Ол. ЛУГОВИЙ
ВИЗНАЧНЕ ЖІНОЦТВО УКРАЇНИ

ПИСЬМЕННИЦІ Й МИСТЦІ XX СТОЛІТТЯ У СХІДНІЙ УКРАЇНІ

НАТАЛКА ПОЛОНСЬКА-ВАСИЛЕНКО

Український історик- архівіст у Радянській Україні. Народилася 1884 року.

СОФІЯ НАЛЄПИНСЬКА-БОЙЧУК

Родилася 1885 року. Артистка-гравер, професор мистецького інституту в Києві.

ВАРВАРА АНДРІЯНОВА

Історик української і російської літератури. Родилася 1886 року.

ОЛЬГА ДОРОШЕНКО

Організаторка діточих садків на Східній Україні, педагог дошкільного навчання. Написала підручник для малих дітей. Родилася 1888.

ФРОСИНА ЗАРНИЦЬКА

(властиво Азгуріді). Українська артистка, на сцені з 1889 року. Перебувала у другорядних трупах Суслова, Суходольського і Деркача.

ВАРВАРА ЧЕРЕДНИЧЕНКО-КОВАЛІВА

Відай, найбільш визначна з радянських українських письменниць. Писала під псевдонімами — Ольга Степаненко, Буки Аз, Тов. Авор, Параска Бідан. Народилася 1890 року у Києві. Батьки, золотоноські козаки, переселилися були на Кубань; опісля, однак, вернулися в Україну. Вчилася у Катеринославі і на Вищих жіночих курсах в Москві, на історично-філософічному факультеті. Перші праці — «Грицева Неділя» і «Злидні» поміщено в «Дніпрових Хвилях», видаваних проф. Дм. Дорошенком в Катеринославі. Перебувала у Києві, Полтаві й на Кубані. Якийсь час учителювала в Полтавському інституті, однак через слабість залишила. Написала зо дві сотки оповідань, кілька оповідань на теми жіночого питання в Радянщині, як — «Зшиток Софії», «Соняшник», та п’єсу — «Артистка без ролі».

ДОМІНІКА ДУДАР

Українська поетеса, народилася 1890 року у Східній Україні. Крім поезій, є автором розвідок про творчість Тараса Шевченка.

НЕДОЛЯ

(властиво Введенська, Наталія Андріївна). Родилася 1894 року в Кишиневі, Бессарабія, в робітничій родині. Освіту набула в дівочій гімназії і музичній консерваторії. Вчителька за професією. Написала п’єсу «Шахтарський гість», крім неї — вірші і оповідання.

МАРІЯ ЛИТВИНЕНКО-ВОЛЬГЕМУТ

Народилася 1894 року. На сцені з 1912 року в театрі Миколи Садовського. Оперова співачка. Від року 1916 в Петроградській опері, а від 1923 дотепер в Державній Харківській опері.

НАТАЛКА ЛИСЕНКО

(небога Миколи Лисенка). З російської сцени перейшла на фільми у Західній Європі. Тепер кінематографічна зірка з світовим ім’ям. Однак, як і всяка «зірка», до українства мало признається.

ВІРА НЕЧАЇВСЬКА (псевдонім Плужанка)

Родилася 1895 року в Умані. Перша праця поміщена у Прилуцькому «Гаслі». Пише нариси й оповідання.

ГАЛИНА ОРЛІВНА

(по чоловікові Поліщукова). Жінка засланого на Соловки визначного українського письменника Клима Поліщука і спричинниця його заслання. Родилася в Лубнах, на Полтавщині, 1895 року в урядничій родині. З професії учителька. Вчилася у гімназії і на Вищих курсах в Москві. У 1919 — 1920 роках артистка театру ім. Франка у Вінниці. Від 1920 до 1925 року на еміграції в Галичині, разом з чоловіком. Праці містилися по львівських, празьких та віденських українських виданнях. Від 1925 року живе у Радянщині. Зо 20 її оповідань друкувалося по радянських виданнях. З чоловіком розійшлася і, відай, денунціювала його владі, наслідком чого Клим Поліщук згинув на засланні на Соловках.

