Ол. ЛУГОВИЙ
ВИЗНАЧНЕ ЖІНОЦТВО УКРАЇНИ

ЗНАЧНІШІ ПИСЬМЕННИЦІ Й МИСТЦІ XIX СТОЛІТТЯ

Побіч вже згадуваних визначних письменниць-поетес, нарід наш дав велику кількість письменниць, може, й не так визначних, та все ж таких, що займають поважні місця у нашій літературі. Про них мало хто з українців бодай що-будь знає. А їх праць — можна певно твердити — не читало навіть 50 тисяч на 50 мільйонів українського народу. Ступінь же народної культури міряється власне тим, скільки і що читає загал. І коли західноєвропейські народи по минулій війні видали за перше десятиліття сотки тисяч різних книжок, по кілька соток тисяч накладу кожної книжки, то українці за той же час спромоглися видати ледве сорок книжок з накладом від одної до трьох тисяч кожна. Та й ті припадали порохом і читалися хіба мишами. Таку «притичину» у нас люблять пояснювати бідністю. Але матеріально наш нарід зовсім не так вже й бідний; якщо б на книжку українську видавалася хоч одна десята частина того, що рік річно видається нашим загалом і інтелігенцією на гарячі напої, то з певністю ми б отой культурний світ наздогнали б і перегнали б; видавали б сотки нових книжок щорічно... Тоді і письменники наші та письменниці дочекалися б видання всіх своїх праць.
Те, що говорилося про письменниць, можна віднести і до наших артисток, малярок, співачок, музик та взагалі до всіх, що прислужилися народові у будь-якій культурній ділянці. Приглядаючись у наші часи до наших бідненьких вистав по ще бідніших організаційних сценах, нехай кожний згадає, що вистави — це не тільки дешева розривка, як ми призвичаїлись думати, але й один з могутніх засобів впоювання людської гідності, свідомості національної; засіб до пізнання нашої історії і нашого побуту. Так лише про театр не так вже давніх часів думали наші батьки і діди, зводячи за театр часом і кількалітню боротьбу з урядами тих держав, між яких Україну поділено. Правда,— не всі письменники чи артисти заслуговують на добру згадку, так само і не всі вистави... Говорячи про них, я маю на думці лише все конструктивне, будуюче. Кожний знає, що сміття на світі є досить скрізь і в кожній ділянці людського культурного побуту. Тим вище повинен цінитися всякий дійсно добрий прояв культурної діяльності як загалу, так і видатніших одиниць.

КАТЕРИНА НАЛЕТОВА

Перша з артисток українського нового театру. Виступала на аматорських виставах разом з письменником Іваном Котляревським. У своїй славній «Наталці Полтавці» та «Москалі-чарівнику» Котляревський писав жіночі ролі, приноровлюючись до характеру й уподобань Налетової. Опісля виступала вона на сцені з нашим великим артистом Михайлом Щепкіним. Налетова народилася 1793 року, умерла 1874.

МАРТА ПИСАРЕВСЬКА

Перша і найстарша з другорядних українських письменниць, Марта Писаревська уродилася у 1799 році. Заміж вийшла за українського письменника, харківського протоєрея, о. Степана Писаревського, автора опери «Купала на Йвана» і пісні «Де ти бродиш, моя доле», що стала народною. (Писав під ім’ям Стецько Шереперя, умер 1839 року; його брат Петро, ум. 1841, також написав поему «Стецько»). Марта Писаревська написала один лише твір «Петрарчина пасія», досить високої мистецької вартості, що був поміщений в альманаху «Сніп» у 1841 році. Вмерла вона 1874 року.

ОЛЕКСАНДРА І ГЛАФІРА ПСЬОЛ

Олександра Псьол, авторка пісні «Ой не ходи, Грицю», написала ще кілька поезій, як «До сестри», «Свячена вода» та «Три сльози дівочі». Родилася 1817 року, умерла 1888. Її сестра Глафіра, замужня Дунін-Борковська (1823—1886), українська малярка. Приятелювала з Тарасом Шевченком.

