанкому в Олександрійському повіті.
ОДУД Йосип, козак із с. Очеретяне (чекісти писали: "Адут").
ОКОНЕНКО, інженер.
ОМЕЛЯНОВИЧ. Арештований у справі "Щирие".
ОРЛЕНКО, прибув із-за кордону. Формував загін у районі Обознівки,
жив на Обознівських хуторах. Арештований у справі "Щирие".
ОСИПЕНКО Федір, козак Л. Загороднього.
ОСИП'ЄВ, комендант потяга "Внешторга", "петлюрівець".
ПАВКА, зв'язкова.
ПАВЛЕНКО. Арештований у справі "Щирие".
ПАТЮТКО Віктор, п'ятнадцятилітній зв'язковий.
ПАТЮТКО Терентій.
ПЕРЕЙМИВОВК, зв'язковий із с. Водяне Криворізького повіту, козак
отамана Лютого (Ялисея Черевика). Арештований.
ПЕТЕРИЛО, вчитель (?).
ПЕТРЕНКО Давид Григорович, козак загону М. Голика-Залізняка.
ПЕТРИК. Арештований у справі "Щирие".
ПЕТРУСЬ, зв'язковий.
ПЕЧЕНИЙ Маркіян. Затриманий у справі №140.
ПИЛЬНЕНЬКИЙ Василь Савович, воєнком с. Хмільове, 35 років.
ПИРОГІВ, студент гірничого інституту, вчитель с. Плетений Ташлик.
ПИРОГІВ, його брат; очевидно, підпільник.
ПІСНИЙ Ларіон Федорович, козак загону М. Голика-Залізняка.
ПОЛІТАЄВ, отаман. Ліквідований 1922 року.
ПОЛІЩУК, помічник уповноваженого "по борьбе с бандитизмом",
співпрацівник Ю. Дроботковського, можливо, подвійний агент.
Арештований у справі "Щирие".
ПОПОВИЧ Гаврило. 24 серпня 1922 р. втік з-під арешту з Криворізького
ҐПУ.
ПОПОВИЧ Ольга, помічниця повстанців. Арештована у справі №140.
ПРОСЕНКО (ПРУСЕНКО), із с. Варварівка, зв'язковий Чорного Ворона
(Черненка).
ПРОЦЕНКО Дмитро, один з керівників Благовіщенської підпільної
організації мережі В. Шкляра із с. Велика Благовіщенка.
ПРЯДКО Меланія Микитівна, з м-ка Глодоси, 23 роки (у 1922 р.),
вчителювала в с. Обознівка, господар явки.
ПУЗЕНКО Юхим. Арештований у справі "Щирие".
ПУПКОВА Наталія Костянтинівна. Арештована у справі "Щирие".
ПУШКОВ. Арештований у справі "Щирие".
ПШЕНИЧНИЙ Іван, козак Чорного Ворона (Черненка), житель хут.
Григорівка. Арештований у справі "Щирие".
РЕМІЗ Іван, член Знам'янського українського повстанського комітету.
Зробив для Д. Гупала печатку, діставав йому різні канцелярські
дрібниці.
РИБКА Аристарх, начальник ударної групи із с. Веселі Терни.
РЯБЕЦЬ Іван, сприяв підпільникам. Арештований у справі №140.
РЯБЕЦЬ Федір Григорович, підозрювався у сприянні підпільникам.
Арештований у справі №140.
РЯБЕЦЬ Федір Кузьмич, підозрювався у сприянні підпільникам.
Арештований у справі №140.
РЯБОШАПКА, колишній командир Верблюзького полку.
РЯБОШАПКА Іван.
САВЧЕНКО Михайло, п'ятнадцятилітній зв'язковий Г. Нестеренка-Орла.
САВЧУК, організатор партизанських загонів у Компаніївській волості
в 1922 році.
САШКО, зв'язковий В. Шкляра. Арештований у справі "Щирие".
САЗОНОВИЧ Ганна. Затримана у справі №140.
СВИЩ, селянин Херсонської губернії, "простий козак",
учасник григор'євського повстання у травні – липні 1919 року.
В серпні – грудні 1919 року – в махновщині: був командиром піхотного
полку Кримського корпусу. Махновські діячі Олександр і Віктор
Белаші зазначали, що Свищ – "по убеждениям левый эсер,
по принадлежности – петлюровец". Помічник отамана Іванова
(1921). Воював у загоні отамана Я. Лютого-Черевика (1921 – 1922),
збив кінну ватагу (80 шабель), що 1922 року діяла в районі станції
Фундукліївки та на півдні України. Мав 100 кавалеристів, 5 кулеметів.