ОКСАНА ПАВЛЕНКО

Род. 1896 року, сучасна українська малярка.

ОЛЕНА ЖУРЛИВА

(власне, Пашинківська). Родилася 1896 року в м. Сміла на Черкащині. Батько був учителем. Скінчила гімназію у Києві й університет. Писати почала 1909 року російською та українською мовами. Праці містилися в «Рідному Краєві» Олени Пчілки, «ЛНВ», «Українській Хаті», «Робітничій газеті», «Глобусі», «Червоному прапорі» та інших радянських виданнях. Вийшов збірник її поезій «Металом горно». Велика кількість поезій Олени Журливої друкувалася по періодичних виданнях. Деякі перекладені на російську мову.

МЛАДА ЛИПОВЕЦЬКА

(властиво, Таїса Бельман, правдоподібно жидівського роду). Італійська співачка. Авторка інформативних статей про Україну в італійській пресі. Переклала італійською частину Шевченкового Кобзаря. В 1919—1920 роках в Турині видавала італійською мовою часопис, присвячений виключно українським справам. Родилася в Україні, 1897 року.

КАТЕРИНА ЛАЗАРЕВСЬКА

З шляхетського роду Лазаревських, небога Шевченкового приятеля Михайла, а дочка українського історика Олександра Лазаревського. Впорядкувала Археологічний Український збірник у 1927 році.

СОФІЯ РОКОСОВСЬКА

Дослідниця волинського фольклору. Родилася 1897 року.

ЗІНАЇДА РАДЧЕНКО

Сучасний український музичний етнограф. Опрацювала «Збірник пісень Гомельщини».

МАРІЯ КОТЛЯРЕВСЬКА

Сучасний український гравер. Дереворити з побутового життя.

ОЛЕКСАНДРА КРИВИЦЬКА

Драматична артистка, народилася 1899 року.

ПЬОНТЕК Л.

Народилася 1899 року у Лубнах, Полтавщина. По скінченні гімназії учителювала. Перші праці надруковані 1917 року. Написала значне число віршів і оповідань. Від 1923 до 1927 року жила в Канаді.

КАТЕРИНА ГРУШЕВСЬКА

Дочка найвизначнішого нашого історика, професора Михайла Грушевського, Катерина, родилася 1900 року. Переживала з батьками то в Києві, то у Львові, де проф. Грушевський займав становище в університеті. Перекладала досліди з етнографії у Радянщині та зредагувала працю «З примітивної культури».
Взагалі рід Грушевських прислужився українській культурі. Батько історика Сергій, директор учительської семінарії у Холмі, написав підручник церковнослов’янської мови, за царату прийнятий по всіх нижчих російських школах, а брат Олександр Грушевський визначався як діяч-вчений.

ВАЛЕРІЯ КОЗЛОВСЬКА

Українська вчена, археолог. Редагувала за радянських часів Хроніку археології й завідувала українським відділом доісторичної археології музею ім. Шевченка в Києві.

СВЕКЛА, ОЛ. ФЕДОРІВНА

Родилася 1902 року у Балтському повіті. Скінчила радянську семирічну школу. Написала оповідання — «Над Дністром», «Байстря», «Подарунок і подяка», «По той бік Дністра», «За гріхи батька», «Сліпа Марійка» та багато інших.

ПЕРЕСІЧНА

(властиво Попова, Катерина Федорівна). Родилася 1902 року, в Харкові. Скінчила там же медичний інститут. Праці — кількадесят оповідань.

ЄЛИЗАВЕТА ТРИПІЛЬСЬКА

Сучасна українська різьбярка, спеціалізується в кераміці.

НАТАЛКА МИРЗА АВАКЯНЦ

(з роду Дворянська). Сучасний український історик, професор історично-філологічного факультету в Полтаві. В останніх роках займає катедру історії української культури у Харківському університеті. Праці — «Історія України», «Читанка з української історії» та статті і розвідки з історії Лівобережжя.

