Роман Коваль
РЕНЕСАНС НАПЕРЕДОДНІ ТРАГЕДІЇ

Історіософічні думки

Історик не той, хто вивчає минуле, а той, хто воскрешає його.
Не історичні поразки нації страшні, а її небажання взяти реванш.
Народ сприймає ідеї крізь призми постатей героїв і вождів.
Найплодючіша та земля, яка родить героїв.
Істина історії - в її творцях.
Кожна нація вартує стільки, скільки вона готова заплатити за свою свободу.
Найголовніше в будь-якій ідеї -це люди, які її сповідають.
Ідеєю володіє той, ким володіє ідея.
Ніщо не завершується, навіть минуле.
Народ, якого позбавили власної історії, - найбільш знедолений.
Історія зобов'язує не лише знати, але й творити її.
Незнання законів історії не звільняє від історичної відповідальності.
Академічна історія - це музей скам'янілих фактів, лише під пером письменника вона оживає.
Нація - це народ, свідомий своєї історичної місії.
Вождь керується історичною, а не правовою відповідальністю.
Немає почуття Батьківщини у тих, хто не знає її історії.
Сучасність замінована минулим.
Історичні рахунки, не пред'явлені до сплати, не будуть сплачені.
Чим більше жертвуєш заради Батьківщини, тим сильніше любиш її.
Ідеали живуть, поки люди за них помирають.
Життя героїв не завершується після їх смерті.
Історик може помилятись в деталях, головне - не помилитись у висновках.
Майбутнє належить переможцям.

Андрій КОВАЛЬ

До змісту книги Роман Коваль Ренесанс напередодні трагедії