СТЕФАНІЯ ЛОБОДА

Дружина визначного українського національного діяча, інженера Віктора Лободи з Полтавщини, Стефанія, з роду Пашківських, народилася 1827 року. Одночасно з чоловіком царським урядом була заслана у Перм, на далекій півночі. Сталося це вже після знесення кріпацтва в Росії й Україні і заведенні хвалених ліберальних реформ, у 1862 році. Стефанія Лобода зоставила між іншими працями дуже важні спогади про Тараса Шевченка. Писала під ім’ям Кропивиної, бо твори її і справді пекли російський уряд та й суспільство наче кропива. Вмерла 1887 року.

ІВАННА ЗАТИРКЕВИЧ

Авторка байки «Калюжа». Родилася 1829 року, умерла 1902.

ПЕЛАГІЯ ЛИТВИНОВА

Дослідниця українського народного мистецтва, Пелагія Литвинова, з роду Бартошів, родилася 1833 року. Зоставила етнографічні праці «Український орнамент» у двох томах та «Життя і звичаї Чернігівщини». Умерла 1904 року.

ЛЮБОВ МОЛОТКОВСЬКА

Комічна артистка в харківських театрах у 40-х роках 19-го століття. Умерла 1866 року.

НАСТЯ ПЕРЕВЕРЗЕВА

Визначна акторка і антрепренер. Родилася в 1836 році. Виступала на сцені у трупах Кропивницького і Садовського. Незрівнянна в ролі світових пань. Вмерла 1895.

МЕЛАНІЯ ЗАГОРСЬКА

З роду Хотович, подруга Опанаса Марковича після розводу з письменницею Марком Вовчком. Визначна українська співачка й акторка. Від неї Микола Лисенко записав третій зшиток своїх пісень і з її голосу перекладав на ноти. Загорська народилася 1837 року, вмерла 1892.

КАТЕРИНА СОКОЛІВНА

З роду Северинова, родилася 1840 року. У 1871 році вийшов збірник її поезій «Зірка». Умерла 1883 року.

ОЛЕНА КОЛТОНОВСЬКА

Російська письменниця, з українського роду Сяськів. Її чоловік Андрій переклав на російську мову Шевченкового «Кобзаря». У 1870 роках Олена Колтоновська співпрацювала в «Киевской старине». Писала, між іншим, про діяльність Українського театру в Петербурзі.

ОЛЕНА ШАБЕЛЬСЬКА

(Власне Монтвид-Толочинова). Родилася 1845 року. Писала російською мовою оповідання з українського народного життя, а по-українськи написала «Ніч під Івана Купала». Умерла 1913 року.

ТЕТЯНА СУЛИМА

(Замужня Бичихіна). Написала оповідання і сценічні образи, прим., «Дячиха», «На іменинах», «Хавромантія».

ПОЛІНА ЯВОРСЬКА

Написала по-українськи кілька віршів і поему «Марія». Вмерла 1912 року.

ОЛЕНА КОСАЧ

Своячка Лесі Українки з батькової сторони, Олена Косач родилася 1848 року. Писала під псевдонімами Є. Ластівка і Зовиця. За участь у революційному русі 1870 року заслана у Східний Сибір. Писала на тюремно-побутові теми із життя засланців. Повернула з заслання щойно у 1917 році, по першій революції. 1920 року вбита у Києві.

СОФІЯ КОВАЛЕВСЬКА

Визначна вчена, професор математичних наук Стокгольмського університету у Швеції (роки 1850 — 1891). Походила з українського роду Круковських. Заміж вийшла за Володимира Ковалевського, російського вченого, з походження українця. Крім науково-математичних праць, зоставила спомини і повісті на українські теми, деякі шведською мовою. Здається, що Софія Ковалевська є одинокою жінкою українкою, яка займала становище професора університету у XIX столітті взагалі, а вже певно одинокою українкою і до наших днів, що стала професором столичного університету західноєвропейської, передової держави.

ФЕРНАНДА МОЛЕНСЬКА

(З Мореловичів). Родилася 1850 року. Одна з основниць театру «Українська Бесіда» в Галичині у 1880 роках, спільно з чоловіком, Антоном.

ЕЛЕОНОРА СТЕЧИНСЬКА

(З німецького роду Бломбергів). Визначна галицька акторка, дружина режисера театру «Бесіди» і автора кількадесять п’єс Андрія Стечинського. Мати визначної української артистки Софії Стадникової. На сцені з 1879 року. Родилася 1852, вмерла у січні 1924 року.

МАРІЯ САВИНА (1834 — 1913)

Російська акторка, виконувала українські ролі. Своїми впливами у російських театральних сферах багато помагала розвою українського театру в Росії.