НАТАЛЯ ЗАБІЛА (псевдонім Лютнева)

Родилася 1903 року у Петрограді в урядничій родині. Вчилася у Харківському університеті. Професія — вчителька. Написала оповідання і поезії — «Війна війні», «За Волю»,— збірник поезій «Далекий край», оповідання — «Повість про червоного звіра», «Романтична історія», «Хуртовина» та багато інших. Живе у Радянщині.

ДОКІЯ ГУМЕННА

Письменниця Радянської України, народилася 1904 року в Жашкові, на Уманщині, в селянській родині. Вчилася в Інституті народної освіти, опісля стала вчителькою. Праці — оповідання «В степу», «Савка», «Пастухи», «Іскорка» та інші.

Л. МАЦІЄВСЬКА

Народилася 1906 року. Артистка труп Дякова і Певінської, опісля в театрі «Тверезості» в Одесі. Від 1918 року в українському театрі ім. Шевченка, а від 1925 в Державному драматичному театрі в Одесі.

З інших письменниць Радянської України заслуговують на згадку — Барабаш Тамара, Башличка Марія (псевдонім Голота Петро), Н. Бойкиня, Бузько Галина, Бутенко Ганна, Бутович Тамара, Вільна Олена, Власівська М., Войцехівська Т., Войчак Варвара, Волошина Людмила, Галич Марія (збірка оповідань), Герасименко Марія, Горгола Марія, Гордієнко Марія, Дмитрова Л. (драматург), Дорина Галина, Думка Євдокія, Жежко Ганна, Зазуля Олександра, Зорина Олександра, Іваненко Оксана, Іванова Тетяна, Іванченко Софія, Ілієнківна Зоя, Казановська Олена, Кардиналовська Л., Катранова Анастасія, Кахновська Катря, Коваленкова Л., Козловська Л., Комарова Г., Крат Наталя, Курицька А., Луговиківна М., Могилянська Ладя, Олексієва Н., Омельченко Олена, Чабан Ольга, Чайківська Зоя, Черняхівська Вероніка, Шелест Марія, Шпота Олена, Яволовська Н., Яковенко Марта, Ярова Настя, Безмога М., Друкарева Ганна, Ільтична М., Ковалевська Марія, Лопатина С., Пригара Марія, Полонянка Д., Раковська, Симоновська Л., Скарга Ніна, Сліпкова О., Смуга М., Степова Віра, Суровцева Поліна, Тополя Марія, Троянкер Раїса, Турчанська Лариса, Турчинська А., Романовська Марія, Романченко Тетяна та велике число інших. Однак про них годі зібрати ближчі відомості. Та й написали вони одні більше, другі менше, а декотрі написали по кілька віршів чи оповідань і на тому заспокоїлися. Велика більшість з цих письменниць — учительки. Не виключено, однак, що між перечисленими трапляться агентки страшного ГПУ, бо між радянськими українськими письменниками агентів є аж забагато, а деякі навіть на командних становищах у військах ГПУ, чи там НКВС.
Слід згадати, що й Микола Хвильовий час від часу підписував свої менші твори жіночим псевдонімом (Юлія Уманець).
Про життя письменниць чи мистців Радянщини годі що-будь певного сказати, бо й вістки звідтам не так легко у світ діставалися. Деякі відомості взяв я з «Літопису української літератури», видаваному Харківською книжковою палатою. Але у Літопису не згадується, яка доля зустріла ту чи іншу письменницю. Без сумніву, не одна з них пішла туди, куди пішло сотки тисяч свідоміших українців — на заслання, у різні допри або й на смерть. Характерно одне: жодна з українських письменниць Радянщини не виписувала таких панегіриків на хвалу влади і всесоюзного диктатора, як письменники-мужчини, з легкої руки Рильського, Сосюри, Фальківського та інших, що все ж таки не врятувало декого з них від розстрілу.

До змісту Ол. ЛУГОВИЙ ВИЗНАЧНЕ ЖІНОЦТВО УКРАЇНИ