ЙОГАН-ЙОАХІМ МЮЛЛЕР І ЙОГО ТВІР

У 1683 р. під стінами Відня величезна армія Османської імперії зазнала нищівної поразки. Завойовницькі плани султана Мухаммеда IV, котрий намагався повернути Османській імперії зовнішній блиск, зробити її гегемоном у Європі, остаточно провалилися. Тоді ж народи Європи ще раз почули про козаків, які разом з австрійськими та польськими військами брали участь у битві під Віднем. Не випадково у численних (понад 300) друкованих брошурах, «летючих листках» тощо, присвячених віденській перемозі, козаки згадуються дуже часто. У річищі цієї літератури слід розглядати й наукову дисертацію, спеціально присвячену історії запорізького козацтва, яку успішно захистив у лейпцігському університеті 7 червня 1684 р. німець-протестант з Сілезії Йоган-Йоахім Мюллер.

Цей твір було написано і укладено згідно з тогочасними правилами. Латиномовний текст складався із вступу та 10 розділів-тез, кожен з яких у свою чергу поділявся на кілька параграфів. На початку кожного розділу проголошувалася теза, котра розвивалася і обґрунтовувалася у подальшому викладі. Зазначимо, що такого типу праці не були чимось винятковим у Європі XVII ст. Досить вказати зокрема на відому дисертацію німецького вченого Й. Ю. Марція (1674 р.), присвячену Селянській війні в Росії під проводом С. Т. Разіна. Вона була вперше Видрукувана у Віттенберзі у 1674 — 1675 рр., а потім тричі перевидавалася — у Віттенберзі (1683 р.) та Лейпцігу (1679, 1698 р.)2.

Мюллер спирався на широке коло джерел, написаних латиною, а також німецькою і польською мовами, серед яких слід назвати в першу чергу історичні, географічні та юридичні праці X. Гарткноха, Р. Гейденштeйна, И. Гербінія, Й. Ю. Марція (друге видання дисертації про С. Т. Разіна, 1683 р.), Й. Пасторія («Війна скіфо-козацька», «Флорус польський», орація на честь Яна Казиміра), С. Старовольського Крім того, були використані твори античних (Катон, Пліній Старший, Сенека, Ціцерон), середньовічних (Клюверій, М. Кромер) авторів, а також істориків XVII ст. (Я. Собеський, М. Баудранд, X. Бекман, Ф. Лойтхольф фон Франкенбург, А М Фредро, друкована у 1669 р. латиномовна хроніка «Європейський щоденник»), упорядників словників східних мов М. Беренгера, Фр. Менінського тощо Хоча інформаційний матеріал Мюллер запозичив переважно із згаданих творів, у його дисертації знайшлося місце і для оригінальних повідомлень, записаних на підставі особистих вражень, свідчень очевидців та ін. Це стосується зокрема козацьких гетьманів Правобережної України кінця 70-х — початку 80-х рр. XVII ст. Могили та Куницького, які вели боротьбу проти турецько-татарських загарбників.

Значно більшу цінність являє собою дисертація Й -Й. Мюллера як пам'ятка історичної думки та літератури. її відзначає чітка композиція, цікавий сюжет, вдале літературне оформлення. Хоч автор часом некритично сприймає оцінки польсько-шляхетської історіографи XVI—XVII ст , але в цілому він ставиться до козаків позитивно, відзначає важливу роль козацтва у боротьбі проти турецько-татарських агресорів та магнатсько-шляхетської Речі Посполитої. Слід підкреслити, що Мюллер вірно вказав на походження запорізьких козаків — від українських селян та міщан насамперед — і не випадково проводив аналогії між козаками та багаудами — рабами-втікачами і зубожілими селянами, які у III—V ст. повставали проти Римської імперії у Галлії та Північній Іспанії; між козаками й хорватськими граничарами, котрі боронили кордони від турецьких наскоків. Абсолютно точно зауважив дисертант спорідненість запорізьких і донських козаків, змалював козаків як борців проти католицизму та унії Звичайно, треба мати на увазі, що дисертація була написана з позицій дворянської історіографи, відбивала тогочасний рівень історичної науки і внаслідок цього містила ряд помилкових тверджень, неточностей та анахронізмів. Так, слідом за польськими хроністами Мюллер подає помилкову дату приходу татаро-монголів у Східну Європу (1206 р. замість 1223 р.), називає південно-західну Русь початку XIII ст більш пізнім терміном «Україна» тощо Нижче наводиться основна частина дисертації Й.-Й Мюллера у перекладі з латини. Слова, подані у квадратних дужках, відсутні у тексті і наводяться упорядниками за змістом розповіді.

Юрій МИЦИК, Микола КУЛІНСЬКИЙ
Дніпропетровськ

1 Примірник цієї дисертації (в 1/4 аркуша на 22 стор.) зберігається у відділі «Россіка» ДПБ ім. М. Є. Салтикова-Щедріна у Ленінграді під шифрами: 13.4.2.342; 13.9.2.339. Деякі відомості про неї наводилися М. М. Кравцем (Кравець М. М Історична дисертація про козаків Годофріда Вейсіуса (Вайса) 1684 р. — Питання історії СРСР. К., 1978 та Ю. А. Мициком (Мицык Ю. А. Записки иностранцев как источник по истории Освободительной войны украинского народа 1648—1654 гг. Днепропетровск; ДГУ, 1985, с. 39—40).

2 Текст дисертації Й. Ю. Марція, який часто приписували її опоненту К. Шурцфлейшу, видано радянськими вченими у перекладі на російську мову. Див.: Иностранные известия о восстании Степана Разина. Л.: Наука, 1975, с. 15—79.

Йоган-Йоахім Мюллер ІСТОРИЧНА ДИСЕРТАЦІЯ ПРО КОЗАКІВ

«Всесвіт» 1988 р.