АНТОНІМА ОСИПОВИЧОВА

(З чеського роду Скшиван). Українська акторка театру «Бесіди» в Галичині. Родилася 1855 року, умерла 1927.

ОЛЕНА РАТМИРОВА

Українська співачка у трупах Кропивницького і Садовського, донська козачка з походження.

УЛЯНА СУСЛОВА

Українська акторка в трупі Саксаганського. Її чоловік Онисим — український актор, автор кількох побутових п’єс і спогадів.

ГАННА ЗАТИРКЕВИЧ-КАРПИНСЬКА

Властиво, Ковтуненко, народилася 1856 року. Виступала на сцені в трупі Марка Кропивницького. Характерна в побутових ролях; у них дорівнювала акторкам з європейським ім’ям. Умерла в часі голоду у Східній Україні, 1921 року.

МИХАЙЛИНА І ОЛЬГА РОШКЕВИЧ

Михайлина Рошкевич, замужня Іванцева, родилася 1860 року. Вперше помістила свої оповідання у «Першому вінкові» Наталії Кобринської. Писала на побутові теми з життя галицького селянства, її сестра Ольга, замужня Озаркевич (род. 1855 р.), зоставила етнографічні праці і переклади оповідань французького письменника Еміля Золя. Нею захоплювався Іван Франко у ранній молодості.

МАРІЯ ПРОСКУРІВНА

Марія Степанівна Семенко народилась в с. Кибинцях, на Полтавщині, 1860 року, в селянській родині. Має лише сільську освіту. Писати почала замолоду, однак довго ті писання не побачили світа. Перед 1914 роком вийшли друком три її повісті — «Улася», «Пані писарка» і «Від сіна до соломи». У радянських виданнях поміщено лише три малі її оповідання. Досі живе у Радянщині. Її син Михайло Семенко — один з творців нового літературного напрямку, т. зв. футуризму.

ОДАРКА РОМАНОВА

Одна з значніших українських поеток. Одарка Романова належала до національних українських товариств, хоча особливою активністю не відзначалася. Вийшли у світ її збірник «Пісні, думи і легенди», «Пан та Чабан», «Сватання Мороза» тощо. Родилася у 1860 роках. Перші праці надруковано в 1887 році в галицькій «Зорі». Дальші праці друкувалися в «ЛНВ» та різних альманахах. Умерла, здається, у радянських часах. Син її, хоча й визнавав себе українцем, але займаючи становище міністра в уряді України часів гетьманату, гостро виступав проти заведення української мови в українському уряді, називаючи її навіть собачою.

ІВАННА БІБЕРОВИЧОВА

Дружина галицького українського артиста Івана. Походить з роду Коралевичів (здається, дочка Теофіли Романович-Коралевичової). Уродилася 1861 року. Від 1876 року на сцені в театрі Романовичової. Артистичне ім’я — Ляновська. Чи ще живе — невідомо.

МАРІЯ ДЕЙШ-СОНИЦЬКА

Визначна російсько-українська співачка. Родилася у 1861 році на Чернігівщині. На російських столичних сценах співала виключно по-українськи. Згинула, правдоподібно, у революційному вирі 1917-1920 років.

СОФІЯ СТАНКЕВИЧ

Українська малярка, род. 1861 року.

ЄВДОКІЯ БОЯРСЬКА

Сценічне ім’я Богемської, походженням з Могилева на Дністрі. Народилася 1862 року. Від 1885 на сцені в театрі Михайла Старицького. Дуже здібна артистка, хоч була малограмотною, ледве вміла читати. Вмерла 1901 року.

ГАЛИНА КОМАРІВНА

Дочка визначного українського діяча, чільного члена Одеської Української Громади, та упорядника Українського словника (виданий під фірмою М. Уманець і спілка), Галина Комар уродилася 1862 року. Замужем за українським діячем Петербурзької Громади Є. Волинським. Перша збірка поезій «Починок» вийшла у 1887 році. Донедавна жила у Радянщині.

КЛЕМЕНТИНА ПОПОВИЧ-БОЯРСЬКА

Народилася 1863 року у с. Велдижі, в Галичині. Батько її був народним учителем. По скінченні семінарії учителювала в Жовквівському повіті. Свої літературні праці, оповідання й поезії містила в часописах «Зоря», «Діло» та журналі «Літературно-науковий вісник». Перша праця поміщена була в альманаху Наталії Кобринської «Перший вінок».