Арештований.
СЕДЛЕЦЬКИЙ, старшина Єлисаветградської кавалерійської школи.
Співпрацював з Ю. Дроботковським. Арештований у справі "Щирие".
СЕМЕН, зв'язковий В. Шкляра. Арештований у справі "Щирие".
СЕМЕНКО, петлюрівець. Переховувався у Кримських горах (від назви
села Кримка).
СЕМЕНЧУК Юхим.
СЕРГЄЄВ. Арештований у справі "Щирие".
СЕРДЮК (ЛИСИЙ) Петро, з Чечеліївських хуторів.
СЕРДЮК Микита Павлович, поручник царської армії, за гетьмана
– комендант Єлисаветграда. Вчитель, "старый петлюровский
работник".
СИЛЬВЕСТРОВ Данило, брат М. Сильвестрова.
СИЛЬВЕСТРОВ Микола, син об'їждчика в лісі, був у загоні Л. Загороднього.
Інформатор Д. Гупала. М. Дорошенко у книзі "Стежками Холодноярськими"
звинувачує М. Сильвестрова у зраді, хоч це не доведено. На мій
погляд, М. Сильвестров зустрічався з Трохименком і Завірюхою
з відома чорноліських отаманів, виконуючи їхні завдання. Арештований
у справі "Щирие".
СИНИЦЬКИЙ Карпо, отаман. Родом із с. Новомиколаївка (Колоколове).
Мав 25 років.
СИНЧУК Микола Іванович, козак загону М. Голика-Залізняка.
СІКОРСЬКА. Арештована у справі "Щирие".
СІРИЙ. Арештований у справі "Щирие".
СІРОКЛИН Іван Софронович, козак М. Голика-Залізняка і Д. Гупала.
СКАКУН Федір Данилович, козак загону М. Голика-Залізняка.
СКИТКО. Арештований у справі "Щирие".
СЛІСАРЕНКО (СНІСАРЕНКО) Микола Арсенович, зв'язковий, їздив
у Польщу до Юрка Тютюнника.
СЛЮНЧЕНКО, старшина Армії УНР, єлисаветградський підпільник.
СМАГЛЮК Семен, командир 2-го (3-го?) батальйону повстанського
полку отамана С. Бондаренка. 1922 року в його загоні було 12
козаків.
СМІРНОВ Олександр Михайлович. Арештований у справі "Щирие".
СКЛЯР Тарас, член Благовіщенської підпільної організації.
СКУДІЙ Йосип, очолював підпільну організацію Бобринецької волості.
СОЛОВЙОВ Володимир, отаман одного із загонів Л. Загороднього.
"Роста выше среднего, блондин, носит усы и большую бороду,
живет в Ново-Миргороде, 25 лет, служит лесничим Капитановского
леса, бывший офицер, служил с 18 г.".
СОПІЛКА Павло.
СОПІЛКА Федір, із с. Хмельове. Мав 40 років.
СОПІЛЬНИК. Арештований у справі "Щирие".
СОРОЧАН Василь, отаман. Убитий.
СОШНИКОВ Іван Омелянович, козак загону М. Голика-Залізняка.
СПАСЬКИЙ Лавро, сприяв підпільникам. Арештований у справі №140.
СТЕЦЕНКО. Убитий 1920 року.
СТРЕЛЕЦЬКИЙ Сергій. Арештований у справі "Щирие".
СТОДОЛЯ Назар, отаман. Якийсь час воював у загоні М. Терещенка
та М. Бондарчука. Потім співпрацював з Д. Гупалом.
СТУДЕНЯ. Арештований у справі "Щирие".
СТУЛИЙ. Арештований у справі "Щирие".
СТУЛІЙ Йосип, із с. Петрівка. Арештований.
СТУЛІЙ Пилип.
СУКАЧ Лука. Учасник диверсій на залізниці Кривий Ріг – Нікополь.
Учасник нападу на автомобіль "секретаря ВУЦИК т. Ермощенка".
Заарештований.
ТАРАН Олексій.
ТАРАН-КРИМСЬКИЙ Андрій, із с. Маржанівка Криворізького повіту.
ТАРАНЕНКО. Арештований у справі "Щирие".
