Ол. ЛУГОВИЙ
ВИЗНАЧНЕ ЖІНОЦТВО УКРАЇНИ

ПИСЬМЕННИЦІ Й МИСТЦІ XX СТОЛІТТЯ У ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ

В короткому огляді письменниць і мистців-жінок XIX століття зазначено багато таких, що живуть ще й досі. Однак вони почали свою працю ще перед нашим віком і тому духовно належать до XIX століття. У цьому розділі подаються короткі дані про жінок, що визначилися на різних ділянках нашої національної культури уже в наших часах.

МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА

(замужня Добмровська, з роду Лекартів). Учителька на Підкарпатті. Народилася 1881 року. Перший її твір поміщено у львівському «Літературно-науковому віснику», 1904 року. 1908 року вийшла збірка поезій «Відгуки душі». Крім збірки, друкувалися по періодичних виданнях поема «Мати страдниця», байки, оповідання та п’єси «Вертеп» і «В чужім пір’ю». По першій світовій війні діяльна членка жіночих організацій в Галичині.

СОФІЯ ДНІСТРЯНСЬКА

Визначна західноукраїнська піаністка, народилася 1882 року. Виступала на концертах у Граці і Відні, в Австрії. Написала також нариси з музики.

МАРІЯ КУЗЬМОВА

З роду Колцуняків. Родилася 1884 року. Вчителька у Галичині. Зоставила дуже гарну повість з учительського життя «На стрічу сонцю золотому», збірку оповідань «Проти хвиль». Впорядкувала також діточу читанку для шкіл. Вмерла зовсім ще молодою, 1922 року, завдяки переслідувань польською владою.

ОЛЕНА І ОЛЬГА КУЛЬЧИЦЬКІ

Рідні сестри, родилися 1885, 1887 роках. Олена — здібна українська малярка і граверка, а Ольга — артистка килимарка.

ГАННА ЧИКАЛЕНКО-КЕЛЛЕР

Дочка славного нашого діяча й мецената, Євгена Харлампієвича Чикаленка. Народилася 1885 року. Вчилася у Києві та в Лозанському університеті (Швейцарія).
Замужем за німцем, д-ром З. Келлером. У часі війни була з чоловіком на засланні у північній Росії. По війні на еміграції. Представниця українського жіноцтва по різних міжнародних організаціях. Переклади з чужих мов на українську і з української на західноєвропейські та інформаційні статті про Україну різними мовами. Переклала на англійську мову «Історію України» професора Дм. Дорошенка, що була видана два роки тому в Канаді.

ІРИНА НЕВИЦЬКА

Жінка священика о. Омеляна Невицького у Сполучених Штатах. Родилася 1886 року. Була редакторкою часопису «Народне Слово» у Пряшеві. Написала збірку оповідань «Дарунок», роман «Правда побідила» та інші оповідання і поезії, її чоловік — один з провідників руху за з’єднання Закарпаття з українськими землями.

ІВАННА БЛАЖКЕВИЧ

(з Бородієвичів). Народилася 1886 року, в Маличині. Низка праць для дітей. Організаторка галицького жіноцтва, кооперативна і просвітна діячка.

СОФІЯ СТАДНИКОВА

Дочка Андрія й Елеонори Стечинських. Народилася 1887 року в Тернополі. Від вісьмох літ життя виступала на сцені в театрі «Української Бесіди». Вчилася в інституті сестер василіанок у Яворові. У війну, 1915 року, на запрошення М. Садовського виїхала у Київ, там студіювала в театральній школі Муравйової. Через три роки вернула до Львова. Поляки пропонували їй становище в польських театрах, однак вона не погодилася, а вступила до трупи Йосифа Стадника і вийшла за нього заміж. Дочка їх — також одна з визначних українських артисток.
Аж до теперішньої війни родина Стадників виступала у власному театрі.