СОФІЯ ОКУНЕВСЬКА-МОРАЧЕВСЬКА

Кузина Наталії Кобринської, перша жінка лікарка в Галичині. Родилася 1865 року, умерла 1926. Зоставила оповідання і поезії. Захопилася письменством головно завдяки впливам Наталії Кобринської.

ОЛЬГА-ОЛЕКСАНДРА БАЖАНСЬКА-ОЗАРКЕВИЧ

Родилася 1866 року, умерла 1906. Знана галицька громадська діячка, основниця товариства «Боян» у Львові. Зоставила також вірші й оповідання.

ОЛЕНА РОДАКОВА

Український історик і етнограф. Праці — історичні розвідки «Українські козаки на Ладожському каналі» (1896) та «Золото у Старобільському повіті». Вмерла молодою, у 1910 році.

ЛЮБОВ ЛІННИЦЬКА

Учениця визначних наших театральних діячів і артистів Марка Кропивницького та Опанаса Саксаганського-Тобілевича, Любов Лінницька народилася у 1866 році. Першорядні ролі почала займати по смерті Марії Садовської. Корифейка українського театру, хоча і їй доводилося немало перетерпіти від Заньковецької. Вмерла 1924 року.

ФРАНЦІШКА ВОЛОСЬКА

(з Лехно-Васютинських). Народилася 1868 року, вмерла 1930. Основниця громад українських католиків на Східній Україні у 1917 році та організаторка помочі галицьким в’язням. Зоставила праці, переважно діточі оповідання.

ЄВГЕНІЯ ЯРОШИНСЬКА

Буковинська письменниця, педагог і громадська діячка. Родилася 1868 року. Написала повість «Перекинчик», оповідання і байки.

ЗІНАЇДА І СОФІЯ ЛЕВИЦЬКІ

Зінаїда Левицька — дружина визначного українського письменника і діяча лікаря Модеста Левицького (родився 1866 р., писав під псевдонімами Виборний Макогоненко і М. Пилипенко; написав також українську граматику), родилася 1870 року, померла 1919. Заслужена в літературі головно перекладами з французької і польської мов. Сестра Модеста Левицького, Софія (род. 1874 р.), переклала на французьку мову оповідання М. В. Гоголя «Вечори на хуторі коло Диканьки» зі своїми власними дереворитами. Доктор М. Левицький співробітничав у київській «Раді». Займаючи становище земського лікаря у Радзивилові, на австро-російському кордоні, він, за доносами наших таки «землячків» Савенка та Пихно, за те співробітництво зостав з посади звільнений.

ВОЛОДИМИРА ЖУКОВЕЦЬКА

Учителька в Галичині. Народилася 1871 року. Написала кілька новел, віршів та повість з учительського життя «Іскаріот». Літературний псевдонім — Вільшанецька.

ЛІДІЯ СОХАЧЕВСЬКА

Українська письменниця. Написала оповідання «Сашко» та поезії. Умерла 1911 року.

КОСТЯНТИНА МАЛИЦЬКА

Писала під псевдонімом Віра Лебедева. Народилася 1872 року. Зоставила оповідання і поезії, головно діточі. Довгий час редагувала діточий журнал «Дзвінок».

СТАНІСЛАВА КОРВИН-ПАВЛОВСЬКА

Писала під псевдонімом «Зірка». З праць її є більш знані «Казки баби Оксани». Розстріляна 1920 року большевиками у Києві.

СОЛОМІЯ КРУШЕЛЬНИЦЬКА

Родилася 1873 р. Найвизначніша сучасна українська оперова співачка (сестра Антона Крушельницького). Найкращі ролі — мадам Баттерфляй в опері Пуччіні, Саломеї і Електри в однойменних операх Штрауса та Брунгільди і Ізольди в операх Вагнера.

ФІЛОМЕНА-ЮЛІЯ ЛОПАТИНСЬКА

Походить з Кравчуків, родилася 1873 року. Дружина галицького актора і письменника Льва Лопатинського. На сцені з 1890 року.