ТЕРЕЩЕНКО Павло. 24 серпня 1922 р. втік з-під арешту з Криворізького
відділу ҐПУ.
ТИМОШЕНКО, господар хутора, що за 2 версти від хутора Сердюка,
підпільник мережі Чорного Ворона (Черненка). Місяцями переховував
і годував партизанів.
ТИТОВ Павло Микитович, козак загону М. Голика-Залізняка.
ТИХІН, отаман (можливо, Тихін Березняк). Мав 25 шабель. Діяв
у районі с. Рівне – Семинасте. "Біля містечка Рівне Тихін
має загін у 15 кінних, працює самостійно і не хоче ні з ким
зв'язуватися".
ТИХОНОВА Олена Прокопівна, вчителька.
ТКАЧЕНКО Василь Федорович (1900, с. Єлисаветградка Єлисаветградського
пов. Херсонської губ. – 15.2.1923, м. Київ). Козак Г. Нестеренка-Орла
(1920, 1921) та Ларіона Загороднього (1921, 1922).
ТКАЧЕНКО Іван, козак із с. Терни. Вважався серед повстанців
"кращим терористом", зокрема у середині липня 1922
р. позбавив життя міліціонера і "проезжающего чекиста".
Арештований у справі "Щирие".
ТКАЧЕНКО Йосип. Під час спроби арешту 5 січня 1923 р. вчинив
опір і був убитий.
ТКАЧЕНКО Петро Семенович, студент Єлисаветградського технікуму.
Довірена особа Ю. Дроботківського.
ТКАЧЕНКО (старий). Його прізвище зазначене у "Списке лиц,
подлежащих изъятию по делу №140".
ТОПЧІЙ Іван.
ТРИХМАНЕНКО Овдій, із с. Цибулеве, козак загону Д. Гупала.
ТРОХИМОВИЧ (ТРОХИМОВ) Михайло Васильович. Арештований у справі
"Щирие".
ТЮТЮНОВ Дмитро, козак "з терористичними нахилами".
УВАРОВ Дмитро, член Благовіщенської підпільної організації.
УСТИМОВИЧ. Арештований у справі "Щирие".
ФАТЕР. Арештований у справі "Щирие".
ФЕДОРЕНКО, підпільник мережі Чорного Ворона (Черненка) із с.
Дмитрівка.
ФЕДОРУК. Арештований у справі "Щирие".
ФІЛОНЕНКО Архип Терентійович, козак загону М. Голика-Залізняка.
ФІЛОНЕНКО Іван (? – 19.12.1922, с. Варварівка), підпільник мережі
Чорного Ворона (Черненка). Очевидно, йдеться про хорунжого 1-ї
Запорозької дивізії, лицаря Залізного хреста. Загинув у бою.
ФІЛОНЕНКО Петро, господар явки. Арештований у справі №140.
ФЛЕК, німець з Одеси, володар явки мережі Ю. Дроботковського.
Арештований у справі "Щирие".
ХАЙЛЮК Олександр Іванович, козак Лютого (Черевика). Станом на
квітень 1921 року арештований і завербований ("взяли на
довольствие").
ХАНЕНКО Іван, член Знам'янського українського повстанського
комітету, брат Миколи й Олександра Ханенків.
ХАНЕНКО Микола, член Знам'янського українського повстанського
комітету (1922), брат Івана та Олександра Ханенків.
ХАНЕНКО Олександр (1902, м. Знам'янка – ?). Член Знам'янського
українського повстанського комітету, брат Івана і Миколи Ханенків.
ХАРЧЕНКО, ад'ютант М. Голика-Залізняка.
ХАРЧЕНКО, козак Г. Нестеренка-Орла.
ХІВРЕНКО Захар Тимофійович, козак комендантської сотні на станції
Помішна (1918), козак Армії УНР (1919), був у загоні Козубського
ніби сотником. Арештований влітку 1922 року.
ХОДЯ. Можливо, китаєць.
ХОЛОША Василь. Його прізвище зазначене у "Списке лиц, подлежащих
изъятию по делу №140".
ХОЛОША Петро. Його прізвище зазначене у "Списке лиц, подлежащих
изъятию по делу №140".
ХОМЕНКО Андрій. Військовий і громадський діяч; івангородський
сільський отаман, отаман Чорного лісу. Походить із роду Й. Хоменка,
сотника надвірної гетьманської компанійської корогви 1762 року.