НАТАЛКА ДОРОШЕНКО

Дружина професора Дмитра Дорошенка, народилася 1888 року. По скінченні гімназії вчилася у драматично-музичній школі імені М. Лисенка у Києві. Організувала театри в Києві і Катеринославі, де визначалася й сама, як здібна артистка. Організаторка й директорка української гімназії у Полтаві. Живе на еміграції.

ГАЛИНА ЖУРБА

Одна з найбільш визначних сучасних письменниць. За професією учителька. Народилася 1888 року коло м. Здолбунова у Західній Волині. Походить з Домбровських, дрібного шляхетського роду, замужня Нивінська. Перші праці друкувалися перед війною, у 1913-1914 роках. У 1923 році вийшла в світ п’єса Г. Журби «Метелиця», з часів повстанчої боротьби з окупантами українських земель. До теперішньої війни вийшли її інші сценічні праці, оповідання та дві повісті — «Зорі світ заповідають» і «Революція йде», нагороджені преміями на літературних конкурсах, як найкращі з повоєнних українських повістей. Теми — відгомін подій 1917 року в українському селі.

НАТАЛЕНА КОРОЛЕВА

Походить зо старого українського роду Дунін-Борковських. Родилася 1888 року. Замужем за українським письменником і діячем Василем Королевим, автором широкознаної повісті «Чмелик». Свої праці Наталена Королева містить по українських і французьких часописах і журналах. Перекладала з чужих мов, прим., «Наслідування Христа» католицького святого Томи Кемпійського.

СИДОНІЯ НИКОРОВИЧ-ГНІДА

Буковинська письменниця, родилася 1888 року. Оповідання і повісті з народного українського життя. Видавала журнал «Самостійна Думка» в Чернівцях.

ОЛЕНА КУРИЛО

Народилася 1890 року. Визначний український лінгвіст, авторка шкільної граматики та праці «Уваги до української літературної мови».

КАТЕРИНА КОЗАК-ВІРЛЕНСЬКА

Народилася 1892 року, в с. Горожанне Велике, повіт Рудка в Галичині, в дуже вбогій родині. Зоставшись сиротою з малих літ, тяжко працювала на поденщині; заробляла не тільки на своє утримання, але й молодшої сестри. На сцені з 1911 року в театрі Косака. Надзвичайно здібна артистка, але... До самої війни жила у надто невідрадних матеріальних умовах. Чи ще живе — невідомо.

СОФІЯ БОРЩАКОВА

Дружина українського історика-дослідника Ілька Борщака. Родилася 1892, умерла 1932 року у Франції. Помагала чоловікові у його дослідах над долею мазепинців, крім того, спільно з французьким письменником Рене Мартелем переклала на французьку «Івана Гуса».

ІРИНА ПАРАНКЕВИЧ

Родилася 1893 року. Вчений фізик у Галичині. Згинула 1931 року з вини польської влади при невияснених і досі обставинах.

ДАРІЯ ВІКОНСЬКА

(властиво Іванна Малицька). Дочка Володислава Федоровича, землевласника Вікна, звідки і постав літературний псевдонім. Родилася 1893 року. Батько і дід Віконської виславилися великими пожертвами на українські культурні цілі. Найбільша її праця — це широкознаний твір «За силу і перемогу», високої мистецької вартості і сильний змістом, що мав вийти у 2-х томах. Однак, правдоподібно, з цензурних причин досі вийшов лише перший том.

МАРІЯ ДОЛЬНИЦЬКА

Українська малярка, дочка Дольницького Антона, судді вищого трибуналу у Відні. Родилася 1894 року.

МИХАЙЛИНА СТЕФАНОВИЧ-ОЛЬШАНСЬКА

Галицька українська малярка. Родилася 1895 року.

МАРІЯ МОРСЬКА

(властиво Фесінг). Народилася 1895 року. 1919-1921 роки артистка Державного театру у Києві та Львові. Пізніше виступала в Ужгороді і Подєбрадах. Сильна в драматичних ролях. Умерла 1932 року.