МАРІЯ КРУШЕЛЬНИЦЬКА

З роду Слободів, дружина визначного українського письменника Антона Крушельницького. Родилася 1876 року. Визначна акторка й письменниця. Зоставила збірку оповідань «І хто ж вона була». Можливо, що живе ще у Радянщині, бо з чоловіком та дітьми виїхала туди у 1930 роках. Тим часом синів її розстріляно, а чоловік збожеволів.

ЛЮБОВ ЖИГМАЙЛО

Дружина українського вченого і історика, професора Василя Біднова, визначна громадська діячка і письменниця. Родилася 1876 року, її праці поміщувано у різних українських журналах і часописах. Писала і по російських поступових виданнях на українські теми. В роках першої світової війни при київській «Просвіті» заснувала їдальню для вивезених російською владою з окупованої Галичини селян-закладників. У часах самостійності — Голова комісії для вивчення рідного краю. По нашій програній боротьбі живе на еміграції в Чехії. Чоловік її займав становище професора у Подєбрадській Академії.

ЗІНАЇДА МИРНА

Дружина Державного Секретаря України часів боротьби Івана Мирного. Народилася 1875 року. Членка Центральної Ради, культурно-освітня і громадська діячка. По визвольній війні жила в Чехословаччині. Голова Союзу українського жіноцтва. Праці Мирної — публіцистика й оповідання та переклади з французької мови.

МАРІЯ ОМЕЛЬЧЕНКО

Родилася 1875 року. Редакторка «Української книги» у Чехословаччині. Праці — оповідання і статті.

АННА СОВАЧЕВА

Дружина начальника санітарної управи Української Армії Василя. Родилася 1877 року. Провадила театральні вистави в Україні, Галичині та Закарпатті.

ЛЮДМИЛА ВОЛОШКА (псевдонім).

Родилася у 1879 році в селі Розважівці на Київщині. Батько був дрібним російським урядовцем. Перші праці містилися в журналі «Рідний Край», «Перша ластівка» тощо. За радянських часів вийшов збірник її поезій «Пісні волі» у Житомирі.

ОЛЬГА ГОРСЬКА

Дочка Григора, співробітника українського театрального діяча, письменника і артиста Марка Кропивницького. За радянських часів — артистка Державного театру у Харкові.

СЕМЕН ЗЕМЛЯК

Властиво, Гелена Жебровська, з роду полька, родилася 1880, умерла 1924 року. Писала французькою мовою повісті виключно з українського селянського побуту, напр.— «Під батогом», «Темняки», «Нечиста сила», «Осудовище» та кілька інших.

ОЛЕНА КАБАРІВСЬКА

З роду Данилевичів, писала під псевдонімом — Люна Нерішена. Родилася 1880, умерла 1929 року. Зоставила сценічні образи для діточих вистав.

КАТЕРИНА РУБЧАКОВА

(з Косаків). Жінка Івана Рубчака, галицького коміка і співака. Родилася 1880 року. На сцені від 1896. Вмерла молодою, 1919 року.

ОДАРКА ШУХЕВИЧ

(замужня Старосольська). Дочка Володимира Шухевича, українського письменника й діяча. Родилася 1881 року. Музичний педагог, голова гуртка українських дівчат та редакторка жіночого журналу «Мета».

ОЛЬГА ДУЧИМІНСЬКА

Письменниця і поетеса в Галичині й громадська діячка. Праці друкувалися у періодичних виданнях, переважно жіночих, її дочка Оксана талановита молода письменниця.

КАТЕРИНА ГОЛИЦИНСЬКА

Українська революційна діячка і письменниця та вчений статист. Походить з роду Ярмутів, литовського кореня. Родилася 1881 року. Заміж вийшла за артиста Голицинського і з ним разом перебувала кілька літ на еміграції в Галичині. Зоставила оповідання і статистичні праці про Волинь. Якийсь час працювала у київській «Раді». Літературний псевдонім — Лоза. Через довгі роки була діяльним членом Революційної української партії 1900-1914 років. Чи жива ще — невідомо.
З артисток Східної України належить згадати співачку Київської опери Ольгу Петляш (дочка Марії Садовської) та драматичних артисток Надію Карлівну Тобілевич-Тарковецьку і Софію Віталіївну Тобілевич (жінки письменника Карпенка-Карого).

До змісту Ол. ЛУГОВИЙ ВИЗНАЧНЕ ЖІНОЦТВО УКРАЇНИ