Його рід у селі називали Качурівським. Під час революції разом
з іншими брав участь у захисті села, воював із хлопцями проти
всіх, хто приходив. Співпрацював з Д. Гупалом. Підпорядковувався
Л. Загородньому. Очолював загін від 9 ("ця група являє
собою штаб, який виокремив отаман Завгородній зі складу свого
загону – для формування загону в районі Чорного лісу")
до 70 осіб. Точні відомості про долю відсутні. Є здогадка, що
розстріляний у Єлисаветградській тюрмі.
ХОРУЖЕНКО, вчитель зі ст. Долинської.
ХОРУНЖИЙ Дмитро Ісакович, курінний Добровеличківського куреня
Вільного козацтва, старшина отамана Залізняка.
ЦИГАНОК Семен, учитель, голова повстанкому с. Диківка Шевченківської
волості Криворізького повіту.
ЧЕРЕВИК Настя Григорівна, рідна сестра Михайла Черевика, троюрідна
сестра Я. Черевика (отамана Лютого).
ЧЕРЕВИК Іван, керував підпільною організацією в районі сіл Водяне,
Петрове і Ганнівка. Двоюрідний брат Я. Лютого. Затриманий у
справі №140.
ЧЕРЕВИК Михайло Григорович, агроном із с. Водяне. Троюрідний
брат Я. Черевика (Лютого).
ЧЕРЕВИК Ялисей, див.: Лютий.
ЧЕРКАС Іван, член Знам'янського українського повстанського комітету,
зв'язковий Д. Гупала.
ЧЕРКАС (ШАТУН, БИСТРИЙ) Яків Логвинович (1893, с. Новомиколаївка
Дмитрівської вол. Олександрійського пов. Кременчуцької губ.
– ?), підпільник мережі Д. Гупала. Зрадив отамана Гупала та
його повстанців. Арештований червоними наприкінці вересня 1922
р. у Звенигородці.
ЧЕРНЕНКО Платон, див.: Чорний Ворон (Черненко).
ЧЕРНИК Кузьма, господар конспіративної квартири Благовіщенської
підпільної організації.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ. Арештований у справі "Щирие".
ЧЕТВЕРТАК Ірина, зв'язкова. Панна. Колись була в монастирі.
ЧЕХВАН Андрій, козак загону М. Голика-Залізняка.
ЧОРНИЙ Василь, постачав підпільникам патрони. Затриманий у справі
№140.
ЧОРНИЙ Іван, господар явки. Постачав підпільникам патрони. Його
прізвище зазначене у "Списке лиц, изъятых по делу №140
(3-го Цивильного района Пивденно-Схидного фронта)".
ЧОРНИЙ Яким, господар явки. Постачав підпільникам патрони. Його
прізвище зазначене у "Списке лиц, изъятых по делу №140
(3-го Цивильного района Пивденно-Схидного фронта)".
ЧОРНИЙ ВОРОН (БІЛОУС), отаман. "Простой казак, настоящая
его фамилия Белоус, родом из Ново-Украинки, зимой оперировал
тройками и пятерками и в настоящее время собрал весь отряд вместе".
ЧОРНИЙ ВОРОН (ЧЕРНЕНКО) Платон Петрович, комендант штабу отамана
Іванова та фельдшер загону (1921). Після загибелі отамана Іванова
очолив рештки його відділу. 1922 року під його командою було
200 вершників, що мали на озброєнні 5 кулеметів. За три-чотири
дні міг посадити на коні ще 200 чоловік. 1922 року діяв у Новоустинівській,
Новобузькій волостях та у всьому Криворізькому повіті. Очевидно,
йому вдалося зникнути з поля зору ЧК і легалізуватися.
ЧОРНИЙ ВОРОН (ЧЕРНОУСОВ) Іван Якович (? – 29.10.1922?). Військовий
діяч; повстанський отаман (1921 – 1922), командир Лебединського
полку Холодноярської організації (1922). 1921 року загін налічував
150 піших і 25 кінних, добре озброєних, з 1 кулеметом. Оперував
у Звенигородському, Черкаському, Чигиринському повітах Київської
губернії, зокрема в Холодному Ярі, лісі Чута, в Лебединських
та Шполянських лісах, у районі сіл Товмач, Водяне, Шестаківка,
Мліїв, Виноградського монастиря, містечок Городище, Білозір'я,
Сміла, Златопіль, м. Єлисаветграда, залізничних станцій Знам'янка,
Шестаківка та ін. Політичне гасло: "Бий комуністів і кацапів".