ЄЛИЗАВЕТА СКОРОПАДСЬКА

Дочка колишнього гетьмана, народилася 1899 року. Здібна малярка і скульпторка. Праці її охочо містилися у часі національних вистав у Німеччині та Франції. Наші пресові органи замовчують про її діяльність головно завдяки тому, що вона є дочкою свого батька, колишнього гетьмана України Павла Скоропадського, тобто завдяки політичним причинам. До війни жила в Німеччині.

ОЛЕНА САХНОВСЬКА

Родилася 1902 року, український гравер.

СОФІЯ ПАРАФІНОВИЧ

Лікарка і письменниця в Галичині. Написала збірку новел «Ціна життя» та розвідки на медичні теми. Довгий час редагувала жіночий журнал в Галичині.

СОФІЯ ЯБЛОНСЬКА

Українська письменниця-подорожник. Родилася 1904 року. Праця — «Чар Марокка».

ЛЮБОВ КОЛЕССА (замужня Філіпс).

Народилася 1904 року. Дочка українського історика, професора Львівського університету Олександра Колесси. Світової слави піаністка. Замужем за англійцем, Трейсі Філіпсом. Живе у Канаді.

ІРИНА ВІЛЬДЕ

Псевдонім, мабуть, наймолодшої з наших письменниць. Незважаючи на молодість, вона дала вже значний вклад в українську літературу — ряд талановитих оповідань, як «Серце химерне», та повість з життя молоді — «Метелики на шпильках». Вже самі ці праці забезпечили Ірині Вільде солідне місце в нашій літературі. Походить з Буковини, з родини учителя, та й сама, здається, останніми роками почала учителювати. Дійсне ім’я ще не відкрите.

МИКОЛАЯ БОЖУКІВНА

Донедавна учителька на Карпатській Україні, визначна молода письменниця. Праці — в періодичних виданнях. Після окупації Карпатської України мадярами про Божуківну доходили вістки, начеб вона умерла.

В Галичині та Західній Волині є ще значне число письменниць і поетес, що праці їх почали міститися по різних виданнях щойно в останніх роках перед війною, хоч і не всі вони є дітьми XX віку. Так само є й артистки, вчені, музики тощо. Значніші з письменниць — Олена Теліга, X. Кононенко, Ір. Наріжна, Оксана Печеніг, Олена Цегельська, Наталка Левицька-Холодна, Марія Пеленська, доктор Марія Деркач, Лідія Бурячинська, Ольга Волинянка. З співачок: Дарія Бандрівська, Іванна Синенька-Іваницька, А. Остапчуківна, Іванна Шмериковська-Приймова, Марія Сабат-Свирська, Марія Сокіл-Рудницька, Ольга Лепкова та композиторка Стефанія Туркевич-Лисовська (опера «Мавка» та богослужба). З музик — скрипачка Христина Колесса (молодша сестра піаністки), піаністки — Дарія Гординська-Каранович, Галя Левицька, Володимира Божейко, Ол. Волошинова, Д. Старосольська. Всі наші жінки-музики є водночас музичними педагогами. З музик Східної України слід згадати Платониду Щуровську (род. 1893 р.) та Ганну Ватич (род. 1899 року), професора французької мови у Кам’янецькому університеті.
З артисток — Підвисоцька, Марта Авсюкевич, Марія Гребінецька, Пелагія Барвінок, Тетяна Колесниченко, Анна Юрчакова, Таїса Квітка, Марта Миронівна, Ольга Олесь, Людмила Раїч, Ганна Терещенко, Надія Ткаченко.
Різьбярки: Н. Писаренкова, О. Лятуринська. Малярки — К.Єлева, О. Зарницька. Гравери — Я. Музикова та С. Левицька.
З мовознавців, крім О. Курило, визначається Л. Веселовська.
З фільмових артисток — Тамара Вишневська в Європі та Анна Стен в Америці, хоч обі вони до українства заледве признаються.

До змісту Ол. ЛУГОВИЙ ВИЗНАЧНЕ ЖІНОЦТВО УКРАЇНИ