Національна академія наук України
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. Максима Рильського

Микола ДМИТРЕНКО
УКРАЇНСЬКА ФОЛЬКЛОРИСТИКА:
iсторiя, теорiя, практика

ВИДИ, ЖАНРИ ФОЛЬКЛОРУ

ЗАГАДКА

Загадка як жанр фольклору виникла в сиву старовину і впродовж століть хоч і зазнавала змін, впливу цивілізації, все ж і досі зберігає чимало рис давнього світогляду наших предків-світлопоклонників. Елементи анімістичних, тотемістичних вірувань, щоправда, часто виконують роль метафор.
Загадування загадок на Україні вважалося неодмінною умовою не лише розумового розвитку дитини, а й випробуванням кмітливості дорослих. Останнє, зокрема, простежуємо і у весільному обряді, і в баладах, русальних піснях, казках. Під час вечорниць молодь також нерідко послуговувалася загадками. Нині сфера вживання народної загадки звузилася, проте усна традиційна творчість успішно використовується в педагогіці – навчанні та вихованні підростаючих поколінь.
Про загадку, здається, всі знають усе. Не претендуючи на істину в останній інстанції, пропонуємо таке визначення терміну:

Загадка – це короткий афористичний фольклорний твір, побудований на інакомовності, метафорі, алегорії, описові предметів, явищ, живих істот у хитромудрій запитальній чи стверджувально-констатуючій формі (де це питання відчувається) і потребує відгадки, відповіді, розшифрування зумисне закодованої символічної інформації з метою:
– активізації пізнавальної діяльності;
– формування навичок логічного, абстрактного мислення;
– розвитку кмітливості, спостережливості;
– естетичної насолоди;
– розваги, гри
і опосередкованого виховання чи випробування розумових здібностей людини за певних обставин.

Загадка складається з двох частин:
– загадування (власне загадка);
– відгадування (відгадка).

Загадка в давнину була дуже тісно пов’язана з культами, звичаями, обрядами сімейно-родової сфери. Завдяки відображенню матеріальних і духовних реалій традиційної культури етносу, загадка, як правило, має національні ознаки.
Загадці властиве зближення двох далеких одна від одної галузей предметного світу, явищ природи і живих істот.
Загадка належить до творів малих жанрів народної прози. Чимало загадок рит-мізовані, мають внутрішню і зовнішню рими. Іноді рима виступає в ролі підказки для відгадки. Такі загадки вважають поетичними.
Без змін або в трансформованому вигляді часто використовуються в творах художньої літератури. Крім народної, існує і літературна загадка (переважно в поетичній формі для малят).

Література:

1. Дмитренко Н.К. Загадка //Восточнославянский фольклор: Словарь научной и народной терминологии. – Мн.: Наука і техніка, 1993. – С. 77-78.
2. Сементовський А.М. Малоросійські і галицькі загадки. – К., 1851; – СПб., 1872 – 2-е вид.
3. Загадки /Упоряд., вст. ст. та прим. І.П.Березовського. – К.: Вид-во Академії наук Української РСР, 1962.
4. Українські народні загадки / Зібрав і упорядкував Іван Гурин. – Львів, 1963.
5. Народні загадки українців Східної Словаччини /Упоряд., вступ, післямова, прим. Надії Вархол. – Пряшів, 1985.
6. Гаєвська Надія. Українські народні загадки. – К.: ПБП “Фотовідеосервіс”, 1994.
7. Народні загадки /Упоряд. М.К.Дмитренко. – К.: Ред. часопису “Народознавство”, 1994.
8. Загадки Явдохи Зуїхи: Записав Гнат Танцюра /Упоряд., передмова, ред. М.К.Дмитренка. – К.: Ред. часопису “Народознавство”, 1996. – 44 С.

Микола ДМИТРЕНКО
УКРАЇНСЬКА ФОЛЬКЛОРИСТИКА: iсторiя, теорiя, практика