За оцінкою ворога, Чорний Ворон – "непримиримо хитрый и
тупой враг".
ЧУБАТИЙ Олекса Федорович, козак загону М. Голика-Залізняка.
ЧУМАК, підпільник мережі В. Шкляра із с. Велика Благовіщенка.
ШАБАНОВА Олена. Арештована у справі "Щирие".
ШАБАНОВА Фрося. Арештована у справі "Щирие".
ШАПОРЕНКО Михайло Степанович, козак загону М. Голика-Залізняка.
ШЕВЧЕНКО, заступник голови повстанкому с. Диківка.
ШЕРЕПА (ШЕРЕТА?) Василь Тимофійович, із с. Орлова Балка, козак
загону Д. Гупала.
ШЕРЕПА (ШЕРЕТА?) Федір, із с. Орлова Балка, козак загону Д.
Гупала.
ШЕРЕТА Федот Тимофійович, козак загону М. Голика-Залізняка.
ШЕФФЕР Іван, член Благовіщенської підпільної організації.
ШИНКАРЕНКО Микола, керівник підпілля в Мелітопольському і Дніпровському
(?) повітах.
ШКЛЯР, дружина В. Шкляра. Сприяла чоловікові, переховувала підпільників.
Затримана у справі №140.
ШКЛЯР-СІРКО (СКЛЯР) Василь, уродженець с. Веселі Терни, організатор
підпілля на півдні України (1922). 1919 року разом із Сергієм
Клепачем створив підпільну організацію на Катеринославщині,
до якої входили переважно боротьбисти. В 1920 р. – учасник повстання
проти совєтської влади, очевидно у складі Степової дивізії.
В 1922 р. – керівник 2-го району Першої (Південної) повстанської
групи, до якого входили Вознесенський, Миколаївський і Херсонський
повіти (підписувався як комісар 3-го району Південно-Східного
повстанського фронту. Згідно з даними ҐПУ, арештований.
ШКУРУЛА Євстахій, переховував підпільників. Арештований у справі
№140.
ШУЛАЛКІН Володимир. Арештований у справі "Щирие".
ШУЛІКА Микола, завгосп Чорноліського полку.
ЩЕКОТІВ Йосип, козак Лютого (Я. Черевика).
ЩЕКОТІВ Михайло, "колишній врангелівець", підпільник
мережі Ю. Дроботковського. Арештований чекістами.
ЩЕРБАК Іван. Завербований чекістами.
ЩЕРБИНА Віра, вчителька.
ЩЕРБИНА Федір Петрович (1902, с. Шамівка, тепер Дмитрівської
сільради Знам'янського р-ну Кіровоградської обл. – ?). Зв'язковий
Д. Гупала. Арештований.
ЩЕРБИНА Юхим, учитель із с. Шамівка, брат Федора Щербини, козак
(старшина?) загону Д. Гупала.
ЩИЧКО Олександр. Його прізвище зазначене у "Списке лиц,
подлежащих изъятию по делу №140".
ЮРЧЕНКО. Арештований у справі "Щирие".
ЯКІВ ГУСТАВОВИЧ, начальник ударної групи із с. Бузулуки, мешканець
с. Посадо-Шаранівка Новомиколаївської волості.
ЯКУБЕНКО, організатор партизанських загонів у Компаніївській
волості. Арештований у справі "Щирие".
ЯМЧУК.
ЯРЕМЧУК, учасник наради повстанців 17 серпня 1922 р. біля Товстої
могили. Арештований у справі "Щирие".
ЯРОВИЙ. Однорукий, 30 – 32 років.
ЯРОШЕНКО Тихін Федорович. Арештований 1922 року.
ЯРОШЕНКО Тихін Якимович. Арештований влітку 1922 року.
ЯРОШЕНКО Федір.
ЯРШЕНКІВСЬКИЙ, співзасновник єлисаветградської підпільної групи,
підпорядкованої А. Гулому-Гуленку, "визначний петлюрівський
працівник".
ЯСИНСЬКИЙ Григорій, "командир полка Григорьева, бравший
Елисаветград в 1919 г.". Організатор партизанських загонів
у Компаніївській волості. Помер від тифу 1922 року.
ЯЧЕНКО Петро, старшина Армії УНР, отаман. Мешкав у с. Пашківці
біля ст. Долинської. Арештований. Ув'язнення відбував у Кривому
Розі, можливо, вдалося звільнитися.
Підготував Роман Коваль
Далі